Рішення № 22475509, 27.03.2012, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
27.03.2012
Номер справи
16/026-12
Номер документу
22475509
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2012 р. Справа № 16/026-12

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква

до Білоцерківського дитячого оздоровчого центру «ШАНС», м. Біла Церква

про стягнення 69 285,80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 15 від 05.01.2012р. (представник);

ОСОБА_2 довіреність № 529 від 23.03.2012р. (представник);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 391 від 02.03.2012 року (вх. №суду 706 від 12.03.2012 р.) до Білоцерківського дитячого оздоровчого центру «ШАНС»(далі відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 67 627,03 грн., 1 279,51 грн. пені, 135,26 грн. інфляційних, 244,00 грн. 3% річних, а всього 69 285,80 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором на постачання та споживання теплової енергії № 754 від 01.01.2011 р., зокрема, щодо своєчасної та повної оплати теплової енергії, а тому на підставі умов договору просить суд стягнути з відповідача 67 627,03 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за грудень 2011р.

Відповідно до ухвали від 14.03.2012 р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/026-12 та призначено її розгляд на 27.03.2012 р. об 11 год. 10 хв. за участю повноважних представників сторін.

Представники позивача в судовому засіданні 27.03.2012р. позовні вимоги підтримали вважають їх правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 27.03.2012р. не зявився, але через канцелярію суду надав клопотання № 29 від 26.03.2012р., в якому просить суд розглядати справу без його участі та надав відзив № 28 від 26.03.2012р., в якому позов визнає частково тільки у розмірі основного боргу у розмірі 67 627,03 грн., а щодо 1 279,51 грн. пені, 135,26 грн. інфляційних та 244,00 грн. 3% річних просить суд відмовити позивачу посилаючись на те, що в кошторисі Білоцерківського дитячого оздоровчого центру «ШАНС»на 2012 рік не передбачені такі витрати.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»засноване на комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква та підпорядковане Білоцерківській міській Раді, основними цілями якого є безперебійне забезпечення тепловою енергією житлового фонду, кооперативних та громадських організацій, комунально - побутових і інших об'єктів м. Біла Церква.

Між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(«Теплопостачальна організація», надалі - позивач) та Білоцерківським дитячим оздоровчим центром «ШАНС»(«Споживач», надалі - відповідач) було укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 754 від 01.01.2011 р. (далі Договір).

Предметом даного договору є постачання відповідачу теплової енергії у вигляді опалення, підігріву води, пари, вентиляції (п. 1.1 Договору).

Пунктами 1.2 Договору передбачено, що теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобовязується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, затвердженими міськими органами самоврядування.

Відповідно до п. 1.4 Договору, ціна теплової енергії визначається за тарифами затвердженими рішенням №67 від 24.02.2009р.

Приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії (п. 2.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту укладання і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання Договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків до повного здійснення останніх (п. 10.1 Договору).

Позивач свої зобов'язання, згідно даного договору виконав, поставивши відповідачу у грудні 2011 р. теплову енергію на загальну суму 67 627,03 грн., що підтверджується актом приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за грудень 2011р., який підписаний відповідачем та скріплений відбитком печатки (копія в матеріалах справи).

Претензій з боку відповідача щодо обсягів та якості надання теплової енергії не надходило.

Відповідно до п. 6.4 Договору, оплата за спожиту енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З доказів по справі вбачається, що позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 754 за грудень 2011р. на суму 67627,03 грн.

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 67 627,03 грн., яка також підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем та визнається відповідачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, станом на час прийняття рішення сума основного боргу за грудень 2011 року становить 67 627,03 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобовязань щодо оплати за теплову енергію за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 67 627,03 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач у відзиві не заперечував проти основного боргу у розмірі 67 627,03 грн. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та визнаний відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором на постачання та споживання теплової енергії № 754 від 01.01.2011 р. у розмірі 67 627,03 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, вимога про стягнення з відповідача 67 627,03 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.6 Договору передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4 даного договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем на підставі п. 6.6 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 1 279,51 грн., згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 15.01.2012р. по 27.02.2012р.

Судом перевірено розрахунок позивача за вказаний період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, отже арифметично вірний розмір пені становить 1 260,15 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 279,15 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 260,15 грн. В частині стягнення пені в сумі 19,36 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 135,26 грн. за січень 2012 р. та 3% річних в розмірі 244,00 грн. за період з 15.01.2012р. по 27.02.2012р. включно на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим»методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Така ж сама позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 15.09.2010 р. у справі № 11/14-10 та від 24.11.2010р. у справі № 21/108-10.

Враховуючи те, що зобовязання відповідача з оплати послуг, наданих в грудні 2011р., відповідно до п. 6.4 договору № 754 від 01.01.2011р. виникло 15.01.2012р., а позивачем нараховано інфляційні у сумі 135,26 грн. за січень 2012р., тоді як відповідно до наказу Держкомстату від 27.07.2007р. № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»індекс інфляції нараховується на заборгованість яка мала місце за повний календарний місяць, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 135,26 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Розрахунок позивача щодо 3% річних, заявлених позивачем до стягнення відповідає вимогам Законодавства, а також є арифметично вірним тому підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково у розмірі: 67 627,03 грн. основного боргу, 1 260,15 грн. пені та 244,00 грн. 3% річних.

Посилання ж відповідача на безпідставність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат у звязку з тим, що затвердженим кошторисом видатків та доходів на 2012 рік відповідача не передбачені видатки на оплату послуг за спірний період, судом не приймаються з огляду на положення п. 6.4 Договору, згідно якого оплата за спожиту енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, та не залежить від розміру видатків, затверджених відповідним кошторисом. Таким чином, встановлення судом наявності простроченої заборгованості за Договором, тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, а також пені на підставі ст. 230 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2010р. у справі №33/78-09.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Білоцерківського дитячого оздоровчого центру «ШАНС»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 34, код ЄДРПОУ 24217460, р/р 35415001002016 в ГУДКУ в Київській області, МФО 821018) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код ЄДРПОУ 04654336, р/р 26002311009 в БЦ відділенні ВАТ «Державний Ощадний банк України»№ 211, МФО 320047) 67627 (шістдесят сім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 03 коп. основної заборгованості, 1260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 15 коп. пені, 244 (двісті сорок чотири) грн. 00 коп. 3% річних, а також 1 605 (одна тисяча шістсот пять) грн. 91 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко

Попередній документ : 22475506
Наступний документ : 22475510