Постанова № 22483279, 02.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" квітня 2012 р. Справа № 6/143/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. , суддя Маціщук А.В. за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2.

відповідача: Волчкова О.В.

третіх осіб:

СТзОВ "Іллічівська птахофабрика" - ОСОБА_2.

СТзОВ "Агрофірма "Бритавка"- не з'явився

ТзОВ "Сингента" - не з'явився

Виробничо-комерційна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Констант-П" ЛТД - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства "Горизонт"

на рішення господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р.

у справі № 6/143/2011/5003 ( суддя Банасько О.О.)

за позовом Приватного підприємства "Горизонт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика";

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Бритавка";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сингента";

Виробничо-комерційна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Констант-П" ЛТД

про зобов`язання виконати дії, розірвання договору та стягнення 574 516,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. у справі № 6/143/2011/5003 позов Приватного підприємства "Горизонт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" про зобов`язання виконати дії, розірвання договору та стягнення 574 516,93 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" на користь Приватного підприємства "Горизонт" - 9 832 грн.11 коп. - штрафу, 6 249 грн. 45 коп. - пені, 160 грн. 82 коп. - відшкодування витрат, повязаних зі сплатою державного мита та 06 грн. 61 коп. - відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В стягненні 98 320 грн. 92 коп. - авансу, 12 060 грн. 62 коп. - 3 % річних, 58 599 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 389 454 грн. 57 коп. - пені відмовлено. В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Горизонт" про зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Остер" надати Приватному підприємству "Горизонт": екологічну інформацію в письмовій формі; сертифікати якості на 145 л Круізеру, 35 л Дерозалу, 2133 л Урагану Форте, 900 л Дуал Голду, 1200 л Гезагарду, переданих 07.08.2007 року Приватному підприємству "Горизонт"; паспорт безпеки на фунгіцид Дерозал виробництва Вауег АС (м.Леверкузен, ФРН, ЄС); рекомендації щодо застосування на кожну товарну одиницю із зазначенням культур та об'єктів, для оброблення яких призначено пестициди і агрохімікати, способів, норм і кратності використання, термінів вичікування (для пестицидів), заборони та обмеження незастосування, способів і засобів знешкодження пестицидів та агрохімікатів, а також заходів безпеки під час роботи, транспортування і зберігання, ліквідації аварійних ситуацій та їх наслідків, заходів подання першої медичної допомоги у разі отруєння; сертифікати на відповідність пестицидів і агрохімікатів вимогам державних стандартів та інших нормативних документів зі стандартизації України, видані за здійсненими в державній системі сертифікації "УкрСЕПРО" дослідженнями; письмову інформацію, що мала міститись на етикетках упаковки переданого товару щодо класу небезпечності та лімітуючого показника по кожній з трьох груп критеріїв за діючою гігієнічною класифікацією пестицидів Урагану Форте, Дуал Голду, Гезагарду; рекомендації по транспортуванню, зберіганню, застосуванню та знешкодженню, індивідуальній і громадській безпеці, охороні навколишнього середовища при виконанні дій з препаратами, першій допомозі при отруєнні; сертифікати про країну походження кожного виду товару, а також про розірвання договору купівлі-продажу № 04/07-1 від 04.07.2010 року відмовлено.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.02.2012 р. у справі №6/143/2011/5003 виправено допущені арифметичні помилки в рішенні від 26.01.2012 року у даній справі в п.п. 2, 3 резолютивної частини рішення, виклавши їх в наступній редакції:

"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", вул.Келецька, 111/185, м.Вінниця, 21030 (ідентифікаційний код-23103085) на користь Приватного підприємства "Горизонт", проспект Григорівського десанту, 12, кв.192, м. Южне Одеської області, 65481 (ідентифікаційний код - 22491702) - 9 832 грн. 11 коп. - штрафу, 6 033 грн. 95 коп. - пені, 158 грн. 66 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 06 грн. 52 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 98 320 грн. 92 коп. - авансу, 12 060 грн. 62 коп. - 3 % річних, 58 599 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 389 670 грн. 07 коп. - пені відмовити".

При прийнятті вказаного вище рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 04.07.2007 року між ТОВ "ОСТЕР" (Продавець) та ПП "ГОРИЗОНТ" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 04/07-1 предметом якого згідно п.п. 1.1., 1.2 являється зобов'язання Продавця передати у власність Покупцю, а Покупцю прийняти та своєчасно оплатити Засоби Захисту Рослин у погодженому Сторонами асортименті.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рахунку-фактури від 03.07.2007 року № СФ-0000662 позивачем за платіжним дорученням від 04.07.2007 року було перераховано ТОВ "Остер" 98 320,92 грн.

ТОВ "Остер" передало ПП "Горизонт" Товар на загальну суму 491 605,58 грн., що підтверджується видатковою накладною від 07.08.2007 року № РН-00345/1.

Враховуючи повну ідентичність найменування Товару, його кількості, ціни, загальної вартості Товару відображеної в додатку № 1 до Договору від 04.07.2007 року № 04/07-1 та у видатковій накладній від 07.08.2007 року № РН-00345/1 суд прийшов до висновку про те, що поставка Товару здійснювалась на виконання умов зазначеного Договору.

Також суд першої інстанції зазначає, що частина Товару на суму 275148,96 грн. була повернута ПП "Горизонт" ТОВ "Остер", що підтверджується довіреністю серія ЯОД № 783241 від 29.02.2008 року та видатковою накладною від 03.03.2008 року № ВП-0000001.

Наведені вище факти встановлені при розгляді господарської справи № 25/34-10-669 господарським судом Одеської області за результатами розгляду якої 14.06.2010 року було прийнято рішення про стягнення з ПП "Горизонт" на користь ТОВ "Остер" 104 635,70 грн. основного боргу, 37 763,02 грн. пені, 5 231,79 грн. штрафу, 42 377,46 грн. відсотків за користування товарним кредитом (а.с.132-148, т.1).

При розгляді вказаної вище справи судами також встановлено, що ПП "Горизонт" частину отриманого Товару використало в господарській діяльності, а повернення залишку невикористаного Товару було здійснено в рахунок погашення заборгованості, що приймається судом до уваги при розгляді даної справи з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

При вирішенні спірних правовідносин, судом першої інстанції було враховано приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Митного кодексу України, Закону України "Про пестициди та агрохімікати", Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікованої Законом України від 06.07.1999 року № 832-XIV, Регламенту Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу (ЄС) в галузі реєстрації, оцінки, дозволу і обмежень хімічних речовин № 1907/2006 від 18.12.2006 року тощо.

З приводу позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Остер" надати ПП "Горизонт" відповідні документи, місцевий суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаних вимог з огляду на наступне.

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 Договору від 04.07.2007 року № 04/07-1 встановлено, що якість Товару, що передається Покупцю, підтверджується сертифікатом (сертифікатами) про якість та походження. Товар повинен мати походження з високорозвинутих країн.

Місцевий суд зазначає, що вимога про зобов'язання передати документи передбачені в якості приналежності до Товару узгоджується із таким способом захисту як примусове виконання обов'язку в натурі.

Водночас виходячи із встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність вказаної вимоги, враховуючи ст. ст. 666, 688, ч. 1 ст. 707 ЦК України.

Місцевий суд також наголошує на тому, що із матеріалів справи вбачається, що Товар був отриманий безпосередньо директором ПП "Горизонт" ОСОБА_1. за довіреністю без жодних зауважень і претензій (видаткова накладна № РН-00345/1 від 07.08.2007 року, а.с.80, т.1). При цьому частина Товару була використана у господарській діяльності, а частина Товару ПП "Горизонт" на суму 275 148,96 грн. повернуло ТОВ "Остер" в рахунок зменшення заборгованості за Договором від 04.07.2007 року № 04/07-1.

Окрім того, в порушення приписів ст.ст. 666, 688 ЦК України позивач не надав належних та допустимих доказів невиконання Продавцем обов'язку щодо передачі разом з товаром супроводжуваних документів, доказів пред'явлення до продавця вимоги про надання відповідних документів суду не представлено, строк для надання документів позивачем не встановлювався, відповідних вимог відповідачу з моменту приймання Товару не предявлялось, про повернення товару не заявлялось, а також не надано доказів повернення товару Продавцю як дії що ототожнюється із відмовою від Договору купівлі-продажу від 04.07.2007 року № 04/07-1.

Зазначені факти встановлені також при розгляді господарської справи №25/34-10-669 господарським судом Одеської області (т.1 а.с. 132-148).

Про надуманість та непереконливість тверджень позивача щодо непередання відповідачем йому документів також свідчить і зміст його відповіді (лист від 15.12.2008 року № 49) на претензію ТОВ "Остер" від 01.12.2008 року №455, в якій останній вказує на можливість погашення заборгованості за отриманий товар сільськогосподарською продукцією, не зазначаючи при цьому, що товар отримано без сертифікатів якості та походження, а також те, що товар є неякісним (а.с.85, т.1).

Так як ПП "Горизонт" не повідомляв ТОВ "Остер" про відсутність у нього зазначених документів і не вимагав їх надання, суд першої інстанції вважає, що даний факт свідчить про отримання позивачем всіх передбачених п.4.1 договору купівлі-продажу від 04.07.2007 року № 04/07-1 документів на товар.

Разом з тим, реалізація права покупця щодо вимагання від продавця документів, що стосуються товару є неможливою у випадку відсутності цього товару у покупця, який повернув його в рахунок погашення заборгованості перед продавцем.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача із відповідним запитом до ТОВ "Остер" в порядку визначеному ст. 4 Конвенції та доказів відмови останнього надати запитувану інформацію, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність порушеного права у ПП "Горизонт" при заявленні вимоги про зобов'язання надати екологічну інформацію в письмовій формі і як наслідок необхідності відмови в позові в цій частині.

Спірні правовідносини у даній справі виникли не в зв'язку з порушенням умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності чи комплекту, тари та (або) упаковки товару, а як вказує позивач внаслідок непередання продавцем документів, що стосуються товару, а тому, на думку суду першої інстанції, правовою нормою яка підлягає застосуванню до вказаних правовідносин являється ст.666 ЦК України.

Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 688 ЦК України позивач не врахував, що на нього покладається обов'язок доведення того, що недоліки товару або причини їх виникнення настали до передачі товару покупцеві, чого останнім зроблено не було.

При розгляді позовної вимоги про зобов'язання передати документи, судом першої інстанції враховувано правові позиції, викладені в постановах Вищого господарського суду України, в яких вказувалось на безпідставність доводів сторін щодо застосування приписів ч. 2 ст. 666 ЦК України при відсутності доказів заявлення вимоги про надання документів після отримання без застережень та претензій продукції.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Остер" на користь ПП "Горизонт" 574 516 грн. 93 коп., суд першої інстанції дійщов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені і штрафу та необхідності відмови в позові стягненні передплати, 3 % річних та інфляційних втрат виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Покупцем було сплачено Продавцю 98 320,92 грн. 04.07.2007 року, а товар передано Продавцем Покупцю 07.08.2007 року, що підтверджується відповідними письмовими доказами (платіжне доручення № 638 від 04.07.2007 року та видаткова накладна від 07.08.2007 року № РН-00345/).

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про те, що Продавець допустив порушення взятого на себе зобов'язання щодо поставки товару в обумовлені договором строки.

З огляду на доведеність факту прострочки поставки Продавцем товару покупцю на 28 днів вимога позивача про стягнення штрафу з огляду на п.п. 5.8, 5.10 Договору від 04.07.2007 року № 04/07-1 є обґрунтованою та правомірною.

При перевірці розрахунку штрафу судом не виявлено помилок з огляду на що вказана вимога задовольняється судом в повному обсязі 9 832,11 грн.

Із долученого до позовної заяви розрахунку пені вбачається, що розрахунок останньої проведено позивачем за період з 10.07.2007 року по 17.08.2011 року на суму заборгованості в розмірі 491 605,58 грн. (а.с.48, т.1).

Із врахуванням вказаного вище суд першої інстанції вважає наведений розрахунок пені помилковим і не приймає його до уваги, оскільки періодом прострочення Продавця слід вважати період зі спливу п'ятиденного строку до моменту поставки товару Покупцю у відповідності до п.2.3 договору від 04.07.2007 року № 04/07-1, тобто з 10.07.2007 року по 06.08.2007 року.

В результаті перерахунку пені із врахуванням виявлених помилок судом отримано 6033,95 грн. пені, яка підлягає стягненню з відповідача.

В стягненні 389 670,07 грн. пені судом відмовлено, як заявленої безпідставно.

У вимозі про стягнення передоплати в сумі 98 320,92 грн. суд першої інстанції відмовив, виходячи з того, що із змісту позовної заяви вбачається, що повернення передоплати ототожнюється позивачем із оперативно-господарською санкцією, яка встановлена як вид відповідальності за прострочення Продавця поставити товар більше ніж на 7 (сім) календарних днів.

Однак, заявлена вимога позивача є безпідставною, оскільки не грунтується ні на умовах договору, ні на приписах цивільного законодавства.

На думку суду, отримання товару покупцем в повному обсязі навіть і з порушенням строків поставки продавцем без будь-яких зауважень та застережень щодо цього, при відсутності зі сторони покупця дій спрямованих на відмову від виконання зобов'язання, в тому рахунку повернення товару в повному обсязі продавцю, виключає можливість стягнення з останнього суми попередньої оплати, оскільки вказане суперечить приписам ст.693 ЦК України.

Стосовно вимог про стягнення 12 060 грн. 62 коп. - 3% річних, 58 599 грн. 26 коп. - інфляційних втрат суд першої інстанції дійшов наступних висновків.

Із змісту позовної заяви та долучених до неї розрахунків штрафних санкцій вбачається, що 3 % річних та інфляційні втрати позивач обраховував на суму 98320,92 грн. попередньої оплати, яку він відніс до простроченої з 17.07.2007 року.

Враховуючи відсутність обовязку Продавця повертати попередню оплату при тому, що Товар було прийнято Покупцем і зі сторони Покупця відсутня вимога про повернення попередньої оплати, а також те, що 3 % річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, місцевий суд дійшов до висновку, що вимоги про їх стягнення безпідставні та не підлягають задоволенню.

Окрім того, місцевий суд вважає, що є безпідставною та такою, яка не підлягає задоволенню вимога про розірвання договору купівлі-продажу №04/07-1 від 04.07.2010 року враховуючи наступне.

Намір змінити або розірвати договір може бути реалізований за погодженням з іншою стороною. У випадках коли сторони не досягли домовленості щодо зміни або розірвання договору, а одностороння зміна/розірвання договору не допускається, заінтересована сторона має право звернутися до суду із відповідним позовом.

Прийшовши до висновку про відсутність підстав вважати допущене відповідачем порушення істотним судом враховано те, що в договорі сторони обумовили окрему підставу при наявності якої допускалось розірвання договору в односторонньому порядку (п. 5.10 договору прострочення поставки товару більше ніж на 7 календарних днів). При цьому при наявності підстав відмовитись від договору ПП "Горизонт" вказаного не здійснило.

Суд першої інстанції зауважує, що твердження позивача про відсутність сертифікатів якості при отриманні Товару, несплату авансу є необґрунтованим та безпідставним з мотивів відсутності належних та допустимих доказів, відсутності вимоги про повернення авансу і відповідно обовязку сплати вказаного платежу тощо.

За таких обставин, місцевий суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з врахуванням вказаних вище мотивів щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобовязання передати документи, розірвання договору, стягнення авансу, 3 % річних, інфляційних втрат та часткову відмову в стягнення пені та штрафу.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Горизонт" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. у справі № 6/143/2011/5003 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

ПП "Горизонт" свої зобов'язання щодо передплати 98 320, 92 грн. (20% від 491 605,98 грн) виконало 4 липня 2007року, а ТОВ «Остер»щодо строків доставки товару - ні, і поставило товар за видатковою накладною №РН-00345/1 від 7 серпня 2007 року, що перешкодило виконанню договору підряду.

Передача товару від ТОВ "ОСТЕР" була проведена з великим запізненням та всупереч Договору купівлі-продажу від 4 липня 2007 року без додавання сертифікатів якості та походження, що виключало можливість використання придбаних гербіцидів; в свою чергу відсутність сертифікатів якості та походження свідчить про невідповідність товару Договору за походженням та за якістю.

Незважаючи на свої зобов'язання згідно умов Договору надати підтвердження якості та походження Товару, що передається, ТОВ "Остер" досі не надало таких документів, що унеможливлює визначення ціни Товару; робить невизначеною вартість товару, переданого з порушенням умов договору купівлі - продажу №04/07-1 від 4 липня 2007 року. Отже, Продавцем не виконані вимоги ч.ч. 3,4 ст.180 ГК України.

Господарський суд Вінницької області у ході розгляду справи по суті, прийняв до уваги лише докази однієї сторони - ТОВ «Остер» щодо приймання товару згідно з вимогами «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по якості»№П-7 від 25.04.1966р., затвердженої ще постановою Держарбітражу СРСР при Кабінеті Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року, а докази позивача про порушення відповідачем вимог діючого законодавства при наданні послуг продажу на території України пестицидів іноземного виробництва, не прийняв до уваги.

Зокрема, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 688 ЦК України, оскільки "продавець знав ...про те, що переданий Покупцеві Товар не відповідає умовам Договору купівлі-продажу", то "він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов Договору", та застосовувати "наслідки невиконання Покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті".

Разом з тим, скаржник звертає увагу, що у якості оперативно - господарської санкції пунктом 5.10 договору передбачена відмова в односторонньому порядку від виконання договору, що вбачається з наступних умов договору: "покупець, в свою чергу, має право відмовитись в односторонньому порядку від виконання Договору, якщо Продавець з своєї вини прострочив поставку Товару більше ніж на 7 календарних днів". Тому дії ПП "Горизонт" щодо відмови від подальшого виконання зобов'язань перед ТОВ "Остер", основані на договорі і Законі.

Проте суд першої інстанції належної оцінки зазначеним правовідносинам не надав, і помилково вважав, що повернення авансу не є неустойкою, тобто, не є штрафною санкцією, а тому також; помилково вважав, що строк позовної вимоги по ній сплинув до звернення з позовом.

Згідно частини 1 статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно - господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно - господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ч.2 ст. 237 ГК України).

Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Крім того, скаржник наголошує на тому, що сторони відповідно до пунктів 7. 2 і 7. 3 Договору не узгоджували зміну строків передачі та вимоги щодо якості товару і його походження, тому слід вважати, що передача товару відбулася з великою прострочкою і без додавання сертифікатів якості та походження товару.

Відповідно до пункту 7.1 даний Договір діє до моменту проведення остаточних розрахунків, тому його слід вважати діючим, а зобов'язання ТОВ «Остер»щодо належної передачі товару не виконаними до цього часу.

Оскільки сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання Договору в натурі та відшкодування контрагенту у повному обсязі заподіяних збитків, то ПП "Горизонт" вправі наполягати на повному належному виконанні Договору і відшкодуванні збитків, завданих неналежним виконанням Договору, але цей позов не ставить на меті стягнення всіх завданих збитків.

Продавець - ТОВ "Остер" мав повернути передплату у разі прострочки виконання договору на строк більше, ніж у 7 днів одразу після закінчення строку для передачі товару, тому відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України він є Боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання і на вимогу Кредитора - ПП "Горизонт" зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апелянт зазначає, що ТОВ "Остер" як Боржник, який не повернув передплату, має нести відповідальність за порушення грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України. Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання". Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В позові були наведені докази, якими встановлено порушення строку передачі товару (п.2.3 Договору); відсутність сертифікатів якості і походження (п.4.1 Договору); несплата Продавцем Покупцю пені (п. 5.9 Договору) та штрафу розміром 2% від суми непоставленого в строк товару, неповернення Покупцю повної суми передплати у якості штрафної господарської санкції у вигляді неустойки (п. 5. 10 Договору) є істотними і суттєвими порушеннями умов Договору, які призвели до того, що ПП «Горизонт»і СТОВ «Іллічівська птахофабрика»втратили можливість не тільки отримати другий урожай, а й стягнути його вартість з підрядника.

Позивач також стверджує, що господарський суд Вінницької області не взяв до уваги зазначені істотні порушення умов договору і не зважив на підстави для розірвання договору, визначені ч. 2 статті 651 ЦК України та знехтував наведеними вимогами Закону щодо розірвання господарського договору.

Продавець не виконав вимоги ч. 1 ст. 673 ЦК України про передачу покупцеві товару, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 673 ЦК України Продавець і Покупець домовились про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом, який має походження з високо розвинутих країн (п. 4.1 Договору). Цей обов'язок Продавця також не виконано, сертифікатів про походження Товару з високо розвинутих країн Продавцем Покупцю не надано.

У прийнятому рішенні господарським судом Вінницької області від 26.01.2012 року не надано правової оцінки щодо відсутності сертифікатів якості при передачі пестицидів і відсутності доказів такої передачі, невідповідності наданих ТОВ «Остер»електронних "документів" на передані засоби захисту рослин посвідченням про державну реєстрацію цих же засобів захисту рослин, що доводить їх фальсифікацію.

Судом першої інстанції, попри докази не зазначено відсутність у відповідача сертифікатів про походження пестицидів, а у частині позову про зобов'язання надати такі документи судом безпідставно відмовлено.

Висока вартість товару обумовлювалась перед усе його високою якістю та походженням з високо розвинутих країн. У зв'язку з походженням товару з інших країн, ніж високо - розвинуті, Продавець ввів в оману Покупця відносно суттєвих умов договору, що впливають на ціну в бік її невиправданого збільшення, позбавив покупця гарантій високої якості продукції, яка властива товарам, що походять з високо розвинутих країн, та безпеки для людей.

Поряд з тим, скаржник наголошує на тому, що під час розгляду справи апеляційний суд має врахувати вимоги Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (з поправками, внесеними Рішенням від 27.05.2005), яку підписано, в тому числі від імені України, 25.06.1998 в місті Орхусі (Данія) і ратифіковано Законом України М832-ХІУ від 06.07.1999р., що набула чинності для України з 30.10.2001р.

За термінологією, наведеною в п. 2 ч. 1 ст. 2 Конвенції, ТОВ «Остер»(відповідач) підпадає під поняття "державний орган", оскільки є юридичною особою, яка надає «послуги, що мають відношення до навколишнього середовища».

Пункт 3 статті 2 Конвенції відносить до екологічної інформації серед іншої будь - яку інформацію в письмовій формі про фактори (п. «б»), що впливають, або можуть вплинути на навколишнє середовище, в тому числі речовини; окремо виділені угоди в галузі навколишнього середовища, до яких, очевидно належать і договори щодо купівлі-продажу протруйників, гербіцидів, які містять раніше згадані речовини, і «впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища».

Апелянт стверджує, що в порушення вимог п.п. 1, 2 ст. 4 Конвенції, ТОВ "Остер" безпідставно обмежило доступ ПП "Горизонт" до екологічної інформації при виконанні господарського договору, хоча такий доступ Держава Україна, як Сторона гарантувала при підписанні Конвенції.

Окрім того, скаржник звертає увагу, що при винесенні рішення суд першої інстанції має врахувати також той факт, що пунктом 5.8 статті 5 договору сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов 'язань за даним договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Оскільки договір купівлі-продажу від 4 липня 2007 року не виконаний ТОВ "Остер" і тому є діючим, що підтверджено рішенням господарського суду Вінницької області від 26.01.2012 р. відмовою розірвання договору, строк позовної давності збільшений до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, тому ПП "Горизонт" не пропустило позовної давності і не втратило права на стягнення з ТОВ "Остер" штрафних та застосування до нього оперативно -господарських санкцій.

Так як сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання договору в натурі та відшкодування контрагенту у повному обсязі заподіяних збитків, то ПП "Горизонт" вправі наполягати на повному належному виконанні договору і відшкодуванні збитків, завданих неналежним виконанням договору.

Тому ПП "Горизонт" скористалось своїм правом на відмову в односторонньому порядку від подальшого виконання договору, повернуло більшу частину товару, проти чого не заперечувало ТОВ "Остер", та отримало право вимагати сплати відповідачем штрафу розміром 2% від суми непоставленого товару, пені за невиконання зобов'язань до дати розірвання договору, сплати штрафної неустойки - повернення передплати в сумі 98 320,92 грн., збитків, завданих знеціненням цієї суми і 3% річних за користування нею.

Скаржник стверджує, що ПП "Горизонт" має всі підставі за Договором і на підставі положень ч. ч. 1, 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225, ч. 1 ст. 226, ч. 1 ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 3, 4, 6 ст. 232, ч. 3 ст.237 ГК України стягнути з ТОВ "Остер" збитки, неустойку, штраф, пеню, облікову ставку НБУ за весь час користування передплатою, яку так і не повернуто Продавцем Покупцю.

ПП "Горизонт" відмовилось в односторонньому порядку на підставі ч. 6 ст. 193, ч. 1 ст. 235, п.п.1,2 ч. 1 ст. 236, ч. 1 ст. 237 ГК України і п. 5.10 ст. 5 договору від його подальшого виконання шляхом повернення більшої частини товару продавцю.

Повернення товару на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 236 ГК України є відмовою від виконання договору з боку Покупця - ПП "Горизонт" в односторонньому порядку, оскільки здійснено за його ініціативою шляхом повернення більшої частини товару за накладною в обмін на довіреність представника продавця, який отримав цей товар ( пункти 5.8, 5.9. 5.10 статті 5 договору).

Враховуючи той факт, що обов'язки відносно передплати з боку ПП "Горизонт" виконані, а обов'язки ТОВ "Остер" щодо поставки товарів походженням з високо розвинутих країн, з підтвердженням якості сертифікатами якості, а походження - сертифікатами про походження, обумовлених у додатку № 1 до договору купівлі - продажу №04/07-1 - ні, то, як зазначає скаржник, відповідно до принципів господарсько - правової відповідальності, закріплених у наведеній нормі ГКУ, ТОВ «Остер», як правопорушник, не тільки має сплатити штрафні санкції, відшкодувати збитки, а ще й виконати зобов'язання в натурі.

Також скаржник стверджує, що суд першої інстанції, вирішуючи справу по суті, повинен був витребувати у позивача документи про якість, походження засобів захисту рослин, та з'ясувати, чому ці документи не були передані з товаром, які справжні якість та походження товару, та чому відповідач не виконав зазначених умов договору і здійснив передачу товару зі значною прострочкою (питання щодо прострочки частково з'ясовано судом шляхом витребування документів на придбання товару ТОВ "Остер" з яких вбачається, що Продавець не мав товару у визначений строк для передачі, отримував його частинами і без обумовлених документів), а також повинен був застосувати до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 220 і ч. 5 ст. 232 ГК України.

Невиконання або неналежне виконання зобов'язання згідно умов договору ТОВ «Остер»встановлено рішенням господарського суду Вінницької області від 26 січня 2012 року в частині нарахування штрафних санкцій. Таким чином, як стверджує апелянт, апеляційний суд має задоволити вимоги в частині застосування адміністративних господарчих санкцій у вигляді повернення авансу, відмови в односторонньому порядку від Договору (його розірвання); сплати штрафу розміром 2% від суми непоставленого Товару; сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого Товару за весь час прострочення.

З огляду на вищевикладене, позивач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин не було в повному обсязі враховано положення діючого законодавства, зокрема, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають встановленим обставинам справи, у зв'язку з чим останнє слід скасувати та постановити у справі № 6/143/2011/5003 нове рішення, яким скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. в частині відмови у позові і задоволити позовні вимоги ПП "Горизонт" до ТзОВ "Остер" у повному обсязі.

В свою чергу, від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач вказує наступне.

Пунктом 4.1. Договору купівлі - продажу № 04/07-1- від 04.07.2007 року було передбачено підтвердження якості та походження Товарів відповідними документами, яке було виконано відповідачем шляхом надання сертифікатів якості та походження Товарів поруч із поставкою Товару.

Відповідно до статті 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі - продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Відповідач стверджує, що на порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, позивач не надав доказів невиконання відповідачем умов договору щодо передачі разом з товаром сертифікатів якості та походження, а також доказів витребування ним вказаних сертифікатів.

Товар був прийнятий позивачем без будь-яких зауважень і претензій, частину такого товару було використано позивачем, а частину повернуто відповідачу через 7 (сім) місяців після його отримання. При цьому жодних доказів того, що повернення частини товару відбулося у зв'язку з неякістю товару, немає.

У позивача відсутні докази того, що відповідач був повідомлений про невідповідність переданого товару умовам договору щодо його якості.

Щодо твердження позивача про поставку позивачем препарату «Гезагард», який не поставляється до України та свідчить про його неофіційне ввезення або фальсифікацію на території України, то відповідно до посвідчення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про державну реєстрацію серії А №00791 препарат "Гезагард" зареєстрований в Україні терміном до 31.12.2009 року згідно запису у державному реєстрі за №1398 від 26.01.2004 року, виробником препаративної форми та діючої речовини якого являється Сингента Кроп Протекшн АГ у Швейцарії.

Відповідач зазначає, що невикористані позивачем засоби захисту рослин на суму 275148,96 грн. у 2008 році відповідач погодився повернути з метою скорочення заборгованості, хоча таке повернення договором не передбачалось.

Відповідач звертає увагу, що при розгляді господарської справи №25/34-10-669 господарським судом Одеської області, за результатами розгляду якої 14.06.2010 року було прийнято рішення про стягнення з ПП "Горизонт" на користь ТОВ "Остер" 104 635,70 грн. основного боргу, 37 763,02 грн. пені, 5 231,79 грн. штрафу, 42 377,46 грн. відсотків за користування товарним кредитом, було встановлено, що ПП "Горизонт" частину отриманого Товару використало в господарській діяльності, а повернення залишку невикористаного Товару було здійснено в рахунок погашення заборгованості, що не потребує доказування з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

Щодо вимоги позивача про розірвання Договору купівлі-продажу №04/07-1 від 04.07.2007 року в односторонньому порядку, то відповідач вказує, що згідно заяви про застосування строку загального позовної давності, зробленої відповідачем у письмовому поясненні від 22.11.2011 року№440, строк позовної давності з зазначеного питання сплив 17.07.2010 року, що є підставоюдля відмови у даній частині позову згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Окрім того, відповідач зазначає, що згідно довідки Державної інспекції захисту рослин Вінницької області від 19.03.2012 р. №02-07/223 усі поставлені відповідачем у 2007 році за Договором купівлі-продажу №04.07.2007 року засоби захисту рослин були зареєстровані до використання у 2007 році на території України відповідно до офіційного видання доповнення до переліку пестицидів та агрохімікатів, зареєстрованих та дозволених до використання в Україні, затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища, погодженого Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством аграрної політики України, заявниками препаратів являються фірма "Сингента" (Швейцарія) та фірма "Байєр" (Німеччина).

