Рішення № 22527109, 03.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/13/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.12 Справа № 5009/685/12

м. Запоріжжя

За позовом: Прокурора Хортицького району міста Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, пр-т. Ювілейний, 30)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач-1: Управління житлового господарства Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 214, ідентифікаційний код 03364961)

позивач-2: Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 6” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6а, ідентифікаційний код 05398349)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в розмірі 5 328, 84 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від прокуратури: Соловйова О.С., помічник прокурора, посвідчення № 235 від 10.08.2011р.

від позивача-1: ОСОБА_3, юрисконсульт, довіреність № 7 від 03.01.2012р.

від позивача-2: ОСОБА_3, довіреність № 3 від 01.10.2011р.

від відповідача: не зявився

Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Управління житлового господарства Запорізької міської ради (позивач-1), КП “ВРЕЖО № 6” (позивач-2) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ПП ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 5 328, 84 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 22.02.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві № 102-676 вих. 12 від 20.02.2012р., та обґрунтовані ст. 319, 525, 526, 530, 762, 764, 782 ЦК України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна” ст. 1, 2, 49, 54 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.02.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/685/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 20.03.2012р. об 11 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 20.03.2012р. розгляд справи відкладений на 03.04.2012р. об 11 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 03.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 05.04.2012р.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях прокурор та представник позивачів підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві № 102-676 вих. 12 від 20.02.2012р., та просять суд стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати в розмірі 5 328, 84 грн. на користь УЖГ Запорізької міської ради та розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 196/6 від 25.06.2002р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та представник позивачів, зокрема, зазначили наступне.

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.05.2002р. № 154/27 між УЖГ Запорізької міської ради (додаткова угода від 01.10.2002р.) КП “ВРЕЖО № 6” та ПП ОСОБА_1 укладений договір оренди нежитлового приміщення від 25.06.2002р. № 196/6, що розташоване в АДРЕСА_2.

Згідно акту прийому-передачі орендованого приміщення від 25.06.2002р. ПП ОСОБА_1 прийняв нежитлове приміщення у строкове платне користування.

До зазначеного договору оренди між сторонами укладено додаткові угоди від 01.10.2002р., від 01.12.2003р., від 01.02.2004р. та від 15.05.2007р.

Відповідач не в повному обсязі виконував умови договору, у звязку з чим за період з 01.12.2009р. по 31.12.2011р. утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 5 328, 84 грн.

Оскільки відповідач не сплачує орендну плату більше ніж протягом трьох місяців підряд, на підставі п.11.4, 8.3, 8.4 договору № 196/6 від 25.06.2002р. оренди нежитлового приміщення, ст. 782 ЦК України, прокурор та позивач також просять зазначений договір розірвати.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не зявився.

Копія ухвали від 23.02.2012р. про порушення провадження у справі № 5009/685/12 отримана відповідачем 28.02.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Копія ухвали суду від 20.03.2012р. про відкладення розгляду справи на 03.04.2012р. об 11 годині 00 хвилин до канцелярії господарського суду Запорізької області не поверталась.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обовязковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

До того ж, надані прокурором та позивачами матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши прокурора та представника позивачів, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КП “ВРЕЖО №6” (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 196/6 від 25.06.2002р. за яким Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 27.05.2002р. № 154/27 передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, що значиться на балансі КП “ВРЕЖО №6”, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Нежитлове приміщення загальною площею 14,9 кв.м по АДРЕСА_2, знаходиться на першому поверсі 9-ти поверхового житлового будинку, відповідно до плану, доданого до експертної оцінки, виконаної ТОВ “Біржа “Словянська”.

Технічна характеристика приміщення на момент укладення договору відображена в експертній оцінки обєкту оренди (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, вступ Орендаря у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акту прийому - передачі вказаного майна.

Згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 25.06.2002р. нежитлове приміщення площею 14,9 кв.м. по АДРЕСА_2 передано ПП ОСОБА_1 в технічно справному стані.

01.10.2002р. на виконання рішення виконавчого комітету Запорізької міськради від 03.09.2002р. № 267/1 “Про плату за оренду вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень та окремо стоячих будівель, що знаходяться в повному господарському віданні КП “ВРЕЖО №1-11, 13”, УЖГ Запорізької міської ради (Орендарем), ПП ОСОБА_1 (Орендатором) та КП “ВРЕЖО № 6” (Балансоутримувачем) укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення № 196/6 від 25.069.2006р., відповідно до якої, зокрема:

змінено з 01.10.2002р. в преамбулі договору “Орендодавець” з КП “ВРЕЖО № 6” на “Управління житлового господарства міської ради”, у подальшому (Орендодавець) (п.1);

доповнено з 01.10.2002р. в преамбулі договору КП “ВРЕЖО” у подальшому "Балансоутримувач" КП “ВРЕЖО №6” (п.2);

визнано таким, що втратив чинність, п. 3.2 (втрата чинності пунктів по оплаті), якщо пункти мають розбіжність (п.8);

зазначено, що ця угода після підписання сторонами є невідємною частиною договору оренди і діє до кінця строку договору (п.9).

Додатковою угодою від 15.05.2007р. до договору оренди нежитлового приміщення № 196/6 від 25.06.2002р. сторони з 15.05.2007р. встановили орендну плату за використання орендованого нежитлового приміщення площею 14.9 кв.м по АДРЕСА_2 в розмірі 124, 43 грн. щомісячно.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається Орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 3.4 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.05.2007р.) орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцезнаходження обєкта, що здається в оренду щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок: місцевого бюджету Хортицького району, 2208040 р/р 332111871700008, МФО 813015, ОКПО 34676906 ГУДКУ у Запорізькій області код платежу 22080401.

Відповідно до п 5.2 Договору, орендар зобовязується своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату та експлуатаційні витрати.

Відповідач не виконав в повному обсязі умови договору та не вносив своєчасно орендну плату у звязку із чим, станом на 01.12.2012р. утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 5 328, 84 грн. за період з 01.12.2009р. по 31.12.2011р. (довідка а.с. 16).

26.10.2011р. адресу ПП ОСОБА_1 балансоутримувачем КП “ВРЕЖО №6” було направлено претензію № 3067/08 від 25.10.2011р. про сплату заборгованості з орендної плати (а.с. 25).

Претензія Орендарем залишена без задоволення.

Відповідно до п. 8.3 Договору, Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір оренди в разі несплати Орендарем орендної плати на протязі двох місяців підряд, попередивши Орендаря про розірвання договору оренди за один місяць.

24.01.2012р. ПП ОСОБА_1 Орендодавцем УЖГ Запорізької міської ради вручено повідомлення № 133/08 від 17.01.2012р. про відмову від договору оренди, про що свідчить підпис відповідача на зворотному боці повідомлення.

Таким чином, станом на 01.12.2012р.р. заборгованість ПП ОСОБА_1 перед управлінням житлового господарства Запорізької міської ради становить 5 328, 84 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України від 05.11.1991р. N 1789-XII “Про прокуратору”, при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є:

звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

участь у розгляді судами справ;

внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурором правомірно визначено УЖГ Запорізької міської ради (позивач-1) та КП “ВРЕЖО № 6” (позивач-2).

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір оренди нежитлового приміщення № 196/6 від 25.06.2002р.

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII “Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом п.3.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.05.2007р. встановлено, що згідно рішення Запорізької міської ради від 28.04.2007р. № 31 “Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя”, орендна плата за нежитлове приміщення площею 14.9 кв.м по АДРЕСА_2 становить з 15.05.2007р. щомісячно 124, 43 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається Орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 3.4 Договору (в редакції додаткової угоди від 15.05.2007р.) орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцезнаходження обєкта, що здається в оренду щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно Довідки про заборгованість з орендної плати за нежитлове приміщення за договором 196/6 від 25.06.2002р., приміщення за адресою АДРЕСА_2 П.П. ОСОБА_1, а також довідці (а.с.16) заборгованість відповідача розрахована КП “ВРЕЖО № 6” (позивачем-2) вірно у відповідності до умов договору, індексів інфляції за відповідний період, і складає за період з грудня 2009 року по грудень 2011 року включно 5 328, 84 грн.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати зазначеної суми боргу з орендної плати за даним договором, тому в цій частині позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Що стосується вимоги про розірвання договору № 196/6 оренди нежитлового приміщення від 25.06.2002р.

Частиною 1 статті 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до положень чинного законодавства, зокрема ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Положення аналогічного змісту містить ч. 2 ст. 17 Закону України від 10.04.1992р. N 2269-XII “Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або заміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як зазначено в п. 11.1 договору № 196/6 оренди нежитлового приміщення від 25.06.2002р., договір укладено строком з 25.06.2002р. до 25.06.2007р.

Прокурором та позивачем не надано доказів про те, що до січня 2012 року наймодавцем за договором № 196/6 від 25.06.2002р. після закінчення терміну дії договору 25.06.2007р. були висунуті орендарю ПП ОСОБА_1 пропозиції (заяви) про припинення цього договору.

Отже, до січня 2012 року договір № 196/6 оренди нежитлового приміщення від 25.06.2002р. вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч.1, 2 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Дане положення також закріплене в п. 8.3 Договору, у відповідності до якого Орендар має право розірвати в односторонньому порядку договір оренди в разі несплати Орендарем орендної плати на протязі двох місяців підряд, попередивши Орендаря про розірвання договору оренди за один місяць.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП ОСОБА_1 не сплачує орендну плату за договором № 196/6 оренди нежитлового приміщення від 25.06.2002р. з грудня 2009 року.

24.01.2012р. ПП ОСОБА_1 Орендодавцем УЖГ Запорізької міської ради вручено повідомлення № 133/08 від 17.01.2012р. про відмову від договору оренди, про що свідчить підпис відповідача на зворотному боці повідомлення (а.с.26).

Таким чином, в силу ч. 2 ст. 782 ЦК України, договір № 196/6 оренди нежитлового приміщення від 25.06.2002р. є розірваним з 24.01.2012р.

Оскільки позов про розірвання договору поданий 22.02.2012р., в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління житлового господарства Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 214, ідентифікаційний код 03364961, на рахунок місцевого бюджету Хортицького району, 2208040 р/р 332111871700008, МФО 813015, ОКПО 34676906 ГУДКУ у Запорізькій області код платежу 22080401) заборгованість з орендної плати в розмірі 5 328 (пять тисяч триста двадцять вісім) грн. 84 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

4. В частині вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 196/6 від 25.06.2002р. в задоволенні позову відмовити.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 05.04.2012р.