Рішення № 22481120, 02.04.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/52/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Дмитрієва Т.М.

при секретарі Менусмановій А.К.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» про визнання недійсної угоди, стягнення грошових коштів, моральної шкоди, суми, передбаченої договором про надання правової допомоги та стягнення судового збору,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсної угоди № 002159/А від 27 жовтня 2008 року, стягнення грошових коштів, моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, суми, передбаченої договором про надання правової допомоги № 29-КР/11 від 28 листопада 2011 року та стягнення судового збору. Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 002159/А, згідно до якого позивач сплатив відповідачу на банківський рахунок суму реєстраційного платежу у розмірі 4050 гривень та суму часткового платежу 2025 гривень однак, упродовж наступних 10 днів не отримав від ТОВ «УСП-Груп» заявлену с договорі суму кредиту у розмірі 40500 гривень, та продовжував далі сплачувати за кредит на умовах 5% річних грошові кошти. Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про надання кредиту, проте його звернення були проігноровані відповідачем, тому він вважає, що йому була надана нечітка та неправдива інформація щодо укладеного договору, тому просить договір визнати недійсним та стягнути з відповідача суму сплачених ним внесків за кредит у сумі 19912 гривень 50 копійок.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити при заочному розгляді.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи відповідно до положень ст.ст. 169 ч. 4, 224, 225 ч. 1 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, які свідчать про правовідносини, які склалися між сторонами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні ним правовідносини.

27 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» з одного боку, та ОСОБА_2, з іншого, було укладено договір № 002159 (далі Договір), згідно якого ТОВ «УСП-Груп» надає послуги, спрямовані на придбання транспортного засобу/обєкту нерухомості, через «Українську Соціальну Програму», організовану товариством, а ОСОБА_2 оцінює вигідність придбати товар за попередньо накопичені ним кошти, можливість отримання у власність лише частково сплаченого майна з наступним погашенням його залишкової вартості протягом достатнього для нього періоду часу з мінімальними витратами (а.с. 6-7). При цьому, позивач вважав, що предметом цього Договору є надання йому відповідачем кредиту у сумі 40500,0 гривень за умови сплати ним реєстраційного платежу та комісійної оплати. Працівники відповідача, які займалися оформленням наведеного Договору також підтримували таке бачення ОСОБА_2 змісту Договору.

Зі свого боку, позивач згідно до умов договору, перерахував відповідачу кошти в розмірі реєстраційного платежу у сумі 4050 гривень та суму часткового платежу у сумі 2025 гривень, що підтверджується квитанціями № 29702/з104 та № 29702/з102 від 27 жовтня 2008 року (а.с. 13), крім того, згідно до вимог ст. 3 п. 2 вищезазначеного договору, ОСОБА_2 здійснив щомісячні платежі, що підтверджується квитанціями, наявними у матеріалах справи (а.с. 14-29) на загальну суму 19912 гривень 50 копійок. Проте, відповідачем жодних дій на користь позивача виконано не було, кредит йому не надавався, гроші до цього часу не були повернуті.

За таких умов вбачається, що працівники ТОВ «УСП-Груп» навмисно ввели ОСОБА_2 в оману щодо істотних умов Договору, а саме щодо його предмету.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вимогами ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Вимогами п. 2.2. та п. 2.4. ст. 2 Договору № 002159/А від 27 жовтня 2008 року передбачено, що Товариство зобовязується надавати послуги Учаснику Програми в порядку та в строки, передбачені в умовах діяльності «УСП» та зобовязується суворо дотримуватися умов діяльності «УСП» і виконувати зобовязання відповідно до цих умов з метою дотримання всіх прав Учасника Програми «УСП».

Пунктом 5.1. статті 5 вищезазначеного Договору передбачено, що за порушення, невиконання або неналежне виконання взятих за даним Договором зобовязань, сторони несуть відповідальність один перед одним, у відповідності до умов даного Договору і додатків до нього, та норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист споживачів» (Далі Закон) умови договору є несправедливими. Якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстоких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19 вищезазначеного Закону забороняється підприємницька практика, яка спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б; така практика вводить в оману стосовно: основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, очікувані результати споживання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, згідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 статті 230 передбачено, що, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди у сумі 5000 гривень, суд виходить з наступного.

Вимогами ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав.

Положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Зміст ст. 1167 ЦК України свідчить про те, що цивільно-правова відповідальність за спричинення моральної шкоди настає при наявності складу цивільного правопорушення, тобто за умов порушення прав особи, наявності шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.

Разом з тим, статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 в редакції від 25 травня 2001 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунків. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оцінюючи доводи позивача щодо розміру моральної шкоди у сумі 5000 гривень суд вважає їх завищеними і, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає доцільним визначити розмір моральної шкоди в сумі 1000 гривень.

На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» про визнання недійсної угоди, стягнення грошових коштів, моральної шкоди, суми, передбаченої договором про надання правової допомоги та стягнення судового збору підлягають частковому задоволенню.

З відповідача в силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі, який передбачений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 14, 60, 88, 208, 209, 224 226, 228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» про визнання недійсної угоди, стягнення грошових коштів, моральної шкоди, суми, передбаченої договором про надання правової допомоги та стягнення судового збору задовольнити частково.

Визнати договір № 002159/А укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» від 27 жовтня 2008 року недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» ( 04205, м. Київ, пр.-т Оболонський, б. 26, оф. 310, р/р № 260083061901 у ТОВ «Комерційний банк «Даніель» в м. Києві, МФО 380980, ідентифікаційний код 34345406) на користь ОСОБА_2 сплачені ним по договору внески у сумі 19912 (девятнадцять тисяч девятсот дванадцять) гривень 50 копійок, моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, а взагалі 20912 (двадцять тисяч девятсот дванадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» ( 04205, м. Київ, пр.-т Оболонський, б. 26, оф. 310, р/р № 260083061901 у ТОВ «Комерційний банк «Даніель» в м. Києві, МФО 380980, ідентифікаційний код 34345406) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок на поточний рахунок № 31211206700290, одержувач: Державний бюджет Совєтський район, Код ЄДРПОУ 37590738, МФО 824026, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір».

В задоволення іншої частини позову відмовити.

Заочне рішення, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Т.М.Дмитрієв