Рішення № 22475145, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/2219-201219.03.12 За позовом Приватного підприємства "Компанія "Надежда"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС-Лізинг"

про стягнення 33 516,61 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2012 року Приватне підприємство "Компанія "Надежда" (далі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС-Лізинг"(далі відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 33 516,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанні в повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленого товару за Договором №486/Г від 19.08.2010.

Ухвалою суду від 27.02.2012 було порушено провадження у справі № 5011-34/2219-2012, розгляд справи призначено на 19.03.2012.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, також вищевказана ухвала була надіслана за повідомленою суду поштовою адресою: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На призначене судове засідання 19.03.2012 представник відповідача не зявився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення за №01030 19166760 від 01.03.2012.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2010 року між Виробничим підприємством “Надежда” (далі Постачальник) правонаступником якого є Приватне підприємство «Компанія «Надежда» та Товариством з обмеженою відповідальністю “АМС-Лізинг” (далі Покупець) було укладено договір постачання скрапленого газу №486/Г.

Відповідно до пункту 1.1 Постачальник зобовязується у відповідності з замовленням передавати партіями у власність Покупцю скраплений вуглеводний газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2011 (далі Товар), а Покупець зобовязується приймати Товар та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору кількість, асортимент, умови постачання, ціна Товару та умови оплати вказуються в Додаткових угодах, які є невідємними частинами Договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість товару формується в національній валюті України, включаючи ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2 Договору покупець оплачує товар за ціною та на умовах, встановлених Постачальником в Додаткових угодах до даного Договору. В разі проведення поставки Товару, не підписавши Додаткової угоди у встановлений строк, дану партію Товару, Покупець зобовязаний провести розрахунок на протязі 2 (двох) банківських днів з дати отримання товару.

Відповідно до пункту 3.1 Договору Постачальник зобовязується відвантажити Покупцю скраплений газ у відповідності з поданою заявкою, згідно графіка відвантаження, вказаного в Додатках до даного Договору.

Згідно з пунктом 3.5 Договору транспортні витрати по доставці скрапленого газу покладаються на Покупця.

10 лютого 2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1395 до Договору №486/Г від 19.08.2010, відповідно до якої Постачальник зобовязується передати у власність, а Покупець оплатити та прийняти нафтопродукти: скраплений газ СПБТ на суму 40252,50 грн. разом з ПДВ. Умови оплати Покупець здійснює оплату товару потягом 0 (Нуль) банківських днів з моменту відвантаження товару.

10.02.2011 Постачальник виконав свої зобовязання по даній додаткові угоді, відвантажив відповідний Товар, що підтверджується видатковою накладною №1395 від 10.02.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «АМС-Лізинг»здійснювались часткові проплати за поставлений товар, які зараховувались бухгалтерією позивача в рахунок погашення раніше виниклої заборгованості у порядку черговості.

Так, платіжним доручення №72 від 13.05.2011 відповідачем були перераховані кошти в розмірі 1 500 грн., з яких сума в розмірі 510,01 грн. зарахована в оплату ранішньої додаткової угоди від 13.01.2011, а сума в розмірі 989,99 грн. була зарахована в рахунок часткового погашення боргу по додатковій угоді від 10.02.2011.

Кошти перераховані відповідачем згідно платіжних доручень №74 від 17.05.2011; №84 від 31.05.2011; №100 від 23.06.2011; №123 від 03.08.201; №133 від 22.08.2011; №138 від 09.09.2011; №149 від 05.10.2011; №156 від 21.10.21011; №165 від 15.11.2011; №181 від 09.12.2011; №193 від 23.12.2011; №209 від 30.01.2012; №221 від 10.02.2012, що разом складають суму 14 762,21 грн. були зараховані повністю в рахунок погашення заборгованості по додатковій угоді від 10.02.2011.

Відтак, ТОВ «АМС-Лізинг»розрахувалось частково по додатковій угоді від 10.02.2011 до Договору №486/Г від 19.08.2010 в розмірі 15752,20 грн., (14762,21 грн. + 989,99 грн.), що підтверджується наданим позивачем розрахунком суми боргу, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки нафтопродуктів, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 24 500,30 грн. (40252,50 грн. - 15752,20 грн.)

07 квітня 2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 627 з пропозицією перерахувати на рахунок позивача заборгованість, проте, відповідач на претензію не відповів та кошти не перерахував.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 24 500,30 грн.

Відповідно до пункту 4.5 Договору згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного Договору Постачальник має право стягнути з Покупця 26% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (частина 1).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 26% річних від простроченої суми підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 9 016,31 грн. Розрахунок відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АМС-Лізинг” (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, ідентифікаційний код 34679205) на користь Приватного підприємства “Компанія “Надежда” (39400, Полтавська область, смт. Машівка, вул. Леніна, буд. 130, ідентифікаційний код 22519085) 24 500 (двадцять чотири тисячі пятсот) грн. 30 коп. основного боргу, 9 016 (девять тисяч шістнадцять) грн. 31 коп. 26% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.

рішення підписано 02.04.2012