Рішення № 22480434, 30.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

30.03.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

29 березня 2012 р. Справа № 5028/12/14/2012

Позивач:Публічне акціонерне товариство "Укртелеком",

б-р. Т.Шевченко, 18, м. Київ, 01610

В особі:Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком",

вул. Коцюбинського, 50а, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Відкрите акціонерне товариство "Чернігівбуд",

вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000

вул. Мстиславська, буд. 9, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 3646 грн. 79 коп.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність № 1358 від 30.12.2011 представник

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 3551 грн. 41 коп. боргу за надані телекомунікаційні послуги, 92 грн. 03 коп. пені за період з 21.06.2011р. по 20.02.2012р., три відсотки річних в розмірі 95 грн. 22 коп. за період з 21.03.2011р. по 02.03.2012р. та 121 грн. 69 коп. інфляційних втрат за період з 21.03.2011р. по 02.03.2012р. за неналежне виконання умов Типового договору № 27 про надання послуг електрозв'язку від 11.04.2005 р.

Відповідно до Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходження відповідача Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд": 14000, вул. Мстиславська, буд. 9, м. Чернігів.

Ухвалою суду від 20.03.2012 року було прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 3461,41 грн. заборгованості за період з 01.02.2011 р. по 30.11.2011 р., 90,77 грн. пені за період з 21.06.2011 р. по 20.02.2012 р., 27,59 грн. втрат від інфляції за період з 21.06.2011 р. по 20.02.2012 р., 67,02 грн. 3% річних за період з 21.06.2011 р. по 02.03.2012 р., всього 3646,79 грн., а також судового збору, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси.

В поданих письмових поясненнях представник позивача зазначив, що в рахунку за лютий 2011 р. (сформовано 28.02.2011 р.) відображено заборгованість відповідача станом на 01.02.2011 р. в сумі 2132,42 грн. (в т.ч. пені 06,80 грн.), яка сплачена 23.02.2011 р. У жовтні 2011 р. було відкореговано нарахування за телефон по абонентській платі за липень 2011 р. - 287,72 грн.; та серпень 2011 р. - 810,74 грн. в зв"язку з тим, що телефонні номери знято 21.07.2011 р., а по станції проведено 27.09.2011 р. У листопаді 2011 р. було списано нарахування за користування однією парою проводів для організації БЗ між двома кінцевими пунктами в зоні дії різних АТС за вересень 2011 р. у сумі 90,00 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 02316922 від 23.03.2012 року та № 02316930 від 22.03.2012 року, але повноважного представника в судове засідання 29.03.2012 року не направив, витребувані документи суду не надав.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

В судовому засіданні 29.03.2012 року представник позивача надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Також представник позивача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 29.03.2012 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Ухвалами суду від 07.03.2012 р. та 20.03.2012 року сторони були попередженні, що не зявлення в судове засідання повноважних представників, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Не зявлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

Приймаючи до уваги, що позивач зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення боргу, пені, втрат від інфляції та 3% річних, і заява про зменшення позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 3461,41 грн. заборгованості за період з 01.02.2011 р. по 30.11.2011 р., 90,77 грн. пені за період з 21.06.2011 р. по 20.02.2012 р., 27,59 грн. втрат від інфляції за період з 21.06.2011 р. по 20.02.2012 р., 67,02 грн. 3% річних за період з 21.06.2011 р. по 02.03.2012 р. була прийнята судом, суд розглядає дану справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

11.04.2005 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.2. Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (Протокол №8 від 14.06.2011 року), зареєстрованого 17.06.2011 року № запису 10741050063006797 та Будівельно-монтажним управлінням „Житлобуд-1” ВАТ „Чернігівбуд” було укладено Типовий договір № 27 про надання послуг електрозвязку.

Відповідно до умов зазначеного Договору, позивач взяв на себе зобовязання надавати споживачу (відповідачу) послуги електрозвязку, а споживач зобовязується сплачувати щомісячну плату за надані послуги.

Таким чином по своїй правовій природі укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до п. 3.2.8. Договору споживач (відповідач) зобовязаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

На виконання умов Типового договору № 27 від 11.04.2005 року про надання послуг електрозвязку, позивачем надано відповідачу послуги електрозвязку за період з 01.02.2011 року по 31.10.2011 року на суму 6098 грн. 81 коп., що підтверджується рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за вищевказаний період (лютий-жовтень 2011 року), копії яких додано до матеріалів справи, та поданим розрахунком заборгованості за надані послуги електрозвязку.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.5. Типового договору № 27 від 11.04.2005 року про надання послуг електрозвязку, сторони передбачили, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов»язання щодо оплати отриманих послуг електрозвязку виконав частково. Відповідно до банківської виписки по рахунку позивача відповідачем за спірний період було фактично сплачено 2650 грн. (15.04.2011 року - 1500 грн. та 23.05.2011 року - та 1150 грн.), у звязку з чим позивачем в поданому розрахунку безпідставно зазначено, що сума сплачених коштів за телекомунікаційні послуги складає 2637,40 грн. Відповідно заборгованість відповідача перед позивачем становить 3448,81 грн. (6098 грн. 81 коп. - 2650 грн.)

У зв»язку з порушенням відповідачем строків оплати отриманих послуг електрозвязку позивач просить стягнути з відповідача 90 грн. 77 коп. пені за період з 21.06.2011 року по 20.02.2012 року, відповідно до пункту 5.8. Договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 року та п. 5.8. Типового договору № 27 від 11.04.2005 року про надання послуг електрозвязку, у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати наданих послуг електрозвязку, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 90 грн. 77 коп. пені за період з 21.06.2011 року по 20.02.2012 року за несвоєчасно оплачені послуги електрозвязку по спірному договору.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 67,02 грн. за період з 21.06.2011 р. по 02.03.2012 р. та 27,59 грн. втрат від інфляції за період з 21.06.2011 р. по 20.02.2012 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт прострочки відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати вартості послуг електрозвязку, але оскільки при розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат позивачем не було враховано фактичну оплату відповідачем отриманих послуг в сумі 2650 грн., суд доходить висновку, що 3 % річних за період прострочки оплати з 21.06.2011 р. по 02.03.2012 р. підлягають стягненню в сумі 66,76 грн. та інфляційні втрати за період з 21.06.2011 р. по 20.02.2012 р. в сумі 27 грн. 47 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість відповідно до умов Типового договору про надання послуг електрозвязку № 27 від 11.04.2005 року за спірний період в установлений строк не сплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 3448,81 грн. боргу, 90,77 грн. пені, трьох процентів річних в розмірі 66 грн. 76 коп. та 27 грн. 47 коп. інфляційних нарахувань. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1603 грн. 77 коп.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону України „Про судовий збір”, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд", вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000; вул. Мстиславська, буд. 9, м. Чернігів, 14000 (р/р 26008377347001 в ПАТ „Приватбанк”, МФО 353586, код ЄДРПОУ 01272969) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, б-р Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01610 (р/р 26006413 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк ”Аваль”, МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) 3448,81 грн. боргу, 90,77 грн. пені, 3% річних в розмірі 66,76 грн., 27,47 грн. інфляційних нарахувань та 1603 грн. 77 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М.Лавриненко