Ухвала суду № 22517669, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. м. КиївК/9991/55659/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

при секретаріШкляр А.В.

за участю представників сторін:

позивачаПотоцької С.С.

відповідачаКеміня В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011

у справі № 2а/0570/8257/2011

за позовомПублічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

за участю Прокуратури Донецької області

провизнання недійсним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш»(далі по тексту позивач, ПАТ «Азовзагальмаш») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі по тексту відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку), за участю Прокуратури Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 18.05.2011 №0000381311/20403/10/15-16-23/1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося в період з 01.12.2010 по 31.12.201, за результатами якої складено акт перевіркивід 22.04.2011 № 255/15-16/23/13504334.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1 та 200.3 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок яких позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 246332,85 грн. Зазначені висновки відповідача обґрунтовані не підтвердженням позивачем в ході проведеної перевірки фактичного відбуття господарських операцій, що були відображені за наслідками виконання умов договору, укладеного із ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ», що вплинуло на формування податкового кредиту звітного податкового періоду січня 2011 року.

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками, позивач надав до відповідача заперечення до акту перевірки. За наслідками розгляду наданих позивачем заперечень, відповідачем направлено відповідь від 13.05.2011 № 19748/15-16-28/1, в якій зазначено, що висновки акту перевірки були змінені, зокрема, до висновків включений пункт 1 наступного змісту: «на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ПАТ «Азовзагальмаш»завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 10950106,00 грн.».

З приводу виявленого завищення суми податку на додану вартість заявленого до бюджетного відшкодування у січні 2011 року, в наданій відповіді на заперечення зазначено, що згідно наданих позивачем платіжних доручень неможливо встановити факт сплати суми відємного значення податку, сформованого у грудні 2010 року в сумі 13398159,00 грн., що свідчить про допущення позивачем порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України

На підставі зазначених висновків відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 № 0000381311/20403/10/15-16-23/1, яким зменшено заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість по декларації за звітний період січень 2011 року на 10950106,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається із податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, відємне значення податку звітного податкового періоду складає 66814454,00 грн. (рядок 18). Рядком 23.1 податкової декларації визначено значення рядку 22.2. декларації попереднього звітного періоду в сумі 11158206,00 грн. Залишок відємного значення податку попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті в звітному податковому періоді (рядок 24) складає 10950 106,00 грн. Рядком 25.1. позивач визначив суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування на рахунок платника в банку в сумі 10950106,00 грн.

Згідно додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, сумузалишку відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації) сформовано у грудні 2010 року в сумі 10950 106,00 грн.

Щодо відображеного відємного значення податку у звітному податковому періоді грудні 2010 року, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Зведені дані податкового обліку з податку на додану вартість відображуються в податковій декларації з податку на додану вартість, порядок заповнення та подання якої затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (надалі за текстом Порядок № 166).

Згідно вимог Порядку № 166, відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту звітного податкового періоду визначається в рядку 18 декларації звітного податкового періоду.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2010 року відємне значення податку (рядок 18.2. декларації) дорівнює 11158 206,00 грн. При цьому, згідно рядку 17 декларації сума податкового кредиту звітного податкового періоду дорівнює 141818933,00 грн., сума податкових зобовязань (рядок 9 декларації) 130660727,00 грн.

Порядок формування податкового кредиту платника податків до набрання чинності Податковим кодексом України встановлювався підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлювалося, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна встановлені обовязкові реквізити податкових накладних.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до реєстру отриманих податкових накладних, які знаходяться в матеріалах справи, сума податкового кредиту, сформованого позивачем у грудні 2010 року дорівнює 141818932,69 грн. Відповідачем було зазначено, що при проведенні перевірки не було виявлено порушень формування позивачем податкового кредиту грудня 2010 року. Відємне значення податку звітного періоду грудня 2010 року в сумі 11158206,00 грн. включено до рядку 22.2 декларації звітного періоду, що відповідає вимогам пункту 5.11 Порядку № 166. Актом документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у грудні 2010 року від 27.02.2011 № 88/15-16-23/1-134 04334 відповідачем підтверджено правомірність визначення позивачем податку на додану вартість, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду січня 2011 року в сумі 10950 106,00 грн.

Як вірно зазначено судами, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

На виконання пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України прийняте позивачем рішення про отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в банку було відображено позивачем в рядку 25.1 декларації за січень 2011 року. Крім цього, до декларації за січень 2011 року позивачем був доданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких належна до бюджетного відшкодування сума складає 10950 106,00 грн.

Згідно пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судами встановлено, що на підтвердження дотримання зазначеного обмеження позивач надав копії платіжних доручень, на підставі яких у грудні 2010 року позивачем здійснювалася попередня оплата товарів на підставі умов договору від 23.11.2010 № 10/11-635/ПСНС-00204 укладеного із ТОВ «Метінвест-Україна». Згідно зазначених доручень, які знаходяться в матеріалах справи, у грудні 2010 року позивач перерахував на користь ТОВ «Метінвест-Україна»кошти в сумі 113663 793,39 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 18 943 965,57 грн. За фактом відбуття першої з події - перерахування коштів, позивач на підставі отриманих від ТОВ «Метінвест-Україна»податкових накладних включив до складу податкового кредиту грудня 2010 року податок на додану вартість у розмірі 18943965, 57 грн. Включення податку на додану вартість на підставі наведених податкових накладних підтверджено даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2010 року. Отримання позивачем товарів в подальшому, після відображення в податковому обліку здійсненої їх попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного обліку видатковими накладними.

Отже, судами зазначено, що позивач при здійсненні попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей, що мали постачатися на умовах договору від 23.11.2010 № 10/11-635/ПСНС-00204, укладеного із ТОВ «Метінвест-Україна»сплатив відємне значення податку, сформованого у грудні 2010 року в сумі 18943965,00 грн. До бюджетного відшкодування у січні 2011 року позивачем було заявлено 10950106,00 грн. Тобто, в розмірі, меншому ніж сума здійсненої позивачем сплати відємного значення податку.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не допущено порушень приписів пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині встановлення обмеження суми бюджетного відшкодування розміром сплаченого відємного значення податку попереднього звітного періоду при заявлені до бюджетного відшкодування у січні 2011 року податку на додану вартість в сумі 10950106,00 грн., тому позов судами задоволено правомірно.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко