ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2012 р. Справа № 18/129/12
за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" (вул.Червоноармійська, буд. 7, м. Харків, 61052)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛК ПЛЮС" (вул. Матросова, буд. 4, к.523, м. Полтава, 36002);
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6);
Південно-західна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті (04211, м. Київ, Оболонський район, вул. Мате Залки, буд 10-в, к.1);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротейд НД" (40011, м. Суми, Ковпаківський район, вул. Рибалко, буд. 2, кв. 306)
про стягнення 75786,24 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Прядка В.О.,
від відповідача: Рекотова Т. А.
від третіх осіб: не з'явилися
Розглядається позовна заява про стягнення 75786,24 грн. платежів та зборів, пов’язаних з простоєм вагонів №№ 95635462, 95368627, 95667549, 95453189, 95531232, 95829826, 95801577, 95532032, 95369740 на станції Чернігів Південно-Західної залізниці, з них: 38469,10 грн. плати за користування вагонами, 276,70 грн. витрат на телеграфне повідомлення, 305,50 грн. збір за маневрову роботу, 24103,90 грн. збір за зберігання вантажу, 12631,04 грн. - ПДВ 20%.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що затримка вагонів сталася з вини ветеринарної служби - Чернігівського прикордонного пункту державного ветеринарного контролю Південно-західної регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті, яка безпідставно призупинила переміщення вантажу за актом № 2 від 10.04.2011р., оскільки ТОВ "ТЛК ПЛЮС" були всі передбачені законом документи згідно п.8 Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 27.12.1999р. №49; крім того, відповідач є лише перевізником, а не відправником, тому не може нести відповідальність.
Третя особа - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" - в письмових поясненнях позовні вимоги підтримує повністю, посилаючись на те, що підставою для нарахування та стягнення зборів при затримці вагонів є акт загальної форми, залізниця не зобов’язана перевіряти правильність і достатність документів, прикладених відправником до накладної, відправник несе відповідальність перед залізницею за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих відомостей. Також даною третьою особою надано суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Третя особа - Південно-західна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті –у письмових поясненнях повідомила, що під час перевірки спірного підконтрольного вантажу та супровідних документів на нього державним інспектором ветеринарної медицини було встановлено неправильне оформлення документів та невідповідність записів у них, а також встановлено, що право експорту кормової суміші як виробнику так і вантажовідправнику не надавалося; за даними порушення державним інспектором було складено акт № 2 від 10.04.2011р. та тимчасово призупинено переміщення вантажу; після видачі нових ветеринарних свідоцтв було дозволено подальше переміщення вказаного вантажу (т.1 а.с. 107-109).
Третя особа - ТОВ "Агротейд НД" - письмових пояснень по суті спору не надала. Про час та місце розгляду справи дана особа повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 15.02.2012р., від 29.02.2012р. від 19.03.2012р. (т.1 а.с.64, 70, 106).
Відповідач - в судове засідання 03.04.2012р. надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю одержання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про відкриття провадження за позовом ТОВ "ТЛК ПЛЮС" до Чернігівського прикордонного пункту державного ветеринарного контролю Південно-західної регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті про визнання неправомірним акту № 2 від 10.04.2011р. про затримку спірних вагонів; в зв’язку з необхідністю отримання пояснень представника Чернігівського прикордонного пункту державного ветеринарного контролю щодо підстав затримки вагонів; отриманням пояснень від третьої особи - ТОВ “Агротрейд НД” щодо обставин справи.
Клопотання про відкладення судом відхилено, оскільки 1) визначений ст.69 ГПК України строк вирішення спору закінчується; 2) за ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. позовну заяву ТОВ "ТЛК ПЛЮС" до Чернігівського прикордонного пункту державного ветеринарного контролю Південно-західної регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті про визнання акту № 2 від 10.04.2011р. залишено без розгляду (т.1 а.с.136-137); 3) письмові пояснення по суті спору Південно-західної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті наявні в матеріалах справи; 4) правом надання пояснень по суті спору третя особа - ТОВ “Агротрейд НД” не скористалася, клопотання про витребування у неї додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України відповідачем суду не заявлялося.
В судовому засіданні 03.04.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
10 квітня 2011 року о 14:35 на прикордонну станцію Чернігів Південно-Західної залізниці прибули вагони №№ 95635462, 95368627, 95667549, 95453189, 95531232, 95829826, 95801577, 95532032, 95369740 за номерами відправки №№ 43630185, 43630193, 43630201, 43630219, 43630227, 43630235, 43630243, 43630250, 43630268, що відповідними підтверджується дорожніми відомостями (т.1 а.с.10-18).
Як зазначено у вказаних дорожніх відомостях, даний вантаж був відправлений зі станції Пирятин Південної залізниці до станції призначення –Городок Білоруської залізниці, найменування вантажу - кормова суміш для відгодівлі тварин, вантажовідправником є ТОВ "ТЛК ПЛЮС".
10 квітня 2011 р. переміщення даного вантажу, що прибув у вагонах № 95635462, 95368627, 95667549, 95453189, 95531232, 95829826, 95801577, 95532032, 95369740, було призупинено за актом № 2 від 10.04.2011р. лікарем ветеринарної медицини Чернігівського прикордонного пункту держветконтролю Південно-західної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті в зв’язку з порушенням вимог пункту 8 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.12.1999 № 49 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2000 р. за N 9/4230); (т.1 а.с.21).
Про даний випадок затримки вагонів представниками станції Чернігів та інспектора ветеринарної служби було складено акт загальної форми ГУ-23 №1853 від 10.04.2011р. (т.1 а.с.19).
В цьому акті зафіксовано, що 10.04.2011р. об 14 год. 35 хв. вагони №№ 95635462, 95368627, 95667549, 95453189, 95531232, 95829826, 95801577, 95532032, 95369740 затримані ветеринарною службою з підстав порушення вимог пункту 8 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.12.1999 № 49, а саме відсутності дозволу на експорт (т.1 а.с.19,21).
Позивачем були направлені оперативні повідомлення відповідачу про затримку вагонів з кормовою сумішшю на станції Чернігів (т.1 а.с.22-25).
Актом загальної форми № 1853 А від 22.04.2011р. ст. Чернігів Південно-Західної залізниці було зафіксовано, що після надходження дозволу на експорт вказані вагони були направлені на станцію призначення о 14 год. 22.04.2011р. (т.1 а.с.20).
Про відпуск вагонів 22.04.2011р. також було зроблено відмітку на акті Чернігівського прикордонного пункту держветконтролю № 2 від 10.04.2011р. (т.1 а.с.129).
Таким чином, зазначені вагони простояли на прикордонній станції Чернігів Південно-Західної залізниці 288 вагоно-годин, а саме: з 14 год. 35 хв. 10.04.2011р. по 14 год. 00 хв. 22.04.2011р. В зв'язку з цим позивачем було нараховано 75786,24 грн. платежів та зборів, з них: 38469,10 грн. плати за користування вагонами, нарахованих відповідно до розділу 5 Збірнику тарифів на перевезення вантажів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.032009 №317, та зареєстрований в Мінюсті 15.04.2009р. №340/16356; 276,70 грн. плати та телеграфні повідомлення, нарахованих відповідно до пункту 10, розділу 3 Збірнику тарифів на перевезення вантажів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317; 305,50 грн. збору за маневрову роботу, нарахованого відповідно до пункту 1.8 розділу 3 Збірнику тарифів на перевезення вантажів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, 24103,90 грн. збору за зберігання вантажу, нараховану відповідно до пункту 2.1 розділу 3 Збірнику тарифів на перевезення вантажів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317; 12631,04 грн. - ПДВ (т.1 а.с.30).
Статутне територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" звернулося до відповідача з претензією від 24.11.2011р. про сплату 75786,24 грн. по відшкодуванню витрат за затримку вагонів на прикордонній станції (т.1 а.с.28).
Відповідач - ТОВ “ТЛК ПЛЮС” листом від 27.05.2011 № 22 повідомив позивача про те, що фактичним власником вантажу є ТОВ “Агротрейд НД”, який не погоджується з нарахованими платежами та зборами, в зв'язку з чим ТОВ “ТЛК ПЛЮС” не має можливості сплатити нараховані платежі через брак грошових коштів.
Відповідачем - ТОВ “ТЛК ПЛЮС” 75786,24 грн. платежів та зборів сплачено не було.
Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду від 29.09.2008, № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею"", при вирішенні спорів, які виникають з перевезення вантажів залізницею необхідно керуватися зокрема:
- Законом України "Про залізничний транспорт";
- Статутом залізниць України (далі - Статут);
- Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі УМВС);
- Іншими нормативними документами, затвердженими Мінтрансом (Мінтрансзв'язку) України у встановленому порядку.
Стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Стаття 4 Статуту залізниць України регламентує, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про міжнародні сполучення.
В даному випадку перевезення є міжнародними і регулюється Статутом, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення, та іншими локальними нормативними актами, які мають обов'язкову силу для залізниць, відправників і одержувачів і діє незалежно від державної належності сторін договору (ст.2 - Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Статуту).
Нормою частини 6 статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що до спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами, статутами або міжнародними договорами.
Ст. 31 §1, 2 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення визначено, що претензії та позови відправника або отримувача до залізниць по договорам перевезень, а також вимоги та позови залізниць до вантажовідправників або вантажоотримувачів про сплату провізних платежів, штрафів та про відшкодування збитків можуть бути заявлені протягом 9 місяців.
Пункт 1.11 Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085) наголошує, що платежі, збори та штрафи, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з експортними вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів та штрафів з відправника згідно зі статтею 120 Статуту.
Відповідно до Положення про відокремлений структурний підрозділ Південної залізниці Полтавської дирекції залізничних перевезень, затвердженого наказом начальника залізниці за № 311/Н від 21.12.2009р., станція відправлення спірного вантажу - станція Пирятин є без балансовим виробничо-технологічним підрозділом СТГО “Південна залізниця” (т.1 а.с.36-38).
Тобто, право пред’явлення вимоги про стягнення спірних платежів належить позивачеві - СТГО “Південна залізниця”.
Частиною 4 статті 308 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем.
Відповідно до § 1 ст. 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення відправник зобов’язаний додати до накладної супровідні документи, які є необхідними для виконання митних та інших правил на всьому шляху слідування вантажу.
Згідно з § 7 ст. 21 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, якщо під час перевезення або видачі вантажу з вини відправника або отримувача виникнуть перешкоди до його перевезення або видачі, то залізниці сплачуються всі витрати, понесені нею через затримку перевезення або видачі.
Згідно §2 статті 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця не зобов'язана перевіряти правильність і достатність документів, прикладених відправником до накладної. Відправник несе відповідальність перед залізницею за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих відомостей і заяв. Якщо під час перевезення з вини відправника або отримувача виникнуть перешкоди до його перевезення, то залізниці сплачуються всі витрати, понесені нею через затримку.
В дорожніх відомостях на перевезення спірного вантажу (графа 1 та 4) відправником вантажу зазначено ТОВ “ТЛК ПЛЮС” (відповідач).
Посилання відповідача на те, що він є лише перевізником, а не відправником, тому не може нести відповідальність, є необґрунтованим з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною третьою ст. 909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За ч.2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Як свідчать матеріали справи між позивачем та відповідачем були наявні договірні відносини, згідно яких позивач - є органом транспорту, а відповідач -вантажовідправником, що підтверджується залізничними дорожніми відомостями №№ 43630201, 43630219, 43630185, 43630268, 43630250, 43630227, 43630193, 43630235, 43630243 від 08.04.2011р. (т.1 а.с.10-18).
Отже, ТОВ “ТЛК ПЛЮС” є належним відповідачем по даній справі.
Частина 5 статті 129 Статуту залізниць України передбачає, що порядок складання актів загальної форми встановлюється Правилами перевезень вантажу залізничним транспортом України.
Згідно пункту 3 Правил складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення і є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника чи вантажоодержувача за затримки вагонів, пов'язані з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних та інших правил.
В даному випадку обставини затримки вагонів засвідчені актами загальної форми № 1853 від 10.04.2011 та № 1853А від 22.04.2011р., які є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника –відповідача.
Як свідчать матеріали справи, недодання до перевізних документів належних документів для експорту вантажу, призвело до виникнення перешкод при перевезенні, а саме до затримки вказаних вагонів ветеринарною службою. Після надання усунення вказаних порушень вагони №№95635462, 95368627, 95667549, 95453189, 95531232, 95829826, 95801577, 95532032, 95369740, відповідно до акту загальної форми ГУ-23 № 1853А від 22.04.2011, складеного за підписами представників станції Чернігів та інспектора ветеринарної служби, були випущені о 14:00 22.04.2011.
