Постанова № 22481684, 12.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2012 № 32/149

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Верещаку Д.П.,

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрпромреконструкція»

на рішення господарського суду міста Києва

від 10.01.2012 року

у справі № 32/149 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані», м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрпро мреконструкція», м. Київ

про стягнення 58320,76грн.,-

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 предст. (дов. №230/0503 від 05.03.2012р.);

від відповідача:Нориця І.В. директор

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані» (надалі - СУАП у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані") звернулось до господарського суду міста Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрпромреконструкція» (надалі - ТОВ «НВК «Укрпромреконструкція») заборгованості в розмірі 58320,76грн., в тому числі 29634,36грн. основного боргу, 28686,40грн. штрафних санкцій, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості, зумовленої неналежним виконанням зобовязань за договором на виконання робіт №26 від 2008 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року у справі №32/149 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 29634,36грн. основного боргу, 28686,40грн. штрафу та судові витрати.

Вказане рішення мотивоване тим, що у відповідача перед позивачем на виконання договору №26 від 2008 р. виникла заборгованість 58320,76 грн., в тому числі основного боргу та штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрпромреконструкція» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що спірне рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 20.02.2012 року.

За наслідками судового засідання 20.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 12.03.2012 року у звязку з неявкою представників сторін.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 12.03.2012 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив повністю, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

12.03.2012 року колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, наявність підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, в 2008 році між СУАП у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" (в тексті договору замовник) та ТОВ «НВК «Укрпромреконструкція» (в тексті договору підрядник) було укладено договір № 26 (надалі договір), згідно якого замовник доручив, а підрядник зобовязався виконати комплекс робіт по закінченню будівництва та усунення недоліків на обєкті стільникового звязку в с. Садки Кременчуцького р-ну Полтавської області, а замовник зобовязується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим договором (а.с.6-8).

Пунктом 2.1 договору встановлена вартість робіт, яка становить 157617,60грн. згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток №1), який є невідємною частиною цього договору.

Згідно п.10.4 договору такий набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобовязань у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли правовідносини, які мають ознаки договору підряду за яким, в силу статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до пункту 3.1 договору замовник протягом 10 робочих днів після підписання договору має перерахувати підряднику аванс на виконання робіт у розмірі 30%, що становить 47285,28грн., в тому числі 7880,88грн. ПДВ.

Згідно п.3.2 договору за результатами виконання комплексу робіт по закінченню будівництва та усунення недоліків, замовник проводить остаточний розрахунок за цим договором в розмірі 70% кошторисної вартості обєкту, що становить 110332,32грн., у т.ч. 18388,72грн., протягом 10 банківських днів з моменту надання замовнику акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пункт 3.3 договору встановлює, що розрахунки між сторонами проводяться у безготівковому вигляді (платіжними дорученнями) на підставі рахунків та актів приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.5.3 договору початком виконання робіт вважається перший робочий день після дня надхоження у повному обсязі грошових коштів, які передбачені п.3.1 договору на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно п. 4.1 договору роботи в повному обсязі виконуються протягом 40 робочих днів (з початку виконання згідно п.5.3).

Позивач стверджує, що на виконання п.3.1 договору 30.09.2008р. ним було перераховано на рахунок відповідача аванс в сумі 47285,16грн., в обумовлені договором строки до 26.11.2008р., проте відповідачем підрядні роботи в повному обсязі виконані не були. Доказів перерахування даних коштів в розумінні статей 32, 34 ГПК України позивачем не надано.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано акт виконаних робіт за договором №26 від 11.06.2008р., відповідачем роботи виконані на суму 17650,80грн. Даний акт не містить дати його складання (а.с.13-19).

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення заборгованості за договором в розмірі 29634,36грн., що становить частину авансового платежу (47285,16грн.-17650,80грн.) та 28686,40грн. штрафних санкцій в порядку п.7.2 договору.

Підставами позову є, як стверджує позивач, невиконання відповідачем в повному обсязі робіт, передбачених договором.

Позивачем було направлено відповідачу лист без номеру та без дати з вимогою виконання робіт по договорам №26, №28 та №29 в строк до 05.05.2010 р. (а.с.20-22).

На адресу відповідача позивачем також була направлена претензія №1024/32-02 від 20.05.2011 р. з вимогою про повернення авансових платежів за договорами №26, №28 та №29, в тому числі за договором №26 в сумі 47285,16грн. авансового платежу та 141540,60грн. штрафу (а.с.23-29).

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обовязковим до виконання.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Згідно зі статтями 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що між сторонами склалися тривалі господарські відносини на виконання договорів №26, №28 та №29, а також існувала домовленість про залік авансових платежів за зазначеними договорами. Отже, скаржник фактично заперечує заборгованість за договором №26.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач зобовязаний в порядку статей 32-34 ГПК України довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

На переконання судової колегії, позивач ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження не надав належних доказів виконання взятих на себе договірних зобовязань по сплаті 30.09.2008р. авансового платежу на підставі договору №26 в розмірі 47285,16грн., що унеможливлює встановлення дати виникнення у відповідача обовязку виконання підрядних робіт та строків їх виконання у відповідності до вимог пунктів 4.1, 5.3 договору. З урахуванням зазначеного, факт порушення відповідачем умов договору №26 позивачем не доведений.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача авансового платежу у розмірі 29634,36грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 28686,40грн. штрафних санкцій за невиконання договору №26 не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від основної вимоги.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне зясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія находить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а рішення господарського суду м. Києва від 10.01.2012 року у справі №32/149 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрпромреконструкція» на рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року у справі №32/149 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року у справі №32/149 скасувати.

3.Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4.Стягнути з спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12-А, код ЄДРПОУ 20057835) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрпромреконструкція» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 32983959) 804,75 грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

5.Наказ господарського суду міста Києва від 27.01.2012 р. по справі №32/149 визнати таким, що втратив чинність.

6.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

7.Матеріали справи №32/149 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяМальченко А.О.

СуддіГаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.