Рішення № 22475358, 30.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/2142-201230.03.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 36 від 27.01.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 30.12.2011р.);

В судовому засіданні 30.03.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(надалі ПАТ «СК «Уніка», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(надалі ПАТ «Просто-страхування», відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 4895, 66 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Уніка»на підставі договору страхування, що оформлений страховим сертифікатом № 001088/531105/09 від 18.03.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Просто-страхування»позивачем було направлено останньому заяву-вимогу на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 4895, 66 грн. в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки йому не було надано документів правомірного використання застрахованого транспортного засобу водієм за участю якого сталась ДТП.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування, що оформлений страховим сертифікатом № 001088/531105/09 від 18.03.2009р., у ЗАТ «СК «Кредо-класик», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_3, вигодонабувачем ЗАТ «АІСЕ Україна».

Згідно довідки УДАІ при ГУ МВС України в місті Києві, 07.11.2009р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобіля ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 з автомобілем ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху України якого притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Деснянського районного суду міста Києва від 02.12.2009р., справа 3-9809/2009.

За страховим випадком ДТП що сталась 07.11.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 00032276 від 06.12.2009р. по договору страхування, що оформлений страховим сертифікатом № 001088/531105/09 від 18.03.2009р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 4895, 66 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 031401 від 15.12.2009р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, визначено згідно виставленого ремонтною організацією рахунку-фактури № СЧ-0005528 від 27.11.2009р., розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту від 06.12.2009р.. Виконання робіт підтверджено актом виконаних робіт № ЗА-0000196 від 11.01.2010р. на суму 8589, 28 грн., з яких оплачено на рахунок ремонтної організації по сумі 4895, 66 грн. за рахунок страхового відшкодування.

Враховуючи заперечення відповідача, суд приймає до уваги здійснення виплати безпосередньо на рахунок ремонтної організації (АТ «УАК»філія «Універсал-Авто») що підтверджує відшкодування завданого збитку, а розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1).

Отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 07.11.2009р. підтверджується матеріалами справи, актом огляду автомобіля після аварії, фотофіксацією пошкоджень тощо.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ПАТ «Просто-страхування»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/9241882.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Вина водія який керував автомобілем ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Деснянського районного суду міста Києва від 02.12.2009р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ПАТ «Просто-страхування» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/9241882).

Жодних доказів, що автомобіль ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_2 цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю вказаного транспортного засобу, вибув з володіння страхувальника (згідно договору укладеного з відповідачем (поліс ВВ/9241882) суду не представлено, жодних доказів що ОСОБА_4 неправомірно заволодів застрахованим у відповідача транспортним засобом останнім не надано. Навпаки, матеріали справи свідчать про зворотнє:

- довідка відділу УДАІ при ГУ МВС України в місті Києві складена компетентним органом за документами представленими учасниками ДТП;

- у постанові Деснянського районного суду міста Києва від 02.12.2009р. за розглядом матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 жодних обставин щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом за участю якого здійснено ДТП (зіткнення з автомобілем ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1) не встановлено.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/9241882), а до ПАТ «СК «Уніка» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, що оформлений страховим сертифікатом № 001088/531105/09 від 18.03.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Просто-страхування», як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/9241882) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 0 грн..

Таким чином, на користь позивача за вказаним договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/9241882) при врахуванні понесених страховиком витрат, підлягає відшкодуванню сума в розмірі 4895, 66 грн. (4895, 66 грн. 0 грн. франшиза згідно полісу ВВ/9241882).

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено. Можливе неповідомлення страховика, яким застраховано цивільну відповідальність винної особи про настання страхового випадку також не звільняє страхову компанію від обовязку здійснити виплату страхового відшкодування, оскільки положення закону надають право страховику після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

…г) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (п. 38.1.1).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Отримання відповідачем заяви-вимоги позивача про виплату страхового відшкодування за вих. № 686 від 17.11.2011р. підтверджено реєстровим вхідним 20183 від 21.11.2011р. що проставлений на копії.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача у повному розмірі страхового відшкодування, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 1609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена 10, ідент. код 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська 37, ідент. код 20033533) 4895, 66 грн. (чотири тисячі вісімсот девяносто пять гривень 66 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот девять гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 04.04.2012