Рішення № 22474587, 29.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/4/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.12 Справа № 5009/436/12

За позовом: Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м.Запоріжжя

до Приватного підприємства "Даліда", м. Запоріжжя

про стягнення 56 973 грн. 69 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 58 від 29.06.2011р.

Від відповідача: не зявився

Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Даліда" 47 820 грн. 56 коп. заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг, 3 608 грн. 25 коп. пені, 2 653 грн. 18 коп. втрат від інфляції, 1 610 грн. 25 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 01.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 5009/436/12, присвоєно справі номер провадження 13/4/12 та призначено судове засідання на 10.02.2012р.

У звязку з неявкою у судові засідання, відкриті 10.02.2012р. та 14.03.2012р. відповідача, ухвалами суду від 10.02.2012р. та 14.03.2012р. розгляд справи відкладався.

29.03.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач надав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимоги, просить суд стягнути з відповідача 56 973 грн. 69 коп. заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг за період з вересня 2009р. по лютий 2012р., 3 608 грн. 25 коп. пені, 2 653 грн. 18 коп. втрат від інфляції, 1 610 грн. 25 коп. 3 % річних.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги на загальну суму 64 845 грн. 37 коп.

Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Отже, в разі зайнятості одного з представників підприємства, сторони не позбавлені можливості направити у судове засідання іншу особу, наділивши її відповідними повноваженнями.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені і інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

В судовому засіданні 29.03.2012р. справу розглянуто, прийнято і оголошено рішення, на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

У зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення КП «ЗТМК»на ДП «ЗТМК на виконання постанови КМУ від 25.02.2009р. № 154 «Про утворення Державної холдингової компанії «Титан України»та наказу Мінпромполітики України від 17.03.2009р. № 200 «Про перетворення шляхом реорганізації КП «ЗТМК», ДП «ЗТМК»є правонаступником усіх майнових та особистих немайнових прав та обов'язків КП «ЗТМК».

09.02.2007 року між Казенним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (балансоутримувач орендованого майна) та Приватним підприємством "Даліда" (орендар) було укладено договір № 22 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п.1.1 договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40, загальною площею 5023.10 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Пунктом 2.1.1 договору встановлено розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються позивачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, визначається щомісячними розрахунками вартості обслуговування та ремонту будівлі, та інших послуг позивача, згідно з діючими на дату розрахунків цінами, тарифами, розміром заробітної плати.

Відповідно до п. 2.1.2 договору надання відповідачу комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами, плата за які не входить у загальний розрахунок експлуатаційних витрат, та виконується згідно з виставленими рахунками.

Відповідно до п. 2.2.3 договору відповідач зобов'язаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім місяцем, вносити плату на рахунок позивача, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Позивач у повному обсязі виконав умови договору № 22.

В порушення умов договору відповідач за період з вересня 2009 р. по лютий 2012р. не виконує взяте на себе зобов'язання перед позивачем.

Крім того, не сплаченими відповідачем залишаються витрати на утримання орендованого майна

У звязку з несплатою відповідачем орендної плати, витрат на утримання майна, за період з вересня 2009 р. по лютий 2012р., що є порушенням умов договору, заборгованість відповідача перед позивачем склала 56 973 грн. 69 коп. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Даліда" 56 973 грн. 69 коп. заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг за період з вересня 2009р. по лютий 2012р. обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 608 грн. 25 коп. пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до договору пеня у розмірі 3 608 грн. 25 коп. позивачем заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім вищезгаданих вимог про стягнення основного боргу та пені, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 653 грн. 18 коп. втрат від інфляції та 1 610 грн. 25 коп. 3% річних.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 610 грн. 25 коп. та втрат від інфляції у розмірі 2 653 грн. 18 коп. заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватне підприємство “Даліда” (69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 40, код ЄДРПОУ 31920746, р/р 260052241 у ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”) на користь Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26000010155979 ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) 56 973 (пятдесят шість тисяч девятсот сімдесят три) грн. 69 коп. заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг, 3 608 (три тисячі шістсот вісім) грн. 25 коп. пені, 2 653 (дві тисячі шістсот пятдесят три) грн. 18 коп. втрат від інфляції, 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 25 коп. 3 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 29.03.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва