Рішення № 22527046, 04.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" квітня 2012 р. Справа № 15/5007/8/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не з'явився,

від відповідача за первісним позовом:

ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 1.20/1-1880 від 04.07.2011р.,

ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 1.20/1-1879 від 04.07.2011р.,

ОСОБА_3. - представник за довіреністю № 1.20/1-590 від 07.02.2012р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Пропан" (с.Станишівка, Житомирський район)

до Відділення Антимонопольного комітету України в Житомирській області (м.Житомир)

про скасування рішення адміністративної колегії Житомирського обласного теритріального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-68р від 22.11.2011р.

та за зустрічним позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Житомир)

до Дочірнього підприємства "Пропан" (с.Станишівка, Житомирський район)

про стягнення штрафу в розмірі 68000,00грн.

Дочірнє підприємство “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” звернулось до господарського суду з позовом до Відділення Антимонопольного комітету України в Житомирській області про скасування рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-68р від 22.11.2011р. в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.01.2012р. позовну заяву Дочірнього підприємства “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 14.02.2012р.

13.02.2012р. до господарського суду від Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить стягнути на свою користь з Дочірнього підприємства “Пропан” ПАТ “Житомиргаз” штраф у розмірі 68000,00грн., зарахувавши зазначену суму в дохід Державного бюджету України на рахунок УДК у Житомирському районі, код ЄДРПОУ 22062378, МФО 811039, рахунок 31117106700196, код платежу - 21081100.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.02.2012р. зустрічну позовну заяву Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Дочірнього підприємства “Пропан” ПАТ “Житомиргаз” прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд справи відкладено на 01.03.2012р.

Ухвалою від 01.03.2012р. за клопотанням Дочірнього підприємства “Пропан” ПАТ “Житомиргаз” відкладено розгляд справи на 04.04.2012р. та продовжено строк розгляду спору, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

В судове засідання 04.04.2012р. позивач за первісним позовом свого представника не направив, правом подачі письмового відзиву на зустрічну позовну заяву не скористався, хоча про час та місце розгляду справи ДП ”Пропан” ПАТ “Житомиргаз” повідомлялось належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 130).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом у позовній заяві посилається на те, що ДП “Пропан” не було вчинено жодних дій чи бездіяльності, що призвели чи могли б призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, жодних встановлень економічно необґрунтованих цін на скраплений газ в балонах підприємством здійснено не було, про що неодноразово повідомлялось у відповідях на вимоги АМК. Однак, жодні спростування і пояснення щодо обґрунтованості визначення ціни на скраплений газ в балонах відповідачем враховані не були. ДП “Пропан” стверджує, що в оскаржуваному рішенні відділення АМК посилається на ДП ”Полумя” ПАТ ”Коростишівгаз”, яке здійснювало реалізацію скрапленого газу у балонах для населення лише в межах м.Коростишева та Коростишівського району. В період з 30.09.2011р. ДП ”Полумя” реалізовувало скраплений газ населенню за ціною 139,98грн., в той час як у ДП “Пропан” з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. вартість 1 балона скрапленого газу складала 153,00грн. При цьому, відділення АМК не врахувало ту обставину, що ДП ”Полумя” реалізує скраплений газ лише в межах м.Коростишева та Коростишівського району, а ДП “Пропан” - в межах області, тому витрати, повязані із транспортуванням газу та доставкою його до кінцевого споживача у ДП “Пропан” значно більші.

Позивач за первісним позовом стверджує, що при формуванні ціни на скраплений газ, який реалізовувався населенню, в калькуляції від 01.01.2011р. підприємством враховувались фактичні витрати 2010р. з плануванням витрат на 2011р. Зокрема, витрати на амортизацію в II півріччі 2010р., зменшилась в порівнянні з І півріччям на 3%, планові витрати 2011р. були зменшені на 3 %, витрати на оплату праці заплановані з урахуванням штатного розкладу на 01.01.2011р., витрати на енергоносії та природний газ - з урахуванням потреби на 2011р., витрати на ПММ - виходячи з норм витрачання ПММ на розвезення 1т., послуги сторонніх організацій на основі фактичних витрат на 1т. на 2010р., матеріальні витрати - виходячи з норм витрачання матеріалів на наповнення 1 балону, витрати на опосвідчення та ремонт тари - виходячи з норм витрачання матеріалів на опосвідчення та ремонт тари та норм часу на проведення випробовування та фарбування балонів, витрати на послуги зв'язку - на основі фактичних витрат на 1т. на 2010р., витрати на оренду майна - на основі місячних платежів, згідно договорів оренди, витрати на відрядження, на послуги сторонніх організацій та страхові послуги - на основі фактичних витрат на 1т. за 2010р., загальногосподарські витрати - на основі коефіцієнта за 2010р. (1,255) з урахуванням його збільшення в 2011р. на 21,9 %, оскільки в 2009р. коефіцієнт складав 1,029.

