Рішення № 22496291, 03.04.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 квітня 2012 р. Справа 12/117/2011/5003

за позовом: Фермерського господарства "Україна" (22511, Вінницька область, Липовецький р-н, с. Стара Прилука, вул. Островського, 29, код ЄДРПОУ 20092010)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ,ідент. номер НОМЕР_1)

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Спілка співвласників майна реформованого КСП "Зоря" с.Павлівка Ілінецьокого району Вінницької області ( 22713, с.Павлівка Ілінецького району Вінницької області ).

про стягнення 36 761,19 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

відповідач: ОСОБА_1;

представник відповідача: ОСОБА_3 - адвокат

ВСТАНОВИВ :

Фермерське господарство "Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача 30000,00 грн. основного боргу, що виник внаслідок неналежного виконання Договору суборенди обладнання і механізмів №127 від 02.10.2009 р., 1730,96 грн. 3 % річних, 5030,23 грн. - втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 16.12.2011р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 24.01.2012 р.

Ухвалою від 24.01.2012 р., в зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами документів, що витребувані ухвалою суду від 16.12.2011р. про порушення провадження у справі, розгляд справи відкладено до 14.02.2012р.

14.02.2012р. у даній справі, за клопотанням відповідача, призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд судово-почеркознавчої експертизи поставлено питання: чи вчинено підписи на Договорі суборенди обладнання і механізмів № 127 від 02.10.2009р. та на акті прийому-передачі обладнання і механізмів від 02.10.2009 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а чи іншою особою. Провадження у справі зупинено до отримання висновку судової почеркознавчої експертизи.

20.03.2012р. справа № 12/117/2011/5003 разом з висновком судово-почеркознавчої експертизи повернута до господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 21.03.2012р. провадження у даній справі поновлено та призначено до розгляду на 03.04.2012р.

В судове засідання 03.04.2012р. з»явились представник позивача, відповідач та його представник.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву б/н від 13.02.2012р. Зокрема відповідач зазначив, що договір суборенди обладнання і механізмів № 127 від 02.10.2009 р. та акт прийому-передачі обладнання і механізмів від 02.10.2009р. він не підписував, обладнання та механізми за вказаним договором від позивача не отримував і ними не користувався.

Представник позивача підтримав подане до суду 26.03.2012р. клопотання № 158 від 26.03.2012р. про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, мотивуючи його тим, що позивач не погоджується із висновком експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ № 339 від 19.03.2012р. та просить проведення почеркознавчої експертизи доручити НДКЦ при управлінні МВС України у Вінницькій області.

Відповідач та його представник проти задоволення даного клопотання заперечили.

Суд, дослідивши клопотання 158 від 26.03.2012р. про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, заслухавши думку представників сторін, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки в даному клопотання не наведено підстав для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи. Сама по собі незгода відповідача з висновком експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ № 339 від 19.03.2012р. без зазначення, у чому саме вона полягає (незгода), не є підставою для призначення повторної судової експертизи. Крім того призначення повторної експертизи в межах передбаченого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору неможливе. З урахуванням наведеного, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення повторної судової експертизи.

Відповідач підтримав подане через канцелярію суду клопотання б/н від 03.04.2012р., в якому просить при винесенні рішення вирішити питання щодо розподілу судових витрат з оплати вартості проведеної судово-почеркознавчої експертизи в сумі 1 839,00 грн. На підтвердження оплати вартості проведення експертизи надав квитанцію № ПН1621196 від 12.03.2012р.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачеві згідно з договором № 127 суборенди обладнання і механізмів від 02.10.2009 р. за актом прийому-передачі обладнання і механізмів від 02.10.2009 р. було передано в суборенду на три місяці вузол редукування з комерційним вузлом обліку споживання природного газу, автомобільну вагу та ЗАВ (агрегат по очистці зерна). Разом з тим, відповідач за користування майном орендну плату не сплатив, внаслідок чого заборгував позивачеві 30000 грн.

В судових засіданнях представник позивача також пояснив, що вказане майно позивач отримав в оренду від голови спілки співвласників Касьяненка І.П. На доказ надано суду договір оренди від 12.01.2007 р., сторонами якого зазначено громадяни України-співвласники майно у формі основних засобів, що належать їм на праві спільної часткової власності в особі голови спілки співвласників Касяненько І.П. та ФГ "Україна", та акт про передачу майна спільної часткової власності в оренду ФГ "Україна" - Додаток № 2 до договору оренди від 12.01.2007 р. (а.с. 16-20).

Відповідач заперечує отримання обладнання та механізмів в суборенду від позивача за актом прийому передачі від 02.10.2009 р. відповідно до договору № 127 від 02.10.2009р., стверджуючи, що вказані документи він не підписував.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК УКраїни).

Відповідно до ч. 1. ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу вимог ст. 774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу вимог ч. 2 ст. 208 ЦК УКраїни, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV( з подальшими змінами та доповненнями), факт здійснення господарської операції підтверджується відповідними первинними документами, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього Закону визначено, щоипервинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.б

Відповідно до п. 2.1. Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (з змінами та доповненнями, далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.2. Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5. Положення).

Як встановлено висновком № 339 судово - почеркознавчої експертизи від 19.03.12р., підписи від імені відповідача-Степанюка С.П., що розташовані на договорі суборенди обладнання і механізмів № 127 від 02.10.2009р. та Акті прийому-передачі обладнання і механізмів від 02.10.2009р., виконані не самим ОСОБА_1, а іншою особою із ретельним наслідуванням якомусь підпису ОСОБА_1

Отже, договір № 127 суборенди обладнання і механізмів від 02.10.2009 р. між сторонами не укладено, і цей документ як і акт прийому-передачі, що не відповідає вимогам законодавства стосовно змісту первинного документу, відповідно, не підтверджують доводи позивача щодо надання майна в суборенду відповідачу.

Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту отримання вказаного майна в оренду від власника у встановленому законодавством порядку.

Так, підписи особи від імені орендаря (спілки співвласників) на договорі оренди від 12.01.2007 р. та акті про передачу майна спільної часткової власності в оренду ФГ "Україна" не засвідчені у встановлений законодавством порядок.

З урахуванням наведеного, обставин та доказів у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати з розгляду даної справи та витрати на оплату за проведення судової експертизи, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Україна" (22511, Вінницька область, Липовецький р-н, с. Стара Прилука, вул. Островського, 29, код ЄДРПОУ 20092010) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 1839 грн. (одну тисячу вісімсот тридцять дев"ять грн.) у відшкодування судових витрат на оплату за проведення судової експертизи.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи