Рішення № 22474711, 02.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 р. Справа № 5010/147/2012-17/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Хімчак Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116;

до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

про стягнення 2672630 грн. 98 коп., в т.ч. 2404078 грн. 47 коп. борг, 187556 грн. 59 коп. пеня, 19479 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 61516 грн. 55 коп. 3 % річних;

за участю представників сторін:

Від позивача: представники не з'явились;

Від відповідача: ОСОБА_1. (довіреність № 20 від 10.01.2011);

ВСТАНОВИВ: Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення 2672630 грн. 98 коп., в т.ч. 2404078 грн. 47 коп. борг, 187556 грн. 59 коп. пеня, 19479 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 61516 грн. 55 коп. 3 % річних.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх.№1243/2012-свх від 22.02.12), в якому не заперечує позовні вимоги про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних. Не погоджується з позовними вимогами про стягнення пені та зазначає, що п. 9.3 договору поставки природного газу від 20.12.2010р. №06/10-2283ТЕ-15 визначено, що неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом. Вважає, що оскільки, позивач не звертався з претензією до відповідача, а позовна заява датована 31.01.12, то до моменту звернення з позовною заявою про стягнення пені договором не передбачалось нарахування пені. З огляду на вказане вважає, що відповідач не порушував прав позивача, отже відсутні підстави для нарахування пені. Також відповідачем подано заяву (вх.№1768/2012-свх від 14.03.12) про застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення пені.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

20.12.10 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Водотеплосервіс" укладено договір № 06/10-2283ТЕ-15 про закупівлю природного газу за державні кошти з додатком № 1 від 20.12.10, а також укладено додаткову угоду №1 від 28.01.11, додаткову угоду № 2 від 04.04.11, додаткову угоду № 3 від 30.09.11, додаткову угоду № 4 від 03.10.11.

У відповідності до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.

Згідно п. 1.2. договору, позивач передає відповідачу в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 9040 тис. куб. м.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу протягом січня - квітня 2011 року природний газ на загальну суму 3454490 грн. 47 коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а.с.22-25).

Порядок здійснення оплати передбачений п. 4.1. договору, згідно якого розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за поставлений природний газ, внаслідок чого виник борг в сумі 2404078 грн. 47 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 2404078 грн. 47 коп., наявність такого боргу відповідачем не заперечується.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 2404078 грн. 47 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 19479 грн. 37 коп. інфляційних втрат та 61516 грн. 55 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 7.3.1 договору, у разі порушення відповідачем умов п. 4.1. договору відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно п. 9.3 договору, строк позовної давності за цим договором та до вимоги про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

На підставі даного пункту договору відповідачу за порушення порядку здійснення оплати, нараховано пеню в сумі 187556 грн. 59 коп. за період з 01.08.11 по 01.02.12 (184 дні).

Посилання відповідача на відсутність звернення позивача з претензією до відповідача, а також подання позову 31.01.12 як на відсутність підстави для нарахування пені є необґрунтованими та безпідставними, оскільки право на нарахування пені за порушення зобов'язання не пов'язано з настанням 6 місяців прострочення, а п. 9.3. договору встановлено порядок нарахування штрафних санкцій у відповідності до вимог ст. 232 Господарського кодексу України.

Вимога відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог щодо стягнення пені є безпідставною, оскільки вимогу про стягнення пені заявлено в межах строку позовної давності.

Позивачем дотриманий порядок нарахування пені, що відповідає чинному законодавству та умовам договору, тому у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

З огляду на правильність та обґрунтованість поданих розрахунків пені, позовні вимоги про стягнення 187556 грн. 59 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті та наявності підстав для нарахування пені.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 2404078 грн. 47 коп. основного боргу, 19479 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 61516 грн. 55 коп. 3 % річних, 187556 грн. 59 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 530, 610, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, 193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення 2672630 грн. 98 коп. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 32364207) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (ідентифікаційний код 31301827) 2404078 грн. 47 коп. (два мільйона чотириста чотири тисячі сімдесят вісім гривень, сорок сім копійок) - основного боргу, 19479 грн. 37 коп. (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень, тридцять сім копійок) - інфляційних втрат, 61516 грн. 55 коп. (шістдесят одну тисячу п'ятсот шістнадцять гривень, п'ятдесят п'ять копійок) - 3 % річних, 187556 грн. 59 коп. (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень, п'ятдесят дев'ять копійок) - пені, 53452 грн. 62 коп. (п'ятдесят три тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні, шістдесят дві копійки) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 04.04.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 04.04.12