Постанова № 22483479, 03.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 8/152/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. , судді Грязнов В.В. при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 дов. №27/03 від 26.03.2012р.

Від відповідача - ОСОБА_2 дов. №023 від 01.12.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" на рішення господарського суду Вінницької області від 02.02.12 р. у справі №8/152/2011/5003 ( суддя Грабик В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест"

про стягнення в сумі 19 152 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2012 року у справі №8/152/2011/5003 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" (код ЄДРПОУ 35165147, 22400, м. Калинівка, вул. Дзержинського,1, Калинівський рн., Вінницька обл.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер Україна" (код ЄДРПОУ 32977149, 69069, м. Запоріжжя, вул. Славутича, буд.120, поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, а/с 643) борг в сумі 19 152 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2300грн., витрати на сплату державного мита в сумі 191,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати. В позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує наступним:

14 січня 2010 року між ТОВ «Біохімінвест»- Покупець (надалі - Відповідач) та ТОВ «Елемер-Україна»- Продавець (надалі - Позивач) було укладено Договір №14/01/10 (надалі - Договір) на поставку обладнання відповідно до специфікації №1 від 14.01.10р., а саме витратоміру «Вихрь 200»(надалі - обладнання, витратомір).

Підписанню Договору передувала певна робота по узгодженню параметрів обладнання. Так, 17.11.09р. представником відповідача було заповнено опитувальний лист на поставлений витратомір, в якому, серед інших вимог до поставленого обладнання, ставилися вимоги щодо вимірювання кількості пари, у одиницях вимірювання тонна/година.

На підставі опитувального листа позивачем було підготовлено та направлено на адресу відповідача комерційну пропозицію №3-761 від 18.11.09р. про поставку комплекту обладнання витратоміру на суму 38 304грн. Комплект та специфікацію обладнання було розроблено спеціалістами позивача на підставі опитувального листа.

Саме цей комплект обладнання зазначений у специфікації до Договору.

Відповідно до п.2.2. Договору 01.02.10р. відповідачем проведено оплату 50 % від вартості товару у якості передоплати. Згідно з п.3.1 Договору Продавець мав поставити обладнання у 60 - денний термін після проведення передоплати Покупцем. Цей термін настав 05.04.10р., однак, з вини позивача обладнання було поставлено лише 17.05.10р. Штрафні санкції за несвоєчасну поставку обладнання, передбачені п.4.4 Договору, склали 952 грн.

Крім цього, поставлене позивачем обладнання не відповідає умовам опитувального листа, що мав бути підставою для складання специфікації та самій специфікації. Так, відповідачем встановлено, що позивачем визначений для включення у специфікацію за визначеними відповідачем умовами та включений у специфікацію вимірювач ВИХРЬ 200-150-П-Н-Ф-1,6-250 ГП, який призначений для вимірювання кількості пари, а поставлений ВИХРЬ 200-150-Г-Н-Ф-1,6-250, призначений для вимірювання кількості газу.

Разом з цим, поставлений позивачем вищевказаний вимірювач надає покази розходу пари у одиницях метри кубічні/година, що не відповідає вимогам підприємства та даним опитувального листа.

Відповідачем на адресу позивача неодноразово, а саме №60 від 03.06.2010р., №68 23.06.2010р., №23/1 від 23.08.2010р., №27/5 від 27.08.2010р., №74 від 09.10.2010р. надсилались листи з пропозиціями усунути вказані недоліки поставленого обладнання, включити у вартість поставленого товару витрати на приведення його у відповідність вимогам відповідача.

Однак, позивачем був надісланий лист на адресу відповідача №09/07/10-02 від 09.07.2010р. в якому відмовлено в будь-якому доукомплектуванні.

На чергову вимогу позивача про сплату другої частини оплати за Обладнання відповідачем, направлено листа №54 від 26.08.2011р. щодо заперечення його вимог.

Однак, судом належної оцінки вказаних фактів надано не було, внаслідок чого судом прийняте незаконне рішення про задоволення позовних вимог позивача у сумі 19 152,00 грн., стягнення витрат на послуги адвоката та державного мита.

При прийнятті рішення суд ґрунтувався на наступному:

Відповідно до умов договору (п.1.2) найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару вказуються у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Посилання відповідача на невідповідність поставленого позивачем обладнання вимогам відповідача судом до уваги прийнято не було, оскільки опитувальний лист не був сторонами визначений в якості додатку до договору.

Доводить, що зазначений висновок суду є хибним, оскільки згідно зі ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Отже, в обов'язковому порядку в договорі поставки сторони мають визначити умови, передбачені Цивільним і Господарським кодексами України, про які йшлося вище.

Сторонами у ході підготовки до підписання договору поставки було визначено певні окремо визначені параметри поставленого обладнання. На підставі визначених параметрів позивачем було встановлено конфігурацію витратоміру.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.4. Договору у разі поставки неякісної продукції Продавець зобов'язаний замінити її на аналогічну продукцію належної якості у розумний термін, але не пізніше 15-денного терміну з моменту отримання повідомлення, чого позивачем виконано не було.

Згідно з положенням ст. 671 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Крім цього, ст. 673 ЦК України встановлює, що, якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

За умовами ст. 678 ст. ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, незалежно від можливості використання товару за призначенням, має право пропорційного зменшення ціни чи відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Для приведення обладнання до стану, придатного для використання для цілей відповідача, необхідно витратити 20 007,27 грн., що підтверджується рахунком на оплату №192 від 18 січня 2012 р. ТОВ «ПромАвтоматика Вінниця».

Таким чином, у відповідності до діючого законодавства України ТОВ «Біохімінвест»має право на пропорційне зменшення ціни поставленого товару, яке відповідачем оцінено у вартість другого етапу сплати за поставлений неякісний товар.

Крім цього, у тексті судового рішення судом невірно процитовано відповідь представника відповідача на запитання суду щодо надіслання претензій. Представник відповідача у судовому засіданні 02.02.2012р. наголосив, що позивач до відповідача з претензією, оформленою належним чином, не звертався.

Окрім вказаних вище порушень матеріального законодавства, суд у ході розгляду справи припустився також порушень процесуального законодавства.

Так, всупереч ст. 4-3 ГПК України, яка встановлює, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, судом в ході судового засідання не було оголошено додаткові пояснення по суті позовних вимог позивача від 31.01.2012р. представникам відповідача навіть не було надано можливості з ним ознайомитись, а відтак - надати свої пояснення по суті справи. Не дивлячись на це, судом було закінчено процедуру судового розгляду та винесено рішення.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечує доводи апелянта. Подав письмове клопотання з додатками документів. Просить стягнути з відповідача на користь 2800 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Дослідивши докази у справі, доводи сторін, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

14.01.2010 р. між ТОВ “Елемер Україна” та ТОВ “Біохімінвест” укладено договір поставки № 14/01/10. Договором передбачено наступне: продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити промислову продукцію за згодою сторін, (далі - товар), на умовах, викладених в цьому договорі (п.1.1.); ціна продукції, що поставляється покупцеві, договірна; найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару вказуються у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2.); розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування вартості товару на р/р продавця: двома етапами: 50% передоплата від суми договору; 50% від суми договору покупець сплачує за фактом поставки продукції на склад покупця протягом 5 (п'яти) банківських днів (п.2.2.); термін поставки товару 60 діб з моменту отримання передоплати, якщо інше не обумовлено в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (п.3.1.); покупець зобов'язаний прийняти товар по кількості і якості в день його фактичної поставки; датою поставки партії товару є дата його приймання покупцем, вказана в товарній накладній; приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій Держарбітража СРСР П-6 П-7 (п.3.4.); за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства (п.4.1.); у разі порушення строку поставки, обумовленого у відповідній специфікації (заміни неякісної продукції), продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості продукції за кожен день прострочення ( абз.2 п.4.4.); даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.5.); договір може бути змінено або розірвано на підставах, передбачених діючим законодавством або за згодою сторін (п.6.6.); взаємовідносини сторін, не врегульовані даним договором, регламентуються діючим законодавством, що стосується відносин купівлі-продажу (п.6.8.); даний договір, а також всі документи, які є невід'ємною частиною даного договору, підписані сторонами та передані засобами факсимільного зв'язку, мають юридичну силу; надання оригіналів обов'язково (п.6.9.); всі спори та розбіжності вирішуються сторонами шляхом взаємних консультацій та переговорів; у разі неможливості досягнення згоди, спірне питання, яке виникло в процесі виконання даного договору передається до господарського суду по місцю знаходження відповідача, в порядку встановленому законодавством України (п.7.1.). Згідно специфікації № 1 від 14.01.2010 р. до договору №14/01//10 від 14.01.2010р. ТОВ "Елемер-Україна" мало поставити ТОВ "Біохімінвест": " 1.Вихревой расходомер ЭМИС- ВИХРЬ 200-150-П-Н-Ф-1,6-250 ГП - 1 шт. 2.Комплект монтажных частей ЭВ 200.КМЧ-150-Ст-1,4 - 1 шт. 3.Блок питания БП 906/24-2/150 DIN - 1 шт. 4.Конвектор интерфейса ЭМИС-СИСТЕМА 750 RS-485-USB - 1 шт." загальною вартістю з ПДВ 38 304 грн.. В специфікації визначено строк поставки - 60 діб з моменту отримання передплати. Умови оплати: 50% - авансовий платіж, 50% - по факту поставки на склад покупця на протязі 5 банківських днів (а.с.15).

25.01.2010 р. відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000874 на суму 38 304 грн. на оплату товарів, вказаних в специфікації до договору від 14.01.2010р. (а.с.16).

Відповідач, на виконання умов договору та специфікації 01.02.2010 р. відповідно до виставленого позивачем рахунку-фактури № СФ-0000874 від 25.01.2010 р., здійснив попередню оплату товару у розмірі 50% від вартості товару на суму 19 152 грн., що стверджується банківською випискою від 01.02.2010 р. (а.с.17).

17.05.2010р. ТОВ "Біохімінвест" видало довіреність №6, якою уповноважило ОСОБА_3 на отримання від ТОВ "Елемер-Україна" за договором № 14/01/10 від 14.01.10р. наступних цінностей: "1.Вихревой расходомер ЭМИС-ВИХРЬ - 1 шт. 2.Комплект монтажных частей ЭВ 200.КМЧ-150-Ст-1,6 - 1 шт. 3.Блок питания БП 906/24-2/150 DIN - 1 шт. 4.Конвектор интерфейса ЭМИС-СИСТЕМА 750-USB - 1 шт." (а.с.18).

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач, через представника, що діяв за довіреністю № 6 від 17.05.2010 р., отримав наступний товар: "1.Вихревой расходомер ЭМИС-ВИХРЬ 200-150-П-Н-Ф-1,6-250 ГП - 1 шт. 2.Комплект монтажных частей ЭВ 200.КМЧ-150-Ст-1,6 - 1 шт. 3.Блок питания БП 906/24-2/150 DIN - 1 шт. 4.Конвектор интерфейса ЭМИС-СИСТЕМА 750 RS-485-USB - 1 шт." загальною вартістю 38 304 грн., що стверджується видатковою накладною № РН-0000318 від 17.05.2010 р. (а.с.19).

В період з червня 2010р. по жовтень 2010р. відповідачем на адресу позивача неодноразово надсилались листи в яких йшлося про те, що по договору отриманий прибор не той, який вказаний в опитувальному листі та договорі ЭМИС-ВИХРЬ 200-150-П-Н-Ф-1,6-250 ГП і який призначений для вимірювання пару в тоннах за годину, а інший - для вимірювання газу в метрах кубічних за годину ЭМИС-ВИХРЬ 200-150-Г-Н-Ф-1,6-250 ГП. Пропонувалося зменшити остаточну суму до оплати за договором на вартість додатково закупленого обладнання на суму 14 428,8грн., що підтверджується листами №60 від 03.06.2010 р., №68 від 23.06.2010 р., №23/1 від 23.08.2010 р., №27/5 від 27.08.2010 р., №74 від 09.10.2010 р., №54 від 26.08.2011 р. (а.с.67-71,74-75).

У відповіді №09/07/10-02 від 09.07.2010 р. позивач повідомив відповідачу, що обладнання по договору № 14/01/10 було поставлене відповідно до зявлених в специфікації № 1 від 14.01.2010 р. технічних характеристик вимірювача ЭМИС-ВИХРЬ-200 і підстави для проведення доукомплектації витратоміра за рахунок ТОВ "Елемер-Україна" відсутні (а.с.72,73).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №17 від 20.09.2011р. та договору про надання правової допомоги від 20.09.2011р. адвокатом ОСОБА_1 прийнято від ТОВ "Елемер-Україна" 2300грн. (а.с.79-80).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемер Україна" 04.10.2011р. звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" про стягнення 19 152,00 грн. заборгованості.

Позов обґрунтовано наступним. 14.01.2010 р. між ТОВ “Елемер Україна“ та ТОВ “Біохімінвест” укладено договір поставки №14/01/10. Відповідно до п.2.2. договору розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування вартості товару на р/р продавця: двома етапами: 50% передоплата від суми договору; 50% від суми договору покупець сплачує за фактом поставки продукції на склад покупця протягом 5 (п'яти) банківських днів. 01.02.2010 р. відповідач здійснив попередню оплату продукції у розмірі 50% від вартості продукції у сумі 19 152 грн.. Відповідач згідно специфікації № 1 до даного договору, на підставі довіреності № 6 від 17.05.2010 р., за видатковою накладною № РН-000318 від 17.05.2010 р. отримав від позивача товар на загальну суму 38 304 грн.. Оплату продукції згідно другого етапу у розмірі 50% від суми договору по факту поставки продукції в сумі 19 152 відповідач у встановлений строк не здійснив. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено судом між сторонами у простій письмовій формі 14.01.2010р. укладено договір поставки №14/01/10. Відповідно до п.2.2. договору розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування вартості товару на р/р продавця двома етапами: 50% попередня оплата від суми договору; 50% від суми договору покупець сплачує по факту поставки продукції на склад покупця протягом п'яти банківських днів. 01.02.201 р. відповідач здійснив попередню оплату продукції у розмірі 50% від вартості товару у сумі 19 152 грн.. Відповідач 17.05.2010р. на підставі довіреності №6 від 17.05.2010р., за видатковою накладною №РН-000318 від 17.05.2010р. отримав від позивача товар в кількості та за найменуванням, зазначеним в специфікації №1, яка є єдиною та невід'ємною частиною договору №14/01/10 від 14.01.2010р., на загальну суму 38 304 грн., що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи, а саме договором, специфікацією №1 від 14.01.2010р., рахунком-фактурою №СФ-0000874 від 25.01.2010р., довіреністю №6 від 17.05.2010р. видатковою накладною №РН-0000318 від 17.05.2010р. (а.с.11-19). ТОВ "Біохімінвест" отримавши 17.05.2010р. товар другу половину вартості товару в сумі 19 152грн. відповідач у встановлений строк не здійснило. На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем. З урахуванням наведеного позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - боржника, який прострочив виконання, на користь позивача 19 152грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Заперечення апелянта до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Твердження відповідача про те, що позивачем заміть товару: "ЭМИС-ВИХРЬ 200-150-П-Н-Ф-1,6-250 ГП", який призначений для вимірювання пару поставлено інший - для вимірювання газу "ЭМИС-ВИХРЬ 200-150-Г-Н-Ф-1,6-250 ГП" спростовуються змістом: специфікації № 1 від 14.01.2010 р. до договору №14/01/10 від 14.01.2010р.; рахунку-фактури № СФ-0000874 від 25.01.2010р.; довіреності №6 від 17.05.2010р.; видаткової накладної №РН-0000318 від 17.05.2010р. (а.с.15-19). В цих же документах, які носять для сторін обов'язковий характер, жодним чином не визначено в яких одиницях прибор має здійснювати вимірювання чи в тоннах за годину чи в метрах кубічних за годину, а тому посилання відповідача на зміст опитувального листа (а.с.73), який сторони не визначили додатком до договору та не встановили його обов'язковість до виконання, є нікчемними.

Відповідач не надав суду доказів тому, що ТОВ "Елемер-Україна" зобов'язувався поставити йому товар інший ніж вказано в специфікації №1 від 14.01.2010р.. Як вбачається із змісту договору та специфікації продавець зобов'язувався передати покупцю товар певних найменувань, кількості, коплектності, що і виконав належним чином 17.05.10р..Окрім того, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що отриманий від позивача товар був неналежної якості та отриманий в меншій кількості. Вказані вище обставини, за їх наявності, повинні були документуватися у суворій відповідності із вимогами Інструкцій "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" та "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", які затверджені відповідно постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 та від 25.04.1966р. №П-7 (додатково лист Вищого арбітражного суду України №05-3/48 від 18.01.2001р.), застосування яких сторонами погоджено в п.3.4 договору. З огляду на вказане вище відповідач не має права на пропорційне зменшення ціни поставленого товару відповідно до ст. 678 ЦК України.

Стосовно штрафних санкцій, вказаних відповідачем в апеляційній скарзі за несвоєчасну поставку товару позивачем в сумі 952 грн. 00 коп., то відповідач має право з цього приводу відповідно до п. 4.4 договору звернутися з відповідним позовом до господарського суду в порядку, передбаченому ГПК України.

Судова колегія вважає, що посилання відповідача на опитувальний лист безпідставні, оскільки сторони не визначили його додатком до договору та не встановили його обов'язковість до виконання.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, місцевим господарським судом правильно застосовані норми матеріального права. Висновки викладені в оскаржувальному рішенні відповідають фактичним обставинам справи.

Невірно процитована відповідь представника відповідача в оскаржувальному рішенні не впливає на правильність судового рішення.

Посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, щодо не оголошення додаткових пояснень позивача від 31.01.2012р. не приймаються до уваги. Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні місцевого господарського суду. Вказані додаткові пояснення позивача (а.с. 90) не є доказами у справі в розумінні ст. 36, 37 ГПК України, а лише запереченням позовних вимог, що по змісту відповідає запереченням на позов (а.с.64).

Місцевим господарським судом правильно покладені на відповідача витрати по державному миту 192 грн. 52 коп., витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу 236 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2300 грн.

Зокрема витрати на оплату послуг адвоката підтверджуються договором про надання правової допомоги від 20.09.2011р. на підготовку позовних матеріалів та представництво інтересів в суді першої інстанції. Договір укладений позивачем з адвокатом ОСОБА_1 (а.с. 79). Квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с 80), розрахунком суми (а.с. 81), свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю (а.с.82).

Клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2800 грн. за представництво інтересів в апеляційному суді по справі підлягає задоволенню на підставі ст. 44, 49 ГПК України.

Витрати підтверджуються договором про надання правової допомоги адвокатом від 26.03.2012р. (а.с.130) на підготовку матеріалів до апеляційного господарського суду, розрахунок суми (а.с.131), квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с. 132), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 134). В судовому засіданні приймав участь вказаний адвокат.

Керуючись ст.ст.44,49,99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" на рішення господарського суду Вінницької області від 02.02.12р. у справі №8/152/2011/5003 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Вінницької області від 02.02.12р. у справі №8/152/2011/5003 залишити без змін.

3.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна" 2800 грн. витрат на оплату послуг адвоката пов'язаних з розглядом апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати наказ.

5. Матеріали справи №8/152/2011/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.