Постанова № 22502436, 09.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2012 № 42/336

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

за участю представників:

від позивача: не зявились

від відповідача: ОСОБА_1 дов. №30/02/12 від 14.02.2012

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія”

на рішення господарського суду міста Києва

від 06.12.2011

у справі №42/336 (суддя Паламар П.І)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія

„Гарант-авто”

до Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія”

про відшкодування шкоди 8325,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-авто” (надалі ПАТ „Українська страхова компанія „Гарант-авто”, позивач) про стягнення із Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” (надалі ПрАТ „Страхове товариство „Гарантія”, відповідач) 8325,24 грн. в порядку регресу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі №42/336 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПрАТ „Страхове товариство „Гарантія” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі №42/336 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що ним було заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності, проте вказана обставина залишилась судом першої інстанції без належної правової оцінки. Крім того, апелянт стверджує, що суд не надав оцінки запереченням відповідача про відсутність у водія правових підстав керування транспортним засобом „Daewoo”, д.н.з. НОМЕР_1, на момент споєння ДТП.

Позивач у судове засідання не зявився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги відповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

18.07.2008 по Броварському пр-ту в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів „Audi”, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_2., та „Daewoo”, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_4

Факт споєння ДТП підтверджується довідкою Державної автомобільної інспекції №1773 від 05.08.2008 та постановою Дніпровського районного міста Києва від 21.08.2008 у справі № 3-15976-1/08, якою винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль „Audi”, д.н.з. НОМЕР_2, у звязку із чим його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 11753,82грн.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2008 між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”, найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство Українська страхова компанія „Гарант-авто”, укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом №190-0123181.

У звязку із викладеним позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля „Audi”, д.н.з. НОМЕР_2, відповідно до умов вищевказаного договору страхове відшкодування у розмірі 11030,62 грн., розмір якого визначено на підставі рахунку-фактури №С300085452/СС00039841 від 23.07.2008.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника автомобіля „Daewoo”, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована відповідачем за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/2796031 (тип договору 1) на підставі Закону „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Позивач, вважаючи, що до нього у порядку регресу перейшло право на отримання від водія автомобіля „Daewoo”, д.н.з. НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля „Audi”, д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок ДТП, з підстав ст. 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 ЦК України просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 8325,24 грн. шкоди, розмір якої визначено на підставі звіту незалежного оцінювача (Товариства з обмеженою відповідальністю „Дека Експерт”) №490/08/08 від 29.08.2008.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначає суд першої інстанції, відповідач у відзиві, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на закінчення строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

Відповідно до ч.6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля „Audi”, д.н.з. НОМЕР_2, відповідно до умов укладеного з ним договору страхове відшкодування в розмірі 11030,62 грн. платіжними дорученнями №№ 11845, 11848 від 17.09.2008.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що днем виконання основного зобовязання, право вимоги за яким у порядку регресу перейшло до позивача, є 17.09.2008, у звязку із чим із вказаної дати розпочинається перебіг позовної давності за регресним зобовязанням.

Така позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові Верховного Суду України від 27.03.2012 у справі №58/168.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давніх встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, останнім днем звернення з позовом до ПрАТ „Страхове товариство „Гарантія” про відшкодування шкоди в порядку регресу було 17.09.2011, в той час як позивач звернувся до місцевого господарського суду із вказаним позовом лише 29.10.2011, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому було надіслано позовну заяву.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними, оскільки позивачем дійсно було подано позов після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже враховуючи ту обставину, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, а відповідачем в ході вирішення спору у суді першої інстанції заявлено про застосування позовної давності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 06.12.2011 у справі №42/336 має бути скасоване, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 у справі №42/336 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-авто” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, код 14229456) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №42/336 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддяНовіков М.М.

СуддіМартюк А.І.

Зубець Л.П.