Рішення № 22476385, 27.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.12 Справа№ 5015/6942/11

Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук при секретарі Ю.Савченко розглянувши матеріали справи за позовом: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 ,м.Червоноград

До відповідача: : Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс»,с.Перетоки

про стягнення 191440грн

Представники сторін:

Від позивача: не з»явився

Від відповідача: Алексеєнко А.А.-представник

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді та клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , м.Червоноград до Спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс»,с.Перетоки про стягнення 191440грн. заборгованості.Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язань зі сплати вартості переданого ним товару за договором від 01.02.05р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.10 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.10, у задоволені позову відмовлено через пропуск позивачем строку позовної давності.Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.10р., постанову у справі скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Суд касаційної інстанції вмотивовуючи постанову виходив з того, що судами не надано оцінку підставі виникнення спірних правовідносин за договором, та обставинам щодо визначення початку перебігу строку позовної давності, а також умовам для переривання перебігу строку позовної давності.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.02.11р., у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано недоведеністю факту наявності у відповідача боргу у спірній сумі за договором від 01.02.05р., та пропуском позивачем строку позовної давності. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.11р. рішення господарського суду Львівської області від 16.02.11р у справі залишено без змін, а апеляційна скарга позивача без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.11р., постанову та рішення у справі скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 14.11.2011р. прийнято та призначено справу до судового розгляду. З метою повного всебічного та об»єктивного вивчення усіх обставин у справі розгляд справи відкладався ухвалами суду , в судових засіданнях оголошувались перерви. За клопотанням позивача ухвалою суду від 22.12.11р. призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.Ухвалою суду від 19.03.2012р. провадження у справі поновлено.

Представники позивача в попередні судові засідання з»явилися, позовні вимоги підтримали повністю із підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях до позовної заяви, просять задоволити позовні вимоги повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

1 лютого 2005 року між Спільним українсько німецьким підприємством “Скомекс”(в подальшому Покупець) та Суб”єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (в подальшому Продавець) був укладений договір, згідно якого продавець зобов”язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити продукцію масло на суму, що вказані в накладній Продавця на умовах визначених Договором.

Згідно з п.4.1 договору поставка продукції здійснюється на підставі та у відповідності з погодженим сторонами замовленням.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за отриману продукцію здійснюється Покупцем згідно накладних шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця протягом трьох банківських днів, з моменту одержання продукції або готівкою безпосередньо з каси підприємства.

Згідно до п. 6.1 Договору Продавець зобов”язується передати продукцію в кількості та асортименті вказаних в накладних. Датою передачі вважається дата оформлення товарної накладної Покупцем.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання умов вищевказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 316440грн, що підтверджується накладними №3 від 02.01.2006р.на суму 60300грн.через ОСОБА_3 за довіреністю серія ЯЛО №346055 від 31.12.05р., №2 від 01.02.2006р.на суму 84780грн. через ОСОБА_3 за довіреністю ЯЛО №346074 від 28.02.06р., №6 від 01.03.20006 р. на суму 35100грн. через ОСОБА_3 за довіреністю серія ЯЛО №46106 від 01.03.06р. (оригінал якої для огляду суду не представлено) та копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей серія ЯЛО № 346055 від 31.12.05р.., серія ЯЛО №346074 від 31.01.06р., серія ЯЛО 346106 від 01.03.06р.

Окрім цього, в підтвердження наявності у позивача товару, позивачем долучено до матеріалів справи копії квитанцій про оплату відповідачу готівкою за отримане масло, а саме № 645 від 08.06.2005 року, № 640 від 06.09.2005 року, № 638 від 05.09.2005 року, № 667 від 14.09.2005 року, № 652 від 10.09.2005 року, № 647 від 09.09.2005 року № 681 від 19.09.2005 року, № 677 від 17.09.2005 року, № 672 від 15.09.2005 року, № 700 від 24.09.2005 року, № 693 від 22.09.2005 року, № 692 від 21.09.2005 року, № 706 від 27.09.2005 року, № 697 від 23.09.2005 року, № 555 від 05.08.2005 року, № 549 від 03.08.2005 року, № 548 від02.08.2005 року, № 583 від 12.08.2005 року, № 576 від 11.08.2005 року, № 562 від 08.08.2005 року, № 601 від 19.08.2005 року, № 17.08.2005 року, № 594 від 16.08.2005 року, № 620 від 29.08.2005 року, № 612 від 23.08.2005 року, № 608 від 22.08.2005 року, № 624 від 30.08.2005 року, № 627 від 31.08.2005 року, № 773 від 19.10.2005 року, № 770 від 18.10.2005 року, № 720 від 03.10.2005 року, №726 від 04.10.05р., №599 від 17.08.05р.

Як вбачається із пояснень представника позивача, позивач зазначає, що відповідач частково виконав договірні зобовязання та сплатив позивачу 125000,00 грн. за поставлене масло, таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 190640,00 грн.

Позивач вказує на те, що 01.12.2006р., 31.12.2007р., 01.10.2008р. на адресу відповідача були скеровані претензії з вимогою розрахуватися за отримане масло, за результатами розгляду яких, як зазначає позивач, сторонами підписано акт звірки за період з 01.01.2008 р. по 01.11.2008р. , однак оплати не проведено.

Відповідач у справі заперечує факт отримання товару згідно вказаних первинних документів та заперечує факт отримання вказаних претензій.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів N 88 від 24.05.95р. встановлено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Отже, накладна, акт прийому-передачі і є тими самими первинними документами. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити, зокрема підстава для здійснення операцій.

Аналізуючи представлені позивачем документи, слід зазначити, що зазначені позивачем як підставу позовних вимог видаткові накладні №3 від 02.01.2006р.на суму 60300грн.через ОСОБА_3 за довіреністю серія ЯЛО №346055 від 31.12.05р., №2 від 01.02.2006р.на суму 84700грн. через ОСОБА_3 за довіреністю ЯЛО №346074 від 28.02.06р., №6 від 01.03.2006 р. на суму 35100грн. через ОСОБА_3 за довіреністю серія ЯЛО №346106 від 01.03.06р. (оригінал якої для огляду суду не представлено) складають в загальному суму господарських операцій вказаних у них в розмірі 180180грн. , при цьому позивач зазначає, що відпущено масло на загальну суму 316440грн. Окрім цього при оформленні вказаних документів, останні містять назву документа ; дату складання; зміст господарської операції, одиницю виміру господарської операції; в графі через кого зазначено «ОСОБА_3»., вказано серія номер та дата довіреності. При цьому, у даних накладних в графах здав та отримав містяться лише графічні підписи без зазначень прізвищ, ініціалів та посадових становищ осіб які нанесли ці графічні підписи на вказаних документах, не містять назву підприємства, юридичну особу чи фізичну особу підприємця, якою здійснено відпуск товару, відсутні посилання на посадове становище, прізвище та ініціали осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення , зокрема щодо осіб які здали та прийняли матеріальні цінності, також у даних накладних відсутні печатки господарюючих суб»єктів, які здійснили господарську операцію, відсутні посилання на замовлення щодо отримання товару ,складання якого є обов»яковим за умовами п.4.1 договору та відсутні посилання на договір , як на підставу господарської операції..

За умовами частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За умовами п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.196р. за № 293/1318 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. Відповідно до пп.5,7,8,13 даної Інструкції довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими. При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються. Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані. Строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак, не більше як на 10 днів. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Згідно до п.12 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.196р. за № 293/1318 забороняється відпускати цінності у випадках: подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами; подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність; відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу; закінчення строку дії довіреності: одержання повідомлення підприємства-одержувача цінностей про анулювання довіреності.

Щодо довіреностей, на які є посилання у вказаних накладних , належить зазначити наступне . У накладній №2 від 01.02.2006р.на суму 84780грн. зазначено довіреність - серія ЯЛО №346074 від 28.02.06р.

Як вбачається із долучених сторонами матеріалів справи , довіреність від такої дати не подана. Додана до матеріалів справи довіреність серія ЯЛО №346074 від 31.01.06р. , яка дійсна до 28.02.06р. , видана ОСОБА_3 на отримання масла від ОСОБА_4. При цьому, позивачем у даній справі та постачальником товару за умовами позовної заяви є фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Також дана довіреність не містить печатки юридичної особи, підпису головного бухгалтера, та у всіх долучених до матеріалів справи у попередніх інстанціях копіях даної довіреності не містить підпису керівника підприємства, натомість у судове засідання даного нового розгляду спору надано для огляду оригінал вказаної довіреності , яка вже містить підпис керівника підприємства, також відсутні посилання на прізвища та ініціали керівника підприємства чий графічний підпис проставлено на вказаному документі, вона не містить даних за яким документом повинно здійснюватись отримання цінностей, у довіреності не прокреслено незаповнені рядки. Іншого документа в підтвердження повноважень на отримання товару від імені відповідача по вищевказаній накладній суду не представлено.

