Ухвала суду № 22502223, 02.04.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"02" квітня 2012 р. Справа № 5019/345/12

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за заявою Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1”

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Компанія “Райз”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Третейський суд при Рівненській торгово-промислові палаті

про скасування рішення третейського суду.

В засіданні приймали участь:

Від заявника: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 21.03.2012р.).

Від відповідача: не зявився.

Від третьої особи: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство “ІНФОРМАЦІЯ_1” (далі - заявник) звернулося до господарського суду Рівненської області з заявою про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті (далі - третя особа) від 29 жовтня 2011 року по справі № 1/20-2011р за позовом Публічного акціонерного товариства “Компанія “Райз” (далі - відповідач) до Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” про стягнення 108456 грн. 93 коп. простроченого боргу за отриманий товар, 1039 грн. 61 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 8462 грн. 73 коп. пені, 107905 грн. 43 коп. збитків, 11717 грн. 63 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 7781 грн, 32 коп. інфляційних та 2453 грн. 64 коп. витрат на оплату третейського збору.

В своїй заяві заявник не погоджується з рішенням Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 29 жовтня 2011 року по справі № 1/20-2011р, вважає, що дане рішення постановлено з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Заявник свої вимоги обґрунтовує наступним:

- рішенням від 29 жовтня 2011 року вирішено питання про права та обовязки заявника, представник якого участі у справі не брав чим було порушено приписи статті 39 Закону України “Про третейський суд” (далі - Закон);

- позов ПАТ “Компанія “Райз” є безпідставним, оскільки відсутній його предмет, а саме заборгованість заявника по договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 10027-35т від 02.06.2011р., а тому задоволенню не підлягає;

- третейська угода не відповідає вимогам Закону, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122-5 ГПК України є підставою для скасування рішення третейського суду;

- відповідно до ст. 6 Закону третейські суди не можуть розглядати справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими субєктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

- склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам статтей 16 19 Закону.

На підставі вищевикладеного заявник росить скасувати рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 29 жовтня 2011 року по справі № 1/20-2011р.

Відповідач не погоджуючись з вимогами заявника подав відзив, в якому вказує, що заява останнього безпідставна та необґрунтована, а тому підстави, передбаченні Законом, для скасування рішення від 29 жовтня 2011 року у справі № 1/20-2011р відсутні.

Вивчивши у відкритому судовому засіданні подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

При постановленні ухвали суд

ВСТАНОВИВ:

2 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством “Компанія “Райз” та Фермерським господарством “ІНФОРМАЦІЯ_1” було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 10024-35т.

Пунктом 10.7. договору передбачено, що сторони погодили, що будь-які спори, що можуть виникнути між сторонами по договору чи у звязку з ним, у тому числі будь-які спори відносно його виконання, дійсності, припинення чи розірвання, підлягають розгляду за вибором сторони у відповідному господарському суді або Третейському суді при Рівненській торгово-промисловій палаті, за адресою вул. Гетьмана Мазепи, буд. № 19, м. Рівне, поштовий індекс 33028. В останньому випадку спір буде розглядатися судом у складі одного судді, при вирішені спору буде застосовуватись Регламент Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті.

Публічне акціонерне товариство “Компанія “Райз” звернулося до третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті з позовною заявою до Фермерського господарства “Гал-Агро” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Ухвалою від 29 липня 2011 року третейським суддею Бодряговим В.С. відповідно до Закону та пункту 2 Регламенту Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 1/20-2011р.

29 жовтня 2011 року за результатами розгляду справи, третейським суддею Бодряговим В.С. було винесено рішення у третейській справі № 1/20-2011р згідно якого стягнуто з Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” на користь Публічного акціонерного товариства “Компанія “Райз” 108456 грн. 93 коп. простроченого боргу за отриманий товар, 1039 грн. 61 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 8462 грн. 73 коп. пені, 107905 грн. 43 коп. збитків, 11717 грн. 63 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 7781 грн, 32 коп. інфляційних та 2453 грн. 64 коп. витрат на оплату третейського збору.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно вибирає на свій розсуд способи захисту порушуваних або оспорюваних інтересів. Третейська угода є обовязковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, тобто необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду спору по суті.

У відповідності до статті 12 Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невідємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого звязку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

2 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством “Компанія “Райз” та Фермерським господарством “ІНФОРМАЦІЯ_1” було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 10024-35т, який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їхніх печаток.

Пунктом 10.7. договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 10024-35т сторони погодили, що будь-які спори, що можуть виникнути між сторонами по договору чи у звязку з ним, у тому числі будь-які спори відносно його виконання, дійсності, припинення чи розірвання, підлягають розгляду за вибором сторони у відповідному господарському суді або Третейському суді при Рівненській торгово-промисловій палаті, за адресою вул. Гетьмана Мазепи, буд. № 19, м. Рівне, поштовий індекс 33028. В останньому випадку спір буде розглядатися судом у складі одного судді, при вирішені спору буде застосовуватись Регламент Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті.

З вищевикладеного вбачається, заявник та відповідач третейською угодою - пунктом 10.7. договору визначили предмет спору між сторонами цієї угоди - спори, що можуть виникнути між сторонами по договору чи у звязку з ним, у тому числі будь-які спори відносно його виконання, дійсності, припинення чи розірвання.

Таким чином, твердження Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що третейська угода не відповідає вимогам Закону, в звязку з не визначенням сторонами цієї угоди предмету спору між ними, є безпідставними та необґрунтованими.

У заяві Фермерське господарство “ІНФОРМАЦІЯ_1” вказує, що рішенням від 29 жовтня 2011 року вирішено питання про його права та обовязки, в той час, коли його представник участі у справі не брав чим було порушено приписи статті 39 Закону.