При формуванні ціни на скраплений газ для потреб населення від 11.04.2011р. за базовий період були планові витрати січня 2011р. з урахуванням штатних змін, фактичних витрат І кварталу (амортизаційні відрахування зросли за рахунок придбання в І кварталі основних засобів, зокрема, дооцінка наповнювального цеху - 33279,17 грн., камери відео спостереження 4 шт. - 5166,67грн.).

При формуванні ціни на скраплений газ для потреб населення від 01.06.2011р. за базовий період були планові витрати січня 2011р. з урахуванням штатних змін, фактичних витрат за 5 місяців, витрат на відрядження на основі наказу директора №172 від 11.05.2011р.

При формуванні ціни на скраплений газ для потреб населення від 02.07.2011р. за базовий період були фактичні витрати 2010р. з урахуванням фактичних витрат II кварталу 2011р.

При формуванні ціни на скраплений газ для потреб населення від 01.09.2011р. за базовий період були фактичні витрати І півріччя 2011р. (транспорті витрати, електроенергія, опалення, оренди) та фактичні витрати за травень-липень 2011р.

ДП ”Пропан” ПАТ “Житомиргаз” вказує на те, що при плануванні роздрібної ціни на скраплений газ у балонах для населення, який реалізовувався ДП “Пропан” з 01.09.2011р., було дотримано Методичні положення з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах з газопостачання та газифікації, які затверджені Наказом Мінпаливенерго України №394 від 20.10.2006р. Планові витрати на оплату праці експедиторів, з відповідними нарахуваннями та залізничні витрати були віднесені до витрат на транспортування та включенні до планової калькуляції вартості 1 балона скрапленого газу для потреб населення від 01.09.2011р. на основі службової записки провідного економіста ДП “Пропан” від 31.08.2011р. № 447/1 та наказу директора підприємства № 361/1 від 01.09.2011р.

На ДП “Пропан” роль експедиторів, які супроводжують водіїв автомобілів МАЗ, виконують начальник служби автотранспорту та начальник служби скрапленого газу. Витрати на оплату їх праці не включаються до загальногосподарських витрат підприємства, а відносяться до прямих витрат, що формують собівартість продукції, тому витрати на оплату їх праці не “задвоєні” при формуванні калькуляції від 01.09.2011р. Отож, при формуванні загальногосподарських витрат, крім основної заробітної плати водіїв МАЗ, було включено до калькуляції витрати на основну заробітну плату начальника служби автотранспорту та начальника служби скрапленого газу.

ДП “Пропан” планувало, що доставка скрапленого газу у вересні місяці буде здійснюватись не лише ТОВ “Транс Груп”, а й ПАТ “Укрспецтрансгаз”, тому в статтю витрат “планові залізничні витрати” включено планова вартість залізничних послуг за подачу і збирання цистерн, витрати на повірку вагів “Жмеринською механізованою дистанцією навантажувально-розвантажувальних робіт”, плата за послуги по відвантаженню 1 тонни нафтопродуктів цистернами власності “Управлінням з переробки газу та газового конденсату”, плата за перевірку під'їзної колії ДТГО “Південно-Західній залізниці” Коростенської дирекції залізничних перевезень, плата за сертифікат відкритого ключа ДП ПОУ “Укрзалізниця” та витрати на оплату праці працівників підприємства.

Таким чином, позивач за первісним позовом стверджує, що ДП “Пропан” в період з 01.09.2011р. було встановлено економічно обґрунтовані ціни на скраплений газ в балонах для населення, тому жодних зловживань монопольним становищем шляхом встановлення таких цін на скраплений газ для потреб населення у балонах, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку підприємством здійснено не було.

З огляду на викладене, ДП “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” просить скасувати рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1.16/-68р від 22.11.2011р. в повному обсязі.

Слід зазначити, що при зверненні ДП “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” з позовом у даній справі, останнім неправильно вказано назву відповідача, а саме відповідачем зазначено Відділення антимонопольного комітету України в Житомирській області.

Як вбачається із змісту первісної позовної заяви та її прохальної частини, ДП “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” просить скасувати рішення №1.16/-68р. від 22.11.2011р., яке прийнято адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Таким чином, правильною слід вважати назву відповідача за первісним позовом Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Представники первісного відповідача в судових засіданнях заперечували проти первісних позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 46-51) та додаткових письмових поясненнях (а.с. 126). Заперечуючи проти первісного позову, відповідач за первісним позовом вважає, що рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-68р від 22.11.2011р. є обґрунтованим, відповідає з'ясованим обставинам справи та прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим, просить відмовити у задоволенні первісних позовних вимог ДП ”Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” та задовольнити зустрічні позовні вимоги стягнувши з Дочірнього підприємства “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” штраф у розмірі 68000,00грн.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що 22.11.2011р. Адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом, далі Відділення) було винесено рішення №1.16/-68р по справі №4.7.2-43/2011 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” (а.с. 12-16, 100-104).

Пунктом 1 вказаного рішення визнано, що ДП ”Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” (позивач за первісним позовом / відповідач за зустрічним позовом, далі Підприємство) протягом 2010 року та поточного періоду 2011 року займає монопольне становище на ринку реалізації скрапленого газу для потреб населення (у балонах) в межах Житомирської області, крім міста Коростишева та Коростишівського району, з частками 100 відсотків відповідно.

Згідно п. 2 рішення визнано дії ДП ”Пропан” ПАТ ”Житомиргаз”, які полягають у встановленні з 01.09.2011р. економічно необґрунтованої ціни 1 балону скрапленого газу, яка діяла по 30.09.2011р., порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом встановлення таких цін на скраплений газ для потреб населення (у балонах), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинення порушення, зазначеного в пункті 2 цього рішення, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” на ДП “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” накладено штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень (п. 3 рішення).

Статтею 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно із ст. 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності субєктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” для реалізації покладених на нього завдань Антимонопольний комітет України, зокрема, має право перевіряти субєктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, приймати з цього приводу передбачені законодавством розпорядження та рішення, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) тощо.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України „Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання субєкта господарювання таким, що займає монопольне становище, визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення та усунення його наслідків, а також про накладення штрафу.

Згідно з пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції' передбачена відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції' встановлено, що в разі порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченої, зокрема, пунктом 2 статті 50 Закону, накладаються штрафи у розмірі до 10 % доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зацікавлені особи мають право оскаржити повністю або частково рішення органів Антимонопольного комітету України до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції. Таку ж правову позицію викладено і в пункті 15.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Також, відповідно згаданої постанови, господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Пунктом 64 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.01р. №182-р., яке встановлює порядок проведення уповноваженими працівниками Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень планових і позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання (п.2) встановлено, що в акті перевірки слід указати, які операції та документи перевірені, за який період і в який спосіб (вибірково чи суцільно).

Розглядаючи первісні позовні вимоги Дочірнього підприємства “Пропан" ПАТ ”Житомиргаз” про скасування рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1.16/-68 від 22.11.2011р. по справі № 4.7.2-43/2011 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу”, господарський суд, здійснивши аналіз прийнятого Адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення та матеріалів справи щодо повноти встановлених обставин, наявних доказів та застосування норм чинного законодавства, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01р., цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Згідно ч.ч.1-4 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

При цьому стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації. Таку ж правову позицію викладено і в пункті 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Виходячи з вищевказаних положень, для виявлення фактів зловживання монопольним (домінуючим) становищем, перш за все слід встановити той факт, що суб'єкт господарювання займає вказане становище на ринку товару.

Порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку встановлено Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02 р. N 49-р. (надалі - Методика), розробленою відповідно до Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України" і призначеною для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках (п. 1.1; ч.1 п.1.2).

Згідно п. 2.1. Методики, визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе, зокрема, такі дії:

2.1.1. Встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.

2.1.2. Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи.

2.1.3. Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).

2.1.4. Визначення товарних меж ринку.

2.1.5. Визначення територіальних (географічних) меж ринку.

2.1.6. Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку.

2.1.7. Визначення обсягів товару, який обертається на ринку.

2.1.8. Розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку.

2.1.9. Складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

2.1.10. Визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

2.1.11. Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Так, згідно рішення №1.16/-68р від 22.11.2011р. по справі №4.7.2-43/2011 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", саме виходячи з вищевказаних дій, первісним відповідачем зроблено висновки про відповідальність Підприємства.

При цьому, як з оскаржуваного рішення так і з доданих до матеріалів справи документів, на підставі яких приймалося оспорюване рішення, на думку суду, вбачається повнота дослідження та встановлення необхідних факторів, які є визначальними в процесі здійснення аналізу становища суб'єкта господарювання на ринку.

Зокрема, суд вважає, що первісний відповідач провів належне дослідження саме монопольного (домінуючого) становища Дочірнього підприємства “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз”. При цьому, значну частину уваги, приділено недолікам роботи підприємства, виявленим у процесі перевірки, та які можуть бути підставою для притягнення первісного позивача до відповідальності за оспорюваним рішенням лише у випадку доведеності монопольного становища останнього на ринку.

Так, у відповідності до п.6.1 затвердженої “Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку”, територіальні (географічні) межі ринку певного товару визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів є неможливим або недоцільним.

При цьому, згідно п.1.3 Методики, територіальні (географічні) межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами.

В рішенні Відділення зазначено, що ДП ”Пропан” ПАТ “Житомиргаз” діє на регіональному ринку реалізації скрапленого газу для потреб населення (у балонах). Реалізація скрапленого газу для потреб населення (у балонах) не є взаємозамінною реалізацією будь-якого іншого виду палива, оскільки скраплений газ в балонах придбають споживачі, у яких не має технічної чи фінансової можливості газифікувати свої будинки. Протягом 2010 року та поточного періоду 2011 року на території Житомирської області реалізацію скрапленого газу для потреб населення (у балонах) здійснюють 2 суб'єкта господарювання ДП “Пропан” “ПАТ ”Житомиргаз” та Дочірнє підприємство “Полум'я” ПАТ ”Коростишівгаз”. ДП ”Пропан” протягом 2010 року та поточного періоду 2011 року здійснювало реалізацію скрапленого газу для населення (у балонах) в межах Житомирської області, крім м. Коростишева та Коростишівського району. ДП “Полум'я” протягом 2010 року та поточного періоду 2011 року здійснювало реалізацію скрапленого газу для населення (у балонах) в межах м. Коростишева та Коростишівського району. Отже, ДП “Пропан” та ДП ”Полум'я” фактично не є конкурентами один одному, оскільки здійснюють реалізацію скрапленого газу для населення (у балонах) у різних територіальних межах.

Враховуючи зазначене, ДП “Пропан” ПАТ “Житомиргаз” протягом 2010 року та поточного періоду 2011 року займає монопольне становище на ринку реалізації скрапленого газу для потреб населення (у балонах) в межах Житомирської області, крім м. Коростишева та Коростишівського району, з частками 100 відсотків відповідно.

Згідно документів, що містяться в матеріалах справи та на підставі яких відповідачем за первісним позовом приймалось оспорюване рішення, реалізацією скрапленого газу для населення (у балонах) в межах Житомирської області, крім м.Коростишева та Коростишівського району, здійснює лише Дочірнє підприємство “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз”.

Таким чином, при визначенні монопольного становища та територіальних (географічних) меж ринку відповідач за первісним позовом в достатньому обсязі з'ясував обставини, які мають значення для справи. Висновок Відділення, щодо споживачів позивача за первісним позовом є правомірним. При цьому, слід зазначити, що Відділенням не здійснювалось порівняння витрат на транспортування газу ДП “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” і ДП “Полум'я” та будь-які інші витрати обох підприємств, оскільки ці підприємства діяли в різних територіальних регіонах, а тому доводи позивача за первісним позовом з даного приводу не заслуговують на увагу.

Крім того, слід зазначити, що ДП ”Пропан” ПАТ ”Житомиргаз”, оспорюючи прийняте Адміністративною колегією Житомирського територіального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-68р. по справі № 4.7.2-43/2011 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" не заперечує проти встановлених Відділенням обставин щодо зайняття ДП ”Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” монопольного становища на ринку реалізації скрапленого газу для населення (у балонах) та території Житомирської області, крім м.Коростишева та Коростишівського району.

Водночас, ДП ”Пропан” ПАТ “Житомиргаз” стверджує, що ним в період з 01.09.2011р. було встановлено економічно обґрунтовані ціни на скраплений газ в балонах для населення, тому жодних зловживань монопольним становищем шляхом встановлення таких цін на скраплений газ для потреб населення у балонах, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку підприємством здійснено не було. Зазначає, що планові витрати на оплату праці експедиторів, з відповідними нарахуваннями та залізничні витрати були віднесені до витрат на транспортування та включенні до планової калькуляції вартості 1 балона скрапленого газу для потреб населення від 01.09.2011р. на основі службової записки провідного економіста ДП “Пропан” від 31.08.2011р. №447/1 та наказу директора підприємства №361/1 від 01.09.2011р. На ДП “Пропан” роль експедиторів, які супроводжують водіїв автомобілів МАЗ, виконують начальник служби автотранспорту та начальник служби скрапленого газу. Витрати на оплату їх праці не включаються до загальногосподарських витрат підприємства, а відносяться до прямих витрат, що формують собівартість продукції, тому витрати на оплату їх праці не “задвоєні” при формуванні калькуляції від 01.09.2011р. Отож, при формуванні загальногосподарських витрат, крім основної заробітної плати водіїв МАЗ, було включено до калькуляції витрати на основну заробітну плату начальника служби автотранспорту та начальника служби скрапленого газу. ДП “Пропан” планувало, що доставка скрапленого газу у вересні місяці буде здійснюватись не лише ТОВ “Транс Груп”, а й ПАТ “Укрспецтрансгаз”, тому в статтю витрат “планові залізничні витрати” включено планова вартість залізничних послуг за подачу і збирання цистерн, витрати на повірку вагів “Жмеринською механізованою дистанцією навантажувально-розвантажувальних робіт”, плата за послуги по відвантаженню 1 тонни нафтопродуктів цистернами власності “Управлінням з переробки газу та газового конденсату”, плата за перевірку під'їзної колії ДТГО “Південно-Західній залізниці” Коростенської дирекції залізничних перевезень, плата за сертифікат відкритого ключа ДП ПОУ “Укрзалізниця” та витрати на оплату праці працівників підприємства. Тому, на думку позивача за первісним позовом, при плануванні роздрібної ціни на скраплений газ у балонах для населення, який реалізовувався ДП “Пропан” з 01.09.2011р., були дотримані Методичні положення з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах з газопостачання та газифікації, які затверджені Наказом Мінпаливенерго України №394 від 20.10.2006р.

Згідно з Методичними положеннями з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах з газопостачання та газифікації, які затверджені Наказом Мінпаливенерго України №394 від 20.10.2006р., метою планування собівартості продукції (робіт, послуг), транспортування і постачання газу на підприємствах з газопостачання та газифікації є економічне обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді на обслуговування систем газопостачання, виробництво продукції (робіт, послуг), постачання газу і його транспортування до споживачів, що відповідають вимогам щодо якості обслуговування за найбільш раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів і забезпечують нормальні умови роботи систем газопостачання.

Як встановлено Відділенням, Підприємство при визначенні оптимального рівня витрат для реалізації скрапленого газу у балонах населенню та юридичним особам використовує калькуляційний метод планових розрахунків.

Здійснивши аналіз статей витрат планової калькуляції, яка введена Підприємством в дію з 01.09.2011р., відповідно до яких сформовано ціну на скраплений газ у балонах для населення, Відділенням встановлено, що витрати на транспортування скрапленого газу, а саме: витрати по доставці, які включаються у вартість скрапленого газу, який реалізовувався для потреб населення з 01.09.2011р., є завищеними, та зросли в порівнянні з 02.07.2011р. на 339 відсотків. Так, загальні витрати на доставку скрапленого газу, які закладені у ціну газу, що встановлена з 01.09.2011р., складають 998,07грн. на 1т. При цьому відповідно до калькуляцій Підприємства, розмір витрат на доставку 1т. скрапленого газу, закладений у ціну балонного газу, який реалізовувався населенню протягом січня серпня 2011 року не перевищував 494,33 грн.

Відділенням досліджено надані ДП “Пропан” документи та встановлено, що при розрахунку планової роздрібної ціни на скраплений газ у балонах для населення, який реалізовувався з 01.09.2011р. ДП “Пропан” ПАТ “Житомиргаз” недотрималось Методичних положень щодо раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, а саме: замість включення витрат на транспортування лише ТОВ “Транс Груп”, Підприємство включило витрати на транспортування власним автотранспортом, чим завищило витрати на транспортування (доставку) скрапленого газу для реалізації населенню у балонах на 552,88грн/т.

Фактично у вересні 2011 року тільки ТОВ “Транс Груп” перевезено скрапленого газу для реалізації населенню у балонах 159,26т., за що Підприємством сплачено 71,280тис. грн. без ПДВ або в перерахунку 447,57грн/т (планові витрати на доставку 1т. скрапленого газу ТОВ “Транс Груп” 445,19грн/т), при запланованому обсязі реалізації в 147т.

Відповідно до калькуляції Підприємства розмір витрат на доставку 1т. скрапленого газу, закладений у ціну балонного газу, який реалізовувався населенню протягом січня-серпня 2011 року, не перевищував 494,33грн., проти 998,07грн., які закладені у ціну з 01.09.2011р.

Виходячи з планових розрахунків, наданих Підприємством до Відділення, перевезення скрапленого газу власним автотранспортом (МАЗ) збільшило вартість 1т. скрапленого газу на 552,88грн. Тобто, ціну на газ скраплений, встановлену з 01.09.2011р. у розмірі 153,00грн. з ПДВ, завищено на 13,94грн. з ПДВ за 1 балон.

Провівши розрахунок вартості 1 балону скрапленого газу, який реалізовувався населенню з 01.09.2011р., Відділенням встановлено, що при запланованій реалізації 147т. (147000кг) балонного газу населенню у вересні 2011 року Підприємство отримало необґрунтований прибуток у розмірі 97,580тис. грн. (147000кг/21кг=7000 балонів *13,94 грн.).

Слід зазначити, що після того як Відділенням було розпочато розгляд справи, Підприємство неодноразово повідомляло про зниження ціни спочатку до 141,00 грн. з ПДВ за 1 балон, потім до 120,00 грн. з ПДВ. Листом від 01.11.2011р. №632 Підприємство повідомило про те, що ціна 1 балону скрапленого газу, який реалізується населенню з 01.11.2011р. становить 107,00 грн. з ПДВ. При цьому вартість закупівлі газу в цей період не змінювалась.

Таким чином, Підприємство через недотримання Методичних положень, відповідно до яких економічно обґрунтована величина витрат, необхідних у плановому періоді, визначається за найбільш раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, маючи можливість та шляхи зменшення ціни 1 балону скрапленого газу, який реалізується населенню, шляхом включення в ціну витрат на перевезення скрапленого газу лише ТОВ “Транс Груп”, без включення власних витрат на транспортування газу, не скористалось цим при плануванні ціни на газ, що призвело до встановлення з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. економічно необґрунтованої ціни 1 балону скрапленого газу, який реалізовувався населенню.

Отже, Відділенням в повному обсязі з'ясовано обставини справи та доведено, що ДП “Пропан” ПАТ “Житомиргаз” встановлено з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. економічно необґрунтовану ціну 1 балону скрапленого газу для реалізації населенню.

Суд також приймає до уваги, що факт встановлення ДП ”Пропан” ПАТ “Житомиргаз” економічно необґрунтованої (завищеної) ціни 1 балону скрапленого газу для населення, підтверджується листом Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області № 17/1817 від 07.09.2011р. (а.с. 119).

З огляду на наведене, відповідачем за первісним позовом правомірно зроблено висновок, що дії ДП “Пропан” ПАТ “Житомиргаз” які полягають у встановлені з 01.09.2011р. економічно необґрунтованої ціни 1 балону скрапленого газу, яка діяла по 30.09.2011р., є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом встановлення таких цін на скраплений газ для потреб населення (у балонах), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Вказаний висновок зроблено на підставі аналізу представлених ДП ”Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” документів щодо формування роздрібної ціни на скраплений газ (у балонах).

Щодо доводів позивача за первісним позовом суд приймає до уваги наступне. Як встановлено вище, ДП “Полум'я” реалізацію скрапленого газу у балонах здійснює лише фізичним особам і лише в межах Коростишівського району. ДП "Пропан" ПАТ “Житомиргаз” здійснює реалізацію скрапленого газу у балонах як населенню, так і юридичним особам Житомирської області, а також здійснює реалізацію скрапленого газу через мережу АГНС та оптову реалізацію скрапленого газу. Тобто, в сумарному значенні витрати по доставці газу по ДП "Пропан" більші ніж у ДП "Полум'я", але ж ціна доставки газу розраховується як сумарні витрати по доставці газу розподілені на плановий обсяг реалізації газу в певний період та розподіленням між декількома видами реалізації газу, зокрема реалізація скрапленого газу у балонах населенню, реалізація скрапленого газу у балонах юридичним особам Житомирської області, реалізація скрапленого газу через мережу АГНС та оптова реалізація скрапленого газу юридичним особам.

Крім того, суд погоджується з доводами Відділення, що витрати на оплату праці начальника служби автотранспорту та начальник служби скрапленого газу не відносяться до прямих витрат так, як ДП "Пропан" здійснює декілька видів діяльності по реалізації скрапленого газу (балонний газ, скраплений газ, як моторне пальне, оптова реалізація), а тому повинні розподілятись відповідно до обсягів реалізації по кожному з видів діяльності, які зазначені вище. При цьому, в ціні доставки скрапленого газу ДП "Пропан" вже враховано витрати працівників на відрядження.

Безпідставними також є доводи ДП “Пропан” про правомірність включення залізничних витрат до планових витрат на доставку скрапленого газу для населення, оскільки, Підприємством доставка скрапленого газу населенню залізничним транспортом не здійснювалась, що встановлено відповідачем за первісним позовом під час проведення перевірки.

За п.32 Правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України від 19.04.94р. №5, у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Згідно ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і, які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи виказане, господарський суд вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем за первісним позовом було у повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

За вказаних обставин, господарський суд вважає вимоги первісного позову безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 68000,00грн., то господарський суд враховує, що Житомирським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 22.11.2011р. №1.16/-68р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”у справі №4.7.2-43/2011 в межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства та правомірно застосовані штрафні санкції до Дочірнього підприємства “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” в розмірі 68000,00грн.

Відповідно до ч.2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 3 ст. 56 Закону).

Матеріалами справи підтверджується, що копію рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення від 22.11.2011р. №1.16/-68р було надіслано із супровідним листом відділення на ім'я генерального директора товариства Фещенка Р.Д. та вручено 25.11.2011р. представнику відповідача за зустрічним позовом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення №1001481828309 (а.с. 118-119).

Станом на час розгляду справи, ДП “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” не надало суду доказів сплати штрафу в сумі 68000,00грн.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги Житомирського територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з Дочірнього підприємства “Пропан” ПАТ ”Житомиргаз” штрафу в сумі 68000,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Дочірнє підприємство “Пропан” ПАТ “Житомиргаз”.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Вважати правильною назву відповідача за первісним позовом - Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (м.Житомир).

2. У задоволенні первісного позову відмовити.

3. Зустрічний позов задовольнити.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Пропан" ПАТ "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 30928236) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (10014,м. Житомир, майдан С.П. Корольова,12) в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УДК у Житомирському районі, код ЄДРПОУ 22062378, МФО 811039, рахунок 31117106700196, код платежу - 21081100 (символ звітності 106) - 68000,00грн. штрафу.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства "Пропан" ПАТ "Житомиргаз" (12430, Житомирська область Житомирський район, с.Станішівка, ідентифікаційний код 30928236) в доход Державного бюджету України (п/р 31214206783002 ГУДКСУ у Житомирській області, код ЄДРПОУ суду 03499916, МФО 811039, код одержувача 38035726, отримувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир) 22030001) 1360,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: "09" квітня 2012 року.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати: 1 - до справи, 2 - позивачу за первісним позовом (рек. з пов.).