ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.12 Справа№ 5015/703/12
За позовом : приватного підприємства ,,Львівський дистрибютор”, м.Львів,
до відповідача : державного підприємства ,,Санаторно-курортний лікувальний центр ,,Шкло, смт.Шкло, Яворівський район, Львівської області,
про: стягнення 21509 грн.
Суддя Довга О. І.
Секретар Скремета О.О..
Представники:
Від позивача : ОСОБА_1 довіреність б/н від 01.01.12р.;
Від відповідача: не зявився;
Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді (ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Суть спору:
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом приватного підприємства ,,Львівський дистрибютор”, м.Львів до державного підприємства ,,Санаторно-курортний лікувальний центр ,,Шкло”, смт. Шкло, Яворівський район, Львівської області про стягнення 21509,00 грн. боргу.
Ухвалою суду від 23.02.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 20.03.2012р. Розгляд справи відкладався, з підстав викладених в ухвалі суду від 20.03.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив. Про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6846043.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.
Судом встановлено:
05 жовтня 2010 року між ПП „Львівський дистрибютор” (надалі - Позивач) та ДП „Санаторно-курортний лікувальний центр „Шкло” (надалі - Відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №66.
За даним договором, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує продукти харчування на умовах, визначених у даному Договору.
Як вбачається із матеріалів справ, на виконання умов Договору №66 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 16545,46 грн. Факт поставки підтверджується накладними №ЛД-0004257 від 16.11.2011р., №ЛД-0004438 від 23.11.2011р., №ЛД-0004562 від 30.11.2011р., №ЛД-0004645 від 07.12.2011р., які підписані представниками сторін та скріплені печаткою підприємств (належно завірені копії долучено до матеріалів справи).
Згідно п.5.1 Договору, Покупець повинен розрахуватись за товар протягом 7 календарних днів з дати прийому-передачі товару.
Однак, Відповідач в порушення умов договору оплату за отриманий товар не здійснив, що стало підставою для звернення з позовом в суд.
На день подання позовної заяви сума заборгованості ПП „Львівський дистрибютор” перед ДП „Санаторно-курортний лікувальний центр „Шкло” по розрахунках за поставлений товар становить 16545,46 грн.
Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача штраф у розмірі 30% від вартості товару, що становить 4963,63 грн., нарахованого на підставі п.7.4 Договору.
Суд, заслухавши представника Позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань.
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.
Судом встановлено, що господарське зобовязання, яке виникло між сторонами на підставі Договору купівлі-продажу №66, в частині оплати за отриманий товар Відповідачем не виконано в семиденний термін, як це передбачено п.5.1 Договору. Таким чином, на день розгляду спору в суді основний борг Відповідача становить 16545,46 грн.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п.7.4 Договору у випадку прострочки Покупцем оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати Товару та зобовязаний сплатити на користь Продавця штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк Товару.
Частиною шостою ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Таким чином, згідно вищенаведених нормативних положень та договірних умов, існують усі підстави для стягнення з Відповідача 16545,46 грн. боргу та 4963,63 грн. штрафу.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на Відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ст. ст. 11,509, 546 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з державного підприємства „Санаторно-курортний лікувальний центр „Шкло” (81051, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло-1, вул. Курортна, 1, код ЄДР 30162780) на користь Приватного підприємства „Львівський дистрибютор” (7900, м. Львів, пл.. Маланюка, 3, код ЄДР 32673458) 16545,46 грн. основного боргу, 4963,63 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору.
3.Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя Довга О.І.
Судове рішення № 22476404, Господарський суд Львівської області було прийнято 03.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/703/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: