Рішення № 22475300, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/2222-201219.03.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Місто банк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон»

простягнення 312756,26 грн. заборгованості за кредитним договором

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1 (представник за довіреністю); від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство «Місто банк»(далі позивач або Банк) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон»(далі відповідач або Товариство) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 138/IO-USD від 20 квітня 2007 року (далі Кредитний договір) у загальній сумі 312756,26 грн.

Вказана заборгованість складається з:

- 211 277,83 грн. - сума несплачених відсотків;

- 38 973,99 грн. - сума комісії за користуванням кредитом;

- 45 125,39 грн. - пеня за непогашення кредиту;

- 17 379,05 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

При цьому, позивач зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 39/35 з відповідача була стягнута заборгованість за Кредитним договором, яка існувала станом на 12.10.2010. У даній справі позивачем зроблено розрахунок заборгованості, яка виникла за період з 12.10.2010 до 02.02.2012. Тобто позивачем було донараховано відсотки, комісію та пеню за період після 12.10.2010, заборгованість за якими не була предметом розгляду у справі № 39/35.

Ухвалою суду від 27.02.2012 порушено провадження у даній справі, розгляд справи було призначено на 19.03.2012.

16.03.2012 позивачем через відділ діловодства суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Банк зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у сумі 267710,47 грн., яка складається з заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 225858,42 грн. та несплаченої комісії за обслуговування кредиту у сумі 41852,05 грн. Дана заборгованість у відповідача виникла за період з 12.10.2010 до 07.03.2012, і була розрахована позивачем у еквіваленті до національної валюти України по курсу Національного банку України, що був встановлений станом на 07.03.2012 (7,9880 грн. за 1 долар США).

Вказана заява була прийнята судом до розгляду, а тому спір вирішується саме виходячи із зазначеної суми.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився. Ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, будинок 7.

Вказана адреса зазначена і позивачем у поданій ним позовній заяві.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового звязку.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2007 року між Товариством (Позичальник) та Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю «Місто банк», який змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Місто банк»(Банк), про що свідчить пункт 1.5 статуту Банку (затверджений загальними зборами акціонерів АТ «Місто банк», протокол № 67 від 28.10.2011), було укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк зобовязувався надати Товариству кредит у сумі 210 000 доларів США строком з 20.04.2007 до 19.04.2012, із сплатою 10% річних для придбання автомобіля, сплати страхових та інших платежів.

Позивач на виконання взятих на себе зобовязань за Кредитним договором надав відповідачу кредит у сумі 210000 доларів США на його поточний рахунок №26001001030042 в Київській філії AT «Місто банк», про що свідчить наявні у матеріалах справи банківські виписки з позичкового рахунку відповідача.

Факт надання Банком відповідачу кредиту у вказаній сумі також був встановлений Господарським судом м. Києва при розгляді справи № 39/35 (за позовом Банку до Товариства про стягнення 1017670.84 грн. заборгованості за Кредитним договором).

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору погашення кредиту повинно було здійснюватися відповідачем протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця за попередній відповідно до графіка (додаток № 1 до Кредитного договору) та в день погашення кредиту, у т.ч. повного дострокового.

Згідно із пунктом 2.2. Кредитного договору за обслуговування кредиту відповідач повинен сплачувати комісійні у розмірі 0,3% від залишку кредитної заборгованості щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, на рахунок № 6111301091031 в Київській філії AT «Місто банк», МФО 380593.

28 серпня 2008 року відповідач та позивач уклали додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, згідно з якою змінили розмір та порядок нарахування відсотків за кредитом, а саме: за період з 20 квітня 2007 року до 31 серпня 2008 року - 10% річних, за період з 01 вересня 2008 року до 19 квітня 2012 року - 12% річних.

Відповідно до пункту 3.3 Кредитного договору відсотки за кредитом нараховуються позивачем на фактичну суму кредиту та за фактичний час користування кредитом, щомісячно в останній робочий день місяця з першого по останній день місяця включно, а також у день дострокового повного погашення кредиту.

Згідно з пунктом 3.4 Кредитного договору нараховані відсотки сплачуються відповідачем щомісячно в останній робочий день місяця та при погашенні кредиту, у т.ч. повному достроковому, але не пізніше 19 квітня 2012 року.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 Кредитного договору передбачено, що відповідач зобов'язується здійснити погашення кредиту не пізніше строку, встановленого в пункті 2.1 цього договору, повернути одержаний кредит на рахунок №20632001030042 в Київській філії AT «Місто банк», МФО 380593 та своєчасно сплачувати нараховані відсотки по кредиту на рахунок № 20687001030042 в Київській філії «Місто банк», МФО 380593.

Проте, відповідач взяті на себе за Кредитним договором зобовязання виконує не належним чином, починаючи з грудня 2009 року не повертає кредит, не сплачує відсотки за користування кредитом, а також не сплачує комісію за обслуговування кредиту. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Пунктом 5.3.1 Кредитного договору передбачено право позивача вимагати від відповідача своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків по кредиту, комісій та належного виконання інших його зобов'язань за Кредитним договором.

За рішенням Господарського суду м. Києва від 13.05.2011, яке набрало законної сили 24.05.2011, з відповідача на користь позивача стягнуто 820 388,49 грн. заборгованості за кредитом, 113541,60 грн. заборгованості за відсотками, 71037,74 грн. несплаченої комісії за обслуговування кредиту, 9624,78 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3078,24 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 10176,71 грн.

Як убачається з даного судового рішення, вказана заборгованість за Кредитним договором була стягнута за період до 12.10.2010.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем станом на 07.03.2012 було повернуто Банку суму взятого кредиту, стягнуту за рішенням суду, або що вказана сума кредиту була стягнута органом виконавчої служби у примусовому порядку.

Відповідно до пункту 9.1 Кредитного договору строк дії цього договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення відповідачем всієї наявної заборгованості за цим договором, у тому числі за кредитом, нарахованими відсотками за користування наданим кредитом, штрафних санкцій тощо.

Пунктом 6.5 Кредитного договору передбачено, що при непогашенні кредиту у строк згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору, відсотки на суму простроченої заборгованості по кредиту нараховуються у розмірі подвійної ставки, вказаної у пункті 2.1 Кредитного договору за період фактичної прострочки.

З пояснень представника позивача та наданого до заяви про уточнення позовних вимог вих. № 181 від 13.03.2012 розрахунку вбачається, що станом на 07.03.2012 за відповідачем за Кредитним договором, зокрема, обліковується заборгованість у загальній сумі 267 710,47 грн., яка складається з:

- заборгованості за нарахованими за період з 12.10.2010 до 07.03.2012 відсотками за користування кредитом у сумі 28274,71 доларів США, що у еквіваленті до національної валюти України по курсу Національного банку України, що був встановлений станом на 07.03.2012 (7,9880 грн. за 1 долар США) складає 225 858,42 грн.;

- несплаченої комісії за обслуговування кредиту, нарахованої за період з 12.10.2010 до 07.03.2012, у сумі 5239,36 доларів США, що у еквіваленті до національної валюти України по курсу Національного банку України, що був встановлений станом на 07.03.2012 (7,9880 грн. за 1 долар США) складає 41 852,05 грн.

Станом на момент вирішення спору вищевказана заборгованість відповідачем погашена не була.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як убачається з матеріалів справи, відповідач усупереч зазначеним нормам, у встановлені умовами Кредитного договору строки своїх зобовязань з погашення кредиту, сплати відсотків та комісій не виконав.

Станом на 07.03.2012 відповідачем не було сплачено:

- заборгованість за нарахованими за період з 12.10.2010 до 07.03.2012 відсотками за користування кредитом у сумі 28274,71 доларів США, що у еквіваленті до національної валюти України по курсу Національного банку України, що був встановлений станом на 07.03.2012 (7,9880 грн. за 1 долар США) складає 225 858,42 грн.;

- комісія за обслуговування кредиту, нарахована за період з 12.10.2010 до 07.03.2012, у сумі 5239,36 доларів США, що у еквіваленті до національної валюти України по курсу Національного банку України, що був встановлений станом на 07.03.2012 (7,9880 грн. за 1 долар США) складає 41 852,05 грн.

Перевіривши доданий позивачем до заяви про уточнення позовних вимог вих. № 181 від 13.03.2012 розрахунок суми заборгованості за Кредитним договором, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам Кредитного договору, вимогам законодавства України та підтверджується матеріалами справи.

Судом враховано, що нарахування відсотків та комісії здійснені позивачем за період з 12.10.2010 до 07.03.2012, тобто за період, заборгованість за яким не була предметом розгляду у справі № 39/35. Позивачем за вказаний період відповідачу нараховувались відсотки із розрахунку 12% річних на фактичну суму поточної заборгованості за кредитом згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору з урахуванням додаткової угоди № 1 до Кредитного договору від 28.08.2008 та 24% річних згідно з пунктом 6.5 Кредитного договору на фактичну суму простроченої заборгованості по кредиту. Комісія за обслуговування кредиту у розмірі 0,3% від залишку кредитної заборгованості нарахована позивачем на підставі пункту 2.2 Кредитного договору.

Крім того, судом враховано, що у матеріалах справи не містяться докази того, що станом на 07.03.2012 відповідачем було повернуто Банку суму взятого кредиту, стягнуту за рішенням суду у справі № 39/35, або що вказана сума кредиту станом до 07.03.2012 була стягнута органом виконавчої служби у примусовому порядку.

Відтак, суд вважає за законні та обґрунтовані уточнені вимоги позивача, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон»(03151, м. Київ, вул. Смілянська, будинок 7, ідентифікаційний код 32620102) на користь Публічного акціонерного товариства «Місто банк»(65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 11, ідентифікаційний код 20966466) заборгованість за кредитним договором № 138/IO-USD від 20 квітня 2007 року, нараховану за період з 12.10.2010 до 07.03.2012, у загальній сумі 267710,47 грн. (двісті шістдесят сім тисяч сімсот десять грн. 47 коп.), а також 5354,21 грн. (пять тисяч триста пятдесят чотири грн. 21 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 02.04.2012