Ухвала суду № 22516157, 12.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2012 р. м. КиївК-15908/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівЛанченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Моліс»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008

у справі № 24/554/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Моліс»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування акту, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2008 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 21.05.2007 № 0000410804/0 в частині нарахування податкового зобовязання в сумі 797,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено у позові.

ТОВ «Виробниче обєднання «Моліс»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: ст.ст. 69,70, ст.ст. 72-75 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує на те, що підставою для звернення з даним позовом слугував висновок перевірки про неправомірне застосування позивачем до операції з ТОВ «Газтрейд ЛТД»20 % ставки податку на додану вартість, проте, суд вийшов за визначені межі перегляду справи, оскільки податковий орган не обґрунтовував свою позицію щодо недійсності податкових накладних підписанням останніх не уповноваженою особою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

На підставі акту перевірки від 08.05.2007 № 169/08-4/32835306 прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2007 № 0000410804/0 про визначення позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 212732,00 грн. Предметом позову є вимоги про визнання недійсним даного податкового повідомлення-рішення у частині визначення податкового зобовязання на суму 797,00 грн.

Підставою для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 797,00 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті, про порушення позивачем вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, п. 4.3 ст. 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1, п.п. 7.3.6 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за липень 2005 року лютий 2006 року податку на додану вартість результатами господарських операції з придбання позивачем у ТОВ «Газтрейд ЛДТ»газу імпортного походження .

Податковий орган вважає неправомірним застосування до операцій з придбання у ТОВ «Газтрейд ЛТД»природного газу 20 % ставки податку на додану вартість, оскільки до таких операцій в силу вимог ст. 9 Закону України «Про Державний бюджету України на 2005 рік»та ст. 8 Закону україни «Про Державний бюджет України на 2006 рік»застосовується нульова ставка податку.

Суд касаційної інстанції також не може погодитися з позицією суду апеляційної інстанції стосовно того, що окремий недолік податкової накладної робить таку накладну недійсною. Окремий недолік сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного податкового і одночасно розрахункового документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яких платник податків зобовязаний дотримуватися, і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної, а не окремий її недолік, безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Визнання судовим рішенням недійсними установчих документів продавця товару (ТОВ «Газтрейд ЛТД») та реєстрації платника податку на додану вартість після здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих підприємством, зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, та підставою для висновку про неправомірність включення покупцем товару до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених такому постачальнику.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, не погоджуючись з позицією суду апеляційної інстанції про непідтвердження податкового кредиту податковими накладними, вважає, що позов не підлягав задоволенню з огляду на відсутність у позивача права відносити до складу податкового кредиту податок на додану вартість, нарахований за ставкою 20 % за операціями з придбання у ТОВ «Газтрейд ЛТД»природного газу, який, в свою чергу був придбаний у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за нульовою ставкою, оскільки в силу вимог ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та вимог ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, оподатковуються за нульовою ставкою.

Оскільки неврахування судом апеляційної інстанції такої правової позиції фактично не вплинуло на неправильність вирішення спору (позов не було задоволено), суд касаційної інстанції вважає за правильне постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Моліс»залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.В. Ланченко

О.М. Нечитайло