Рішення № 22474917, 30.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/53930.03.12 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3 від 01.01.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1602/12-01 від 16.02.2012р.);

В судовому засіданні 30.03.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(надалі ТДВ «СК «Наста», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(надалі СТДВ «Гарантія», відповідач) суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3239, 94 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «СК «Наста»на підставі генерального договору добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту № 1-259-09/9 від 25.09.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Пежо, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля МАН, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована СТДВ «Гарантія»позивачем було направлено останньому претензію на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 3239, 94 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні представник страхової компанії зазначав про невірність визначення суми страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений із страхувальником ТОВ «Ілта».

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За генеральним договором добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту № 1-259-09/9 від 25.09.2009р., застраховано автомобіль Пежо, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ТОВ «Ілта».

Згідно довідки відділу ДАІ Печерського району міста Києва при ГУ МВС України, 29.12.2010р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобіля Пежо, державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3 з автомобілем МАН, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду міста Києва від 02.02.2011р., справа 3-444/11.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Пежо, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 84, що складений 18.01.2011р. суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № НОМЕР_3 від 02.06.2004р.) складає 7762, 79 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 29.12.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2010-12-29/004 від 15.01.2011р. по договору страхування № 1-259-09/9 від 25.09.2009р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 3749, 94 грн..

Розмір страхового відшкодування здійснено у відповідності до умов договору страхування № 1-259-09/9 від 25.09.2009р. при врахуванні передбаченого розміру франшизи 6000 грн., розрахунок є додатком до страхового акту від 15.01.2011р..

Виплату страхового відшкодування по сумі 3749, 94 грн. проведено шляхом зарахування належної до сплати страхувальнику суми в рахунок належних до сплати страхових премій шляхом взаємозаліку згідно угоди № 7 від 15.01.2011р..

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань, про вчинення такого правочину інша сторона має бути повідомлена заявою.

Угода № 7 від 15.01.2011р. про проведення заліку взаємних однорідних вимог підписано як страховиком ТДВ «СК «Наста»так і страхувальником ТОВ «Ілта», і такий залучений до матеріалів справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль МАН, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Пежо, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування СТДВ «Гарантія»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/5528268.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем МАН, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 02.02.2011р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля МАН, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у СТДВ «Гарантія»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/5528268).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Пежо, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/5528268), а до ТДВ «СК «Наста»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 1-259-09/9 від 25.09.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до СТДВ «Гарантія», як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Пежо, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.

Сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Пежо, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 29.12.2010р., що визначений звітом про оцінку колісного транспортного засобу № 84 від 18.01.2011р..

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/5528268) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510 грн..

Таким чином, на користь позивача за вказаним договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/5528268) при врахуванні понесених страховиком витрат, які підтверджені звітом субєкта оціночної діяльності, підлягає відшкодуванню сума в розмірі 3239, 94 грн. (3749, 94 грн. 510 грн. франшиза згідно полісу ВЕ/5528268).

Посилання відповідача на необхідність врахування розміру франшизи передбаченої договором страхування, що укладений позивачем із своїм страхувальником, суд відхиляє, оскільки зазначене не передбачено Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивачем від потерпілого у ДТП 29.10.2010р. набуто право регресу до відповідача, як страховика-винної особи, при виплаті страхового відшкодування саме по сумі 3749, 94 грн., а вказаний розмір збитку підтверджений звітом субєкта оціночної діяльності.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Отримання відповідачем претензії позивача про виплату страхового відшкодування за вих. № 663 від 03.03.2011р. підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, що в копії залучене до матеріалів справи.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача у повному розмірі страхового відшкодування, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, оф. 13, ідент. код 21130899) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(01001, м. Київ, вул. Володимирська 5Б, ідент. код 35893575) 3239, 94 грн. (три тисячі двісті тридцять девять гривень 94 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 1411, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 02.04.2012