Рішення № 22496959, 08.02.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-4616/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"08" лютого 2012 р. м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011р. ПАТ «КБ «Надра», який є правонаступником ВАТ «КБ «Надра», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 30046,64 грн. В позові посилаються на те, що 29.05.2007року між ВАТ «КБ «Надра»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №08/2007/0520Фпкп, згідно з яким позичальник отримав кредит у сумі 13990,00 гривень на строк до 20.05.2010р., зі сплатою 3,0% на місяць за користування кредитом. За договором позичальник зобовязався повертати кредит та оплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно відповідно до умов договору. Крім цього, 29.06.2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями позичальника в разі порушення або неналежного виконання ним умов договору кредиту. ОСОБА_1 у визначений у договорі строк кредитні кошти та відсотки за користування цими коштами банку не повернув. Станом на 18.04.2011 рік має заборгованість у сумі 30046,64 грн., яка складається із заборгованості по непогашеному кредиту в сумі 11927,95 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 10223,47 грн., несплаченої пені за прострочення строків виконання зобовязань в сумі 7535,22 грн., а також несплаченого штрафу за прострочення строків мінімально необхідного платежу в сумі 360,00 грн. У звязку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідачів про виникнення заборгованості та її розмір. Однак до теперішнього часу кредитна заборгованість ними не погашена. У звязку з цим позивач на підставі ст.ст. 526, 554 ЦК України та умов кредитного договору просить стягнути з відповідачів солідарно загальну суму боргу.

У судове засідання представник позивача не зявився, в позовній заяві просив розглянути позов без участі представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що через тяжкий матеріальний стан сімї, не мав можливості сплачувати кредит у повному розмірі, постійно вносив грошові кошти на погашення кредиту та процентів за кредитом, як до подачі банком позову до суду, так і після. З вказаною сумою заборгованості не погоджується, посилаючись на те, що він постійно, до цього часу, вносить грошові кошти на погашення кредиту, на підтвердження чого надав суду копії квитанцій за період з травня 2007 року по 07 лютого 2012 року. Просить зменшити розмір заборгованості на суму сплачених ним після подачі позову до суду коштів.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заперечень проти позову не надала.

Вислухавши пояснення відповідачів, вивчивши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 УК України, статтями 1049, 1050 якими передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 29.05.2007 року між ВАТ «КБ «Надра»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №08/2007/0520Фпкп ( а.с. 8-10), згідно з яким позичальник отримав кредит у сумі 13990,00 гривень на строк до 20.05.2010р., зі сплатою 3,0% на місяць за користування кредитом. За договором позичальник зобовязався повертати кредит та оплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно до 18 числа, шляхом внесення мінімального необхідного платежу у розмірі 640,10 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, позичальник, у строк до 20.05.2010 року, як це передбачено договором, кредитні кошти банку не повернув.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредиту, за прострочення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.2.3.2 договору, а також у випадку прострочення виконання зобовязань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.2.3.2 договору більш ніж на 2 дні, позичальник сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30 грн.

Як вбачається з розрахунку банку, станом на 18.04.2011р. за позичальником утворилася заборгованість у сумі 30046,64 грн., яка складається із заборгованості по непогашеному кредиту в сумі 11927,95 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 10223,47 грн., несплаченої пені за прострочення строків виконання зобовязань в сумі 7535,22 грн., а також несплаченого штрафу за прострочення строків мінімально необхідного платежу в сумі 360,00 грн.

Судом встановлено, що Банком відповідно до п.4.2 кредитного договору також нарахований штраф в розмірі 360,00 грн. фіксований розмір 30,00 грн. за прострочення сплати мінімального платежу більше ніж на 2 дні.

Втім, на думку суду, нарахування банком неустойки у вигляді пені та штрафу за однин і той же вид порушення зобовязання є неправомірним.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Тобто, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача суми штрафу 360 грн. і пені за прострочення сплати суми кредиту та відсотків в розмірі 7535,22 грн. переконливо свідчать про безпідставне намагання Банку застосувати до боржників подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобовязання (прострочення виконання грошового зобовязання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.549 ЦК пеня і штраф як різновид неустойки обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

А тому вимоги Банку про стягнення штрафу в розмірі 360,00 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання не підлягають задоволенню, оскільки суперечать ст.61 ч.1 Конституції України і ст.549 ЦК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заборгованість позичальника станом на 18.04.2011 рік становить 29686,64 грн.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду копії квитанцій про сплату ним боргу за кредитним договором за період з 26 квітня 2011 року по 07.02.2012р. на загальну суму 3200,00 грн.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору, у разі якщо позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімальний необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим договором, то банк приймає виконання позичальником своїх зобовязань по цьому договору в наступному порядку:

-прострочені відсотки за користування кредитом;

-відсотки за користування кредитними коштами;

-пені та штрафи;

-прострочена сума кредиту;

-сума кредиту.

Враховуючи те, що позичальник після подачі позову до суду, у період з 26 квітня 2011 року по 07.02.2012р. сплатив банку борг за кредитним договором на загальну суму 3200,00 грн., то суд вважає за необхідне зарахувати цю суму коштів на погашення прострочених відсотків за користування кредитом, як це передбачено п. 2.4 кредитного договору. Станом на 18.04.2011 рік заборгованість по несплаченим відсоткам була визначена банком у розмірі 10223,47 грн. Тобто на день розгляду справи у суді розмір заборгованості по несплаченим відсоткам буде становити 7023,47 грн.

Таким чином загальна заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню на день розгляду справи у суді становить 26486, 64 грн. (11927,95+7023,47+ 7535,22 = 26486,64).

Що стосується позовних вимог банку до ОСОБА_2, то суд прийшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом встановлено, що з метою забезпечення кредитного договору Банком 29.05.2007 року був укладений договір поруки №08/2007/0520-2Фпкп з ОСОБА_2 (а.с.11-12), згідно з яким поручитель зобовязалася солідарно відповідати за зобовязаннями позичальника ОСОБА_1 в разі невиконання або неналежного виконання ним умов кредитного договору.

Пунктами 2.2-2.4 цього договору банк зобовязався письмово повідомляти поручителя про виникнення заборгованості за кредитним договором шляхом направлення йому письмового повідомлення рекомендованим чи цінним листом, із зазначенням розміру невиконаних позичальником зобовязань, розрахунком штрафних санкцій.

Відповідно до п.2.2 цього ж договору, поручитель зобовязався виконати обовязки, зазначені у письмовій вимозі, протягом 3 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення.

Згідно з п. 5.5. договору поруки визначено, що цей договір діє до належного виконання позичальником своїх зобовязань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобовязань згідно з умовами цього договору.

Банком не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що він письмово повідомляв поручителя про виникнення заборгованості за кредитним договором позичальника, що безумовно є обмеженням права поручителя погасити заборгованість за кредитним договором у встановлений договором поруки строк.

Також, зважаючи на те, що в договорі поруки не встановлено строк припинення поруки, а вказівка в договорі поруки на те, що він діє до належного виконання позичальником чи поручителем зобовязань за кредитним договором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, тому вважається, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимогу до поручителя.

Строк виконання основного зобовязання встановлений до 20.05.2010 року (п.1.4 кредитного договору). Банк звернувся до суду з позовом тільки 21.10.2011 року. Таким чином судом встановлено, що Банк протягом 6 місяців від дня виникнення права на вимогу до поручителя, такої вимоги поручителю не предявив. За таких обставин укладений між банком та ОСОБА_2 договір поруки вважається припиненим.

За таких обставин позовні вимоги банку до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути, пропорційно до задоволених позовних вимог, документально підтверджені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 120,00 грн., а також судовий збір у сумі 296,87 грн.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 525,526,554,559, 610, 1054, § 1, 2 Глави 71 ЦК України, ст.ст. 10,11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ( К/Р 32002180102, МФО 321024, КОД ЄДРПОУ 20025456) борг за кредитним договором у сумі 26486, 64 грн., а також понесені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 296,87 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього стягнути 26903 (двадцять шість тисяч девятсот три) гривні 51 копійку.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя:І. П. Прінь