Рішення № 22475561, 02.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2012 р. Справа № 17/006-12

За позовом Національної акціонерної компанія „Нафтогаз України”

до Дочірнього підприємства „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз”

про стягнення 629558,92грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1. (дов. № 14-58 від 17.03.2011р.);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 04 від 03.01.2012р.).

Обставини справи:

Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (далі позивач) звернулося з позовом до Дочірнього підприємства „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (далі відповідач) про стягнення 629558,92грн. заборгованості, з яких: 369856,99грн. пені, 188283,73грн. інфляційних втрат та 71418,20грн. 3 % річних. Також позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, згідно якого позивач, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, просив з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та рахунки відповідача у межах заявлених вимог, яке прийнято судом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2012р. порушено провадження у справі № 17/006-12, розгляд справи призначено на 16.03.2012р.

16.03.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки (вх. № 4190 від 16.03.2012р.), згідно якого останній просив суд на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір неустойки, яке прийнято судом.

16.03.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 355 від 15.03.2012р. (вх. № 4191 від 16.03.2012р.). згідно якого останній визнав позовні вимоги про стягнення 294607,82грн. пені, 160596,78грн. інфляційних втрат, 70595,48грн. 3 % річних та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 75249,17грн. пені, 27686,95грн. інфляційних втрат та 822,72грн. 3 % річних, а також відмовити у накладенні арешту на майно та рахунки відповідача, який прийнято судом. Також відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

В судовому засіданні 16.03.2012р. оголошено перерву до 02.04.2012р.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 16 від 26.12.2011р. передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У судовому засіданні 02.04.2012р. суд, розглянувши клопотання позивача про накладення арешту на майно та рахунки відповідача у межах заявлених вимог, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів до забезпечення позову.

В судовому засіданні 02.04.2012р. представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача визнав позов в частині стягнення 294607,82грн. пені, 160596,78грн. інфляційних втрат, 70595,48грн. 3 % річних, а також заперечив проти позову в частині стягнення 75249,17грн. пені, 27686,95грн. інфляційних втрат та 822,72грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (Постачальник) та Дочірнім підприємством „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/162/11, згідно якого постачальник зобовязався передати покупцеві в 2011 році імпортований природний газ (надалі газ), для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця, а покупець прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1. договору.

Постачальник передає покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі 4383 тис. куб. м. За розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов: температура 20є С (293,15 є К); тиск 760 мм.рт.ст. (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.6. договору газ, що передається згідно договору, пройшов митний контроль і може бути використаний на митній території України. Строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно. За даним договором газ передається покупцеві на газорозподільних станція (ГРС) ДК „Укртрансгаз”, а також може передаватись газ, відібраний з ПСГ ДК „Укртрансгаз”. За даним договором газ передається покупцеві на газорозподільних станціях (ГРС) ДК „Укртрансгаз”. Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, його документальне оформлення та звітність здійснюється відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок складання балансів природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики № 677 від 24.12.2011р. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актами приймання-передачі газу. Не пізніше 10 числа наступного за місяцем поставки газу, покупець зобовязується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу на дату його укладення становить 2282грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 122,70грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2450,34грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 2940,41грн. Сторони домовились, що ціна за 1000 куб. м. природного газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обовязковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи. Загальна ціна договору складається з ціни фактично переданого за договором газу з урахуванням ціни його транспортування.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місцем поставки газу.

Згідно п. 9.1. договору договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

28.02.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (Постачальник) та Дочірнім підприємством „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (Покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р., згідно якої сторони домовились з 01.02.2011р. викласти абзац 4 та 5 п. 4.1. договору в наступній редакції: „Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 125,70грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2453,34грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 2944,01грн.”.

05.04.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (Постачальник) та Дочірнім підприємством „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (Покупець) укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р., згідно якої сторони домовились з 01.04.2011р. викласти п. 4.1. договору в наступній редакції: „4.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2553,20грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 133,70грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2741,96грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 3290,36грн.”.

27.07.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (Постачальник) та Дочірнім підприємством „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (Покупець) укладено додаткову угоду № 3 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р., згідно якої сторони домовились з 01.07.2011р. викласти п. 4.1. договору в наступній редакції: „4.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3023,50грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 140,60грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 3224,57грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 3869,48грн.”.

31.08.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (Постачальник) та Дочірнім підприємством „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (Покупець) укладено додаткову угоду № 4 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р., згідно якої сторони домовились з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. викласти п. 4.1. договору в наступній редакції: „4.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00000, ввезеного на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” становить 3023,50грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 140,60грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 3224,57грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 3252,69грн.”, з 01.10.2011р. викласти п. 4.1. договору в наступній редакції: „Ціна за 1000 куб.м. природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00000, ввезеного на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” становить 3023,50грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 140,60грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 3224,57грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 3869,48грн.”

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (Постачальник) та Дочірнім підприємством „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (Покупець) укладено додаткову угоду № 5 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р., згідно якої сторони домовились викласти п. 1.1. договору в наступній редакції: „1.1. Постачальник зобовязується передати покупцеві у 2011 та 2012 роках імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, далі газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом договору”.

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (Постачальник) та Дочірнім підприємством „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (Покупець) укладено додаткову угоду № 6 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р., згідно якої сторони домовились з 01.10.2011р. викласти п. 4.1. договору в наступній редакції: „4.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00000, ввезеного на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” становить 3 382грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 144,60грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 3594,24грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 4313,09грн.”.

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (Постачальник) та Дочірнім підприємством „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (Покупець) укладено додаткову угоду № 7 до договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р., згідно якої сторони домовились з 11.10.2011р. викласти п. 4.1. договору в наступній редакції: „4.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00000, ввезеного на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” становить 3 382грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 0 %. До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, який становить 144,60грн., крім того ПДВ 20 %., всього з ПДВ 173,52грн.” Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування 3594,24грн., крім того ПДВ на послуги з транспортування газу 20 %, всього з ПДВ 3623,16грн.”.

На виконання п. 1.1 договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р. позивач 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р. 30.06.2011р. передав відповідачу газ на загальну суму 8928502,23грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 22-27), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач за отриманий природний газ в порушення п. 5.1. договору (оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місцем поставки газу) розрахувався несвоєчасно, сплативши на рахунок позивача 8928502,23грн. з пропущенням строків оплати, що підтверджується випискою про операції (а.с. 29-31) та поясненнями представників сторін.

Предметом позову є вимоги про стягнення 369856,99грн. пені, 188283,73грн. інфляційних втрат та 71418,20грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1 договору купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р. позивач 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р. 30.06.2011р. передав відповідачу газ на загальну суму 8928502,23грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 22-27), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач за отриманий природний газ в порушення п. 5.1. договору (остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місцем поставки газу) розрахувався несвоєчасно, сплативши на рахунок позивача 8928502,23грн. з пропущенням строків оплати, що підтверджується випискою про операції (а.с. 29-31) та поясненнями представників сторін.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу № 14/162/11 від 31.01.2011р., позивачем за період з 15.02.2011р. по 25.01.2012р. нарахована пеня в сумі 369856,99грн., зокрема: 60311,83грн. за період з 15.02.2011р. по 10.04.2011р. на суму боргу 2582266,31грн., 1713,69грн. за період з 11.04.2011р. по 13.04.2011р. на суму боргу 1345151,73грн., 6021,10грн. за період з 14.04.2011р. по 11.05.2011р. на суму боргу 506383грн., 52918,76грн. за період з 15.03.2011р. по 11.05.2011р. на суму боргу 2148537,03грн., 278,12грн. за період з 12.05.2011р. по 12.05.2011р. на суму боргу 654920,03грн., 1375,31грн. за період з 13.05.2011р. по 06.06.2011р. на суму боргу 129545,77грн., 38036,75грн. за період з 15.04.2011р. по 06.06.2011р. на суму боргу 1690007,80грн., 16242,96грн. за період з 07.06.2011р. по 05.07.2011р. на суму боргу 1318950,49грн., 7107,79грн. за період з 06.07.2011р. по 20.07.2011р. на суму боргу 1115846,55грн., 2940,64грн. за період з 21.07.2011р. по 27.07.2011р. на суму боргу 989246,55грн., 9159,85грн. за період з 28.07.2011р. по 22.08.2011р. на суму боргу 829614,04грн., 7350,47грн. за період з 23.08.2011р. по 26.09.2011р. на суму боргу 494548,04грн., 918,98грн. за період з 27.09.2011р. по 16.10.2011р. на суму боргу 108202,04грн., 44,20грн. за період з 17.10.2011р. по 17.10.2011р. на суму боргу 104089,08грн., 43,70грн. за період з 18.10.2011р. по 18.10.2011р. на суму боргу 102896,85грн., 42,37грн. за період з 19.10.2011р. по 19.10.2011р. на суму боргу 99776,92грн., 41,09грн. за період з 20.10.2011р. по 20.10.2011р. на суму боргу 96771,19грн., 118,48грн. за період з 21.10.2011р. по 23.10.2011р. на суму боргу 93000,27грн., 37,42грн. за період з 24.10.2011р. по 24.10.2011р. на суму боргу 88106,81грн., 36,33грн. за період з 25.10.2011р. по 25.10.2011р. на суму боргу 85560,33грн., 34,44грн. за період з 26.10.2011р. по 26.10.2011р. на суму боргу 81104,80грн., 52588,53грн. за період з 15.05.2011р. по 26.10.2011р. на суму боргу 750530,38грн., 166,84грн. за період з 27.10.2011р. по 27.10.2011р. на суму боргу 392871,59грн., 494,58грн. за період з 28.10.2011р. по 30.10.2011р. на суму боргу 388218,20грн., 162,69грн. за період з 31.10.2011р. по 31.10.2011р. на суму боргу 383114,87грн., 3235,66грн. за період з 01.11.2011р. по 20.11.2011р. на суму боргу 380972,98грн., 965,48грн. за період з 21.11.2011р. по 29.11.2011р. на суму боргу 252615,65грн., 1251,48грн. за період з 30.11.2011р. по 12.12.2011р. на суму боргу 226 695,56грн., 71301,93грн. за період з 15.07.2011р. по 12.12.2011р. на суму боргу 1104635,30грн., 4642,18грн. за період з 13.12.2011р. по 25.12.2011р. на суму боргу 840891,97грн., 1732,06грн. за період з 26.12.2011р. по 25.01.2012р. на суму боргу 131571,97грн., 28541,28грн. за період з 15.10.2011р. по 25.01.2012р. на суму боргу 652525,40грн.

16.03.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с. 82-85), згідно якого останній просив суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору сторін погоджено, що за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в п. 5.1. договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Суд встановив, що позивачем правомірно нараховано пеню з перевищенням встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку, оскільки п. 6.2. договору сторонами погоджено більш тривалий термін нарахування пені (період прострочення).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі № 30/191-11.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з відмітки штемпеля поштової установи на конверті позивач звернувся з позовом до суду (16.02.2012р.).

Враховуючи вищезазначене, заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення пені (а.с. 82-85), вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України та встановлення судом 15.02.2011р. як дати виникнення прострочення виконання обовязку відповідача по сплаті боргу у сумі 2582266,31грн., який виник за актом приймання-передачі природного газу № 01/11-19-ВТВ від 31.01.2011р., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені за період з 15.02.2011р. по 15.02.2011р. на суму боргу 2582266,31грн. не підлягає задоволенню як така, що предявлена за межами, встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціального строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Водночас, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 16.02.2011р. по 25.01.2012р. становить загалом 368291,35грн., зокрема: 59215,26грн. за період з 16.02.2011р. по 10.04.2011р. на суму боргу 2582266,31грн., 1713,69грн. за період з 11.04.2011р. по 13.04.2011р. на суму боргу 1345151,73грн., 6021,10грн. за період з 14.04.2011р. по 11.05.2011р. на суму боргу 506383грн., 52918,76грн. за період з 15.03.2011р. по 11.05.2011р. на суму боргу 2148537,03грн., 278,12грн. за період з 12.05.2011р. по 12.05.2011р. на суму боргу 654920,03грн., 1375,31грн. за період з 13.05.2011р. по 06.06.2011р. на суму боргу 129545,77грн., 38036,75грн. за період з 15.04.2011р. по 06.06.2011р. на суму боргу 1690007,80грн., 16242,97грн. за період з 07.06.2011р. по 05.07.2011р. на суму боргу 1318950,49грн., 7107,79грн. за період з 06.07.2011р. по 20.07.2011р. на суму боргу 1115846,55грн., 2940,64грн. за період з 21.07.2011р. по 27.07.2011р. на суму боргу 989246,55грн., 9159,85грн. за період з 28.07.2011р. по 22.08.2011р. на суму боргу 829614,04грн., 7350,47грн. за період з 23.08.2011р. по 26.09.2011р. на суму боргу 494548,04грн., 918,98грн. за період з 27.09.2011р. по 16.10.2011р. на суму боргу 108202,04грн., 44,20грн. за період з 17.10.2011р. по 17.10.2011р. на суму боргу 104089,08грн., 43,70грн. за період з 18.10.2011р. по 18.10.2011р. на суму боргу 102896,85грн., 42,37грн. за період з 19.10.2011р. по 19.10.2011р. на суму боргу 99776,92грн., 41,09грн. за період з 20.10.2011р. по 20.10.2011р. на суму боргу 96771,19грн., 118,48грн. за період з 21.10.2011р. по 23.10.2011р. на суму боргу 93000,27грн., 37,42грн. за період з 24.10.2011р. по 24.10.2011р. на суму боргу 88106,81грн., 36,33грн. за період з 25.10.2011р. по 25.10.2011р. на суму боргу 85560,33грн., 34,44грн. за період з 26.10.2011р. по 26.10.2011р. на суму боргу 81104,80грн., 52588,53грн. за період з 15.05.2011р. по 26.10.2011р. на суму боргу 750530,38грн., 166,84грн. за період з 27.10.2011р. по 27.10.2011р. на суму боргу 392871,59грн., 494,58грн. за період з 28.10.2011р. по 30.10.2011р. на суму боргу 388218,20грн., 162,69грн. за період з 31.10.2011р. по 31.10.2011р. на суму боргу 383114,87грн., 3235,66грн. за період з 01.11.2011р. по 20.11.2011р. на суму боргу 380972,98грн., 965,48грн. за період з 21.11.2011р. по 29.11.2011р. на суму боргу 252615,65грн., 1251,48грн. за період з 30.11.2011р. по 12.12.2011р. на суму боргу 226 695,56грн., 70832,85грн. за період з 15.07.2011р. по 12.12.2011р. на суму боргу 1104635,30грн., 4642,18грн. за період з 13.12.2011р. по 25.12.2011р. на суму боргу 840891,97грн., 1732,06грн. за період з 26.12.2011р. по 25.01.2012р. на суму боргу 131571,97грн., 28541,28грн. за період з 15.10.2011р. по 25.01.2012р. на суму боргу 652525,40грн.

Відтак, вимога про стягнення 369856,99грн. пені є обґрунтованою в розмірі 368291,35грн.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).

Відповідно до абз. 1, 2, 3 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Суд встановив, що враховуючи несвоєчасні розрахунки споживачів з відповідачем за природний газ відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, що підтверджується балансом підприємства на 2011р. (а.с. 74-75) та станом розрахунків споживачів за спожитий природний газ станом на 01.03.2012р. (а.с. 76), у звязки з чим відповідачем допущено несвоєчасну оплату переданого позивачем природного газу.

Враховуючи вищевикладене, положення п. 3 ст. 83 ГПК України, норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, договору, кризові явища у вітчизняній економіці, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, тяжкий фінансовий стан останнього, з метою виконання судового рішення, суд вирішив зменшити розмір пені вдвічі до 184145,67грн. пені.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2011р. у справі № 13/155-10.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що право вимоги виконання зобовязання та нарахування штрафних санкцій виникло у позивача з 16.02.2011р. оскільки п. 5.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місцем поставки газу. Зокрема, право вимоги за актом приймання-передачі природного газу № 01/11-19-ВТВ від 31.01.2011р. виникло з 15.02.2011р.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивачем за період з 15.02.2011р. по 14.02.2012р. нараховано 188283,73грн. інфляційних втрат та 71418,20грн. 3 % річних за період з 15.02.2011р. по 25.01.2012р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.02.2011р. по 14.02.2012р. та 3 % річних, нарахованих за період з 15.02.2011р. по 25.01.2012р. складає 188283,73грн. інфляційних втрат та 71494,45грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 188283,73грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, а вимога про стягнення 71418,20грн. 3 % річних підлягає задоволенню в розмірі 71418,20грн. інфляційних втрат з огляду на те, що суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 184145,67грн. пені, 188283,73грн. інфляційних втрат та 71 418,20грн. % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011р. у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства” Відкритого акціонерного товариства „Київоблгаз” (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 17; код ЄДРПОУ 19412538) на користь Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. К. Маркса, буд. 15, кв. 107; код ЄДРПОУ 34509157) 184 145 (сто вісімдесят чотири тисячі сто сорок пять гривень) 67 коп. пені, 188 283 (сто вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят три гривні) 73 коп. інфляційних втрат, 71 418 (сімдесят одну тисячу чотириста вісімнадцять гривень) 20 коп. 3 % річних, 12559 (дванадцять тисяч пятсот пятдесят девять гривень) 86 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя П.В. Горбасенко

Повне рішення складено: 04.04.2012р.