Рішення № 22501913, 03.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" квітня 2012 р. Справа № 15/5007/7/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю№ 08/14576-003205

від 20.12.2011р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" (м.Коростишів)

про стягнення 27924,83 грн.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" 27924,83грн., із яких 25389,49грн. заборгованості за активну електричну енергію, 733,16грн. пені, 50,78грн. інфляційних та 141,90грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №1000210454350, про вручення 13.03.2012р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 71).

Неявка представника відповідача в судове засідання та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, у відповідності із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2003р. між Коростишівським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (енергопостачальна організація/позивач) та Закритим акціонерним товариством "Коростишівський залізобетон", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Коростишівський залізобетон" (споживач/ відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачам №20 (а.с. 7-14), за умовами якого енергопостачальна організація постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 2.2.3 договору, відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 18 числа по 19 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.

Відповідно до п. 7.3 договору, оплата електроенергії здійснюється споживачем самостійно, авансовими платежами в терміни до 6 числа розрахункового місяця в розмірі 50% вартості заявленого споживання електроенергії згідно з додатком № 1 до договору з врахуванням сальдо на початок місяця. Остаточний розрахунок - не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачам №20 від 13.05.2003р., у відповідача, станом на час звернення позивача з позовом до суду, утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 25389,49грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та рахунком за активну електроенергію № 28940 від 14.11.2011р. за листопад 2011 року (а.с. 16).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, Публічне акціонерне товариство "Коростишівський залізобетон" не надало суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за спожиту активну електричну енергію в сумі 25389,49грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за активну електроенергію в розмірі 25389,49грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім вимог про стягнення заборгованості за активну електроенергію, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача пеню в сумі 733,16грн., інфляційні в сумі 50,78грн. та 3% річних в сумі 141,90грн.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобовязання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п. 4.2.1 договору про постачання електричної енергії споживачам № 20 від 13.05.2003р., за внесення платежів, передбачених пунктами цього договору, з порушенням термінів, споживач сплачує енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку пені (а.с. 18), позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 733,16грн., нараховану за період з 25.11.2011р. по 31.01.2012р. на суму заборгованості 25389,49грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, господарський суд прийшов до висновку, що правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача пені в сумі 732,25грн., нарахованої за період з 25.11.2011р. по 31.01.2012р. на суму заборгованості 25389,49грн. У задоволенні позову про стягнення пені в сумі 0,91грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведені позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих в сумі 141,90грн., за період з 25.11.2011р. по 31.01.2012р. на суму заборгованості 25389,49грн. (а.с. 20), господарський суд вважає, що правомірним є нарахування 3% річних за визначений позивачем період в сумі 141,73грн.

Таким чином, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 141,73грн. У задоволенні позову про стягнення 3% річних в сумі 0,17грн. суд відмовляє.

Щодо вимог позивача про стягнення на свою користь з відповідача інфляційних в сумі 50,78грн., нарахованих за грудень 2011 року на суму заборгованості 25389,49грн., у відповідності до представленого розрахунку (а.с. 19), то господарський суд, перевіривши проведені позивачем розрахунки інфляційних, прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 25389,49грн. заборгованості за активну електричну енергію, 732,25грн. пені, 141,73грн. - 3% річних та 50,78грн. інфляційних. В решті позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст.173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, 8285 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" (12500, Житомирська область м.Коростишів, вул. Рози Люксембург, 83, ідентифікаційний код 31843625)

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул.Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622):

- 25389,49грн. заборгованості за активну електричну енергію;

- 732,25грн. пені;

- 141,73грн. - 3% річних;

- 50,78грн. інфляційних;

- 1609,43грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: "09" квітня 2012 року.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.)