Ухвала суду № 22518338, 26.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2012 р. м. КиївК-6152/09-С

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівЛанченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 09.06.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008

у справі № 14/132 (22-а-9715/08)

за позовом Виробничо-комерційної фірми "РВК Плюс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлень-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 09.06.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000912300/0 від 16.11.2007, № 0000912300/1 від 28.03.2008, № 0000912300/2 від 31.03.2008, згідно з якими Виробничо-комерційній фірмі "РВК Плюс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 314 375, 00 грн., з яких 237500, 00 грн. основний платіж та 76875, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права: ст. ст. 638, 640, 901 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 5.2.1., п.п. 5.3.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та норм процесуального права: ч. 3 ст. 12 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення № 0000912300/0 від 16.11.2007 про визначення Виробничо-комерційній фірмі "РВК Плюс" у формі ТОВ податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 237500, 00 грн. основного платежу та 76875,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій прийнято на підставі акту № 65/23-00/30697215 від 01.11.2007 планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 30.06.2007.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, п.5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у неправомірному формуванні валових витрат з інформаційно-консультаційних послуг, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також не повязаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягало у неправомірному формуванні валових витрат.

За результатами оскарження позивачем вказаного повідомлення-рішення, останнє залишено без змін, у результаті чого Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено повідомлення-рішення № 0000912300/1 від 28.03.2008, № 00000912300/2 від 31.03.2008.

02.10.2006 між ВКФ "PBK Плюс" у формі ТОВ та ПП "Світ +" укладено договір №02/10-6, згідно із яким ПП "Світ +" взяло на себе зобов'язання надати інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

31.12.2006 сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, яким підтверджується надання інформаційно-консультаційних послуг в повному обсязі, з належним оформленням, на суму 270 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 45 000, 00 грн. На вказану суму ПП "Світ +" виписано податкову накладну № 300104 від 31.12.2006.

30.01.2007 ВКФ "РВК Плюс" у формі ТОВ платіжним дорученням № 638 перерахувало ПП "Світ +" плату за підготовчі та інформаційно-консультативні послуги згідно із умовами вказаного договору.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати сума будь-яких витрат в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, які здійснюються в рахунок компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які платник податку придбав для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Згідно із п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень встановлених п. п. 5.3.-5.8. цієї статті.

Згідно із п.п. 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону Україні "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, витрати, понесені позивачем і не визнані відповідачем в акті перевірки, підтверджені актом приймання-передачі від 31.12.2006, платіжним дорученням № 638 від 30.01.2007, податковою накладною №300104 від 31.12.2006 та іншими документами, що підтверджують отримання позивачем послуг, які пов'язані підготовкою, організацією та веденням виробництва ВКФ "РВК Плюс" у формі TOВ. Оформлення актів приймання-передачі виконаних робіт не суперечить вимогам правил ведення податкового обліку.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з недоведеності податковим органом факту невикористання в господарської діяльності отриманих позивачем від ПП "Світ +" послуг за договором №02/10-6 від 02.10.2006, та на підставі наявних доказів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ВКФ "Р Плюс" у формі ТОВ фактично отримало послуги від ПП "Світ +", які пов'язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва та сплатило їх вартість, визначену умовами договору, що підтверджено відповідними податковою накладною, актом прийому-передачі та іншими документами. Тому, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат, повязаних з оплатою по вказаному договору.

Також, встановлено, що за договором № 31/01-Т7 від 31.01.2007 позивач придбав у ТОВ "Валдар" товар згідно специфікації, а саме труби обсадні 146x8,5 Д в кількості 290 тонн за ціною 2500, 00 грн. на загальну суму 870 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 145 000, 00 грн., та отримав податкову накладну на вказаний товар.

Відповідно до акту прийому-передачі товарів від 31.01.2007 ТОВ "Валдар" передав, а позивач прийняв трубу обсадну в кількості 290 тонн за ціною 2500,00 грн. на загальну суму 870 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 145 000, 00 грн., але марка труби зазначена не 146x8,5Д, а 244,5x13,84, що позивач пояснює технічною помилкою при оформленні акту прийому-передачі. Оплата за труби проведена платіжними дорученнями № 712 від 13.03.2007 та № 715 від 13.03.2007. 01.02.2007 позивач уклав договір № 1 з ТОВ "Реут" на продаж товару згідно із специфікацією, а саме: труби обсадної марки 146x8,5 Д в кількості 290 тонн по 2505,00 грн. на загальну суму 871740, 00 грн., в тому числі ПДВ 145290, 00 грн., видав відповідну податкову накладну № 0000000059 від 01.03.2007 та отримав оплату по договору. За змістом акту прийому-передачі позивач передав, а ТОВ "Реут" прийняв трубу обсадну марки 146x8,5 Д в кількості 290 тонн по 2505,00 грн. на загальну суму 871740, 00грн., в тому числі ПДВ 145290, 00 грн. Операція з придбання та реалізації труби обсадної в кількості 290 тонн відбулася в першому кварталі 2007, тобто, в одному звітному періоді. За наслідками аналізу договорів №31/01-Т7 від 31.01.2007, від 01.02.2007 та специфікацій до них, судами встановлено, що позивачем як придбавалась, так і реалізовувалась в одному звітному періоді труба обсадна марки 146x8,5 Д в кількості 290 тонн, про що свідчать податкові накладні № 115/5 від 31.01.2007, № 0000000059 від 01.03.2007. Зазначення в акті прийому-передачі від 31.01.2007 іншої марки труби обсадної (244,5x13,84), ніж в договорі від 31.01.2007, при відсутності будь-яких змін умов договору та специфікації до нього пояснюється технічною помилкою при оформленні акту прийому-передачі. Згідно із бухгалтерською довідкою по рахунку 281 "Товари на складі" протягом першого кварталу 2007 позивачем було оприбутковано та відвантажено трубу обсадну вагою 290 тонн. За даними бухгалтерського обліку ні на початок, ні на кінець першого кварталу 2007 на підприємстві не обліковувалась труба обсадна більшою вагою, ніж 290 тонн, що була придбана в січні 2007 та реалізована в березні 2007. За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність тверджень податкового органу, які, також, мають місце в касаційній скарзі, про порушення позивачем розрахунку приросту (убутку) товарних запасів за перший квартал 2007. Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права за своєю суттю зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. 220 КАС України, а тому, не приймаються до уваги судом касаційної інстанції. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті за наслідками зясування усіх істотних обставин справи та правильного застосування п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 5.2.1., 5.3.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені постанова та ухвала судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Кіровоградської області від 09.06.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.В. Ланченко

О.М. Нечитайло