Рішення № 22474570, 30.03.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.03.2012 Справа № 5008/1324/2011

За позовом Фізичної особи підприємця арбітражного керуючого (розпорядника майна) Відкритого акціонерного товариства „Укрліфт” ОСОБА_1, м.Київ

до відповідача 1 - Ужгородської міської ради, м.Ужгород

до відповідача 2 - Дочірнього підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп”, м.Ужгород

до відповідача 3 - Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород

третя особа - 1 без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Приватне підприємство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж”, м.Ужгород

третя особа - 2 без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Комунальне підприємство „Ужгородліфт”, м.Ужгород

третя особа - 3 без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС ліфт груп”, м.Мукачево

про часткове скасування рішень, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності на нерухоме майно та зобов”язання вчинити дії,

СУДДЯ Й.Й. КАДАР

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2., представник за довіреністю від 08.08.2011р.,

від відповідача 1 - ОСОБА_3., доручення № 02-11/330 від 15.06.2011 року;

від відповідача 2 - ОСОБА_4., предстаник за довіреність від 02.06.2011р.,

від відповідача 3 - не з”явилися,

від третьої особи - 1 без самостійних вимог на стороні відповідача 1 - не з”явилися,

від третьої особи - 2 без самостійних вимог на стороні відповідача 1 - ОСОБА_4., предстаник за довіреність від 02.06.2011р.,

від третьої особи - 3 без самостійних вимог на стороні відповідача 1 - ОСОБА_4., предстаник за довіреність від 02.06.2011р.,

СУТЬ СПОРУ: Фізичною особою підприємцем арбітражним керуючим (розпорядника майна) Відкритого акціонерного товариства „Укрліфт” ОСОБА_1, м.Київ заявлено позов до відповідача 1 - Ужгородської міської ради, м.Ужгород, до відповідача 2 - Дочірнього підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп”, м.Ужгород до відповідача 3 - Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Приватне підприємство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж”, м.Ужгород, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 2 Комунальне підприємство „Ужгородліфт”, м.Ужгород, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС ліфт груп”, м.Мукачево, про скасування рішення Ужгородської міської ради № 285 від 06.04.2007р. в частині адмінбудівлі літера „Б”, за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4; рішення Ужгородської міської ради № 502 від 27.10.1993р. - в частині адмінбудівлі літера „Б”, за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4; рішення Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.2009р. (п.7.4.); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.11.2005р.; визнання права власності на нерухоме майно (адмінбудівля літера „Б”) та зобов”язання КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ „Укрліфт” на об”єкти нерухомого майна,а саме адмінбудівлю літера „Б” та гараж литера „Д” розміщенні за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Позивач з урахуванням доповнень до позовної заяви від 27.10.2011р. (том 1, а.с. 112-115) звернувся до суду з вищенаведеними вимогами, а його предстаник уточнивши їх в ході судового розгляду наполягає на задоволенні позову, покликаючись на обгрунтованість та доведеність позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні наполягаючи на задоволенні позовних вимог та спростовуючи заперечення та доводи відповідача -1 Ужгородської міської ради, відповідача 2 - Дочірнього підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп”, м.Ужгород, відповідача 3 - Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород та третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача посилається на те, що спірні об”єкти придбані ним у власність у процесі приватизації шляхом передачі їх Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству - засновником ВАТ „Укрліфт” до статутного фонду останього правонаступником якого є позивач у справі, приміщення по вул. Польовій, 4 в м. Ужгород. Вказана приватизація вищеприведеного об”єкту нерухомого майна не визнана недійсною та ніким, зокрема Ужгородською міською радою не оспорена у встановленому порядку, а оспорювані рішення Ужгородської міської рали та виконкому № 285 від 06.04.2007р., № 1344 від 25.12.2009р. та розпорядження № 502 від 28.10.1993р. порушують його права власника на об”єкти майна розташовані по вул. Польовій,4 м. Ужгорода.

Відповідач 1 - Ужгородська міська рада вважає позовні вимоги безпідставними. Майно, яке є предметом спору вважає комунальною власністю міста, посилаючись при цьому на розпорядження голови Ужгородської міської управи від 28.10.1993 за № 502 „Про доповнення додатку № 1 до розпорядження від 02.07.1993р. № 291 „Про реєстрацію права власності”, відповідно до якого об”єкти нерухомого майна за адресою вул. Польова, 4 в м.Ужгорорі зараховано до комунальної власності з перебуванням на балансі наступних підприємств: МВТП „Явір” ОПП „Закапаття”, підприємства „Рембудмонтаж”, КТБ ОПП „Закарпаття”. Підприємству „Закарпатліфт” - правонаступником якого є дочірнє підприємства позивача спеціалізоване ремонтно будівельне управління 2Закарпатліфт2 приміщення по вул. Польовій, 4, за розпорядженням глави міської управи від 03.12.1993р. за № 576 були передані на баланс, що не породжує права власності балансоутримувача на це приміщення. В подальшому рішенням Ужгородської міської ради від 06.04.07 № 285, прийнятого на IV сесії V скликання, пунктом 1 цього рішення скасовано пункти 1, 2 Розпорядження Глави Ужгородської міської управи від 03.12.1993р. № 576 „Про вилучення та виділення земельних ділянок фізичним та юридичним особам, підприємствам, організаціям для будівництва та вирощування сільськогосподарських культур та передачу будівель на баланс”, а також передано на баланс Управління майном міста будівлі літ. “Б”, “В”, “Г”, “Д”за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4. (п.2 рішення); Рішенням Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.2009р.(п.7.4) скасовано Державний Акт на право постійного користування землею від 05.05.2001р. № 314 ІІ-ЗК № 001025 (виданий Спеціалізованому ремонтно будівельному управлінню „Закарпатліфт”, м. Ужгород, вул. Польова, 4) у зв”язку з скасуванням розпорядження глави міської управи (№ 576) від 03.12.1993р. в частині передачі на баланс будівель підприємству „Закарпатліфт” (том 1, а.с. 51). Стверджуючи про відсутність в позивача порушеного права, яке підлягає судовому захисту посилається на договір купівлі-продажу корпоративних прав між АТВТ „Укрліфт” та ТОВ „В.В.С. ліфт груп”, відповідно до якого власником ДП „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфт” стало ТзОВ „В.В.С. ліфт груп”. Крім того заперечуючи в частині вимог позивача про визнання права власності, відповідач 1 звернувся з заявою про застосування строків позовної довності. Відповідач 1 вказує, що позивач про порушення свого прпава власності, яке проявилося у невизнанні Ужгородською міською радою дізнався ще у грудні 2004р.

Відповідача 2 - Дочірнє підприємство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфт” Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп” у даній справі проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у в повному обсязі. Зокрема, в поданому письмовому запереченні від 02.02.2012р. (том 2, а.с. 31-33) зазначає, що станом на 01.01.03 на балансі СРБУ "Закарпатліфт" рахувалося основних засобів на суму 92,8 тис.грн.. (в т.ч. будинки і споруди 35,8 тис.грн.) про що свідчить "звіт про основні засоби, нарахування податкової економічної амортизації і використання амортизаційних відрахувань" у 2003 році, та примітка до річної фінансової звітності за 2003 рік (форма 5), а також баланс за III квартал 2003 року. Вважає безпідставними посилання позивача на лист ВАТ "Укрліфт" від 11.01.2005 року зазначаючи, що в І кварталі 2005 року не було проведено ніяких дій по передачі або прийому на баланс будинків і споруд між СРБУ "Закарпатліфт" та ВАТ "Укрліфт" про що свідчить баланс за І квартал 2005 року та вказує, що згідно оборотно-сальдової відомості за період 01.01.2005 - 31.05.2005 р.р. дані будівлі в сумі 35,8 тис. грн. знаходяться на балансі СРБУ "Закарпатліфт", а купівля-продаж корпоративних прав Акціонерного товариства відкритого типу "Укрліфт" на ДП СРБУ "Закарпатліфт" укладено 20 травня 2005 року. Важає, що наведене свідчить про те, що на час продажу будинки та споруди, в сумі 35,8 тис.грн.. знаходились на балансі СРБУ "Закарпатліфта".