З огляду на вказані обставини, дана довіреність серія ЯЛО №346074 від 31.01.06р., не підтверджує підставність та правомірність відпуску та отримання товару між позивачем та відповідачем та відповідно здійснення вказаної у накладній №2 від 01.02.2006р.на суму 84700грн. господарської операції. Тому з огляду на встановлене та на оформлення вказаної накладної, накладна №2 від 01.02.2006р. не може вважатися належним та допустимим доказом в підтвердження здійснення вказаної у ній господарської операції.

У накладній №6 від 01.03.2006 р. на суму 35100грн. (оригінал якої для огляду суду не представлено) вказана довіреність серія ЯЛО №346106 від 01.03.06р. Довіреність серія ЯЛО №346106 від 01.03.06р , яка дійсна до 31.03.06р.. видана ОСОБА_3 на отримання масла від ОСОБА_4, додана в копії. При цьому із даної довіреності вбачається, що даний документ оформлений на здійснення господарської операції між СУНП «Скомекс»та ОСОБА_4, однак позивачем у даній справі та постачальником товару за умовами позовної заяви є фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Також дана довіреність не містить печатки юридичної особи, підпису головного бухгалтера, та у всіх долучених до матеріалів справи у попередніх інстанціях копіях даної довіреності не містить підпису керівника підприємства, натомість у судове засідання даного нового розгляду спору надано для огляду оригінал вказаної довіреності , яка вже містить підпис керівника підприємства, також відсутні посилання на прізвища та ініціали керівника підприємства чий графічний підпис проставлено на вказаному документі, вона не містить даних за яким документом повинно здійснюватись отримання цінностей, у довіреності не прокреслено незаповнені рядки. Іншого документа в підтвердження повноважень на отримання товару від імені відповідача , згідно накладної №6 від 01.03.2006 р. суду не представлено.

З огляду на вказані обставини, дана довіреність., не підтверджує підставність та правомірність відпуску та отримання товару між позивачем та відповідачем та відповідно здійснення вказаної у накладній №6 від 01.03.2006 р.. господарської операції. Тому з огляду на встановлене та на оформлення вказаної накладної , дана накладна №6 від 01.03.2006 р.. не може вважатися належним та допустимим доказом в підтвердження здійснення вказаної у ній господарської операції.

У накладній №3 від 02.01.2006р. на суму 60300грн. зазначена довіреність серія ЯЛО №346055 від 31.12.05р. Дана довіреність до матеріалів справи долучена, вказана довіреність серія ЯЛО №346055 від 31.12.05р дійсна до 31.01.06р. , видана на отримання 6 тисяч сімсот кілограмів масла , у ній міститься підпис особи уповноваженої на отримання товару, міститься підпис керівника та головного бухгалтера підприємства та дані підписи скріплені печаткою СУНП «Скомекс»та на вказаній довіреності міститься штамп даного підприємства. Однак, дана довіреність також видана СУНП»Скомекс»на отримання товару від П П Липак, вона не містить даних за яким документом повинно здійснюватись отримання цінностей, у довіреності не прокреслено незаповнені рядки.. При цьому , позивачем у даній справі та постачальником товару за умовами позовної заяви є фізична особа-підприємець ОСОБА_1. . Іншого документа в підтвердження повноважень на отримання товару від імені відповідача згідно накладної №3 від 02.01.2006р., суду не представлено. З огляду на вказані обставини, дана довіреність, не підтверджує підставність та правомірність відпуску та отримання товару між позивачем та відповідачем та відповідно здійснення вказаної у накладній №3 від 02.01.2006р господарської операції. Тому з огляду на встановлене та на оформлення вказаної накладної , дана накладна №3 від 02.01.2006р не може вважатися належним та допустимим доказом в підтвердження здійснення вказаної у ній господарської операції.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що згадані вище документи, подані позивачем в підтвердження факту отримання відповідачем товару за договором поставки, мають істотні недоліки, які не дозволяють розглядати їх як первинні облікові документи і, відповідно, як доказ здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 527 ЦК України, кожна із сторін у зобов'язанні має: право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Окрім цього, слід також зазначити, що на розгляді господарського суду Львівської області знаходилися матеріали справи №13/232 за позовом Фізичної особи ОСОБА_5 до ТзОВ СУНП»Скомекс»про стягнення заборгованості. З огляду також і на дані обставини та враховуючи зазначення , у доданих до матеріалів даної справи 5015/6942/11 довіреностях в графі «На отримання від ОСОБА_4», тобто без вказівки на ініціали фізичної особи чи то з посиланням на ініціали та без зазначення організаційно-правової форми господарюючого суб»єкта, не підтверджує факту отримання товару саме від позивача у даній справі , тобто від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а натомість свідчить про умисну недобросовісну поведінку господарюючого суб»єкта, який фактично оформив даний документ.

