Рішення № 22476389, 03.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.12 Справа № 5015/645/12

Господарський суд Львівської області в складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів,

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 85, м. Львів,

про: стягнення 13439 грн. 08 коп.

За участю представників:

Від прокурора: Яворська Л.Р. (посвідчення від 02.08.2010 року № 107),

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Прокурор та представник позивача не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»до Житлово-будівельного кооперативу № 85 про стягнення 13 439 грн. 08 коп. заборгованості.

Ухвалою суду від 21.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.03.2012 року, про що сторони були належно повідомлені в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64 (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 06.03.2012 року розгляд справи відкладено на 20.03.2012 року.

Судове засідання 20.03.2012 року відкладено на 03.04.2012 року.

Прокурор в судове засідання 03.04.2012 року з'явився.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач - Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20784943, знаходиться за адресою: 79054, Львівська область, м. Львів, вул. С. Петлюри, буд. 4 А, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ № 371061 Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ № 6355 та Довідкою з ЄДРПОУ від 27.023.2012 року № 13168038 (докази в матеріалах справи).

Відповідач - Житлово-будівельний кооператив № 85 є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 23891651, знаходиться за адресою: 79054, Львівська область, м. Львів, вул. Виговського, буд. 59, кв. 7, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ від 27.02.2012 року № 13167910 та Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 20.03.2012 року № 13365676 (докази в матеріалах справи).

01.03.2009 року між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго»(надалі - позивач, енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом № 85 (надалі - відповідач, покупець) укладено договір №1012 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за цим договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає статтям 207, 208 ЦК України, а в силу статті 204 ЦК України є правомірним правочином.

Відповідно до пункту 1 договору, позивач (енергопостачальна організація) зобов'язувалася постачати відповідачу (покупцеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач (покупець) зобов'язувався отримати вказану у договорі послугу та оплачувати за одержану теплову енергію кошти за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Умови і порядок постачання теплової енергії передбачено розділом 2 договору.

У розділі 3 договору сторони передбачили права та обов'язки покупця.

Так, зокрема, п. 3.2.2. договору передбачено, що покупець зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 4 сторони передбачили права та обов'язки енергопостачальної організації.

Порядок обліку теплової енергії визначений у розділі 5 договору, а розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.3. договору покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторони.

Розрахунком вартості теплової енергії, який є додатком до договору від 01.03.2009 року № 1012 встановлено вартість приєднаного теплового навантаження центрального опалення в розмірі 4 909 грн. 31 коп. за місяць, вартість фактично спожитої теплової енергії за період - 17 819 грн. 80 коп. та вартість підігріву води - 28 989 грн. 48 коп..

Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав, в період з травня 2011 року по грудень 2011 року включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді та підігріву води на суму 89 84 грн. 10 коп., що підтверджується Розрахунком вартості спожитої теплової енергії (докази в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплатив за отриману теплову енергію 72 645 грн. 02 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 13 439 грн. 08 коп. (докази в матеріалах справи).

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 13 439 грн. 08 коп., станом на день розгляду справи доказів погашення боргу сторонами суду не подано.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2009 року № 1012.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 цієї статті), а частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а виходячи з вимог ст. 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Щодо звернення з позовом до господарського суду прокурора Залізничного району міста Львова, то слід зазначити наступне.

На органи прокуратури, відповідно до статті 121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право на

звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено пунктом 6 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» та частиною другою статті 2 ГПК України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року, інтереси держави можуть збігатися повністю або частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді.

Враховуючи те, що термін «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, яку вона закріпила в законах й інших нормативно-правових актах.

Суд, оглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, прийшов до висновку, що позов документально обґрунтований та підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати: прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Таким чином суд дійшов висновків, що судові витрати слід покласти на відповідача та стягнути їх в дохід Державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 29, 32, 33, 34, 36, 43, 44-49, 75, 77, 80, 82 - 85, 116-117 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з боржника: Житлово-будівельного кооперативу № 85 (79054, Львівська область, м. Львів, вул. Виговського, буд. 59, кв. 7; код ЄДРПОУ 23891651) на користь стягувача: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4-А, код ЄДРПОУ 20784943) 13 439 грн. 08 коп. суми заборгованості.

3.Стягнути з боржника: Житлово-будівельного кооперативу № 85 (79054, Львівська область, м. Львів, вул. Виговського, буд. 59, кв. 7; код ЄДРПОУ 23891651) в дохід Державного бюджету України 1609 грн. 50 коп. судового збору.

4.Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

03.04.2012 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.