Також вказує, що не було враховано те, що право постійного користування земельною ділянкою по вул. Польовій, 4 з 05.05.2001р. і по даний час належим ДП «СРБУ «Закарпатліфт». Таке право не припинено, а державний акт на право постійного користування земельною ділянкою не скасований, ДП «СРБУ «Закарпатліфт»ТОВ «В.В.С. ліфт груп»і надалі сплачує земельний податок, так як землекористувачем є ДП «СРБУ «Закарпатліфт», яке належить на праві власності ТОВ «В.В.С. ліфт груп». У зв”язку вищеприведеним представник відповідача 2 просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач 3 - Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород для участі в судовому засіданні не з”явився, вимог викладених в ухвалах суду від 08.02.2012р., 29.02.2012р. та 14.03.2012р. не виконав, а саме, не подав письмові пояснення на позов з доказами в його обґрунтування.

Уповноважений представник третьої особи 1 - Приватного підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж”, м.Ужгород письмовим відзивом на позов № 220 від 05.10.2011р. (том 1, а.с. 86) та № 248 від 24.10.2011р. (том 1, а.с. 98) проти позову не заперечує та просить суд врахувати, що Приватне підприємство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж” в об”єкті, що є предметом спору придбало у відповідача частину будівлі згідно договору купівлі-продажу і оформило право власності на цей об”єкт (договір купівлі-продажу № 701 від 25.06.2010р. та Свідоцтво на право власності на будівлі приміщення літ „Б” загальною площею 63,7 м.кв. згідно акту передачі об”єкту від 27.07.2010р. долучено до відзиву на позов том 1, а.с. 99-101).

Комунальним підприємством „Ужгородліфт”, м.Ужгород, яке судом залучено до участі у справі, як третя особа 2 без самостійних вимог на стороні відповідача 1, письмових документально обгрунтованих пояснень суду не подано, а уповановажений представник, який прийняв участь в судовому засіданні 02.02.2012р. позов не визнав.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп”, яке судом залучено до участі у справі, як третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 3 у даній справі проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у в повному обсязі з мотивів наведених у поданому письмовому поясненні № 7 від 30.11.2011 року ( том 2, а.с. 1-2) у якому зазначає, що за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 20.05.2005 року власником ДП „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфт” стало ТзОВ”В.В.С. ліфт груп”. При цьому стверджує, що позивач продавши корпоративні права на його користь позбавився права вимоги на всі будівлі, які за його твердженням перебували на балансі ДП „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфт”, що підтверджено як він вважає також аудиторським висновком незалежної аудиторської компанії ТОВ „Аудиторська компанія Закарпат-Бізнес Консалтінг” від 2006р., який судом долучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області № 5008/1324/2011 від 21.09.2011р. порушено провадження у даній справі. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Так ухвалою суду від 06.10.2011р. залучено до участі у справі: третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Приватне підприємство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфтмонтаж”, м.Ужгород; третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача 2 Комунальне підприємство „Ужгородліфт”, м.Ужгород; третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС ліфт груп”, м.Мукачево, третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача 4 Комунальне підприємство „Ужгородське Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації”, м.Ужгород.

У судовому засіданні 17.11.2011р. судом на підставі поданого представником відповідача клопотання в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яке представниками позивача та третьої особи 1 не заперечено, продовжено строк розгляду спору в справі №5008/1324/2011.

Ухвалою суду від 09.12.2011р. судом за власною ініціативою та взявши до уваги пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю „В.В.С ліфт груп” обставин придбання у позивача корпоративних прав на власність ДП „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфт”, який згідно з спеціальним витягом № 11237759 від 26.09.2011 року (а.с.64) є юридичною особою з повним найменуванням Дочірнє підприємство „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп” та з метою повного та об"єктивного вирішення спору, захисту законних прав та інтересів строін відповідно до вимог статті 24 ГПК України залучив до участі у справі, як відповідача 2 Дочірнє підприємство „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп”. У зв”язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 20.01.2012р. за клопотанням відповідача 2 - Дочірнього підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” було відкладено розгляд справи та повторно зобов”язано позивача подати докази докази в підтвердження передачі з балансу Дочірнього підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп” на баланс позивача спірні будівлі (в оригіналі чи належним чином завірених копіях).

На виконання вимог Ухвали суду від 20.01.2012р. у справі №5008/1324/2011 уповноважений представник позивача в судовому засіданні 02.02.2012р. подав суду акт прийому передачі від 27.01.2005р. (долучений до матеріалів справи) про передачу з балансу Дочірнього підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” (відповідач 2) на баланс АТВТ „Укрліфт” (позивач) спірні будівлі, а саме будинок, гараж та складські приміщення та статут Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління „Закарпатліфт” акціонерного товариства відкритого типу „Укрліфт”.

В судовому засіданні 02.02.2012р. представник відповідача 1 - Ужгородської міської ради подав заяву від 02.02.2012р. в якій просить суд залучити в якості другого відповідача до участі у даній справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача 1 - Приватне підприємство „Закарпатліфтмонтаж”, мотивуючи її тим, що частина будівлі літ. Б. по вул. Польовій, 4, площею 63,7 кв.м. була приватизована шляхом викупу ПП „Закарпатліфтмонтаж” та зазначає, що рішення по справі може безпосередньо вплинути на їх права та охоронювані законом інтереси. На підтвердження викладених в вищезазначеній заяві обставин подав договір купівлі-продажу № 701 від 25.06.2010р., витяг з державного реєстру правочинів № 8693794 від 25.06.2010р., свідоцтво № 690 від 27.07.2010р. на право власності на будівлі приміщення літ. Б загальною площею 63,7 кв.м. та акт передачі приватизованого об”єкта від 27.07.2010р.

В задоволенні вищезазначеної заяви відповідача 1 - Ужгородської міської ради судом відмовлено про що зазначено в ухвалі суду від 08.02.2012р.

Представник Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області в судовому засіданні 02.02.2012р. подав суду письмове пояснення № 230 від 01.02.2012р. в якому вказує на те, що Комунальне підприємство „Ужгородське Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації” реорганізовано в Комунальне підприємство „Ужгородське міське бюро технічної інвентаризації”, яке було ліквідовано згідно рішення ІV сесії V скликання Ужгородської міської ради № 227 від 02.02.2007р. Також зазначає, що новостворене КП „БТІ м. Ужгорода” не являється правонаступником ліквідованого КП „Ужгородське МБТІ” (в підтвердження подав рішення ІV сесії V скликання Ужгородської міської ради № 227 від 02.02.2007р.).

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 08.02.2012р. № 5008/1324/2011 залучено до участі у справі як відповідача - 3 - Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області (м.Ужгород, пл. Поштова, 3, 88000) та зобов”язано подати суду письмові пояснення на позов з доказами в його обгрунтування. У зв”язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням глави міської управи № 502 від 28.10.1993р. про реєстрацію права власності, зареєстровано право власності на майно та будівлі підприємств, організацій та установ /згідно до додатку 1 в перелік якого ввійшов спірний об”єкт по вул. Польова, 4, м. Ужгород/ за фондом комунального майна м. Ужгорода (том 1, а.с. 39).

Розпорядженням глави міської управи про доповнення додатку І до розпорядження № 291 від 02.07.93”Про реєстрацію права власності” зараховано на комунальний баланс та зобов”язано Ужгородське державне міжрегіональне виробниче підприємство технічної інвентаризації зареєструвати право власності на майно та будівлі підприємств, організацій та установ за фондом комунального майна м. Ужгорода згідно з додатком І в тому числі на спірний об”єкт по вул. Польова, 4, м. Ужгород (том 1, а.с. 152-153).