Також, позивачем не подано будь-яких замовлень на товар, необхідність існування яких передбачена п.4.1 згаданого вище договору, не представлено суду первинних документів часткової оплати проведеної відповідачем.

Долучені до матеріалів справи акти звірок не можуть також прийматися до уваги та бути належними доказами в підтвердження вищевказаних господарських операцій, з огляду на наступне.

Як вбачається із підписаного представниками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків за 01.01.08р. -01.11.08р. , даний документ містить обороти грошових коштів за період з 18.04.08р. по 14.08.08р., тобто за період, який не охоплює період зазначених у накладних господарських операцій, у даному акті відсутні будь-які посилання на договір також відсутні посилання на вище вказані накладні та на суми вказані у даних накладних, відтак з даних зазначених у вказаному документі можна дійти висновку що між позивачем та відповідачем мали місце господарські операції, при цьому не є можливим встановити, які саме господарські операції . У долученому акті звірки складеному станом на 10.01.10р. має місце посилання на накладну №2 від 01.02.06р. та на накладну №3 від 01.03.06р. та не містить посилання на накладну № 6 від 01.03.06р. , не містить ні підписів не печаток відповідача у справі, тому не може буди доказом в підтвердження визнання факту отримання товару відповідачем. Долучений до матеріалів справи та підписаний відповідачем і скріплений печаткою відповідача акт звірки станом на 15.02.2010р. містить інформацію лише про те, що обороти за період складають 190640грн., при цьому відсутні посилання на будь-які первинні документи та договір ,відтак даний документ також не підтверджує ні факту отримання товару , ні факту заборгованості саме по вказаних у позовній заяві господарським операціям.

Долучені позивачем до матеріалів справи копії квитанцій про оплату відповідачу готівкою на отримане масло, зокрема № 645 від 08.06.2005 року, № 640 від 06.09.2005 року, № 638 від 05.09.2005 року, № 667 від 14.09.2005 року, № 652 від 10.09.2005 року, № 647 від 09.09.2005 року № 681 від 19.09.2005 року, № 677 від 17.09.2005 року, № 672 від 15.09.2005 року, № 700 від 24.09.2005 року, № 693 від 22.09.2005 року, № 692 від 21.09.2005 року, № 706 від 27.09.2005 року, № 697 від 23.09.2005 року, № 555 від 05.08.2005 року, № 549 від 03.08.2005 року, № 548 від02.08.2005 року, № 583 від 12.08.2005 року, № 576 від 11.08.2005 року, № 562 від 08.08.2005 року, № 601 від 19.08.2005 року, № 17.08.2005 року, № 594 від 16.08.2005 року, № 620 від 29.08.2005 року, № 612 від 23.08.2005 року, № 608 від 22.08.2005 року, № 624 від 30.08.2005 року, № 627 від 31.08.2005 року, № 773 від 19.10.2005 року, № 770 від 18.10.2005 року, № 720 від 03.10.2005 року, №726 від 04.10.05р., №599 від 17.08.05р..є як зазначає позивач підтвердженням наявності у позивача товару є також підтвердженням оплати позивача за придбаний товар позивачем у відповідача, а не навпаки , що не підтверджує факту передачі позивачем та отримання відповідачем товару вказаного у вищезазначених накладних та не підтверджує заборгованості відповідача перед позивачем.

З метою дослідження питання щодо факту наявності вказаних позивачем у позовній заяві господарських операцій на підставі зазначених позивачем первинних документів та встановлення даних обставин на підставі бухгалтерської документації , бухгалтерських регістрів та звітів обох сторін судом за клопотанням позивача ухвалою від 22.12.11р. призначалася судова бухгалтерсько-економічна експертиза та скеровані матеріали справи для проведення експертного дослідження. Однак, заявником клопотання не проведено оплати за експертні дослідження , у зв»язку із чим матеріали справи повернуті експертною установою суду без виконання.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів. В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно до вимог ст.34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. За умовами ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відтак, згадані вище документи, подані позивачем в підтвердження факту отримання відповідачем товару за договором поставки, мають істотні недоліки, які не дозволяють розглядати їх як первинні облікові документи і, відповідно, як доказ здійснення господарських операцій та дані документи не містять необхідних реквізитів, які б дозволили прийняти їх як належні і допустимі докази в силу ст.ст.32, 34 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності , надані пояснення обох сторін та із врахуванням усіх обставин даного спору, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими , безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.22,32,33,34,36, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 02.04.2012р.