Ухвала суду № 22526744, 05.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.04.12р.

Справа № 16/5005/17151/2011

За позовом Релігійної громади мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату про роз'яснення рішення

у справі:

за позовом Релігійної громади мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності на будівлю храму, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Громадянської війни, №2-д

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з заявою (вх. №17476/12 від 27.03.2012р.), в якій зазначено, що в рішенні від 09.02.2012р. у справі № 16/5005/17151/2011 не знайшло свого відображення питання, відсутність якого унеможливлює подальшу реалізацію законного права позивача щодо реєстрації права власності на побудований храм, а саме: чи визнано право власності на будівлю храму, розташованого по вул. Героїв Громадянської війни №2-д у м. Дніпропетровську без введення в експлуатацію.

Також Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату у доповненнях (вх. №19693/12 від 04.04.2012р.) до заяви про роз’яснення від 27.03.2012р. просить роз’яснити чи визнано за Релігійною громадою мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Дніпропетровську право власності на будівлю храму, розташовану по вул. Героїв Громадянської війни №2-д у м. Дніпропетровську без введення в експлуатацію.

Приймаючи до уваги, що:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012р. у справі № 16/5005/17151/2011 за Релігійною громадою мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (49075, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, б. 45, кв. 114; ідентифікаційний код 35863011) визнано право власності на будівлю храму, розташовану по вул. Героїв Громадянської війни №2д у м. Дніпропетровську;

- згідно із частиною 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення;

- за змістом частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта; роз'яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, тобто не має права змінювати відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву Релігійної громади мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, суд вважає за необхідне роз’яснити прийняте рішення, яке набрало законної сили:

- згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, на яку є посилання у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012р., житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб; особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану;

- фактично право власності, встановлене статтею 376 Цивільного кодексу України, не залежить від введення нерухомого майна в експлуатацію, а, отже, право власності Релігійної громади мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату на будівлю храму по вул. Героїв Громадянської війни №2д у м. Дніпропетровську, визнано без введення в експлуатацію.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Роз’яснити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012р. у справі №16/5005/17151/2011 таким чином:

- згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012р. у справі №16/5005/17151/2011 за Релігійною громадою мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (49075, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, б. 45, кв. 114; ідентифікаційний код 35863011) право власності на будівлю храму по вул. Героїв Громадянської війни №2-д у м. Дніпропетровську визнано без введення в експлуатацію.

СУДДЯ

Т.В. ЗАГИНАЙКО