Рішення № 22476018, 04.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.12 Справа № 30/5014/738/2012

За позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Дарївська», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 21 685 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 43 від 01.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від 01.01.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21 685 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 51788974 масу вантажу у вагоні № 66244104.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 51788974 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 66244104, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 21685 грн. 00 коп.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Представник позивача надав у судовому засіданні 04.04.2012 клопотання в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про залучення до матеріалів справи витягу з технічного паспорту ваг № 0285, копії акту про результати контролю придатності вагонних ваг для зважування вантажів, що перевозяться залізницями від 10.07.2011 та копії паспорта на ваги. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та долучене до матеріалів справи.

Представник відповідача письмовим відзивом на позовну заяву, зданого у судовому засіданні 04.04.2012, проти позову не заперечує, визнає факт вини у звязку з невірним зазначенням в залізничній накладній № 51788974 маси вантажу у вагоні № 66244104. Крім того, відповідач надав клопотання про зменшення суми штрафних санкцій до суми провізної плати 4337 грн. 00 коп. з урахуванням скрутного фінансового становища підприємства та того, що залізниці не було спричинено збитків.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

В грудні 2011 року зі станції відправлення Должанська Донецької залізниці на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці за накладною № 51788974 товариство з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Дарївська»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (антрацит) у вагонах №№ 66244104, 67865030, 66932674, 66629643, 67906537, 67858936, 66109430, 66814666, 63592828, 65946535, 66567769, одержувачем за накладною відповідачем був зазначений ПАО Арселор Міттал Кривий Ріг.

На станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на підставі письмової заявки вантажоодержувача від 10.12.2011 було проведено контрольне переваження вагону № 66244104, на 150 тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у вагоні № 66244104 в накладній № 51788974 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено 63350 кг, тобто на 5650 кг менше, ніж вказано у накладній № 51788974.

По даному факту складено комерційний акт АА № 041124/1044 від 10.12.2011.

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження рівномірне, відсутні ознаки крадіжки та втрат, нижче рівня бортів на 80 см, вантаж маркований вапном, маркування не порушено, двері люка зачинені, з моменту прибуття та до переваження вагон з вантажем знаходився під охороною.

Належність відповідачеві вантажу у вагоні № 66244104 на момент відправлення вагону відповідачем не оспорюється.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 21685 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом Статут) накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 51788974 (вагон № 66244104) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси на 150 тонних вагонних вагах, у графі «Відправник»вказано найменування відправника ТОВ «ГОФ «Дарївська», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобовязана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150 тонних вагонних вагах (повірка яких проведена 10.10.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 66244104, що була зазначена відповідачем у перевізних документах 69000 кг, фактичній масі вантажу 63350 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено комерційним актом АА № 041124/1044 від 10.12.2011, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 8).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 51788974 за вагон № 66244104 становить 4337 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 21685 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

04.04.2012 відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з клопотанням № 116 від 03.04.2012 про зменшення суми штрафних санкцій з урахуванням скрутного фінансового становища підприємства та того, що залізниці не було спричинено збитків.

Викладені у клопотанні доводи відповідач підтвердив, зокрема, наданим до матеріалів справи фінансовим звітом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ “Дарївська” за 2011 рік.

Клопотання відповідача про зменшення суми належного до стягнення штрафу є обґрунтованим та судом задовольняється з огляду на наступне.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Судом приймається до уваги важке фінансове становище відповідача у справі, яке документально підтверджено, а також те, що позивач не надав ніяких доказів понесення ним конкретних збитків від того, що відповідач невірно вказав масу вантажу у залізничній накладній, у звязку з чим є можливим застосування до правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу, у звязку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 4337 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати у розмірі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у звязку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Дарївська», вул. Тимірязєва, 100, м. Ровеньки Луганської області, ідентифікаційний код 35937816, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 01073828, штраф у розмірі 4337 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата підписання рішення 06.04.2012.

Суддя І.П. Голенко