Рішення № 22475269, 28.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/2970-201228.03.12 За позовомКозятинського транспортного прокурора в інтересах держави

в особі 1. Міністерства інфраструктури України

2. Державного підприємства "Вінницятрансприлад"

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного

транспорту України "Укрзалізничпостач"

простягнення 527 760,18 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники:

від прокуратури:не зявився;

від позивача-1:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від позивача-2:ОСОБА_2 представник за довіреністю;

від відповідача:ОСОБА_3 представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Козятинський транспортний прокурор в інтересах держави в особі: 1. Міністерства інфраструктури України, 2. Державного підприємства "Вінницятрансприлад" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про стягнення 527760,18 грн., з яких 508852,55 грн. основного боргу та 18907,63 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № ЦХП-07-01210-01 від 03.08.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.12 р.

Представник прокуратури в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача-2 подав докази на підтвердження оплати відповідачем суми основного боргу, позовні вимоги щодо стягнення суми пені підтримав.

Представник позивача-1 підтримав позов в частині стягнення пені.

В судовому засіданні 28.03.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.08 р. між Державним підприємством "Вінницятрансприлад" (надалі позивач, Постачальник) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (надалі відповідач, Замовник) було укладено договір поставки № ЦХП-07-01210-01 (надалі Договір), відповідно до умов якого "Постачальник" зобов'язується поставити та передати у власність, а "Замовник" прийняти та оплатити Продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (п. 1.1. Договору).

Пунктом 4.3. Договору сторони передбачили, що сума Договору складається із сум підписаних специфікацій протягом терміну дії договору.

Відповідно до п. 6.1.Договору, оплата за кожну партію поставленої Продукції по даному Договору проводиться Замовником, наступним чином: 30% попередньої оплати здійснюється Замовником за кожну узгоджену до поставки партії Продукції на підставі рахунку Постачальника. Постачальник надає рахунок окремо на кожну узгоджену до поставки партію Продукції, згідно рознарядки Замовника. Залишок вартості продукції в розмірі 70 % на протязі 75 банківських днів після дати поставки партії Продукції.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено попередню оплату у розмірі 228793,95 грн., що становить 30 % вартості продукції.

Позивачем на виконання умов договору 23.12.10 р. було поставлено відповідачу товар за накладною № 3311 на загальну суму 762646,50 грн.

Відповідач свої зобовязання по оплаті решти вартості поставленого товару у визначений договором строк не виконав, сплативши заборгованість у розмірі 508852,55 грн. після звернення позивача до суду.

Пунктом 9.4. Договору сторони встановили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлену Продукцію, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої Продукції за кожен день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення встановленого договором строку оплати переданого товару має сплатити 18907,63 грн. пені.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 18907,63 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення суми основного боргу провадження у справі належить припинити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 11/15; код ЄДРПОУ 19014832) на користь Державного підприємства "Вінницятрансприлад" (21100, м. Вінниця, пл. Героїв Сталінграду, 1; код ЄДРПОУ 01057491) 18 907 (вісімнадцять тисяч девятсот сім) грн. 63 коп. пені.

3. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 11/15; код ЄДРПОУ 19014832) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКУ у м. Києві, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р № 31215206783001, код ЄДРПОУ 37993783) 10 555 (десять тисяч пятсот пятдесят пять) грн. 20 коп. судового збору.

4. В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.04.12 р.