Постанова № 22481033, 03.04.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012 року Справа № 13/5005/14082/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат .М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників:

прокурора: Киричок О.В.- старший прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області

позивача: ОСОБА_1.- предст., дов. №01-17/2/81вих. від 10.02.2012 року

відповідача: ОСОБА_2- предст., дов. від 01.02.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос" (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2011р. у справі №13/5005/14082/2011

за позовом: прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

до: акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос" (м. Дніпропетровськ)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2011 року (підписано 23.11.2011р.) у справі №13/5005/14082/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) задоволені позовні вимоги прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) до акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос" (м. Дніпропетровськ) про внесення змін до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 20.10.2003 року, укладеного між сторонами у справі, шляхом викладення його у наступній редакції: “п.3.1. Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України”. З відповідача в доход державного бюджету стягнуто 85,00 грн. державного мита і по 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач акціонерна компанія з іноземними інвестиціями "Демос" (м. Дніпропетровськ), подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2011 року по справі №13/5005/14082/2011 і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Підставами для скасування рішення скаржник вважає, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга мотивована порушенням господарським судом норм матеріального права. Посилаючись на ч. 2 ст. 21, ст. 30, Закону України «Про оренду землі», ст. 188 ГК України, та п.7.1 договору оренди земельної ділянки відповідач звертає увагу на те, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. Позивач не надав доказів направлення відповідачу пропозиції внести зміни до договору, а після внесення змін до договору частина суттєвих умов цього договору буде відсутня, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні вказав, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а доводи скаржника не є підставою для скасування цього рішення.

Дніпродзержинська міська рада (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) позивач, у відзиві на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим з підстав, зазначених в рішенні суду.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати №297 від 14.03.2012 року у звязку з виходом з відпусток суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказів голови суду №№5 і 7 від 17.01.2011 року справа була передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора і представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 22.10.2003 року між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) і акціонерною компанією з іноземними інвестиціями "Демос" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.п.1.1., 1.2. якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 4,0000 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 351. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 01.10.2003р. №224-08/ХХІУ.

За умовами договору він був посвідчений Полянським Ю.М. державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори 22.10.2003р. за №1-3094.

Державна реєстрація договору проведена 29 жовтня 2003 року за №.01078.

Відповідно до п. 1.3. договору категорія земельної ділянки:землі промисловості (землі підприємств іншої промисловості (1.10.5).

Згідно п.2.1. договору останній укладено на строк до 01.10.2013 року.

За умовами договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 7142,36 грн./рік, що становить 595,20 грн./міс. і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцезнаходження земельної ділянки (п. 3.1. договору).

Сторони узгодили, що розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, що впливають на вартість землі тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку,а також інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 3.3).

Крім того, за умовами п. 6.2.3. договору, орендодавець має право пропонувати збільшення орендної плати у випадках передбачених п.3.3. цього договору.

Отже, сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати. Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України “Про оренду землі” були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 року.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011 року №116-08/VI “Про плату за землю” затверджено коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядником яких є Дніпродзержинська міська рада; вирішено застосовувати коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки з 01.07.2011р. (для земель промисловості коефіцієнт “3”); запропоновано орендарям земельних ділянок у звязку із затвердженням нормативної грошової оцінки земель міста та введенням їх в дію з 01.07.2011р. привести договори оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства України. Одночасно у п. 5 цього рішення міською радою була встановлена з 01.07.2011р. до 31.12.2013р. пільга із земельного податку у розмірі 30% від суми, що зараховується до місцевого бюджету (тобто орендної плати, що повинна сплачуватися орендарями земельних ділянок) - для платників плати за землю, які використовують земельні ділянки, що відносяться до земель промисловості. Відповідно до п. 6 цього рішення розмір річної орендної плати повинен визначатися у співвідношенні до земельного податку з урахуванням пільги, встановленої цим рішенням.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Податковий Кодекс України встановлює не конкретний розмір орендної плати за землю, який має бути зазначений у договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри орендної плати. Запропонована в.о. прокурора редакція п. 3.1. договору не містить розміру орендних платежів та встановлює розмір орендної плати на рівні трикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, який конкретного розміру орендних платежів не встановлює. Редакція п. 3.1. договору не містить істотних умов договору оренди земельної ділянки щодо зазначення розміру орендної плати, строків і порядку її внесення, що суперечить ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 628, 638 ЦК України, ст. 180 ГК України та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в.о. прокурора.

Крім того, дана редакція не містить визначення розміру річної та місячної орендної плати, що унеможливить в разі задоволення позову застосування п. 3.2. договору та призведе до не визначення строків та порядку внесення орендної плати, виникнення з цього приводу суперечок між сторонами договору. Не визначено змінами і грошової оцінки земельної ділянки на час внесення змін до договору, що унеможливить визначення розміру орендних платежів.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що умови щодо надання пільги, тобто конкретного розміру орендної плати, що повинна сплачуватися орендарями земельних ділянок, також не знайшли свого відображення у запропонованих в.о. прокурорах змінах до умов спірного договору, що унеможливлює задоволення позову, оскільки станом на день прийняття судового рішення зазначене вище рішення ради не скасоване і недійсним не визнано, а пільга в силу п.6 цього рішення міської ради впливає на розмір орендної плати, який і визначається саме з урахуванням пільги (тобто зменшується на розмір пільги).

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Ця вимога обовязкова як до прокурора, так і для судів при розгляді справ. А заявлені прокурором вимоги щодо внесення змін до договору оренди не враховують у повній мірі умови прийнятого Дніпродзержинською міською радою рішення.

Встановивши наявність підстав для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законом як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судами, прокурор і позивач вправі були вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Разом з цим, дійшовши висновку про необхідність захисту прав позивача, суд першої інстанції при прийнятті судового рішення у справі залишив поза увагою положення частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", яка визначає суттєві умови договору та рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011 року №116-08/VI “Про плату за землю”, яке є чинним, не скасовувалося і недійсним у встановленому законом порядку не визнавалося.

Аналогічної точки зору дотримується і Вищий господарський суд України (постанови ВГСУ у справах №40/5005/7662/2011 від 30.01.2012 року, №40/5005/9548/2011 від 28.12.2011 року, тощо).

За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос" (м. Дніпропетровськ) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2011 року у справі №13/5005/14082/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позовних вимогах відмовити.

Стягнути з Дніпродзержинської міської ради (51931 Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2 код ЄДРПОУ 24604168) на користь акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос" (49000 м. Дніпропетровськ, пл. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 14282611) 536 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 04.04.2012 року)