Постанова № 22502412, 04.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2012 № 65/23

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рябухи В.І.

суддів: Баранця О.М.

Кондес Л.О.

за участю секретаря: Реуцької Т.О.,

за участю представників

позивача:ОСОБА_1, дов. від 05.01.12 №30-17/1/89,

відповідача:ОСОБА_2, дов. від 15.08.11 №13-11-17856,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.11

у справі №65/23 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про стягнення 61205,23 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.11 позов Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - відповідач) задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача проценти за користування банківським вкладом в розмірі 32369,51 грн., 23464,40 грн. інфляційних втрат, 6301,32 грн. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В дохід Державного бюджету України стягнуто 621,38 грн. державного мита та 222,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.11 в частині стягнення 32369,51 грн. процентів за користування банківським вкладом, в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.12.11 відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 06.02.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 30.12.11) відповідачу 06.01.12 та позивачу 10.01.12, долучені до матеріалів справи.

17.01.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.12, на підставі п.п.1,3 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), відкладено розгляд справи на 27.02.12.

23.02.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду на виконання ухвали від 06.02.12 позивачем надано розрахунок процентів користування банківським вкладом за період з 24.09.08 по 31.12.08.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.12 продовжено розгляд апеляційної скарги на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 14.03.12.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 14.03.12 №01-22/1/2 в звязку з перебуванням судді Ропій Л.М. на лікарняному до складу колегії суддів введено суддю Баранця О.М.

14.03.12 у судовому засідання представник відповідача на виконання ухвали суду від 27.02.12 надав письмові пояснення щодо нарахування та сплати процентів за користування банківським вкладом за період з 24.09.08 по 31.12.08.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.12 розгляд справи відкладено на 04.04.12.

У судовому засіданні 04.04.12 представник відповідача пояснив методику нарахування та сплати процентів за користування банківським вкладом за період з 24.09.08 по 31.12.08, надав виписки з банківського депозитного рахунку позивача; підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.11 скасувати в частині стягнення 32369,51 грн. процентів за користування банківським вкладом, в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.08 між позивачем та відповідачем укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) №06/05/392-Д (далі - договір), відповідно до якого вкладник (позивач) перераховує на вкладний рахунок №261570773626001 в українській гривні філії ВАТ КБ "Надра" Херсонське регіональне управління, МФО 352770, відкритий у відповідності з договором, грошові кошти з не знижувальним залишком в сумі 100000,00 грн. Строк вкладу 6 місяців. Дата повернення вкладу 24.03.09. Процента ставка по вкладу 10 процентів річних. Банк зобовязується повернути вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором (п.п.1.1-1.4 договору).

Проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунку вкладника.

При розрахунку процентів приймається метод "факт/факт", який полягає у нарахуванні процентів за вкладом, виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в банку і фактичної кількості днів у календарному році (п.п. 4.2, 4.3 договору).

Відповідно до п.4.4 договору сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється щомісячно в кожній останній робочий день місяця і в день закінчення дії договору.

Договір вважається укладеним з дня підписання обома сторонами. Строк дії договору збігається зі строком вкладу (п.6.1 договору).

Згідно платіжного доручення від 24.09.08 №2432 позивач перерахував на вказаний у договорі рахунок 2000000,00 грн.

15.10.08 на рахунок позивача повернуто 1900000,00 грн, таким чином сума неповернених коштів склала 100000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.09 у справі №34/464 з відповідача на користь позивача стягнуто 100000,00 грн. депозитного вкладу, 3819,18 грн. процентів за користування вкладом в період з січня по березень 2009 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 23464,40 грн. інфляційних втрат та 6301,32 грн. 3% річних згідно розрахунку.

Також позивач просить стягнути 3822,00 грн. пені.

Відповідно п. 5.1 договору за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань по цьому договору сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України. При несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів банк сплачує вкладнику пеню за кожний день прострочення від неперерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період.

Стаття 230 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки зобовязання мало бути виконано 24.03.09, то строк позовної давності розпочався з 25.03.09 та закінчився 25.03.10.

Таким чином суд першої інстанції зробив правильний висновок, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення 3822,00 грн. пені.

Стосовно позовних вимог по відсотках за користування банківським вкладом в сумі 1997,27 грн. за період з 24.09.08 по 31.12.08 необхідно зазначити, що відповідачем було сплачено 5341,53 грн. та 12912,57 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 30.09.08 №2/5431 та від 04.11.08 №127/5431. ПАТ КБ "Надра" надало додаткові пояснення і виписки з банку щодо розрахунку процентів за вказаний період.

Тому вимоги про стягнення заборгованості по відсотках за користування банківським вкладом в сумі 1997,27 грн. не підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 30372,24 грн. заборгованості по процентах нарахованих на банківський вклад на підставі ст.1061 ЦК України за період з 11.08.09 по 08.06.11.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

В силу ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Згідно із ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

З огляду на положення зазначених норм, проценти на банківський вклад це істотна умова договору банківського вкладу і вона випливає із оплатного характеру даного договору. Проценти на банківський вклад на підставі ст. 1061 ЦК України можуть нараховуватись лише під час існування між сторонами зобов'язальних правовідносин, що виникли на підставі укладеного відповідно до вимог чинного законодавства договору банківського вкладу.

Задовольняючи позов в даній частині суд першої інстанції не врахував, що дія договору закінчилась 24.03.09, а отже тоді і припинились між сторонами зобов'язальні правовідносини щодо нарахування процентів на банківський вклад на підставі ст. 1061 ЦК України.

По закінченню договорів банківського вкладу у Банку перед Товариством виникли інші грошові зобов'язання, а саме щодо повернення банківських вкладів та виплати усіх нарахованих до цього моменту процентів, за прострочення виконання яких чинним законодавством передбачена відповідальність, зокрема ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення в частині задоволення позову про стягнення 32369,51 грн. заборгованості по процентах підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.11 скасуванню в частині стягнення 32369,51 грн. заборгованості по процентах.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.11 у справі №65/23 скасувати в частині стягнення 32369,51 грн. заборгованості по процентах, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000 м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, код 01125695) 23464 (двадцять три тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 6301 (шість тисяч триста одна) грн. 32 коп. 3% річних, 297 (двісті девяносто сім) грн. 65 коп. державного мита, 106 (сто шість) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити".

3.Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000 м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, код 01125695) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 20025456) 705 (сімсот п'ять) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5.Матеріали справи №65/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддяРябуха В.І.

СуддіБаранець О.М.

Кондес Л.О.