Рішення № 22502219, 28.03.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2012 р. Справа № 5019/381/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепелета"

про стягнення 3360 грн. 61 коп.

Суддя Романюк Р.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 2271 від 13.10.2010р.).

Від відповідача: не зявився.

Обставини справи: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепелета" 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 61 коп. заборгованості, з яких 2938 грн. - основний борг, 10 грн. 04 коп. інфляційні, 161 грн. 65 коп. передбачена договором неустойка у розмірі 10% річних від простроченої суми за кожен день прострочення та 250 грн. 56 коп. пені. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору купівліпродажу товарів № 303 від 27.01.2011 р. в частині проведення розрахунків за отриманий товар.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та подав заяву про долучення до матеріалів справи копій виписок з банку про сплату відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача в судове засідання 28 березня 2012 року не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.

Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права надіслати докази поштовим зв'язком.

Крім того, явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи відповідно до статті 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2011 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнепелета" було укладено Договір купівлі-продажу №303 (далі - Договір) (а.с. 14-18).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язувався передати (поставити) Покупцю пакувальні матеріали, запчастини та/або гідравлічну та пакувальну техніку в асортименті, а покупець зобовязувався прийняти і оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 1.2 Договору, асортимент, кількість, ціна, строк поставки і загальна вартість товару вказуються в накладних, які оформляються Продавцем у відповідності з поданим покупцем замовленням (в усній чи довільній електронній формі на факс Продавця).

Відповідно до п. 1.3 Договору, загальна кількість товару що передається за цим договором у власність Покупця, не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару.

Відповідно до розділу 3 Договору "Ціна (вартість) товару та умови оплати товару" загальна вартість (ціна) цього Договору (тобто вартість (ціна) усіх поставлених (переданих у власність) за цим Договором товарів) складається із вартості (ціни) окремих партій товару, проданих (переданих у власність) Продавцем Покупцеві на підставі цього Договору та зафіксованих сторонами у відповідних видаткових накладних на переданий товар. Ціна (вартість) кожної окремої партії товару узгоджується сторонами та зазначається у відповідних видаткових накладних (актах приймання-передачі) на переданий товар. У ціну (вартість) кожної окремої партії товару включається податок на додану вартість.

Даний договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобовязань за цим договором (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору, відповідно до наданої видаткової накладної № ТО-0003511 від 08.08.2011р. (а.с.10), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4938 грн. 00 коп.

У свою чергу відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявним у справі випискою з банку (а.с. 22) і станом на день звернення до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 2 938 грн.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховано 10 грн. 40 коп. інфляційних, згідно ст. 625 ЦК України та 161 грн. 65 коп. неустойки у розмірі 10 % річних від простроченої суми за кожен день прострочення і 250 грн. 56 коп. пені, передбачених п. 5.2 Договору.

28 березня 2012 року позивачем подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи копії виписки з банку про сплату основного боргу відповідачем, а саме 2 938 грн. (а.с.23), яка його уповноваженим представником підтримана в судовому засіданні.

Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у справі надано докази перерахування грошових коштів (копія виписки з банку станом на 26.03.2012р.) і уповноваженим представником цей факт підтверджується, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення 2 938 грн. боргу, на підставі п. 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, згідно пункту 3 якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що "кожна із сторін, яка неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар за договором, повинна сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та десять відсотків річних від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен календарний день неперерахування цієї суми)".

Частиною 2 ст. 625 ЦК України також встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, оскільки відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, то, відповідно, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, передбачену п. 5.2 Договору та інфляційні, згідно ст. 625 ЦК України, а тому, перевіривши подані розрахунки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частині стягнення 250 грн. 56 коп. та 10 грн. 40 коп. (відповідно) і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, передбачена п. 5.2 Договору санкція у вигляді 10 % річних від простроченої суми за кожен день прострочення за своєю правовою природою підпадає під визначення неустойки, а саме пені, визначення якої надано статтею 549 ЦК України, згідно частини третьої якої встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на зазначене, враховуючи, що п. 5.2 Договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, суд дійшов висновку, що умовами Договору передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, а тому в частині стягнення 161 грн. 65 коп. неустойки слід відмовити.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на нього, а тому, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепелета" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 139 Б, код ЄДРПОУ 36937623) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 10 грн. 40 коп. інфляційних та 250 грн. 56 коп. пені.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепелета" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 2 938 грн. боргу провадження у справі припинити .

4. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепелета" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 161 грн. 65 коп. неустойки в позові відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепелета" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 139 Б, код ЄДРПОУ 36937623) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Романюк Р.В.

повний текст рішення складено "02" квітня 2012 року