Рішення № 22475178, 02.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/1498-201202.04.12 За позовом Національної спілки художників України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно медійне

товариство «АС МЕДІА»

про стягнення 17507, 79 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Від позивача ОСОБА_1 по дов. №б/н від 10.10.2011р.

Від відповідачане з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Національної спілки художників України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно медійне товариство «АС МЕДІА»17507, 79 грн., із яких: 15378, 59 грн. основний борг, 1384, 49 грн. пеня за прострочку платежу, 476, 74 грн. інфляційні, 267, 97 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/1498-2012, розгляд справи призначено на 27.02.2012р.

Відповідач в судове засідання 27.02.2012р. не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 10.02.2012р. не виконав. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: незявлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не зявився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 02.04.02012р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.2012р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 12697, 25 грн. заборгованості по договору, 986, 73 грн. пені, 441, 45 грн. 3% річних, 482, 50 грн. інфляційні.

Відповідач у судове засідання 02.04.2012р. повторно не забезпечив явку уповноваженого представника. Через відділ діловодство Господарського суду м. Києва 02.04.2012р. від представника відповідача (генерального директора) до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що генеральний директор відсутній в м. Києві.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував, посилаючись на те, що розгляд справи уже відкладався у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Суд розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представника позивача вважає, що дане клопотання не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

З огляду на викладене, відповідач не позбавлений був права направити в судове засідання іншого представника, надавши йому відповідну довіреність.

Крім того, до поданого суду клопотання не надано належних доказів того, що представник відповідача Опря С.О. перебуває за межами міста Києва.

При відмові в задоволенні клопотаня відповідача про відкладення розгляду справи судом приймається до уваги та обставина, що у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи уже відкладався.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, , суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

03 лютого 2011р. між Національною спілкою художників України, як наймодавцем (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно недійне агентство «АС МЕДІА»як наймачем (далі відповідач) було укладено Договір найму нежитлового приміщення №7-17 (далі Договір), належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобовязався передати, а відповідач - прийняти у користування без права викупу нежитлове приміщення вартістю 91716,90,00 грн. №707 загальною площею 13,8 м2, у складі однієї кімнати, розташоване за адресою: 04655, м. Київ, вул. Артема, 1-5.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, передав відповідачу приміщення у відповідності до вимог п. 1.2 Договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-здачі нежитлового приміщення від 03.02.2011р.

Строк дії Договору, відповідно до пункту 7.1 Договору, було встановлено з 03.02.2011 до 31.12.2011.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1.5 Договору плата за найм приміщення по цьому договору визначена розрахунком (а саме Додатком №2 до Договору) і склала 2484,00 грн. за місяць (в т.ч. ПДВ 414,00грн.).

Згідно п. 3.1 Договору плата по найму за 6 місяців, розмір якої визначено в п. 1.5 цього договору сплачується відповідачем протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від позивача, але не пізніше 15 серпня 2011 року.

30.06.2011р. між сторонами була підписана додаткова угода №2 до договору №7-17 найму нежитлового приміщення від 03.02.2011р., відповідно до якої сторони п. 5.1 договору виклали в новій редакції:

плата за найм приміщення по цьому договору визначена розрахунком і складає 2484, 00 грн. на місяць, крім того до плати за найм приміщення додаються експлуатаційно технічні витрати у сумі 197, 34 грн. Таким чином плата за найм приміщення складає 2681, 34 грн.

Ця угода є невід»ємною частиною договору №7-17 від 03.02.2011р. і діє з 01 липня 2011 року.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті орендних за період з лютого 2011 року по вересень 2011року не виконав в повному обсязі, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по оплаті договору найму в сумі 12 687, 25 грн. суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобовязань за договором оренди відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 12687,25 грн.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 986,73 грн. пені.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобовязання, у звязку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Проте, перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в періоді її розрахунку з огляду на наступне:

Згідно п. 3.1 Договору плата по найму за 6 місяців, розмір якої визначено в п. 1.5 цього договору сплачується відповідачем протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від позивача, але не пізніше 15 серпня 2011 року.

Пунктом 3.3 Договору сторонами передбачено, що у разі затримки грошових надходжень на рахунок позивача по цьому Договору відповідач сплачує пеню, обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Тобто, зобовязання відповідача щодо внесення плати за орендоване приміщення підлягає виконанню на протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від позивача, але не пізніше 15 серпня 2011 року. Оскільки позивачем не надано доказів виставлення та отримання відповідачем рахунку, однак сплатити орендну плату відповідач зобовязаний був у будь-якому випадку, не пізніше 15 серпня 2011 року. Отже, саме з 15 серпня 2011 року обчислюється прострочення відповідачем виконання зобовязання у разі його невиконання.

Проте, як вбачається з розрахунку позивача, розмір пені ним нарахований без визначення моменту виникнення зобовязання за Договором.

З огляду на викладене стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 749, 49 за період з 01.10.2011р. по 16.02.2012р.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних підлягає частковому задоволенню в сумі 238, 99 грн. (за період з 16.08.2011р. по 31.03.2012р.) та відповідно 101, 58 грн. за період з 16.08.2011р. по лютий 2012р.).

Витрати по судового збору згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно- недійне агентство «АС МЕДІА»(02098, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 11, кв. 112, код ЄДРПОУ 37500775) на користь Національної спілки художників України (м. Київ, вул.. Січових Стрільців, 1-5, оф. 512, код ЄДРПОУ 00015912) 12697 грн. 25 коп. основного боргу, 749 грн. 49 коп. пені за прострочку платежу, 238 грн. 99 коп. 3% річних, 101 грн. 58 коп. інфляційні, 1 267 грн. 48 коп.грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

03.03.2012р.