Рішення № 22474923, 28.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/976-201228.03.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОТРАНС", смт. Кольчино

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛАЙН", м.Київ

про стягнення 12 507,04 грн.

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОТРАНС" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛАЙН" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 11108, 64 грн. та пені в сумі 699,20 грн. згідно Договору № 01/08-2011 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 01.08.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

В своїй позовній заяві позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Втім, позивачем неправильно визначено ціну позову, тому, згідно частини 3 ст. 55 ГПК України вона визначається судом та становить 11807, 84 грн.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОТРАНС", як Перевізником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛАЙН", як Замовником, було укладено Договір № 01/08 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні, далі Договір, відповідно до п. 1.1 якого Перевізник приймає на себе зобовязання щодо перевезення вантажів, далі Вантаж, автомобільним транспортом по території України та на території іноземних держав згідно Заявок Замовника. Номенклатура, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі умови та інші умови виконання послуг оговорюються в Заявках, які додаються до Договору і є невід'ємною його частиною.

З метою здійснення перевезення вантажу за місцем призначення сторони уклали Заявку № 010801 від 01.08.11р., далі Заявка, на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом с. Баланивка (Україна) м. Філоттрано (Італія).

Факт проведення перевезення вантажу згідно Договору підтверджено Заявкою та транспортною накладною CMR № 033069 за змістом якої вбачається, що було здійснене міжнародне перевезення вантажу за маршрутом с. Баланивка (Україна) м. Філоттрано (Італія).

Положеннями Заявки передбачено вартість перевезення в сумі 1150 Євро по курсу НБУ на день вивантаження.

На виконання умов Договору позивачем належним чином надані послуги з перевезення вантажу на загальну суму 13108, 64 грн., про що свідчить акт № ОА-0002289 здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 04.08.11р., який підписаний сторонами без зауважень та пропозицій.

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно Заявки, на підставі рахунку виставленого Перевізником.

Пунктом 3.2 Договору встановлено обовязок замовника оплатити рахунки Перевізника через 5 банківських днів з дати отримання акту виконаних робіт, подання оригіналів податкових накладних, оригіналів рахунків та СМR з відміткою вантажоотримувача про отримання.

Перелічені вказаним пунктом Договору документи отримані відповідачем 30.08.11р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення від 25.08.11р.

Свої зобовязання з оплати наданих послуг з перевезення вантажу відповідач в повному обсязі не виконав, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 11108, 64, яку позивач намагається стягнути.

Зобовязання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 423, 93 грн. за період з 06.09.11р. по 25.11.11р. з суми заборгованості в розмірі 13108, 64 грн. та за період з 25.11.11р. по 23.01.12р. з суми заборгованості в розмірі 11108, 64 грн., передбачену сторонами в пункті 4.5 Договору. Так, відповідальність Замовника наступає у випадку несвоєчасної оплати послуг з перевезення у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір перевезення вантажу. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно даного типу договору, визначили його предмет, найменування вантажу, вагу, дотримали його письмову форму, конкретизували умови перевезення, зокрема: відстань, пункт призначення, строк доставки, умови оплати, склали транспортну накладну, заявку, встановили вартість перевезення, а тому згідно вимог ст.ст. 627, 629, 546, 638, 908, 909 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних відносин сторін слід застосувати також приписи статей 306, 307 ГК України.

Так, стаття 909 ЦК України встановлює, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другої стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу ( одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частина друга вказаної статті передбачає обовязковість письмові форми договору перевезення. Договір підтверджується складенням транспортної накладної, передбаченого транспортними статутами та кодексами, що і було дотримано сторонами на час виникнення між ними правовідносин.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором перевезення у частині несплати останнім наданих послуг. Відповідач доказів перерахування суми заборгованості за надані послуги перевезення суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував. Тому позовні вимоги у частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11108, 64 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобовязань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 699, 20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Ухвалами господарського суду по даній справі від 30.01.12р. та від 07.03.12р. суд зобовязав відповідача надати письмово на листі свої пояснення щодо позову, у т.ч. мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, підписати акт звірки розрахунків, у випадку незгоди викласти свою окрему думку, акт надати в засіданні. Явку представників сторін було визнано обовязковою.

Судом на час розгляду спору дотримувалися вимоги відносно усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, здійснювалися заходи щодо дотримання поваги до них. Однак як свідчать винесені судом процесуальні документи представник відповідача двічі не виконав вимоги суду щодо забезпечення участі у судовому засіданні свого представника, наведення вимог та заперечень відносно предявленого позову та стягнення з нього заборгованості за договором.

Оцінивши фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що у діяльності підприємства відповідача існують недоліки, зокрема, неналежне ставлення його посадових осіб до своїх обовязків, відсутність належної правової оцінки спірним правовідносинам, нездійснення належного контролю за виконанням своїх договірних зобовязань перед контрагентами, організація претензійно-позовної роботи на підприємстві відбувається не належним чином, мають місце факти ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, а саме не надання витребуваних судом матеріалів, зазначених у процесуальних документах по справі, незявлення представника підприємства до судового засідання.

З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету штраф в сумі 100 грн., передбачений п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону та надіслати на його адресу окрему ухвалу згідно вимог ст. 90 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛАЙН", згідно ст.ст. 44,49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.03.12 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 627, 546, 638, 908, 909 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 193, 202, 232, 306, 307 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛАЙН" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛАЙН", 03124, м. Київ, бульвар Лепсе, буд. 19, кв. 9, код ЄДРПОУ 37141568, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТЄВРОТРАНС", 89636, селище міського типу Кольчино, вул. Набережна, буд. 17, код ЄДРПОУ 30015655, основний борг в сумі 11108, 64 грн., пеню в сумі 699, 20 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн., видавши наказ;

- державного бюджету України штраф в сумі 100 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 02.04.12р.