Статтею 39 Закону визначено, що третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.

Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обовязковою.

Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості.

Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди у третейському суді для вирішення конкретного спору чи регламенту третейського суду та цього Закону.

З матеріалів третейської справи № 1/20-2011р, зокрема з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та фіскальних чеків, вбачається, що Третейським судом при Рівненській торгово-промисловій палаті було повідомлено Фермерське господарство “ІНФОРМАЦІЯ_1” про розгляд третейської справи в судових засіданнях призначених на 11.08.2011р., 29.08.2011р. 14.09.2011р. та 29.10.2011р., однак на жодне з вказаних засідань представник Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” не зявився.

З вищевикладеного вбачається, що Фермерським господарством “ІНФОРМАЦІЯ_1” проігноровано та не використано право на участь у засіданнях третейського суду при розгляді третейської справи № 1/20-2011р., а відтак твердження заявника про порушено приписів статті 39 Закону є безпідставними та необґрунтованими.

Фермерське господарство “ІНФОРМАЦІЯ_1” обґрунтовує свою заяву також тим, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 6 Закону третейські суди не можуть розглядати справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими субєктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Заявник вважає, що оскільки рішення третейського суду не виконане добровільно, то потребуватиме вчинення відповідних дій по його виконанню з боку Державної виконавчої служби України, а відтак третейський суд не може розглядати справу за позовом про стягнення заборгованості.

Статтею 1 Закону України “Про державну виконавчу службу” визначено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України.

Преамбулою Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

З аналізу вищевказаних статтей вбачається, що посилання заявника на пункт 13 частини 1 статті 6 Закону є хибним та необґрунтованим.

Щодо твердження заявники про те, що позов ПАТ “Компанія “Райз” є безпідставним, оскільки відсутній його предмет, а саме заборгованість заявника по договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 10027-35т від 02.06.2011р., слід зазначити наступне.

Частиною 3 статті 51 Закону, яка кореспондується з статтею 122-5 ГПК України, визначено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обовязки осіб, які не брали участь у справі.

Даний перелік підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Заява про скасування рішення третейського суду обґрунтована посиланням як на підставу (підстави), зазначені в Законі та в ГПК, так і на іншу підставу (підстави), які не передбачені цими законодавчими актами, то відповідна заява підлягає розглядові в тій частині, що підпадає під ознаки частини третьої статті 51 Закону та частини другої статті 122-5 ГПК.

Стосовно твердження заявника, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам статтей 16 - 19 Закону слід зазначити наступне.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 14 Закону сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів.

Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.

Статтею 16 Закону визначено, що склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).

Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

У відповідності до статті 17 Закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку:

1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів.

Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду;

2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 1 частини третьої цієї статті, обираються не менш як двома третинами від призначеного чи обраного складу суду шляхом відкритого голосування.

Сторони та призначені чи обрані ними третейські судді при призначенні чи обранні у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог цього Закону.

З аналізу вищевказаних норм Закону випливає, що сторони третейської справи мають першочергове право на вибір та призначення персонального складу третейського суду.

Однак, з матеріалів третейської справи № 1/20-2011р вбачається, що Третейським судом при Рівненській торгово-промисловій палаті при формуванні персонального складу суду для розгляду вказаної справи порушено гарантовані Законом права сторін щодо вибору та призначення складу суду, оскільки сторонам не було надано жодної можливості визначити склад третейського суду для розгляду свого спору.

Крім того, статтею 5 регламенту Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті визначено, що кількісний та персональний склад третейського суду для вирішення спору визначається головою Третейського суду із затвердженого списку третейських судів.

Відповідно до частини 5 статті 10 Закону регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

В статті 5 регламенту Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті визначено особу, якій надано право визначення кількісного та персонального складу суду, однак в ній не прописаний сам порядок формування складу третейського суду і яким чином це відображається, що в свідчить про не відповідність регламенту положенням Закону, а самі положення регламенту суперечать принципам організації та діяльності третейського суду.

З вищевикладеного вбачається, що Третейським судом при Рівненській торгово-промисловій палаті при формуванні складу третейського суду для розгляду справи № 1/20-2011р порушено передбачений Законом України “Про третейські суди” порядок формування складу третейського суду.

Відповідно до частини 1 статті 122-1 ГПК України сторони мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 122-5 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

На підставі вищевказаного вимоги Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 29 жовтня 2011 року по справі № 1/20-2011р за позовом Публічного акціонерного товариства “Компанія “Райз” до Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” про стягнення 108456 грн. 93 коп. простроченого боргу за отриманий товар, 1039 грн. 61 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 8462 грн. 73 коп. пені, 107905 грн. 43 коп. збитків, 11717 грн. 63 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 7781 грн, 32 коп. інфляційних та 2453 грн. 64 коп. витрат на оплату третейського збору є правомірними та такими, що ґрунтуються на законі, стверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Публічне акціонерне товариство “Компанія “Райз”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 122-1 - 122-6 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 29 жовтня 2011 року по справі № 1/20-2011р за позовом Публічного акціонерного товариства “Компанія “Райз” до Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” про стягнення 108456 грн. 93 коп. простроченого боргу за отриманий товар, 1039 грн. 61 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 8462 грн. 73 коп. пені, 107905 грн. 43 коп. збитків, 11717 грн. 63 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 7781 грн, 32 коп. інфляційних та 2453 грн. 64 коп. витрат на оплату третейського збору скасувати.

2. Стягнути із Публічного акціонерного товариства “Компанія “Райз” (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152, код ЄДРПОУ 13980201, р/р 2600016240 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 300335) на користь Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ ІНФОРМАЦІЯ_2, р/р НОМЕР_1 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) 1 882 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Горплюк А.М.

Ухвала підписана суддею “05” квітня 2012р..