Посилання відповідача на відсутність його вини у затримці вагонів та неправомірність дій ветеринарного інспектора не підтверджені належними доказами.
Відповідно ч.1 - ч. 3 ст. 18 Закону України «Про ветеринарну медицину»державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті здійснюється регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті, їх структурними підрозділами (пунктами).
Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті є обов'язковим у разі експорту, імпорту і транзитного перевезення об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду всіма видами транспорту.
Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті здійснюють державні інспектори ветеринарної медицини з оформленням відповідних документів.
Згідно зі статтями 11, 12, 13 Закону України «Про ветеринарну медицину»державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюються державний ветеринарний контроль і нагляд, мають право перевіряти під час транспортування об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду додержання ветеринарно-санітарних заходів і наявність відповідних супровідних ветеринарних документів, а також забороняти експорт, імпорт, транзит та інший обіг товарів і засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам та/або технічним регламентам.
Згідно пункту 8 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України №49 від 27.12.1999р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №9/4230 від 10.01.2000р., пункт державного ветеринарного контролю має право в установленому порядку припиняти або тимчасово заборонити перевезення (переміщення) вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини в разі небезпечної епізоотичної ситуації в країні-експортері, встановлення порушень ветеринарних вимог, неправильного оформлення ветеринарних документів, розбіжностей у них чи в разі відсутності таких документів; про що складається відповідний акт у трьох примірниках.
10 квітня 2011 р. переміщення вантажу, що прибув у вагонах № 95635462, 95368627, 95667549, 95453189, 95531232, 95829826, 95801577, 95532032, 95369740, було призупинено лікарем ветеринарної медицини Чернігівського прикордонного пункту держветконтролю Південно-західної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті в зв’язку з порушенням вимог пункту 8 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.12.1999 № 49, про що складено акт № 2 від 10.04.2011р. (т.1 а.с.21).
Доказів скасування даного акту, визнання недійсним даного акту чи визнання неправомірними дій вказаної посадової особи щодо призупинення переміщення вантажу позивач суду не надав.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. позовну заяву ТОВ "ТЛК ПЛЮС" до Чернігівського прикордонного пункту державного ветеринарного контролю Південно-західної регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті про визнання незаконним та нечинним акту № 2 від 10.04.2011р. залишено без розгляду (т.1 а.с.136-137).
Отже, на даний час визначені в акті обставини та підстави затримки вантажу відповідачем не спростовані у встановленому порядку.
Відповідно до тарифів, визначених у Збірнику тарифів на перевезення вантажів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356), плата за користування вагонами становить 38469,10 грн. (нарахована відповідно до розділу 5 таблиці № 1 ставки плати за користування вантажними вагонами залізниць); плата за телеграфні повідомлення становить 276,70 грн. (нарахована відповідно до розділу 3 пункту 10 таблиці № 3), збір за маневрову роботу - 305,50 грн. (нарахованого відповідно до пункту 1.8 розділу 3), збір за зберігання вантажу - 24103,90 грн. (нарахований відповідно до пункту 2.1 розділу 3 Збірника); 12631,04 грн. - ПДВ (т.1 а.с.30).
При нарахуванні вказаних платежів правомірно застосовано Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 25.02.2011р. № 8 (т.1 а.с.54).
Враховуючи викладене, позивачем проведено розрахунок належних до сплати платежів та зборів у загальному розмірі 75786,24 грн. відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів в спростування викладених обставин та доказів відсутності вини відповідача у затримці вагонів, відповідач суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛК ПЛЮС" (вул. Матросова, буд. 4, к.523, м. Полтава, 36002; ідентифікаційний код 36396871 , інші відомості: не відомі) на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" (вул. Червоноармійська, буд. 7, м. Харків, 61052; ідентифікаційний код 01072609, інші відомості: не відомі) 75786грн. 24 коп. платежів та зборів, 1609грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено та підписано 06.04.2012 р.
Суддя Т. М. Безрук
Судове рішення № 22502200, Господарський суд Полтавської області було прийнято 03.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/129/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: