Постанова № 22482713, 03.04.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р.Справа № 5024/28/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області

від 21 лютого 2012 року

у справі № 5024/28/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 190.713 грн. 37 коп.

Склад колегії змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 171 від 13.03.2012 р.

В С Т А Н О В И Л А:

04.01.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (далі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач, ФОП) про стягнення грошових коштів в сумі 190.713 грн. 37 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договором купівлі-продажу насіння соняшнику № 02-01-2011Х від 14.01.2011 р. на умовах відстрочення платежу щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 152.480 грн., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 3.578 грн. 81 коп. пені, 4.006 грн. 08 коп. 30% річних, 152 грн. 48 коп. індексу інфляції, 30.496 грн. штрафу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору.

Відповідач відзив на позов не надав та будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.02.2012 р. (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договором купівлі-продажу насіння соняшнику № 02-01-2011Х від 14.01.2011 р. на умовах відстрочення платежу щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 152.480 грн., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 3.578 грн. 81 коп. пені, 4.006 грн. 08 коп. 30% річних, 152 грн. 48 коп. індексу інфляції, 30.496 грн. штрафу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 3.814 грн. 26 коп. на сплату судового збору.

Відповідно до положень ч. 7 Закону України „Про судовий збір” позивачеві повернуто надмірно сплачений судовий збір в сумі 86 грн. 01 коп., який перераховано платіжним дорученням № 2582 від 13.12.2011 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на те, що він не був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи судом першої інстанції, внаслідок чого був позбавлений можливості надати необхідні докази по справі, з яких вбачається, що на адресу ТОВ був направлений лист про прийняття залишків невикористаного насіння на суму 86400 грн. та графік погашення заборгованості, а директор ТОВ усно погодився отримати назад це насіння, внаслідок чого сума боргу з урахуванням інфляційних витрат та штрафу складає 73.817 грн. 37 коп. Крім того, стягнення штрафу та пені одночасно є грубим порушення приписів ст. 61 Конституції України, оскільки за одне й те саме правопорушення ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності одного виду. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позивач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 05.01.2012 р. місцевим судом порушено провадження по справі та її розгляд призначено на 21.02.2012 р. о 12:00.

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копія вищевказаної ухвали від 05.01.2012 р. була отримана особисто відповідачем 10.01.2012 р. (а.с.31), тобто за 1 місяць та 11 днів до розгляду справи по суті, що однозначно свідчить про те, що відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений місцевим судом про день, час і місце розгляду справи, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Додана відповідачем до апеляційної скарги копія рішення господарського суду Херсонської області від 21.02.2012 р. повернута апеляційним судом скаржникові, оскільки в матеріалах справи містяться оригінал цього документу.

До апеляційної скарги скаржником додані дві копії його листів на імя позивача від 26.10.2011 р.

Оскільки, доводи відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про день, час і місце розгляду справи спростовуються вищенаведеним, то колегія суддів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України, не знаходить підстав для залучення до матеріалів справи названих листів скаржника, так як останній не надав ці додаткові докази місцевому суду не з причин, що не залежали від нього, а внаслідок особистої недбалості.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 14.01.2011 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі Договір), відповідно до якого позивач зобовязався передати відповідачеві товар, а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість на наступних умовах: 30 % від вартості товару в строк до 01.03.2011 р., а решту 70 % від вартості товару в строк до 15.10.2011 р., тобто здійснити остаточний розрахунок за отриманий товар в строк до 15.10.2011 р.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв за довіреністю № 642453 від 18.03.2011 р. та видатковими накладними № ХН/13-0009 від 18.03.2011р. і № ХН/13-0015 від 18.03.2011р. насіння соняшнику на загальну суму 230400 грн., яке повинний був повністю оплатити в строк до 15.10.2011 р.

Згідно банківських виписок відповідач частково оплатив отриманий товар та перерахував позивачеві: 22.02.2011 р. 20.000 грн., 23.02.2011 р. 10.000 грн., 24.02.2011 р. 4.000 грн., 25.02.2011 р. 2.000 грн., 02.03.2011 р. 10.000 грн., 10.03.2011 р. 1.000 грн., 25.03.2011 р. 10.000 грн., 28.03.2011 р. 2.000 грн., 29.03.2011 р. 5.000 грн., 31.03.2011 р. 2.120 грн., 08.04.2011 р. 3.000 грн., 07.11.2011 р. 8.800 грн., а всього 77.920 грн.

Від оплати решти отриманого товару вартістю 152.480 грн. відповідач ухилився.

Вищенаведене свідчить про те, що на час звернення позивача з позовом до суду (04.11.2012 р.) відповідач в період з 16.10.2011 р. по 06.11.2011 р. мав перед позивачем борг по оплаті отриманого товару в сумі 161.280 грн., а з 07.11.2011 р. в сумі 152.480 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, у звязку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 152.480 грн. боргу.

Посилання скаржника на усну домовленість з позивачем щодо повернення останньому залишків невикористаного насіння соняшника на суму 86400 грн. та погодження сторонами графіку погашення заборгованості до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки така усна домовленість заперечується позивачем, а згідно ст. 654 ЦК України зміни, які вносяться у договір повинні вчинятися в такій саме формі, що й договір, який змінюється, тобто, у даному випадку, виключено в письмовій формі. Але, доказів внесення в письмовій формі будь-яких змін до договору № 02-01-2011Х від 14.01.2011 р. відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, суду не надав, у звязку з чим їх в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.2 договору сторонами передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, у звязку з чим суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача пеню за період з 16.10.2011 р. по 06.11.2011 р. в сумі 1506 грн. 75 коп., виходячи з суми боргу 161280 грн. та за період з 07.11.2011 р. по 08.12.2011 р. в сумі 2072 грн. 06 коп., виходячи з суми боргу 152480 грн., а всього 3578 грн. 81 коп. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 8.6 договору сторонами встановлений договірний розмір процентів на рівні 30%, у звязку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 30% річних за період з 07.11.2011 р. по 08.12.2011 р. в сумі 4006 грн. 08 коп., виходячи з суми боргу 152480 грн., а також 152 грн. 48 коп. збитків від інфляції (індекс інфляції) за листопад 2011 р., виходячи з суми боргу 152480 грн.

У п. 8.4. договору сторонами передбачено, що за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, внаслідок чого місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 30.496 грн. штрафу, виходячи з суми боргу 152480 грн.

Посилання скаржника на ст. 61 Конституції України та загальні засади цивільного законодавства в обґрунтування своїх доводів щодо незаконного одночасного стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є недоречними, оскільки згадана стаття Конституції України міститься в розділі ІІ (права, свободи та обовязки людини і громадянина), а тому регулює питання недопустимості подвійної юридичної відповідальності громадянина (фізичної особи) за одне і те ж саме правопорушення, але аж ніяким чином не стосується цивільно-правової відповідальності суб'єкта господарювання (юридичної особи) та не звільняє останнього від сплати обумовлених умовами укладеного договору пені та штрафу за невиконання своїх зобовязань за договором, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги бути прийняті не можуть.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 21.02.2012 року у справі № 5024/28/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:Шевченко В.В.

Судді:Головей В.М.

Філінюк І.Г.