Рішення № 22501985, 04.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/14/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.12 Справа № 15/5009/4212/11

За позовом Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2)

до відповідача Колективного сільськогосподарського підприємства “Тепличний комбінат” (71500, Запорізька область м. Енергодар, вул. Комунальна, 1)

про стягнення 42440,86 грн.

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1534 від 08.11.2011р.;

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат»про стягнення заборгованості за надані за договором № 166 від 25.06.2004р. послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 42 440,86 грн.

Позов (із урахуванням додаткових письмових пояснень позивача) обґрунтований наступними обставинами. На підставі договору № 166 від 25.06.2004р. та додаткових угод до нього, в період часу з вересня 2009року по лютий 2010р. (включно) позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 61890,11грн. Відповідач частково сплатив вартість наданих послуг у сумі 19476,33грн., чим сплатив борг за вересень 2009р. в розмірі 9997,49грн. та частково за жовтень 2009р. по рахунку № ОУ-007609 (при цьому залишок боргу за цим рахунком склав суму 548,60грн.). В порушення п.2.1 договору, яким передбачено обовязок відповідача своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, відповідач грошові кошти не сплатив. Претензію про сплату заборгованості № 315 від 16.03.2010р. відповідач не задовольнив. Посилаючись на приписи норм ст. ст. 193, 216 218 Господарського кодексу України, ст. 625 ЦК України позивач просив позов задовольнити.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. у позові було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. було залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2012р. були скасовані рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. , а справа № 15/5009/4212/11 передана на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2012р. справу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України у звязку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 04.04.2012р.

В судових засіданнях 13.03.2012р. та 04.04.2012р. представники позивача підтримали позовні вимоги.

Крім того, до господарського суду 27.03.2012р. від позивача надійшла письмова заява (вих. № 464 від 23.03.2012р.), в якій позивач зменшує розмір позовних вимог до суми 42413,78грн. Заява мотивована допущенням арифметичної помилки при оформленні позовної заяви про стягнення суми 42440,86грн. заборгованості, оскільки по рахунках, які були виставлені позивачем на адресу відповідача щодо сплати заборгованості і по факту наданих послуг, їх вартість складає суму 42413,78грн.

Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає ст. 22 ГПК України, тому судом приймається зменшення розміру позовних вимог до суми 42413,78грн.

Таким чином предметом позову є вимога про стягнення суми 42413,78грн. основного боргу.

Відповідач до судових засідань 13.03.2012р. та 04.04.2012р. не зявився. Про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 09.02.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 13.03.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві 13.02.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), а ухвалу господарського суду від 13.03.2012 р. про відкладення розгляду справи на 04.04.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 15.03.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області) тобто в строки, встановлені статтею 87 ГПК України.

Ухвали господарського суду від 09.02.2012р. та від 13.03.2012р. на адресу суду від відповідача не повернулись.

Підтвердженням факту повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи в судовому засіданні 04.04.2012р. є також письмове клопотання відповідача (вих. № 73 від 03.04.2012р.), яке надійшло до суду 04.04.12р. про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване неможливістю явки представника відповідача в судове засідання 04.04.12р., оскільки він знаходиться з 10.00 годин в Апеляційному суді Запорізької області. Представник позивача заперечив проти клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що відповідач вже вдруге не зявляється до судового засідання, а позивач знаходиться у Рівненській області на значній відстані, що викликає фінансові труднощі для явки у судові засідання.

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення з наступних підстав. Щодо неможливості явки представника відповідача до судового засідання 04.04.2012р., суд зазначає, що до клопотання відповідача не надано жодних доказів у підтвердження факту неможливості явки представника до судового засідання. Крім того, відповідачем у справі є КСП «Тепличний комбінат»(юридична особа), і відповідач мав право в розумінні ст. 28 ГПК України направити для участі в засіданні суду іншого свого представника або відповідний орган (керівника або іншу особу, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами).

Клопотання є процесуально безпідставним, не узгоджується з нормою ст. 77 ГПК України і не підлягає задоволенню.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 04.04.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Господарський суд зазначає, що згідно ст. 111-11 ГПК України за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені (у тому числі): 8) у разі скасування або зміни рішення, постанови мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції; 10) дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд.

Згідно ч.1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В постанові Вищого господарського суду України від 23.01.2012р. у справі № 15/5009/4212/11, судом касаційної інстанції із посиланням на норми ст. ст. 16, 19, 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п.3.14, 5.27 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затв. Наказом від 27.06.2008р. № 190) вказано, що в разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Тому суд касаційної інстанції вказав на необхідність дослідження факту надання послуг позивачем відповідно до норм законодавства, періоду виникнення заборгованості, приєднання (відєднання) відповідача до мереж водопостачання та каналізаційних мереж позивача.

Як свідчать матеріали справи, 25.06.2004 року між Кузнецовським міським комунальним підприємством (Енергопостачальник) та ДП НАЕК «Енергоатом»(Споживач) було укладено договір № 166, згідно п.1.1 якого позивач прийняв зобов'язання забезпечувати Споживача питною водою на обєкти: Свинокомплекс, м.Кузнецовськ в розмірі встановленого ліміту в обємі: за рік 4679,0 м.куб., за місяць 389,9 м.куб., за добу 15,7 м.куб., а також приймання від Споживача стічних вод до комунального водопроводу в розмірі встановленого ліміту в обємі: за рік 4679,0м.куб., за місяць 389,9м.куб., за добу 15,7 м.куб.; Теплиці, м.Кузнецовськ в розмірі встановленого ліміту в обємі: за рік 14400,0м.куб., за місяць 1200,0 м.куб., за добу 39,5м.куб., а також приймання від споживача стічної води до комунального трубопроводу в розмірі встановленого ліміту в обємі: за рік 30000,0м.куб., за місяць 2500,0м.куб., за добу 82,2 м.куб.

Відповідно до п. 2.1 договору, споживач зобов'язався своєчасно сплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні за встановленими тарифами.

У п. 2.3. договору сторони дійшли згоди, що споживач повинен своїми силами і за свої кошти встановити на обєктах водолічильники для здійснення обліку спожитої води. Зняття показань водолічильника у споживача здійснюється один раз в місяць представником енергопостачальника спільно з представником споживача.

Пунктом 2.5. договору визначено що між сторонами встановлюється розподіл відповідальності згідно акту розмежування балансової належності (додатки № 1,2, 1 а, 2а).

Згідно п. 2.6. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить до комунального водопроводу та з інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильників, а за їх відсутності - за узгодженням сторін згідно з діючими нормами водоспоживання або іншими засобами, передбаченими Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року (далі - Правила).

За змістом п.2.9 договору Споживач зобовязався оплатити вартість наданих послуг (при умові їх отримання) за період до укладення даного договору, відповідно до поданих рахунків Енергопостачальника.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунки за послуги здійснюються відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року. Пунктом 3.2 договору визначено, що ціна послуг на момент укладення договору в рік орієнтовно становить 36815,81грн. (з ПДВ).

Пунктом 3.3 договору сторонами досягнуто згоди, що у разі зміни тарифів, діючих на час укладення договору, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору.

Пунктом 3.5 договору сторони встановили, що розрахунки за надану послугу здійснюються між Енергопостачальником та Споживачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Енергопостачальника до 20 числа місяця наступного за звітним.

12.10.2007 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 166 від 25.06.2004 року, в якій у зв'язку із зміною реквізитів та назви підприємства Споживача, останнє визначено шляхом викладення у новій редакції: Філія № 26 Рівненське відділення агропромислового виробництва державного підприємства «Агроспецсервіс».

27.05.2008 року було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 166 від 25.06.2004 року, в якій у зв'язку із зміною реквізитів та назви підприємства Споживача, останнє визначено шляхом викладення у новій редакції: Філія № 28 «Енергодарський теплично - овочевий комбінат» ДП «Агроспецсервіс».

Відповідно до наказу № 18 від 15.01.2009 року було створено державне підприємство «Тепличний комбінат», який є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства «Агроспецсервіс».

Відповідно до п. 1.2. Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат», останній є правонаступником майнових прав та обовязків державного підприємства «Тепличний комбінат».

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З приписів норм ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виходить, що зобовязання виникають, зокрема, з договору.

Проаналізувавши зміст Договору № 166, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін (із урахуванням додаткових угод та факту реорганізації відповідача), господарський суд доходить до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затв. Наказом Міністерства з питань житлово комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р.), розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Пунктом 3.14. зазначених Правил визначено, що у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

Пунктом 3.15. Правил встановлено, що споживачі, які мають власні водозабори і складають стічні води до мереж централізованого водовідведення при відсутності засобів обліку стічних вод подають виробнику дані про об'єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору.

У випадку ненадання споживачами інформації про обсяги стічних вод плата нараховується за визначеними обсягами водовідведення, зазначеними у договорі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на виконанням зі свого боку своїх зобов'язань за договором щодо надання послуг по водопостачанню та водовідведенню у повному обсязі, та порушення відповідачем умов договору по своєчасній оплаті наданих послуг у звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 42 413,78 грн. (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В підтвердження наявності за відповідачем боргу, позивачем до суду надані Акти використання холодної та гарячої води, оформлені та підписані відповідачем, а саме: Акт № 180 від 23.09.2009р. за вересень 2009р., Акт № 205 від 27.12.2009р. за жовтень 2009р., Акт № 221 від 25.11.2009р. за листопад 2009р., Акт № 244 від 25.12.2009р. за грудень 2009р., Акт № 16 від 20.01.2010р. за січень 2010р., Акт № 49 від 25.02.2010р. за лютий 2010р.

Зазначені акти є підтвердженням факту отримання відповідачем послуг в спірному періоді часу саме за договором № 166, оскільки як пояснив представник позивача в судовому засіданні, інших договірних правовідносин в період часу з вересня 2009року по лютий 2010р. між сторонами укладено не було. Крім того, зміст самих актів підтверджує, що використання відповідачем холодної та гарячої води здійснювалось на обєктах, визначених саме в договорі № 166: СВК свинокомплекс, ТГК тепличний комплекс.

На оплату наданих послуг позивач оформив та направив відповідачу Рахунки фактури №№: ОУ 0007609 за вересень 2009р. на суму 9997,49грн., ОУ 0008555 за жовтень 2009р. на суму 10027,44грн., ОУ 0009586 за листопад 2009р. на суму 11158,05грн., ОУ 0010267 за грудень 2009р. на суму 11158,05грн., 0000000807 за січень 2010р. на суму 8708,40грн., 0000001745 за лютий 2010р. на суму 10840,68грн. Загальна вартість наданих послуг за вказаний період становить 61890,11грн.

Вартість водопостачання, здійсненого позивачем, нараховувалась згідно показників лічильників, які встановлені на обєктах КСП «Тепличний комбінат». При цьому в Актах про використання води, які надавалися відповідачем на адресу позивача, зазначені об'єми спожитої води за розрахунковий період (м.куб.), що в подальшому множилось на діючий тариф який, був затверджений Рішенням Кузнецовської міської ради Рівненської області № 151 від 30.07.2009 року і виставлялось сумою до оплати у відповідності до п.п. 3.1, 3.9. Правил користування системами комунального водопостачання і та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190.

Копії рахунків та Акти використання холодної та гарячої води наявні в матеріалах справи; на Актах міститься підпис керівника ВП КСП «Тепличний комбінат», що свідчить про погодження та визнання вказаних ними об'ємів водоспоживання.

КСП «Тепличний комбінат»згідно Договору № 166 від 25.06.2004 року приєднаний до систем питного водопостачання та водовідведення позивача. Скидання стічної води в каналізаційні мережі міста Кузнецовськ здійснювалось згідно актів розмежування балансової належності інженерних мереж (Додатки 2, 2 а до договору).

Відповідно до п. 5.29. зазначених Правил, у разі відсутності в споживача засобів обліку стічної води їх облік проводиться, в тому числі: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах (застосовується в даному випадку до СВК); 4) на підставі витрат води на технологічні потреби (застосовується в даному випадку до ТГК). Тобто облік проводиться розрахунковим методом, який встановлює Виробник послуг (позивач). Тому нарахування проводилось згідно договірних величин, узгоджених сторонами та згідно п. 3.15. Правил.

Таким чином за період часу з вересня 2009р. по лютий 2010р. (включно) відповідачу були надані послуги на суму 61890,11грн.

Відповідач частково сплатив суму заборгованості, а саме: 18.05.10р. 19476,33грн., внаслідок чого сплатив борг по рахунку № ОУ 007609 у сумі 9997,49грн. за вересень 2009р. та частково по рахунку № ОУ 0008555 у сумі 9478,84грн. за жовтень 2009р. Таким чином залишок заборгованості по рахунку № ОУ 0008555 за жовтень 2009р. склав суму 548,60грн., а рахунки ОУ 0009586 за листопад 2009р. на суму 11158,05грн., ОУ 0010267 за грудень 2009р. на суму 11158,05грн., 0000000807 за січень 2010р. на суму 8708,40грн., 0000001745 за лютий 2010р. на суму 10840,68грн. залишились несплаченими відповідачем.

Доказів сплати суми 42413,78грн. основного боргу відповідачем до суду не надано. Як пояснив представник позивача, станом на момент розгляду справи в господарському суді основний борг відповідачем не сплачено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованою та законною позовну вимогу позивача про стягнення 42413,78 грн. основного боргу за надані послуги.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх зобовязань.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита в сумі 424,13грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат»(71500, м. Енергодар Запорізької області, вул. Комунальна, 1, код ЄДР 36180433) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, м. Кузнецовськ Рівенської області , майдан Незалежності, 2, код ЄДР 30536302 ) суму 42413 (сорок дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 78 коп. основного боргу, суму 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 13коп. державного мита і суму 236 (двісті тридцять шість)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.04.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко