Постанова № 22482552, 13.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.12 Справа № 5015/6294/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддівДанко Л.С.

Дубник О.П.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі ПП) «Техбудкомплект»б/н від 08.12.2011р.

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 28.11.2011р.

у справі № 5015/6294/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача ПП «Техбудкомплект», м. Львів

простягнення 42689,32 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 підприємець;

від відповідача - не зявився.

Повна постанова складена 30.03.2012 р.

Представнику позивача права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розяснено. Заяв про відвід в порядку ст.20 ГПК України суду не поступало. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції листів, якими надіслано копії ухвали апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином, явка представників учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обовязковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.2011р., суддя Синчук М.М., позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Техбудкомплект»на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 40000,00 грн. заборгованості, 1920,00 грн. інфляційних збитків та 769,32 грн. - 3 % річних, 426,90 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим зокрема, що позивачем виконані зобовязання по договору № 04/01/10-01 перевезення вантажів та експедиційних послуг, що підтверджується рахунками, актами виконаних робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними (СМR), а відповідачем у свою чергу визнано заборгованість у розмірі 40000,00 грн. за надані позивачем послуги перевезення та експедиційні послуги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Техбудкомплект», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2011р. у справі № 5015/6294/11 скасувати повністю і стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати, з підстав порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначив, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 21 листопада 2011 року розгляд справи відкладено на 28 грудня 2011 року на 12 год. 55 хв. Зазначена ухвала направлена ПП «Технобудкоплект»24 листопада 2011 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 3 грудня 2011 року ПП «Техбудкомплект»поштою отримало рішення Господарського суду Львівської області від 28 листопада 2011 року у справі № 5015/6294/11. Зазначене рішення відправлене поштою на адресу ПП «Техбудкомплект»2 грудня 2011 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті. Отже, під час прийняття оскарженого рішення мало місце порушення норм процесуального права справу розглянуто господарським судом за відсутності сторони, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, що є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Позивач у судовому засіданні заперечила вимоги апеляційної скарги та підтримала свої доводи, заперечення та пояснення, надані у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду з позовом до ПП «Техбудкомплект»про стягнення 42689,32 грн. з яких: 40000,00 грн. за надані транспортні послуги по перевезенню вантажів, 1920,00 грн. інфляційних втрат та 769,32 грн. трьох процентів річних.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі укладено Договір № 04/01/10-01 перевезення вантажів та експедиційні послуги від 04.01.2010 р. (надалі Договір, а.с.14). За умовами цього Договору експедитор-перевізник (позивач у справі) зобовязується своєчасно подати автотранспорт до всіх пунктів завантаження-розвантаження, вказаних замовником, а замовник (відповідач у справі) зобовязаний своєчасно подати заявку та своєчасно оплати перевізнику виконане перевезення згідно умов даного Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

На виконання умов Договору між сторонами у справі було складено Заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом:

№2219р від 19.11.2010 р. (а.с.17), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. №НОМЕР_5, напівпричіп НОМЕР_6. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2219р, становить 4000,00 грн.;

№2220р від 15.11.2010 р. (а.с.23), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. №НОМЕР_7, напівпричіп НОМЕР_8. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2220р, становить 4000,00 грн.;

№2224р від 16.11.2010 р. (а.с.20), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. № НОМЕР_1, напівпричіп НОМЕР_9. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2224р, становить 4000,00 грн.;

№2232р від 19.11.2010 р. (а.с.26), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. №НОМЕР_10, напівпричіп НОМЕР_11. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2232р, становить 4000,00 грн.;

№2233р від 19.11.2010 р. (а.с.29), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. №НОМЕР_12, напівпричіп НОМЕР_13. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2233р, становить 4000,00 грн.;

№2239р від 24.11.2010 р. (а.с.32), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. №НОМЕР_14, напівпричіп НОМЕР_15. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2239р, становить 4000,00 грн.;

№2240р від 24.11.2010 р. (а.с.35), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. № НОМЕР_2, напівпричіп НОМЕР_16. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2240р, становить 4000,00 грн.;

№2244р від 26.11.2010 р. (а.с.37а), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. № НОМЕР_3, напівпричіп НОМЕР_17. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2244р, становить 4000,00 грн.;

№2260р від 08.12.2010 р. (а.с.40), за маршрутом м. Новий Розділ (Львівська область) м. Краків (Польща) автомобілем DAF держ. №НОМЕР_5, напівпричіп НОМЕР_18. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2260р, становить 4000,00 грн.;

№2275р від 17.12.2010 р. (а.с.43), за маршрутом с. Терновка (Миколаївська область) м. Краків (Польща) автомобілем MAN держ. №НОМЕР_19, напівпричіп НОМЕР_20. Вартість перевезення, згідно п. 14 Заявки №2275р, становить 4000,00 грн.

Товарно-експедиційні послуги, згідно з вищевказаними Заявками, здійснено в повному обсязі, сторони не мають претензій по виконанню послуг, що підтверджується Актами виконаних робіт (надання послуг): № 2219р від 29.11.2010 р. (а.с.18); №2220р від 22.11.2010 р. (а.с.21); №2224р від 22.11.2010 р. (а.с.24); №2232р від 29.11.2010 р. (а.с.27); №2233р від 29.11.2010 р. (а.с.30); №2239р від 30.11.2010 р. (а.с.33); №2240р від 30.11.2010 р. (а.с.36); №2244р від 03.12.2010 р. (а.с.38); №2260р від 17.12.2010 р. (а.с.41); №2275р від 21.12.2010 р. (а.с.44), та товарно-транспортними накладними, які завірені підписами та печатками сторін.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір оплати за перевезення вантажів та інші операції і послуги звязані з перевезенням і терміни розрахунків визначаються сторонами Заявкою, що є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору оплата замовником здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок експедитора-перевізника на протязі 10 банківських днів з моменту отримання оригінальних документів: рахунок, товарно-транспортна накладна або CMR, податкова накладна, акт виконаних робіт, якщо інше не вказане в заявці.

Відповідно до п. 14 Заявки повна оплата повинна бути проведена на протязі 5-ти банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналів документів.

На виконання умов п. 3.3. Договору позивачем надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією рахунки, акти виконаних робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, про що свідчать поштові квитанції № 4695 від 03.12.2010 р.; №5175 від 07.12.2010 р.; №8511 від 29.12.2010 р.; №9937 від 11.01.2011 р. (а.с.12).

28 березня 2011 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №25/03/11-1 про сплату заборгованості в сумі 40000,00 грн. (а.с.15), яка залишена відповідачем без задоволення. Доказів, які б підтверджували протилежне, скаржником суду не подано.

21 листопада 2011 року від представника відповідача місцевому господарському суду надійшов лист вих. № 06/11 від 17 листопада 2011 року (а.с.а.с.54-55), у якому відповідач повідомив, що відповідно до Договору 04/01/10-01 від 04.01.2010 р. позивачем здійснені перевезення, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 40000,00 грн.

За станом на день розгляду справи у суді першої інстанції відповідач заборгованість у сумі 40000,00 грн. не погасив, доказів, які б підтверджували протилежне суду не подав.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що і є у цьому випадку.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, позивач виконав зобовязання, передбачені Договором, а відповідач прийняв їх, про що свідчить міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) та підписані сторонами акти виконаних робіт.

Крім того, як вже було зазначено вище, 21 листопада 2011 року від представника відповідача місцевому господарському суду надійшов лист вих.№ 06/11 від 17 листопада 2011 року (а.с.а.с.54-55), у якому відповідач повідомив, що відповідно до Договору 04/01/10-01 від 04.01.2010 р. позивачем здійснені перевезення, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 40000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору оплата замовником здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок експедитора-перевізника на протязі 10 банківських днів з моменту отримання оригінальних документів: рахунок, товарно-транспортна накладна або CMR, податкова накладна, акт виконаних робіт, якщо інше не вказане в заяві.

Згідно з п. 14 Заявки, повна оплата повинна бути проведена на протязі 5-ти банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналів документів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свого обовязку в частині оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення 40000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1920,00 грн. інфляційних втрат та 769,32 грн. трьох процентів річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо тверджень скаржника про неповідомлення його про дату, час і місце судового засідання суду першої інстанції, яке відбулось 28.11.2011р., то суд апеляційної інстанції відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 21 листопада 2011 року у цій справі (а.с.а.с.52-53) розгляд справи відкладено на 28 грудня 2011 року на 12 год. 55 хв.

Копії зазначеної ухвали направлені сторонам 24 листопада 2011 року рекомендованим листом, що підтверджується копією реєстру № 1155 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 24.11.2011р. (а.с.65).

5 грудня 2011 року ПП «Техбудкомплект»поштою отримало рішення Господарського суду Львівської області від 28 листопада 2011 року у справі № 5015/6294/11, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (листа, ким було надіслано відповідачу копію рішення, а.с.74). Зазначене рішення відправлене поштою на адресу ПП «Техбудкомплект»2 грудня 2011 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті та відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.2) ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Отже, під час прийняття оскарженого рішення мало місце порушення норм процесуального права справу розглянуто господарським судом за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду, що є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103, 104 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2011р. у цій справі таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задовільнити частково.

2.Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2011р. у справі № 5015/6294/11 і прийняти нове рішення.

3.Позов задоволити повністю. Стягнути з Приватного підприємства «Техбудкомплект»(адреса: вул. Ярослава Гашека, буд. 17, кв. 52, м. Львів, 79031; ідентифікаційний код 32800526) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_4) 40000,00 грн. заборгованості, 1920,00 грн. інфляційних втрат та 769,32 грн. трьох процентів річних, 426,90 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати позивачу - Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_4) довідку на повернення з Державного бюджету України 3,10 грн. зайво сплачених на оплату державного мита.

4.Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Дубник О.П.