Рішення № 22502113, 03.04.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2012 р.Справа № 5013/214/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 5013/214/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-альфа", м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія, Кіровоградська область,

про стягнення 62872,80 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 01.04.2012р.

відповідача: участі не брали

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засіданні про що, свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-альфа" звернулося до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу в сумі 62872,80 грн з яких:

- сума основного боргу становить - 62460,30 грн;

- сума інфляційних втрат - 129,92 грн;

- сума трьох відсотків річних - 282,36 грн.

03.04.2012 року позивача надіслав до суду заяву № 25 від 30.03.2012 року про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 62872,58 грн з яких:

- сума основного боргу становить - 62460,30 грн;

- сума інфляційних втрат - 129,92 грн;

- сума трьох відсотків річних - 282,36 грн.

На підставі норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає до розгляду вказану заяву позивача.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання по справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.03.2012 року.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведені норми та з огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання і фактичну можливість подати ним до суду витребувані документи, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/214/12 за відсутністю представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення № 229 від 09.10.2008 року на суму 100000,00 грн та виписки по рахунку № 26006800926861 від 10.10.2008 року; платіжного доручення № 243 від 15.10.2008 року на суму 13000,00 грн та виписки по рахунку № 26006800926861 від 16.10.2008 року; платіжного доручення № 364 від 28.10.2008 року на суму 33000,00 грн та виписки по рахунку № 26006800926861 від 18.10.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-альфа" внесено на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якості попередньої оплати за період з 10.10.2008 року по 28.10.2008 року грошові кошти на загальну суму 146000, 00 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов'язався надати позивачеві послуги по рослинництву на умовах попередньої оплати.

Так як зазначені послуги відповідачем позивачу надані не було, сторони домовились про повернення грошових коштів в сумі 146000,00 грн, які перераховано в період з 10.10.2008 року по 28.10.2008 року позивачем відповідачеві в якості попередньої оплати за послуги.

Проте, ФОП ОСОБА_1 зобов'язання по поверненню грошових коштів виконав частково на суму 83539,70 грн, що підтверджується наступними документами:

24100,00 грн - банківська виписка по рахунку № 31, платіжне доручення № 31 від 21.12.2009 року;

24100,00 грн - банківська виписка по рахунку № 32, платіжне доручення № 32 від 23.12.2009 року;

24100,00 грн - банківська виписка по рахунку № 33, платіжне доручення № 33 від 24.12.2009 року;

11439,70 грн - банківська виписка по рахунку № 34, платіжне доручення № 34 від 28.12.2009 року.

За розрахунком позивача залишок не повернутих грошових коштів складає 62460,30 грн.

У зв'язку з існуванням заборгованості відповідача перед позивачем, на адресу ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) було направлено вимогу від 02.08.2011 року № 135 про сплату боргу в сумі 62460,30 грн. Зазначений лист відповідачем отриманий не був і повернувся з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

08.12.2011 року позивачем направлено відповідачеві вимогу про сплату боргу № 132 на дві адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Відповідно до інформації наданої поштовим відділенням по пошуку поштових відправлень по штриховому індефікатору від 24.02.2012 року, вимогу про оплату заборгованості відповідач отримав 27.12.2011 року.

Не виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем призвело до необхідності позивача звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, за платіжними дорученнями № 229 від 09.10.2008 року на суму 100000,00 грн; № 243 від 15.10.2008 року на суму 13000,00 грн; № 364 від 28.10.2008 року на суму 33000,00 грн позивачем перераховано відповідачеві 146000,00 грн грошових коштів в якості попередньої оплати. Факт перерахування вказаних коштів на рахунок відповідача підтверджується виписками по рахунку № 26006800926861 від 10.10.2008 року; рахунку № 26006800926861 від 16.10.2008 року; рахунку № 26006800926861 від 18.10.2008 року. На зазначених платіжних дорученнях та банківських виписках вказано призначення платежу: "передоплата за послуги згідно рахунку б/н від 09.10.2008 року".

Таким чином між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен надати послуги чи повернути кошти отримані від позивача, як попередню оплату, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

За правилами ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Подані позивачем до матеріалів справи документи (платіжні доручення та виписки з банку) не містять строку надання послуг.

08.12.2011 року позивачем направлено відповідачеві вимогу про сплату боргу № 132 на дві адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, яку останній, відповідно до інформації наданої поштовим відділенням по пошуку поштових відправлень по штриховому індефікатору від 24.02.2012 року отримав 27.12.2011 року, однак залишив без відповіді.

Відповідач не подав до суду доказів надання позивачеві послуг по рослинництву на умовах попередньої оплати та не повернув отримані від позивача кошти в сумі 62460,30 грн.

З огляду на вказане та невиконання виконавцем обов'язку щодо надання послуг замовнику дає останньому право відмовитися від договору. Дане правило відповідає загальній нормі ч. 1 ст. 611 ЦК за якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки передбачені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це передбачено договором або законом.

Визнаючи єдиною підставою для вказаних правових наслідків відмови виконавця надати послуги замовнику, законодавець чітко не окреслює, які дії слід вважати відмовою виконавця від виконання покладеного на нього обов'язку. Тобто, про відмову виконавця у даному випадку можуть свідчити будь-які дії, бездіяльність чи рішення, що дають підстави вважати даний обов'язок невиконаним чи виконаним неналежним чином.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Отже позовні вимоги про стягнення 62460,30 грн боргу (попередня оплата) є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

У своїх позовних вимогам, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат - 129,92 грн за період 10.01.2012 року по 05.03.2012 року та суму трьох відсотків річних - 282,36 грн за період з 10.01.2012 року по 05.03.2012 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З поданого розрахунку позивача вбачається що інфляційні втрати та три відсотка річних нараховано позивачем з врахуванням дати отримання відповідачем вимоги про сплату боргу 27.12.2011 року та встановленого строку (7 днів) для надання відповіді.

З огляду на викладені обставини, матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд задовольняє вимоги позивача в цій частині та стягує з відповідача інфляційні втрати в сумі 129,92 грн за період 10.01.2012 року по 05.03.2012 року та суму трьох відсотків річних - 282,36 грн за період з 10.01.2012 року по 05.03.2012 року.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 Господарсько процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, юридична адреса: АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-альфа" , 37300, Полтавська область, Гадяцький район, м.Гадяч, вул.Леніна,78, код 34401397 заборгованість в сумі 62872,58 грн з яких: основний борг - 62460,30 грн; інфляційні втрати - 129,92 грн; три відсотка річних - 282,36 грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірники рішення надіслати сторонам, зокрема відповідачеві на адреси:

- АДРЕСА_2;

- АДРЕСА_1.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 09.04.2012 року.