Разом з тим, відповідач звертає увагу, що умовами договору від 04.07.2007 року № 04/07-1 не передбачено обов'язку відповідача надавати в письмовій формі інформацію по поставлених препаратах щодо регламентів, паспортів безпеки, рекомендацій. Позивач жодного разу не запитував такої інформації у відповідача, отже посилання позивача на положення Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікованої Законом України від 06.07.1999 року № 832-ХІV є безпідставним, оскільки згідно ст. 9 даної Конвенції право на доступ до правосуддя пов'язується із тим, що запит з отримання інформації відповідно до умов Статті 4 було проігноровано, неправомірно відхилено частково чи повністю, неадекватно задоволено, або підхід до розгляду такого запиту не відповідав положенням зазначеної статті.

Підсумовуючи вищевикладене, відповідач стверджує, що оскаржуване рішення є цілком законним, тому останнє слід залишити без змін.

2 квітня 2012 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представники скаржника підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважають, що судом першої інстанції при винесенні даного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку із зазначеним, рахує, що рішення господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. у справі № 6/143/2011/5003 слід скасувати, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представники відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Директор СТзОВ "Іллічівська птахофабрика" ОСОБА_2. в судовому засіданні зазначив, що притримується позиції, яка була викладена апелянтом та повідомив суд, що підтримує клопотання ПП "Горизонт", яке було подано 02.04.2012р. через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду до початку розгляду справи по суті та просить задоволити його.

Представники інших третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що учасники судового процесу були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (Т. 5, а.с. 127-135, 169-170), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2007 року між ТОВ "ОСТЕР" (Продавець) та ПП "ГОРИЗОНТ" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №04/07-1, предметом якого згідно п.п. 1.1., 1.2 являється зобов'язання Продавця передати у власність Покупцю, а Покупцю прийняти та своєчасно оплатити Засоби Захисту Рослин (надалі-Товар) у погодженому Сторонами асортименті. Кількість, асортимент та ціни на Товар визначаються в додатках до цього Договору, які становлять його невід'ємну частину, підпис на яких Покупця, свідчить про погодження Сторонами вартості та кількості Товару (далі по тексту - Договір, Т. 1, а.с.74-76).

У вказаному договорі, зокрема, в розділі 2 Договору Сторони врегулювали порядок розрахунків та перехід права власності на Товар.

Таким чином, розрахунки за поставлений Товар за цим договором здійснюються Покупцем у наступному порядку.

Покупець здійснює до моменту поставки передоплату у розмірі 20 % від загальної вартості товару в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця на протязі трьох банківських днів з дня укладення даного договору; на несплачену суму вартості товару (сума з відрахуванням передоплати) Продавець надає Покупцю товарний кредит з терміном оплати до 25 жовтня 2007 року. Вартість товару оплачується на поточний рахунок Продавця у національній валюті. На момент підписання даного договору сума вартості товару визначається Продавцем за курсом долара США до гривні: 5,05 грн. за 1 долар США. В тому випадку, коли курс долара США на день проплати вищий, ніж курс долара США на день підписання договору, гривневий еквівалент змінюється відповідно до курсу долара США на день оплати. Після отримання передоплати від Покупця у розмірі 20 % від загальної вартості товару, Продавець на протязі 5-ти днів доставляє товар на склад Покупця, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На отримання товару уповноважені як Покупець (представник ПП "ГОРИЗОНТ") так і представник СТОВ "Агрофірма "Бритавка", який уповноважений на це Покупцем і діє за згодою та в інтересах Покупця. Передача товару Продавцем і прийняття товару Покупцем оформляється видатковою накладною, яка підписується представниками сторін, дата оформлення якої вважається датою передачі товару Покупцю. Для отримання товару Продавець зобовязаний представити Продавцю належно оформлену довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також всі інші, передбачені чинним законодавством, документи. Право власності на Товар та ризик випадкової загибелі або псування Товару виникає у Покупця з моменту оформлення видаткової накладної (п.п.2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.2-2.6 Договору).

У відповідності до положень п.п.3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 3.3.1, 3.3.2 Договору Покупець зобов'язувався у встановлений термін здійснити розрахунок, згідно з п.2.1 цього Договору та прийняти Товар, а Продавець в свою чергу зобов'язувався передати Покупцю Товар у встановлений в Договорі термін та прийняти оплату за Товар.

Згідно п.4.1 Договору якість Товару, що передається Покупцю, підтверджується сертифікатом (сертифікатами) про якість та походження. Товар повинен мати походження з високорозвинутих країн.

Умовами Договору, викладеними в розділі 5, сторони врегулювали відповідальність за порушення взятих зобов'язань наступним чином.

Зокрема, пунктами 5.9, 5.10 Договору визначено, що за невиконання Продавцем зобов'язань, передбачених п.2.3 цього Договору, він сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 16 % за кожен день прострочення, від суми недопоставленого Товару, а в разі прострочення поставки Товару з вини Продавця, більш ніж на 7 (сім) календарних днів, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 2 % від суми непоставленого Товару, а також повертає Покупцю повну суму передоплати. Покупець, в свою чергу, має право відмовитись в односторонньому порядку від виконання Договору, якщо Продавець з своєї вини прострочив поставку Товару більше ніж на 7 (сім) календарних днів.

Окрім того, у п.5.8 Договору з врахуванням положень ст. 259 ЦК України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до п.7.1 Договору даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до моменту проведення остаточних розрахунків.

Умовами Договору, а саме пунктом 7.5 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання однією із сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням господарського суду. Одностороння відмова від виконання Договору не допускається, крім випадку зазначеного у п.5.10 цього Договору.

Поряд з тим, як вбачається з матеріалів справи сторонами було підписано додаток №1 до Договору від 04.07.2007 року № 04/07-1, в якому останніми було погоджено найменування Товару (Круізер, Дерозал, Ураган Форте, Дуал Голд, Гезагард), його кількість (145 л., 35 л., 2133 л., 900 л., 1200 л. відповідно), ціну та загальну суму поставки (491 608,58 грн.) (Т. 1, а.с.77).

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме на підставі рахунку-фактури від 03.07.2007 року №СФ-0000662 встановлено той факт, що позивачем за платіжним дорученням від 04.07.2007 року було перераховано ТОВ "Остер" 98 320,92 грн. (Т.1, а.с.78-79).

Факт того, що ТОВ "Остер" передало ПП "Горизонт" Товар на загальну суму 491 605,58 грн. підтверджується видатковою накладною від 07.08.2007 року № РН-00345/1 (Т.1, а.с.80).

Враховуючи повну ідентичність найменування Товару, його кількості, ціни, загальної вартості Товару, відображеної в додатку №1 до Договору від 04.07.2007 року №04/07-1 та у видатковій накладній від 07.08.2007 року №РН-00345/1 слід зазначити, що поставка Товару здійснювалась на виконання умов зазначеного Договору.

Окрім того, обставини справи свідчать про те, що частина Товару на суму 275148,96 грн. була повернута ПП "Горизонт" ТОВ "Остер", що підтверджується довіреністю серія ЯОД №783241 від 29.02.2008 року та видатковою накладною від 03.03.2008 року № ВП-0000001 (Т.1, а.с.86-88).

