Постанова № 22525514, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. м. КиївК/9991/1470/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

при секретарі Шкляр А.В.

за участю представників:

позивача Михайленка Д.О., Негоди О.Г.

відповідача-1 Кеміня В.В., Павленко Л.І.

відповідача-2 Кеміня В.В., Харченка Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Костал Україна»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010

у справі № 2а-4171/10/1070

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Костал Україна»

до1. Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції в Київській області

2. Державної податкової адміністрації в Київській області

третя особа Головне управління Державного казначейства України в Київській області

проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Костал Україна»(далі по тексту позивач, ТОВ «Костал Україна») звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі по тексту відповідач, Переяслав-Хмельницька ОДПІ) від 26.06.2009 № 0000012300/0, № 0000072300/0, № 0000052300/0, № 0000042300/0, № 0000032300/0, № 0000062300/0, № 0000022300/0, № 000012300/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Костал Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 складено акт № 54/23-1/34341375 від 15.06.2009, в якому зафіксовані порушення п. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі результатів вказаної перевірки, 26.06.2009 відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000012300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 635 217 грн.,

- № 0000072300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 95 грн.,

- № 0000052300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 158 грн.,

- № 0000042300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2 320 грн.,

- № 0000032300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 601 грн.,

- № 0000062300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 871 грн.,

- № 0000022300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 9 150 грн.,

- № 000012300/0 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 186744 грн.

Судами також встановлено, що TOB «Костал Україна»зареєстровано платником податку на додану вартість в липні 2006 року. Діяльність з реалізації власної продукції позивач розпочав у березні 2007 року.

01.01.2007 TOB «Костал Україна»(наймач) укладено договір оренди житлового приміщення з Головним селекційним центром України (наймодавець) б/н, згідно якого наймач бере у тимчасове використання квартиру № 10 для проживання власних співробітників. Термін оренди 24 місяці. Вартість 1 085 грн./міс. Комунальні платежі наймач сплачує окремо. Акт прийому-передачі квартири від 23.01.2008.

Аналогічний договір укладено від 01.06.2007 б/н, згідно якого Головний селекційний центр України (наймодавець) надає готельні номери № 22, 24, 26, 28 та квартиру № 8 TOB «Костал Україна»(наймач) для проживання співробітників наймача. Плата за один номер складає 1 350 грн. Термін дії договору 24 місяці.

Більшість актів про надання послуг складено без точної дати та з посиланням на договір, без зазначення дати та номеру договору.

Як встановлено судами, в порушення п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не нараховано податкові зобовязання по операціям з безоплатного проживання директора TOB «Костал-Україна»ОСОБА_7 та інших повязаних осіб в готельних номерах та інші послуги (харчування, компенсація комунальних витрат).

Згідно п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування ПДВ у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також повязаній з продавцем особі чи субєкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до пп. 7.7.1 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (в редакції з 1 січня 2008 року - у попередніх податкових періодах) постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, є вірним висновок судів попередніх інстанцій про правомірність зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у звязку з виявленими порушеннями п. 4.2, ст. 4 , пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що TOB «Костал Україна»подало уточнюючий розрахунок за серпень 2007 року, де заявило до відшкодування з державного бюджету на розрахунковий рахунок частину суми податку на додану вартість у розмірі 1 990 125 грн.

В акті перевірки податковою інспекцією зафіксоване завищення суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування за серпень 2007 року на 1 635 217 грн. (1 990 125 грн. - сума ПДВ заявлена платником до відшкодування мінус 354 908 грн. - оплата податку на додану вартість по придбаним товарам (роботам, послугам) у липні 2007 року. При цьому в зазначеній сумі (1 635 217 грн.) рахуються: 444 399 грн. по зменшенню перевіркою податкового кредиту, в звязку з відсутністю дозвільних документів на будівництво та 8 322 грн. донарахованих податкових зобовязань по безоплатно наданим послугам повязаним особам.

TOB «Костал Україна»сформувало податковий кредит в серпні 2007 року на підставі отриманих за період з 22.08 по 29.12.2006 податкових накладних від ЗАТ «Агробудмеханізація»по операціям з ремонту будівлі та за послуги Головного селекційного центру України по оренді готельних номерів, інших послуг (харчування, компенсація комунальних витрат).

Судами встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт, а саме: ремонт цеху № 3 СВК-3 ВО «Київприлад», який здійснив ЗАТ «Агробудмеханізація», виданий відділом містобудування та архітектури інспекції архітектурно-будівельного контролю Переяслав-Хмельницької міської ради 25.12.2006, а дозвіл на початок експлуатації виданий Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) 14.05.2007.

Рішенням від 24.05.2007 виконком Переяслав-Хмельницької міської ради затвердив акт Державної приймальної комісії про введення обєкта «Капітальний ремонт з заміною технологічного обладнання корпусу № 3 ВГСП «Ф» ДП ВО Київприлад»СВК № 3 орендованого TOB «Костал Україна»в експлуатацію.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту у 2006 році суми податку на додану вартість по податкових накладних, виданих за період з 22.08 по 29.12.2006 ЗАТ «Агробудмеханізація», без наявності у 2006 році відповідних дозволу та рішення на будівництво, до серпня 2007 року платник податку згідно пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не мав права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки був зареєстрований платником цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування; до відшкодування могла бути заявлена сума, оплачена у попередньому податковому періоді (тобто у липні 2007 року).

Однак, суд касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону (в редакції чинній до 01.01.2008) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Згідно п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судами попередніх інстанцій встановлено наявність у позивача податкових накладних, виданих ЗАТ «Агробудмеханізація», на підставі яких першим сформовано податковий кредит у серпні 2007 року.

Слід зазначити, що порушення субєктами господарювання законодавства щодо отримання документів дозвільного характеру може нести відповідальність таких осіб саме за зазначене порушення, а не слугувати підставою для визначення суми податкового зобовязання або зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зважаючи на те, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність формування податкового кредиту від наявності певних дозволів.

Відповідно до пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній до 01.08.2008) визначено особу, яка не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, це особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 1626895 грн., яка включена позивачем в серпні 2007 року до бюджетного відшкодування, виникла у звязку із спорудженням (будівництвом) основних фондів, тому твердження податкового органу про безпідставне віднесення вказаної суми до бюджетного відшкодування в серпні 2007 року є неправомірним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000012300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є протиправним, за винятком суми 8 322 грн., яка донарахована по безоплатно наданим послугам повязаним особам.

Оскільки суд касаційної інстанції визнав правильним формування позивачем податкового кредиту за серпень 2007 року в розмірі 1626895 грн., тому податкове повідомлення-рішення № 000012300/0, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1186 744 грн., підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга ТОВ «Костал Україна»підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2010 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 - скасуванню щодо податкового повідомлення-рішення від 26.06.2009 № 000012300/0 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 186744 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000012300/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1626895 грн., з постановленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог, а в решті рішення судів підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Костал Україна»задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 скасувати частково.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009 № 000012300/0 повністю та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009 № 0000012300/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1626895 грн.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Костал Україна» судові витрати в розмірі 6 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова