Ухвала суду № 22526078, 09.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"09" квітня 2012 р. Справа № 5004/1694/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,

суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач),

Міщенка П.К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги

Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції,

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2012 року,

та ухвалуГосподарського суду Волинської області від 22 грудня 2011 року,

у справі № 5004/1694/11,

за заявоюВідкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинський цукровий завод",

про визнання банкрутом, - в с т а н о в и в :

У серпні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Володимир-Волинський цукровий завод" (далі за текстом ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод") звернулось до Господарського суду Волинської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.08.2011 року у справі № 5004/1694/11 порушено провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено Михайловського Сергія Володимировича.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.12.2011 року у справі № 5004/1694/11 визнано грошові вимоги Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ДП Західно-Українське Монтажне Управляння ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Волинській області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Володимир-Волинському, Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості, прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Волинського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у сумі, Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Волинського обласного управління, Володимир-Волинської ОДПІ, Державного агентства резерву України, ПП "Скорпіон Пульт", гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2, ТзОВ Компанія "Продінвест", ПАТ "Західінкомбанк", тощо.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.12.2011 року у справі № 5004/1694/11 (суддя Гончар М.М.) визнано грошові вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції у сумі 43480493 грн. 94 коп. Розгляд вимог кредиторів: ТОВ ТД "Волиньцукор-Плюс", ТзОВ "Техарозбут", ТзОВ "Голд-Продукт"; ТзОВ "Агрокапітал-7"; ТзОВ "Євроінвест-Р"; ТОВ "Агросфера-А" та уточнених вимог гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 відкладено. ТзОВ ТД "Волиньцукор-Плюс", ТзОВ "Техарозбут", ТзОВ "Голд-Продукт", ТзОВ "Агрокапітал-7", ТзОВ "Євроінвест-Р", ТзОВ "Агросфера-А" зобов'язано надати суду оригінали первинних документів (договорів) на підставі яких виникла заборгованість у боржника.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року у справі № 5004/1694/11 (головуючий суддя Демидюк О.О., судді: Щепанська Г.А., Бригинець Л.М.) апеляційну скаргу Володимир-Волинської ОДПІ залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.12.2011 року без змін.

Не погоджуючись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами ухвалою та постановою, Володимир-Волинська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.12.2011 року в частині визнання уточнених грошових вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції у сумі 28 617 493 грн. 94 коп.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Володимир-Волинської ОДПІ, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Сторонами у справі про банкрутство, за визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Колегією суддів касаційної інстанції, з наданих до касаційної скарги матеріалів встановлено, що, в порушення ст. 1111 ГПК України, скаржник направив копію касаційної скарги лише на адреси ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Івано-Франківська обласна дирекція, арбітражного керуючого Михайловського С.В. та ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод", а не на адреси усіх учасників провадження у цій справі.

Водночас, подані з касаційною скаргою докази направлення цим особам копії касаційної скарги, а саме копії (а не оригінали) описів вкладення у цінний лист та фіскальних чеків не відповідають вимогам ст. ст. 33, 34 ГПК України, а відтак не можуть бути визнані належним доказом повідомлення про направлення касаційної скарги.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень у касаційному порядку, роз'яснено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Неповідомлення сторін у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені ст. ст. 42, 43 ГПК України.

Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ст. 1111 ГПК України щодо надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі про банкрутство № 32/17-1232-2011 та ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо форми касаційної скарги, що є підставою для повернення касаційної скарги, відповідно до приписів п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1), 2), 3), 4) і 6) частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 107, 110, п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2012 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 22 грудня 2011 року у справі № 5004/1694/11 повернути скаржнику.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко

судді:В.Ю. Поліщук

П.К. Міщенко