Рішення № 22475455, 30.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/3160-201230.03.12 за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Перемога», м.Київ, ЄДРПОУ 00310545

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпарксервіс», м.Київ, ЄДРПОУ 37686807

про визнання права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. по дов.

від відповідача: ОСОБА_2 по дов.

В засіданні суду брали участь:

У відповідності до ст.77 ГПК України

в судовому засіданні з 28.03.2012р. по 30.03.2012р.

оголошувалась перерва

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Перемога», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпарксервіс», м.Київ про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 663,1 кв.м, літера С, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 40.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на проведення реконструкції належного Відкритому акціонерному товариству «Перемога»нерухомого майна на підставі укладеного з відповідачем договору від 16.02.2011р.

Відповідач у відзиві б/н від 28.03.2012р. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що внаслідок виконання договору про здійснення реконструкції нежитлової будівлі належним власником майна по вул.Глибочицькій, 40 у м.Києві є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпарксервіс».

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

14.05.2003р. Головним управлінням комунальної власності міста Києва Відкритому акціонерному товариству «Перемога»видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс загальною площею 1992,20 кв.м, який розташований у місті Києві по вул.Глибочицькій, 40.

Виходячи зі змісту вказаного свідоцтва та додатку до нього, до складу майнового комплексу входять чотирнадцять будівель, в тому числі, і допоміжне приміщення (літера С).

03.07.2003р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»позивачу видано реєстраційне посвідчення на майновий комплекс, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 40.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Згідно із ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ст.86 Цивільного кодексу Української РСР (приймаючи до уваги, що позивач набув право власності на нерухоме майно під час дії зазначеного нормативно-правового акту) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

За приписами ст.316 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини, які є предметом розгляду по зазначеній справі, продовжують існувати під час дії цього Кодексу України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Відкрите акціонерне товариство «Перемога»набуло право власності на будівлі, що входили до майнового комплексу по вул.Глибочицькій, 40 у м.Києві, враховуючи зміст ст.ст.316, 317, 318 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач набув повноваження по володінню, користуванню та розпорядженню вказаним вище майном.

Наразі, право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу. Право користування - це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими особами. Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Тобто, з урахуванням змісту та правової природи кожного з повноважень власника, що перелічені вище, останніми охоплюється, в тому числі, право особи на проведення реконструкції, перебудови обєкту нерухомості.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, 16.02.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Перемога»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпарксервіс»(забудовник) був укладений договір про здійснення реконструкції нежитлової будівлі.

Предметом зазначеного договору сторонами визначено проведення робіт з реконструкції нежитлової будівлі (літера С) по вул.Глибочицькій, 40 у м.Києві з необхідними інженерними мережами, включаючи проведення внутрішніх оздоблювальних робіт на земельній ділянці згідно із проектною документацією.

Відповідно до умов підписаного договору від 16.02.2011р. замовник має наступні права та обовязки: після прийняття обєкта укласти договір оренди; здійснювати у будь-який час, не втручаюсь у господарську діяльність забудовника, технічний нагляд за ходом, якістю та обсягами виконаних робіт; надати забудовнику повноваження, достатні для проектування, узгодження проектної документації, будівництва обєкта з організацією функцій технічного нагляду та контролю за будівництвом та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, а також право залучення третіх осіб для будівництва; надати забудовнику за актом допуску доступ на будівельний майданчик, придатний для виконання будівельних робіт.

На забудовника положеннями укладеного правочину покладено виконання наступних зобовязань: забезпечити виконання всіх робіт та заходів, повязаних із будівництвом, у строки і порядку відповідно до умов наданого договору, проектної документації та чинного законодавства України; забезпечити фінансування витрат по будівництву обєкта в повному обсязі; у разі укладення договорів щодо будівництва обєкту з третіми особами, проводити розрахунки по укладених договорах та нести у звязку із цим повну відповідальність за їх невиконання; на протязі одного місяця укласти з замовником договір оренди обєкту; забезпечити виконання всіх робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В п.5.1 договору від 16.02.2011р. забудовником та замовником узгоджено, що після належного виконання сторонами своїх зобовязань, замовник отримує 100 відсотків збудованої загальної площі за актом приймання-передачі, що підписується належним чином уповноваженими представниками сторін.

Як свідчать матеріали справи, 12.12.2011р. між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт передачі обєкту реконструкції по договору від 16.02.2011р.

За змістом вказаного акту, забудовник, у відповідності до п.5.1 договору, передав замовнику реконструйовану нежитлову будівлю площею 663,1 кв.м по вул.Глибочицькій, 40 у м.Києві. При цьому, сторонами в акті зазначено, що приміщення повністю задовольняють замовника та забудовника, сторони претензій відносно своєчасного та повного виконання кожним зобовязань по договору не мають.

Експертом Київської незалежної судово-експертної установи ОСОБА_3. було складено висновок №0178 від 28.03.2012р. експертного будівельно-технічного дослідження.

У вказаному висновку експертом визначені наступні технічні характеристики спірного нерухомого майна: кількість поверхів три (влаштований підвальний поверх); конфігурація приміщення прямокутна; інженерні комунікації електропостачання, водопостачання, каналізація, опалення; матеріали основних конструкцій: фундаменти залізобетонні, стіни залізобетонні, цегляні, перекриття залізобетонні, металеві та деревяні балки; покрівля - металочерепиця; сходи внутрішні (залізобетонні); опорядження внутрішнє: підлога керамічна плитка, ламінат; стіни облицювання керамічною плиткою, фарбування водними сумішами, декоративна штукатурка; стеля фарбування водними сумішами; заповнення прорізів: металопластикові віконні блоки, металеві та деревяні дверні блоки; зовнішнє опорядження фарбування фасадними сумішами.

При цьому, експертом зазначено, що будівельна готовність несучих конструктивних елементів будівлі (фундаменту, стін, перекриття, покрівлі) складає 100 відсотків.

За результатами проведеного дослідження експертом зроблено висновок, що технічний стан та будівельна готовність будівлі по вул.Глибочицькій, 40 у м.Києві відповідає вимогам нормативної документації в галузі будівництва.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно із ст.43 вказаного нормативно-правового акту господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що висновок №0178 від 28.03.2012р. експертного будівельно-технічного дослідження складений експертом Київської незалежної судово-експертної установи ОСОБА_3., якій відповідно до свідоцтва №965 Міністерства юстиції України надано право проведення будівельно-технічних експертиз, належними методами та з використанням відповідної нормативної та будівельно-технічної літератури, суд приймає до уваги зазначений висновок як належний доказ відповідності спірного майна будівельним нормам та правилам.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що предметом договору від 16.02.2011р. було проведення реконструкції належного позивачу на праві власності нерухомого майна, враховуючи зміст положень укладеного між сторонами договору від 16.02.2011р. стосовно власника реконструйованого обєкту та відповідність останнього будівельним нормам, суд дійшов висновку, що Відкрите акціонерне товариство «Перемога» набуло право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 40.

При цьому, твердження відповідача про те, що внаслідок виконання договору про реконструкцію нежитлової будівлі саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпарксервіс»є власником обєкту нерухомості, суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що умовами вказаного договору не передбачено переходу права власності на реконструйований обєкт після завершення виконання робіт до забудовника. Наразі, положення договору від 16.02.2011р. факт належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань повязують з можливістю набуття забудовником нерухомого майна в оренду.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу. Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р., ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обовязки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невідємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння. Право на позов про визнання права власності виникає у особи у разі порушення або невизнання цього права іншими особами, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За висновками суду, з огляду на невизнання відповідачем права власності позивача на спірне майно, Відкрите акціонерне товариство «Перемога» мало право на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Факт невизнання Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпарксервіс»права власності позивача на реконструйований обєкт підтверджується змістом представленого до матеріалів справи відзиву б/н від 28.03.2012р. та наданими представником відповідача в судових засіданнях 28.03.2012р. та 30.03.2012р. поясненнями.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на відповідача.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Перемога», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпарксервіс», м.Київ про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 663,1 кв.м, літера С, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 40.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Перемога», м.Київ право власності на нежитлову будівлю загальною площею 663,1 кв.м, літера С, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 40.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпарксервіс»(03138 м.Київ, пров.Ясний, 8, кв.1, ЄДРПОУ 37686807) на користь Відкритого акціонерного товариства «Перемога»(04050 м.Київ, вул.Глибочицька, 40, ЄДРПОУ 00310545) судовий збір в розмірі 5000 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 30.03.2012р.