Рішення № 22527058, 09.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" квітня 2012 р. Справа № 11/5007/15/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 ( довіреність від 23.01.12р.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (м. Бердичів Житомирська область)

до Комунального підприємства "Бердичівська центральна районна аптека №46" (м. Бердичів Житомирська область)

про стягнення 33351,60 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення в сумі 32551,74 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 799,86 грн.

Представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала суду направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою органу зв'язку про причину повернення " за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75, перший, належним чином підписаний примірник процесуального документа ( ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.06р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" ( п. 4), від 14.08.07р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" ( п. 15), від 18.03.08р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" ( п. 23).

А тому, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п. вважається належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.11р. між Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" (Позивач) та Комунальним підприємством " Бердичівська центральна районна аптека №46" (Відповідач) було укладено договір №314 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого Постачальник (позивач) зобов'язується відпускати теплову енергію протягом опалювального сезону та графіка подачі гарячої води, погодженим з місцевими органами виконавчої влади.

За цим договором Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами), передбачені цим договором (п.1.1 договору).

На виконання умов вказаного договору №314 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 07.10.2005р., позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з п.8 договору відповідач зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим періодом сплатити вартість зазначеної в договорі теплової енергії.

В період з 01.03.11р. по 01.02.12р. відповідач отриману теплову енергію не оплатив, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем, розмір якої станом на 01.02.12р. становила 32551,74 грн., що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 36-42) та іншими матеріалами справи.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 59416,12грн.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 13 договору сторони погодили відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі встановленому законом, 1 відсоток.

З розрахунку позивача вбачається, що при нарахуванні пені була застосована подвійна облікова ставка НБУ , що відповідає чинному законодавству.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума пені складає 799,86 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед КП "Бердичівтеплоенерго" становить 33351,60грн. (32551,74 грн. боргу + 799,86 грн. пені).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлений позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 32551,74грн. основного боргу та 799,86грн. - пені обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Бердичівська центральна районна аптека № 46" ( 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. К. Лібкнехта, 14, код 01976915) на користь Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" ( 13312, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шевченка, 23, код 32794899) - 32551,74 грн. боргу, 799,86 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Маріщенко Л.О.

Дата підписання 10.04.2012 р.

Віддрукувати:

1- в справу

2, 3 - сторонам ( рек. з повід.)