Суд апеляційної інстанції переглядаючи спірні правовідносини в частині встановлення правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Остер" надати ПП "Горизонт" документи, а саме: екологічну інформацію в письмовій формі; сертифікати якості; паспорт безпеки; регламенти застосування та щорічні доповнення до них; рекомендації щодо застосування на кожну товарну одиницю; сертифікати на відповідність пестицидів і агрохімікатів вимогам державних стандартів та інших нормативних документів зі стандартизації України; письмову інформацію, що мала міститись на етикетках упаковки переданого товару; рекомендації по транспортуванню, зберіганню, застосуванню та знешкодженню, індивідуальній і громадській безпеці, охороні навколишнього середовища; сертифікати про країну походження кожного виду товару, враховує наступні положення діючого законодавства.

Предметом спірних правовідносин у даній справі є встановлення обставин наявності і виконання сторонами зобовязань за угодою, яка за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 4.1 Договору від 04.07.2007 року №04/07-1 якість Товару, що передається Покупцю, підтверджується сертифікатом (сертифікатами) про якість та походження. Товар повинен мати походження з високорозвинутих країн.

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 666 ЦК України визначено правові наслідки невиконання продавцем обовязку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, а саме: якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Нормами статті 688 ЦК України закріплений обовязок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Позивач з поміж іншого, вказує на те, що відповідачем не було виконано зобов'язання по передачі ряду документів в момент передачі Товару, в зв'язку з чим заявлено відповідну позовну вимогу про їх витребування.

Матеріалами справи підтверджено той факт, що Товар був отриманий безпосередньо директором ПП "Горизонт" ОСОБА_1. за довіреністю без жодних зауважень і претензій (видаткова накладна № РН-00345/1 від 07.08.2007 року, Т.1, а.с.80).

При цьому частина Товару була використана у господарській діяльності, а частина Товару ПП "Горизонт" на суму 275 148,96 грн. повернуло ТОВ "Остер" в рахунок зменшення заборгованості за Договором від 04.07.2007 року № 04/07-1.

Зазначені факти встановлені також при розгляді господарської справи №25/34-10-669 господарським судом Одеської області.

При вирішенні спірних правовідносин, основаних на договорі купівлі-продажу, слід враховувати, що приймання продукції по якості та кількості здійснюється господарюючими суб'єктами окрім відповідних положень цивільного законодавства відповідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7.

В листі Вищого господарського суду України від 17.09.2003 року № 01-6/270 наголошено на тому, що вказані нормативні акти Державного арбітражу Союзу РСР застосовуються на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

Всупереч наведеному, доказів виконання вимог вказаної вище Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, а саме складання акту про приховані недоліки, акту про фактичну якість і комплектність отриманої продукції у відповідності до п.п.9, 14, 17-33 Інструкції П-7 позивачем не надано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст.33 ГПК України).

Приписами ст. 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення наведених вище процесуальних норм, а також приписів ст.ст.666, 688 ЦК України позивач не надав належних та допустимих доказів невиконання Продавцем обов'язку щодо передачі разом з товаром супроводжуваних документів, доказів пред'явлення до продавця вимоги про надання відповідних документів суду не представлено, строк для надання документів позивачем не встановлювався, відповідних вимог відповідачу з моменту приймання Товару не предявлялось, про повернення товару не заявлялось, а також не надано доказів повернення товару Продавцю як дії, що ототожнюється із відмовою від Договору купівлі-продажу від 04.07.2007 року № 04/07-1.

Окрім того, в письмовому поясненні від 17.01.2012 року №40/04 позивач підтверджує відсутність названих вище доказів.

Зокрема, зі змісту відповіді позивача (лист від 15.12.2008 року № 49) на претензію ТОВ "Остер" від 01.12.2008 року №455 вбачається, що позивач вказує на можливість погашення заборгованості за отриманий товар сільськогосподарською продукцією, не зазначаючи при цьому, що товар отримано без сертифікатів якості та походження, а також те, що товар є неякісним (Т. 1, а.с.85).

Враховуючи той факт, що всупереч вимогам закону ПП "Горизонт" не повідомляв ТОВ "Остер" про відсутність у нього зазначених документів і не вимагав їх надання, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказане свідчить про отримання позивачем всіх передбачених п.4.1 договору купівлі-продажу від 04.07.2007 року № 04/07-1 документів на товар.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що реалізація права покупця щодо вимагання від продавця документів, що стосуються товару, є неможливою у випадку відсутності цього товару у покупця, у зв'язку із поверненням останнього в рахунок погашення заборгованості перед продавцем.

Посилання позивача на положення Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля ратифікованої Законом України від 06.07.1999 року № 832-XIV є безпідставною.

При цьому слід враховувати, що згідно ст. 9 названої Конвенції право на доступ до правосуддя пов'язується із тим, що запит з отримання інформації відповідно до умов статті 4 було проігноровано, неправомірно відхилено частково чи повністю, неадекватно задоволено, або підхід до розгляду такого запиту не відповідав положенням зазначеної статті.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 1 ч. 1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Поряд з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту звернення позивача із відповідним запитом до ТОВ "Остер" в порядку визначеному ст.4 Конвенції та докази відмови останнього надати запитувану інформацію.

Встановлений факт у справі вказує на відсутність порушеного права у ПП "Горизонт" при заявленні вимоги про зобов'язання надати екологічну інформацію в письмовій формі і як наслідок необхідності відмови в позові в цій частині.

Регламент Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу (ЄС) в галузі реєстрації, оцінки, дозволу і обмежень хімічних речовин № 1907/2006 від 18.12.2006 року не може бути застосовано при розгляді вказаної справи з огляду на приписи ст. 4 ГПК України, згідно ч. 1 якої господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції в тій частині, що вимога про надання відповідачем документів, передбачених положеннями Закону України "Про пестициди та агрохімікати" також не підлягає задоволенню, враховуючи відсутність доказів заявлення вимоги про їх витребування від продавця після отримання товару та відсутність доказів їх неотримання.

Позов про надання документів заявлено ПП "Горизонт" у серпні 2011 року, тобто через 4 роки після здійснення поставки ТОВ "Остер" та подання останнім позову до господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості за поставлений Товар, чим було допущено порушення приписів ст. 666 ЦК України щодо строків повідомлення останнього, як Продавця Товару, про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Посилання ПП "Горизонт" на приписи ч. 2 ст. 688 ЦК України, як на підставу звільнення від обов'язку надсилання повідомлення про порушення продавцем умов договору купівлі-продажу від 04.07.2007 року № 04/07-1 не може бути прийняте до уваги, оскільки є безпідставним, так як такі твердження грунтується на невірному тлумаченні позивачем вказаної норми.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Отже, вказана стаття ЦК України встановлює зобов'язання покупця та продавця при реалізації ними своїх прав пов'язаних із порушенням умов договору купівлі-продажу та заявлення при цьому вимог, що випливають із наслідків умов договору щодо кількості товару, встановлені ст. 670 ЦК, його асортименту - ст. 672 ЦК, якості - ст. 678 ЦК, комплектності чи комплекту - ст. 684 ЦК, відповідності вимогам стосовно тари та (або) упаковки - ст. 686 ЦК.

Приписи ч.2 ст. 688 ЦК України не суперечить приписам ч.2 ст.666 ЦК України, тому не є підставою для звільнення ПП "Горизонт" від обов'язку повідомити продавця про відсутність документів, що стосуються товару при його отриманні.

