Постанова № 22483099, 28.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2012 р. Справа № 5023/9524/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Козікові І.В.,

за участю:

прокурора Шевелєва К.Є. (посвідчення №108 від 25.05.2011р.),

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №010-01/10309 від 19.12.2011р.),

1-го відповідача - не зявився,

2-го відповідача ОСОБА_2 (довіреність №1-11-17510 від 15.08.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача - ПАТ «КБ «Надра», (вх. №503 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 року у справі № 5023/9524/11

за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові, м. Харків,

до 1. Приватного виробничого підприємства «Квадро», м. Київ,

2. Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра»Харківське РУ, м. Харків

про визнання недійсним договору застави, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2012 р. у справі № 5023/9524/11 (суддя Задорожна І.М.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір застави сільськогосподарської техніки № 6/3/2007/980/3/956 від 05.01.2007 р., укладений між ПВП «Квадро»та ПАТ «КБ «Надра»в особі філії ПАТ «КБ «Надра»Харківське РУ. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь державного бюджету України 941,00 грн. судового збору (а.с. 122-127, т.1).

Другий відповідач, ПАТ «КБ «Надра», не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 р. у справі № 5023/9524/11 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові у повному обсязі. При цьому, апелянт посилається на те, що вказане рішення прийнято судом із порушенням норм чинного законодавства та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.(а.с. 136-138, т.1)

Апелянт зазначає, що укладання спірного договору про передачу майна у наступну іпотеку здійснено у відповідності до приписів Закону України «Про заставу», на підставі згоди позивача на таку передачу, що підтверджується листом позивача від 22.11.2006 року №068-20/4861, яким позивач дав згоду на передачу першим відповідачем другому відповідачу в наступну заставу майно згідно з переліком при наступній умові: згода на наступну іпотеку/заставу надається за умов першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ «Надра»Харківське РУ, на погашення заборгованості ПВП «Квадро»в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові.

Тобто, на думку апелянта, саме перший відповідач, отримавши у ВАТ КБ «Надра»кредитні кошти, повинен був направити їх на погашення заборгованості перед позивачем. Апелянт вважає, що невиконання вказаної умови не може бути підставою для визнання недійсним спірного договору застави. Апелянт вказує, що суд першої інстанції взагалі не дослідив такої істотної обставини, як напрямок використання першим відповідачем кредитних коштів, отриманих від другого відповідача.

Таким чином, на думку апелянта, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно встановлено причинно-наслідковий зв'язок між обставинами отримання та направлення першим відповідачем кредитних коштів на погашення заборгованості з обставинами укладення спірного договору застави, що й призвело до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2012р. скаргу другого відповідача було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено до розгляду на 28.02.2012р. (а.с. 134-135)

27.02.2012р. до Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу (вх. №1751), в якому він зазначає, що висновки, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи та є такими, що ґрунтуються на приписах матеріального та процесуального права. Отже, позивач просить апеляційну скаргу другого відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 р. у справі №5023/9524/11 залишити без змін. (а.с. 150-151, т.1)

В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на те, що згода на наступну заставу ним була надана за умови першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ «Надра»Харківське РУ, на погашення заборгованості ПВП «Квадро»в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові. Однак, як стверджує позивач, відповідні умови відповідачами були проігноровані, кредитні кошти надані ПВП «Квадро»не на погашення його заборгованості перед позивачем, а на інші цілі (зокрема, фінансування закупок сільгосппродукції). Зазначені обставини, на думку позивача, є порушенням норм чинного законодавства та умов договорів, укладених між позивачем та першим відповідачем, та є підставою для визнання спірного договору застави недійсним.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2012р., з урахуванням ухвали апеляційного господарського суду від 05.03.2012р., розгляд справи було відкладено на 22.03.2012р. та запропоновано позивачу надати докази на підтвердження повноважень особи, що підписала лист №068-20/4861 від 22.11.2006 року (керуючого філією АТ «Укрексімбанк»С.І. Петрової та правове обґрунтування щодо надання згоди на наступну іпотеку за умовою (під умовою). Цією ж ухвалою запропоновано учасникам судового процесу надати належним чином засвідчену копію кредитного договору № 6/3/2007/980/к/944 від 05.01.2007 року. (а.с. 13-15, т.2)

07.03.2012 року від позивача на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року до канцелярії суду надійшло клопотання (вх. №2052) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зокрема: посвідчена копія довіреності на керуючого філією АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові Петрову С.І., копія кредитного договору №6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 р. Зазначене клопотання задоволено, надані позивачем копії документів долучені до матеріалів справи.(а.с.19-54, т.2)

22.03.2012р. до судового засідання апеляційного господарського суду позивач надав додаткові пояснення по справі (вх.№2600) в яких, зокрема, зазначив, що під час слухання даної справи в суді першої інстанції представник ПАТ «КБ «Надра»зазначив, що кредитний договір №6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007р. не був укладений між відповідачами. Також, позивач зазначив, що чинним законодавством України не передбачено заборон надання згоди на наступну заставу за певних умов.

22.03.2012р. до судового засідання апеляційного господарського суду від другого відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії кредитного договору №6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006р. Зазначене клопотання задоволено, копія кредитного договору №6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006р. долучена до матеріалів справи.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 22.03.2012р. представник першого відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень та штампами вихідної кореспонденції канцелярії апеляційного господарського суду на процесуальних документах.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для її розгляду по суті у даному судовому засіданні, зважаючи на те, що прокурор та представники позивача та другого відповідача не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника першого відповідача та на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в даному судовому засіданні за відсутності представника ПВП «Квадро».

Представник другого відповідача у судовому засіданні апеляційного господарського суду підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити у повному обсязі, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в позові. Прокурор та представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012р. залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та другого відповідача та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

15.11.2011р. Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір застави № 6/3/2007/980/3/956 від 05.01.2007 р., укладений між відповідачами: ПВП «Квадро»та ПАТ «КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Харківське РУ (а.с. 4-6, т.1).

Підставою для подання відповідного позову прокурор зазначав те, що, спірний договір укладено без згоди позивача на передачу майна, що знаходилося в заставі у позивача у наступну заставу, що є порушенням імперативних приписів такого погодження (стаття 18 Закону України «Про заставу») та згідно статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого договору недійсним.

Обґрунтовуючи підстави подання позову саме прокурором, останній посилався на те, що відповідними законодавчими актами прокурору надано право подання позову в інтересах держави, а позивач у справі є державним банком, що створений відповідно до розпорядження Президента України та постанови Кабінету Міністрів України, засновником банку є держава в особі Кабінету Міністрів України.

11.01.2012р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення про задоволення позову. Задовольняючи позовні вимоги прокурора суд першої інстанції посилався на їх обґрунтованість та підтвердженість наявним у справі доказами.(а.с. 122-127, т.1)

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 16.01.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк», змінене найменування банку - Публічне акціонерне товариство«Укрексімбанк»в особі Харківської філії (заставодержатель) та Приватним виробничим підприємством «Квадро»(заставодавець) був укладений договір застави № 6806Z6 (а.с. 17-19, т.1)

Відповідно до п.1.1. договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р., заставою за цим договором забезпечуються вимоги застоводержателя, що виникають з: Кредитної угоди №6805К114 від 30.12.2005р., укладеної між заставодержателем та заставодавцем, відповідно до якої, заставодержатель, при виконанні заставодавцем певних її умов, відкриває заставодавцю відновлювальну кредитну лінію з лімітом 11250 000,00 грн., строком до 26.12.2007 року на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру виконання.

У пункті 1.2 договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. наведений перелік майна сільгосптехніки, яка передається в заставу, місцезнаходження предмету застави та заставна вартість предмету застави.

Пунктом 1.8 договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. передбачено, що наступні застави предмету застави, крім самому заставодержателю, не дозволяються.

У відповідності до п. 2.3.4 договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. заставодавець зобовязаний без письмової згоди заставодержателя не здійснювати дій, повязаних із зміною права власності на предмет застави або його частину, а також дій, повязаних з передачею предмету застави третім особам.

Пунктом 6.3 умов зазначеного договору застави передбачено, що договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором та виконанням заставодавцем зобовязань за кредитним договором.

З договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. вбачається, що він був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Горішним Є.В. 16.01.2006р. за реєстровим №36.

Також, до матеріалів справи позивачем надано кредитну угоду № 6805К114 від 30.12.2005 р., що укладена між позивачем та першим відповідачем, з додатковими угодами до неї та довідку про заборгованість першого відповідача перед позивачем за кредитною угодою № 6805К114 станом на час розгляду справи у суді першої інстанції (надана до суду апеляційної інстанції 07.03.2012 року). (а.с. 82-111, т.1, а.с. 24-54, т.2)

Тобто, матеріали справи свідчать, що станом на час розгляду даної справи судом першої та апеляційної інстанцій, договір застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. є чинним і застава за вказаним договором не припинена.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що учасники судового процесу вказані обставини не спростовують.

Згідно матеріалів справи, 25.10.2006 р. другий відповідач - ВАТ КБ «Надра», змінене найменування банку ПАТ КБ «Надра», звернувся до позивача з листом №3817, в якому просив надати згоду на передачу ВАТ КБ «Надра»в наступну заставу майно сільгосптехніку згідно переліку договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. (а.с. 13, т. 1).

Листом №068-20/4861 від 22.11.2006 р. позивач надав відповідь на звернення другого відповідача, у якій повідомив, що філія ВАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові (змінене найменування банку ПАТ «Укрексімбанк») надає згоду на передачу філії ВАТ КБ «Надра»Харківське РУ в наступну іпотеку/заставу майно, яке обтяжено іпотекою/заставою, зокрема, сільгосптехніку згідно переліку договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. При цьому, останній абзац даного листа містить умову про те, що згода на наступну іпотеку/заставу надається за умов першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ «Надра»Харківське РУ, на погашення заборгованості ПВП «Квадро»в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м.Харкові. (а.с. 14-15, т. 1)

Отже, як вбачається із вказаного листа, позивач надав згоду на наступну заставу за умови, що отримані першим відповідачем у другого відповідача грошові кошти будуть направлені саме на погашення заборгованості ПВП «Квадро»перед позивачем.

05.01.2007р. між ВАТ КБ «Надра», змінене найменування банку ПАТ КБ «Надра», в особі філії ВАТ КБ «Надра»Харківське РУ (2-й відповідач) та Приватним підприємством «Квадро»(1-й відповідач) на забезпечення виконання зобов'язань останнього перед 2-м відповідачем, що виникли на підставі Кредитних договорів № 6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006р. та № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007р., був укладений спірний договір застави сільськогосподарської техніки №6/3/2007/980/З/956, згідно з п. 1.1 умов якого, 1-й відповідач (заставодавець) передає в заставу 2-му відповідачу (заставодержателю) сільськогосподарську техніку згідно з наведеним у п. 1.1 переліком. (а.с. 20-22,т.1)

Судом першої інстанції вірно встановлено, що предметом застави за договором застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. та договором застави №6/3/2007/980/З/956 від 05.01.2007р. є одне і теж майно.

Пунктом 2.1.4. спірного договору застави передбачено, що предмет застави є предметом застави першої черги у Відкритому акціонерному товаристві «Укрексімбанк»згідно договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. Згідно листа Відкритого акціонерного товариства «Укрексімбанк»в місті Харкові №068-20/4861 від 22.11.2006 року, банк не заперечує проти наступної застави транспортного засобу з Відкритим акціонерним комерційним банком «Надра».

На виконання вимог суду першої інстанції другим відповідачем до матеріалів справи надано копію кредитного договору №6/3/2006/М//798 від 22.09.2006 року, з пункту 1.3 якого вбачається, що кредитна ліня надається позичальнику (першому відповідачу у справі) на наступні цілі фінансування закупок сільськогосподарської продукції (зернові, зернобобові, масляні) та олії соняшникової для подальшої реалізації на експорт та всередині України (а.с. 113-117, т. 1).

За змістом пункту 3.2.2. кредитного договору №6/3/2006/М//798 від 22.09.2006р., позичальник (1-й відповідач) зобовязувався спрямовувати надані банком (2-м відповідачем) кошти в межах кредитної лінії виключно на цілі, передбачені цим договором. Пунктом 3.3.6 вказаного кредитного договору передбачено право банку, виявивши нецільове використання кредитних коштів відмовитись від подальшої видачі траншів та предявити заборгованість до дострокового погашення, а пунктом 4.2 цього договору передбачена відповідальність за нецільове використання кредитної лінії позичальником у розмірі 25% штрафу від суми кредиту.

Отже, посилання апелянта на те, що саме перший відповідач, отримавши у ВАТ КБ «Надра»кредитні кошти, повинен був направити їх на погашення заборгованості перед позивачем, та невиконання вказаної умови не може бути підставою для визнання недійсним спірного договору застави, колегія суддів вважає безпідставними, так як безпосередньо у договорі про надання кредиту від 22.09.2006 р. передбачена заборона на нецільове використання отриманих кредитних коштів.

Що ж стосується іншого кредитного договору, який зазначений у спірному договорі застави - № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачами ні на вимоги суду першої інстанції, ні на вимогу суду апеляційної інстанції копія відповідного договору не надана, причини ненадання не обґрунтовані.

Як вбачається із пояснень представника позивача, що надані суду апеляційної інстанції 22.03.2012 року, такий договір взагалі не укладався між відповідачами у справі, що пояснювалось присутніми у суді першої інстанції представниками відповідачів.

Колегія суддів, констатує факт відсутності вказаного договору, однак, вважає за необхідне зазначити, що його відсутність не впливає на вирішення справи по суті, оскільки, як зазначалося вище, умовами спірного договору застави передбачено, що він укладений на забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача перед другим відповідачем, що виникли на підставі двох кредитних договорів - № 6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 року та № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007року, та, як встановлено вище, один із цих кредитних договорів від 22.09.2006 року укладений на інші цілі, ніж ті, що зазначені у наданій позивачем згоді на наступну заставу.

Також, колегія суддів зазначає, що в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування того факту, що кредитні кошти, отримані першим відповідачем за будь-яким з кредитних договорів або за кредитним договором №6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 р., або за кредитним договором № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007р., були направлені на погашення заборгованості ПВП «Квадро»в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м.Харкові.

Пунктом 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Частина 5 ст. 203 Цивільного кодексу України вказує, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про заставу»наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави.

Колегія суддів вказує, що Закон допускає передачу предмету застави в наступну заставу, однак ставить таку можливістю у залежність від умов попередніх договорів застави.

Як було встановлено вище, п. 1.8 договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р., передбачено, що наступні застави предмету застави не дозволяються.

Між тим, у п. 2.3.4 договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. передбачено, що за письмової згоди заставодержателя (позивача) заставодавець (1-й відповідач) може здійснити дії, повязані з передачею предмету застави третім особам.

Листом №068-20/4861 від 22.11.2006 р. позивач надав згоду на передачу предмету застави за договором № 6806Z6 від 16.01.2006р. в наступну заставу (за спірним договором застави), але за умови, що отримані заставодавцем (1-м відповідачем) кошти будуть першочергово направлені на погашення його заборгованості перед заставодержателем (позивачем).

При цьому, колегія суддів зазначає, що ні норми чинного законодавства, ні умови договору застави не містять обмежень щодо можливості надання згоди на наступну заставу за певних умов (під умовою).

Тобто, на думку колегії суддів, надання згоди на наступну заставу в тому числі за тих чи інших умов є правом заставодержателя.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, всупереч зазначеній у листі позивача №068-20/4861 від 22.11.2006 р. умові щодо того, що отримані першим відповідачем у другого відповідача грошові кошти будуть направлені саме на погашення заборгованості ПВП «Квадро»перед позивачем, відповідачі уклали договір про надання кредитної лінії зовсім на інші цілі ніж ті, що зазначені у наданій позивачем згоді на наступну іпотеку,

Колегія суддів вважає, що зазначений факт свідчить про те, що спірний договір застави укладений за відсутності згоди позивача на наступну заставу.

Таким чином, укладення спірного договору застави №6/3/2007/980/З/956 від 05.01.2007р. було здійснено всупереч та в порушення умов договору попередньої застави з якими Закон повязує можливість передачі предмету застави в наступну заставу, а отже, і в порушення ч. 1 ст. 18 Закону України «Про заставу».

У звязку з чим, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог та визнав недійсним договір застави №6/3/2007/980/З/956 від 05.01.2007р., укладений між відповідачами.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012р. по справі №5023/9524/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

У відповідності до ст.ст. 44, 49, керуючись ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати другого відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 91, 99, 101, 102 п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 р. по справі №5023/9524/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого господарського суду України .

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шевель О. В.

Повний текст постанови складено 27.03.2012 року.