Рішення № 22526347, 09.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2012Справа №5002-22/437-2012 за позовом Товарної біржі «Кримська міжбанківська валютна біржа», 95017, м. Сімферополь, вул. Київська, 55/2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торгівельна компанія», м. Сімферополь, вул. Ладигіна, 47, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6а

про стягнення 59440,56 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_2, представник, дов від 28.02.2012; Пелагенко М.С., директор, наказ № 65 від 13.11.1998

від відповідача не зявився

Позивач Товарна біржа «Кримська міжбанківська валютна біржа» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торгівельна компанія», просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 54000,00 грн., 234,00 грн. збитків від інфляції, 1075,56 грн. 3% річних, пеню у розмірі 4131,00 грн., всього 59440,56 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором оренди № 1 від 23.03.2011 не здійснював належним чином та у повному обсязі сплату орендних платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі з орендної плати в сумі 54000,00 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини відсутності суду не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Крім того, під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, суд

встановив:

Між Товарною біржею «Кримська міжбанківська валютна біржа» - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська торгівельна компанія» орендарем 23 березня 2011 року був укладений Договір оренди № 1, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 197,0 кв.м, а саме: офісне приміщення на 6 поверсі будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 55/2, що знаходиться на балансі орендодавця.

Так, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач передав 23 березня 2011 року відповідачу, а відповідач прийняв вказане вище нерухоме майно для використання його, як офісного приміщення, відповідно зі статутними цілями та основними напрямками діяльності орендаря, про що складено акт прийому-передачі приміщення від 23 березня 2011 року.

Але, як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором, в частині сплати орендної плати, належним чином не виконав.

Так, за умовами пункту 7.1 вищевказаного договору, відповідач брав на себе зобов'язання, зокрема, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 5.1 Договору орендна плата становить з ПДВ за повний місяць розрахунку в розмірі 18000,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Крім того, умовами договору, зокрема, пунктом 5.2. встановлено зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату не пізніше трьох днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку.

Так, за період з 23 березня 2011 року по 01 липня 2011 року позивач виставив відповідачу рахунки на оплату орендної плати на загальну суму 59839,69 грн., тоді як відповідач їх оплатив частково, у зв'язку з чим за вказаний період у відповідача виникла заборгованість у розмірі 54000,00 грн.

У звязку з порушенням умов укладеного між сторонами договору - несплатою орендної плати протягом трьох місяців підряд, позивач відповідно до пункту 10.1 Договору та статті 782 Цивільного кодексу України 01 липня 2011 року відмовився від договору оренди № 1 від 23 березня 2011 року.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 54000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 234,00 грн. збитків від інфляції, 1075,56 грн. 3% річних, пеню у розмірі 4131,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торгівельна компанія» (м. Сімферополь, вул. Ладигіна, 47, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 37594685) на користь Товарної біржі «Кримська міжбанківська валютна біржа» (95017, м. Сімферополь, вул. Київська, 55/2, рахунок № 26506000131828 в ПАТ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 20727632) заборгованість з орендної плати у розмірі 54000,00 грн., 234,00 грн. збитків від інфляції, 1075,56 грн. 3% річних, пеню у розмірі 4131,00 грн., всього 59440,56 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська торгівельна компанія» (м. Сімферополь, вул. Ладигіна, 47, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 37594685) на користь Товарної біржі «Кримська міжбанківська валютна біржа» (95017, м. Сімферополь, вул. Київська, 55/2, рахунок № 26506000131828 в ПАТ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 20727632) 1609,50 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2012.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.