Водночас, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 688 ЦК України позивачем не врахувано того, що на нього покладається обов'язок доведення того, що недоліки товару або причини їх виникнення настали до передачі товару покупцеві, чого останнім зроблено не було.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на безпідставність та необгрунтованість тверджень позивача та третьої особи (СТОВ "Іллічівська птахофабрика") з приводу відсутності сертифікатів якості та сертифікатів походження на придбаний за договором від 04.07.2007 року № 04/07-1 Товар, так як вказане спростовується наявними у справі документами.

Зокрема, до листа, який надійшов до суду 12.01.2012 року від ТОВ "Байер", долучено посвідчення про державну реєстрацію серія Б № 00244, серія Б № 00421, серія Б № 02303, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 23.10.2003 року № 05.03.02-05/315 препарату Дерозал.

В листі від 25.01.2012 року № 33/12 ТОВ "Сингента" з поміж іншого вказує на те, що не володіє сертифікатами про походження препаратів Круїзер, Ураган Форте, Дуал Голд, Гезагард, оскільки останні при здійсненні розмитнення продукції були передані митним органам разом з іншими документами відповідно до чинного законодавства.

Крім того, з Листа Державної інспекції захисту рослин Вінницької області Міністерства аграрної політики України №02-07/223 від 19.03.2012р. (Т.5, а.с. 161) вбачається, що відповідно до офіційного видання доповнення до переліку пестицидів і агрохімікатів, зареєстрованих та дозволених до використання в Україні, затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища, погодженого Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством аграрної політики України на 2007 рік зареєстровані наступні препарати на території України: Ураган Форте 500SL, в.р.к., відноситься до групи гербіцидів, десикантів, заявник фірма «Сингента», країна - Швейцарія, діюча речовина та її вміст гліфосат кислота, 500 г/л, термін реєстрації до 31.12.2009р.; Круїзер 350FS т.к.с. інсектицид для протруювання насіння, заявник фірма «Сингента», країна - Швейцарія, діюча речовина та її вміст Тіаметоксам, 350 г/л, термін реєстрації до 31.12.2010р.; Дуал Голд 960ЕС, к.е., гербіцид, заявник фірма «Сингента», країна - Швейцарія, діюча речовина та її вміст S-метолахлор, 960 г/л, термін реєстрації до 31.12.2010р.; Гезагард 500FW, к.с. гербіцид, заявник фірма «Сингента», країна - Швейцарія, діюча речовина та її вміст прометрин, 500 г/л, термін реєстрації до 31.12.2009р.; Дерозал 500 к.с, фунгіцид, фунгіцид для обробки насіння, заявник фірма "Байєр КропСаєнс", країна - Німеччина, діюча речовина та її вміст карбендазим, 500 г/л, термін реєстрації до 31.12.2009р.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання передати відповідні документи, слід враховувати правові позиції, викладені в постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2011 року № 6/256, від 02.02.2011 року № 07/188-10, від 13.04.2011 року № 38/271-10, від 16.05.2011 року № 38/326-10, від 21.06.2011 року № 38/7-11, від 18.08.2011 року №5005/1304/2011, від 27.09.2011 року № 22/44, від 09.11.2011 року № 29/63, в яких, з поміж іншого, вказувалось на безпідставності доводів сторін щодо застосування приписів ч.2 ст.666 ЦК України при відсутності доказів заявлення вимоги про надання документів після отримання без застережень та претензій продукції.

Таким чином, приймаючи до уваги викладені вище норми діючого законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання передати відповідні документи з огляду на необгрунтованість та безпідставність вимог в цій частині.

З приводу позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Остер" на користь ПП "Горизонт" 574 516 грн. 93 коп., з яких: 98 320 грн. 92 коп. - авансу, 395 704 грн. 02 коп. - пені, 9 832 грн. 11 коп. - штрафу, 12 060 грн. 62 коп. - 3 % річних, 58 599 грн. 26 коп. - інфляційних втрат суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У відповідності до положень до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Умовами договору від 04.07.2007 року № 04/07-1 сторонами погоджено відповідальність продавця за порушення виконання зобов'язання щодо своєчасності поставки товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 16 %, за кожен день прострочення, від суми недопоставленого Товару, а в разі прострочення поставки Товару з вини Продавця, більш ніж на 7 (сім) календарних днів, у вигляді штрафу у розмірі 2 % від суми непоставленого Товару.

Окрім того, сторони в договорі погодили, що у випадку прострочення поставки товару з вини Продавця, більш ніж на 7 (сім) календарних днів Продавець повинен повернути Покупцю повну суму передоплати (що позивач ототожнює із оперативною господарською санкцією).

При цьому за умовами договору сторони визначили збільшення строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором та здійснення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань за даним договором без обмеження строку.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Покупцем було сплачено Продавцю 98 320,92 грн. 04.07.2007 року, а товар передано Продавцем Покупцю 07.08.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням № 638 від 04.07.2007 року та видатковою накладною від 07.08.2007 року № РН-00345/).

Таким чином, Продавець допустив порушення взятого на себе зобов'язання щодо поставки товару в обумовлені договором строки.

У відповідності до положень ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Нормою ч.2 ст.538 ЦК України визначено, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повідомлення Продавцем Покупця, а також внесення змін до договору щодо строків поставки товару.

Твердження позивача з приводу того, що повертаючи частину товару згідно видаткової накладної від 03.03.2008 року № ВП-0000001 він відмовився в односторонньому порядку від виконання договору у відповідності до п.5.10 Договору та приписів ч.2 ст.666, ч.2 ст.678 ЦК України, ч.6 ст.193, ч.1 ст.235, п.п.1, 2 ч.1 ст.236, ч.1 ст.237 ГК України не відповідає встановленим обставинам справи.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що необхідною умовою для визнання того, що покупець відмовився від договору купівлі-продажу є повернення ним продавцю придбаного товару. До того ж повернення товару повинно бути повним та безумовним, а при застосуванні вказаної санкції необхідно також повідомити іншу сторону про відмову від договору.

Окрім того, як вбачається із обставин справи повернення товару покупцем продавцю було вчинено майже через 7 місяців з моменту його отримання. При цьому повернуто було лише частину товару, а частина товару була використана в господарській діяльності позивачем.

Таким чином, сума заборгованості Покупця за договором від 04.07.2007 року № 04/07-1 зменшилась на вартість частини повернутого товару. Наведені факти встановлені при розгляді господарської справи № 25/34-10-669, яка перебувала в провадженні господарського суду Одеської області.

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ч. 3 ст. 615 ЦК України).

Вказане свідчить про те, що одностороння відмова від зобов'язання може бути повною або частковою. В разі повної відмови зобов'язання припиняється. Часткова відмова має наслідком зміну умов зобов'язання, припинення його в частині змісту, від якої відмовляється потерпіла сторона.

Враховуючи факт доведеності прострочки поставки Продавцем товару покупцю на 28 днів, то відповідно вимога позивача про стягнення штрафу з огляду на п.п.5.8, 5.10 Договору від 04.07.2007 року № 04/07-1 є обґрунтованою та правомірною.

Враховуючи проведену перевірку розрахунку штрафу суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду, що вимога про стягнення штрафу підлягає до задоволення в повному обсязі в сумі 9 832,11 грн.

Щодо стягнення пені на суму заборгованості в розмірі 491 605,58 грн., розрахованому позивачем за період з 10.07.2007 року по 17.08.2011 року, то апеляційний суд вважає наведений розрахунок пені помилковим і не приймає його до уваги.

При цьому судова колегія враховує, що періодом прострочення Продавця слід вважати період зі спливу п'ятиденного строку до моменту поставки товару Покупцю у відповідності до п.2.3 договору від 04.07.2007 року № 04/07-1, тобто з 10.07.2007 року по 06.08.2007 року.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком місцевого суду в результаті перерахунку пені із врахуванням виявлених помилок, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 6 033,95 грн., а в стягненні 389 670,07 грн. пені слід відмовити.

Позовні вимоги щодо стягнення передоплати в сумі 98 320,92 грн. суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.

Із змісту позовної заяви вбачається, що повернення передоплати ототожнюється позивачем із оперативно-господарською санкцією, яка встановлена як вид відповідальності за прострочення Продавця поставити товар більше ніж на 7 (сім) календарних днів.

В укладеному між сторонами Договорі від 04.07.2007 року № 04/07-1 встановлено обов'язок для Покупця сплатити попередню оплату в розмірі 20 % від загальної вартості товару.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Водночас ч. 2 вказаної статті передбачає, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на зазначене, право покупця вимагати, зокрема, повернення попередньої оплати виникає лише у випадку неотримання товару у встановлений строк.

Таким чином, на підставі вказаного, можна зробити висновок, що отримання товару покупцем в повному обсязі навіть і з порушенням строків поставки продавцем без будь-яких зауважень та застережень щодо цього, при відсутності зі сторони покупця дій спрямованих на відмову від виконання зобов'язання, в тому рахунку повернення товару в повному обсязі продавцю, виключає можливість стягнення з останнього суми попередньої оплати, оскільки вказане суперечить приписам ст. 693 ЦК України.

Окрім того, повернення Продавцем попередньої оплати (в контексті тлумачення ст. 693 ЦК України) є правовим наслідком порушення зобов'язання і не може бути розцінено жодним чином як штрафна санкція.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 237 ГК України встановлено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

В той же час, застосування позивачем, як він вказує оперативно-господарської санкції у вигляді повернення авансу в односторонньому порядку, можливе виключно в позасудовому порядку згідно відповідних положень договору.

З приводу вимог позивача щодо стягнення 12 060 грн. 62 коп. - 3 % річних, 58 599 грн. 26 коп. - інфляційних втрат апеляційний господарський суд враховує наступне.

З розрахунків штрафних санкцій позивача вбачається, що 3 % річних та інфляційні втрати позивач обраховував на суму 98320,92 грн. попередньої оплати, яку він відніс до простроченої з 17.07.2007 року.

Враховуючи такі факти, як відсутність обовязку Продавця повертати попередню оплату при тому, що Товар було прийнято Покупцем та відсутність зі сторони Покупця вимоги про повернення попередньої оплати, а також те, що 3 % річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, то відповідно судова колегія погоджується із висновком місцевого суду, що вимоги про їх стягнення є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Разом з тим, не приймаються до уваги і твердження позивача стосовно того, що позовна давність щодо вимог про стягнення грошових коштів, в тому рахунку і щодо вимог по поверненню попередньої оплати, була збільшена за домовленістю сторін згідно положень п.5.8 договору від 04.07.2007 року № 04/07-1.

Оскільки, згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

В п. 5.9 Договору сторони погодили збільшення строку позовної давності.

При цьому, слід врахувати, що сторонами збільшено строк позовної давності лише відносно вимог про стягнення штрафних санкцій.

Переглядаючи оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 04/07-1 від 04.07.2010року, апеляційний суд приймає до уваги наступне.

Нормою статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

У відповідності до положень ч.ч.1-5 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 ЦК України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, підставою для розірвання договору згідно приписів ст. 651 ЦК України може бути належним чином доведений факт невиконання (порушення) відповідачем передбачених законом або договором зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди, що має бути встановлена у спосіб оцінки і яка свідчить про "істотність порушення договору" є значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, слід враховувати й те, що позивачем не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування істотності порушення відповідачем умов договору, а також те, що допущені Продавцем порушення призвели до завдання шкоди, внаслідок яких Покупець значною мірою позбавився того на що розраховував при укладенні договору, що є необхідною передумовою для розірвання договору згідно ст. 651 ЦК України.

Проте, в даному випадку, обставини, які б свідчили про завдання значної шкоди відповідачем позивачу внаслідок порушення договору відсутні.

Крім того, відносно вимоги про розірвання договору сплив строк позовної давності, оскільки вимога про розірвання договору у визначеному ч. 1 ст. 628 ЦК України переліку вимог, на які позовна давність не поширюється, відсутня, а отже, до неї повинна бути застосована позовна давність.

Враховуючи те, що продавець за договором прострочив виконання зобов'язання по поставці товару, а також те, що згідно умов договору обов'язок продавця повернути попередню оплату виникав після прострочення поставки товару більше 7 календарних днів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перебіг позовної давності у справі стосовно вимоги про розірвання договору розпочався з 17.07.2007 року та закінчився 17.07.2010 року.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що заяву про застосування позовної давності зроблено відповідачем до винесення судом рішення. Про застосування позовної давності відповідач заявив у письмовому поясненні від 22.11.2011 року № 440 (Т. 2, а.с.67-69).

Отже, строк позовної давності у даній ситуації закінчився 17.07.2010 року, тоді як позовну заяву подано до суду 12.09.2011 року.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з наведеного, самостійною підставою для відмови в позові в цій частині є сплив позовної давності.

Підсумовуючи вищевказане та приймаючи до уваги встановлені обставини справи й положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом цілком правомірно було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобовязання передати документи, розірвання договору, стягнення авансу, 3 % річних, інфляційних втрат. Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано, за наявності на те правових підстав, дійшов до висновку про часткову відмову в стягненні пені та штрафу.

Клопотання позивача про витребування документів та викликати в судове засідання для дачі пояснень директора ТОВ "Остер" ОСОБА_3. та комірника ТОВ "Остер" ОСОБА_4. відхилене судом, оскільки ТОВ "Остер" в достатній мірі надало пояснень в писмовій формі, які викладені у відзиві на позов, відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях, які підписані директором ТОВ "Остер" ОСОБА_3., а комірник не є особою, яка може в достаній мірі володіти питаннями викладеними в клопотанні.

Крім того, враховуючи, що в порушення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, а також приписів ст.ст.666, 688 ЦК України позивач не надав належних та допустимих доказів невиконання Продавцем обов'язку щодо передачі разом з товаром супроводжуваних документів, доказів пред'явлення до продавця вимоги про надання відповідних документів суду не представлено, строк для надання документів позивачем не встановлювався, відповідних вимог відповідачу з моменту приймання Товару не предявлялось, про повернення товару не заявлялось, а також не надано доказів повернення товару Продавцю як дії, що ототожнюється із відмовою від Договору купівлі-продажу від 04.07.2007 року № 04/07-1, наявність листа від 15.12.2008 року № 49) на претензію ТОВ "Остер" від 01.12.2008 року №455, в якій останній вказує на можливість погашення заборгованості за отриманий товар сільськогосподарською продукцією, не зазначаючи при цьому, що товар отримано без сертифікатів якості та походження, а також те, що товар є неякісним, а також те, що позов про надання документів заявлено ПП "Горизонт" у серпні 2011 року, тобто через 4 роки після здійснення поставки ТОВ "Остер" та подання останнім позову до господарського суду Одеської області про стягнення з ПП "Горизонт" заборгованості за поставлений Товар, суд оцінює клопотання позивача як таке, що направлене на затягування розгляду справи та намагання уникнути відповідальності по сплаті заборгованості, згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. у справі № 25/34-10-669.

У відповідності до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Згідно приписів ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі. Оскільки вимоги скаржника про задоволення позовних вимог в повному обсязі не підтвердженні належними та допустимими доказами у справі, суперечать положенням діючого законодавства та спростовуються викладеним вище.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. у справі № 6/143/2011/5003 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Горизонт" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 26.01.2012р. у справі №6/143/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Горизонт" - без задоволення.

2. Справу №6/143/2011/5003 передати в господарський суд Вінницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Вих.№ 01-12/3290/12