Згідно розпорядження голови Ужгородської міської ради народних депутатів від 03.12.1993р. №576 надано в постійне користування малому державному підприємству „Закарпатліфт” (позивачу по справі) земельну ділянку площею 0,216 га по вул. Польова, 4 для будівництва виробничої бази та передано на баланс існуючі на території даної земельної ділянки будови, а підприємство „Закарпатліфт” натомість передало міській управі приміщення по вул. Гоголя, 11 у м. Ужгороді ( том 1, а.с. 41) .

На основі розпорядження голови Ужгородської міської ради народних депутатів від 03.12.1993р. була розроблена проектна документація на проведення ремонту та реконструкції адмінбудівлі (літера Б), так як вона знаходилась в аварійному стані. Для цього ВАТ „Укрліфт” були виділені кошти в сумі 260877 000,00грн., які були використані на проведення капітального ремонту, встановлення водопостачання, каналізації та газифікації (підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи, том 1, а.с. 73-81).

На виконання вказаного розпорядження проведено передачу зазначених будівель і споруд з балансу фонду комунального майна на баланс МДП „Закарпатліфт” Державного підприємства „Укрліфт”, про що сторонами складено та підписано акт прийому-передачі 01.03.1994р.

На виконання Указу Президента України від 15.06.1993р. „Про корпоратизацію підприємств”, наказу Міністерства економіки України від 27.08.1993р. № 54 та на підставі Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. № 508, Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству видано наказ від 09.02.1994р. № 9 „Про створення відкритого акціонерного товариства „Укрліфт”, на підставі якого створено шляхом перетворення Державного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Укрліфт”, відкрите акціонерне товариство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Укрліфт” (ВАТ „Укрліфт”), до якого як правонаступника всіх прав і обовязків корпоратизованого державного підприємства перейшли всі активи і пасиви.

Відповідно до витягу з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна станом на 01.01.1994р., яке було передане до статутного фонду ВАТ „Укрліфт” та є власністю товариства, затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, у власність ВАТ „Укрліфт” разом з іншим майном було передано й адмінбудівлю та гараж за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 12.12.1995р. № 1712 процес приватизації акціонерного товариства „Укрліфт” визнано завершеним.

У 2001 році Закарпатському відділенню ВАТ „Укрліфт” СРБУ „Закарпатліфт” (позивачу по справі) було видано державний акт на право постійного користування землею серії II ЗК № 001025, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 314 від 05.05.2001р., який засвідчує право підприємства на постійне користування земельною ділянкою площею 0,216 га, наданою під виробничу базу за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Отже, матеріалами справи, а саме: наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 09.02.1994р. № 9 „Про створення відкритого акціонерного товариства „Укрліфт”, переліком нерухомого майна, переданого засновником до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 12.12.1995р. № 1712-Пр „Про завершення приватизації ВАТ „Укрліфт”, затвердженим регіональним відділенням Фонду державного мана України по м.Києву витягом з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна за станом на 01.01.94р., яке було передано до статутного фонду ВАТ „Укрліфт” та є власністю товариства, статутом акціонерного товариства відкритого типу „Укрліфт” (зареєстрованим 15.10.03р. у Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій України від 23.10.03 встановлено, що позивач як правонаступник відкритого акціонерного товариства „Укрліфт” є власником переданого до статутного фонду останього об”єктів нерухомого майна, зокрема, розташованих в м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству видано від 09.02.1994р. № 9 „Про створення відкритого акціонерного товариства „Укрліфт” створено шляхом перетворення Державного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства „Укрліфт”, відкрите акціонерне товариство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Укрліфт” (ВАТ „Укрліфт”), до якого як правонаступника всіх прав і обовязків корпоратизованого державного підприємства перейшли всі активи і пасиви. ( том1, а.с. 38-50).

Таким чином, наведені обставини свідчать про набуття позивачем права власності на обєкт нерухомості адмінбудівлю (літ. „Б”) за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4. Відповідно до ст. 49 ЗУ „Про власність” (чинним на момент виникнення спірних відносин) володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Статтею 392 Цивільного кодексу України унормовано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.

Отже, підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

За вказаних обставин у задоволенні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування вище приведеного розпорядження глави міської управи № 502 від 28.10.1993р. про реєстрацію права власності, яким зареєстровано право власності на майно та будівлі підприємств, організацій та установ /згідно до додатку 1 в перелік якого ввійшов спірний обєкт по вул. Польова, 4, м. Ужгород/ за фондом комунального майна м. Ужгорода, то в задоволенні такої слід відмовити з огляду на безпідставність заявленої вимоги, оскільки позивачем не подано належного обґрунтування підстав для скасування такого розпорядження.

Доводи відповідача 1 про пропуск позивачем строку позовної давності судом відхиляються, виходячи з наступного. Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Частина 2 ст. 264 ЦК України встановлює, що позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Матеріали справи містять докази звернення позивача до відповідача 1, зокрема у справі №4/65 де позивач звертався до відповідача з позовом про визнання недійсним (нечинним) та скасування рішення Ужгородської міської ради від 06.04.07 №285. Ухвалою суду № 4/65 від 18.12.08р. провадження у справі закрите, оскільки суд дійшов висновку, що справу слід розглядати не у порядку адміністративного судочинства, а господарського судочинства. Відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. З огляду на викладене, суд констатує, що строк позовної давності в частині визнання права власності за позивачем на спірні обєкти не сплив. Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до суду із позовними заявами в яких містилися вимоги повязані із захистом права власності позивача на спірне майно. Так, 17.01.07 постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №5/39-А задоволено позов позивача про визнання неправомірним та скасування рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.05 №165 в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року №576 про передачу на баланс ДП СРСУ „Закарпатліфт” всіх будівель по вул. Польовій, 4 в м. Ужгород і передачі цих обєктів нерухомості на баланс управління майнової політики, а рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.01.2011р. у справі № 16/121 визнано незаконним та частково скасовано пункти 1, 2 рішення Ужгородської міської ради №285 від 06.04.07 у частині нерухомого майна - гаража (літера „Д”) та визнано за акціонерним товариством відкритого типу „Укрліфт” (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52-Б, код НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно гараж (літера „Д”), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Спростовуючи доводи відповідача 2 - Дочірнього підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будувельне управління „Закарпатліфт” Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп”, м.Ужгород та третьої особи 3 без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС Ліфт Груп”, м.Мукачево стосовно відсутності у позивача права вимоги на будівлі, що складають предмет договору купівлі-продажу корпоративних прав від 20.05.2005 року, позивач посилається на те, що спірне майно яке перебувало на балансі ДП „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфт” було передано на баланс позивача відповідно до листа АТВТ „Укрліфт” № 25-07/489/1 від 11.01.2005 р. ( до матеріалів справи додано лист позивача № 25-07/489/1 від 11.01.2005 р., наказ № 81 від 21.05.2005р., баланс за 1 квартал 2005р., акт прийому-передачі від 27.01.2005р). Аудиторський висновок незалежної аудиторської компанії ТОВ „Аудиторська компанія Закарпат-Бізнес Консалтінг” від 2006р. на який посилається відповідач 2 на підтвердження своїх заперечень, не спростовує вище приведені доводи позивача, стосовно факту передачі з балансу ДП „Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління „Закарпатліфт” на баланс АТВТ „Укрліфт” на виконання наказу № 81 від 21.05.2005р. та підтверджує факт відсутності на балансі відповідача 2 основних засобів, що знайшло своє відображення за висновком аудитора в журналі обліку основних засобів відповідача 2 за 2005р. (том 2, а.с. 30-31).

Таким чином, аудиторський висновок не доводить вище приведені твердження відповідача 2 та третьої особи 3 без самостійних вимог на стороні відповідача 1 стосовно відсутності у позивача права вимоги на спірні будівлі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи відповідача 1 не спростовують висновки суду щодо права власності позивача за вищеприведених обставин на спірний об”єкт нерухомості (адмінбудівля літ. „Б”) за адресою: вул. Польова, 4, м. Ужгород, якого суд дійшов за наслідками розгляду даної вимоги, а відтак відхиляються як такі що не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Матеріалами справи знайшли своє підтвердження доводи позивача, що відповідачем 1 протягом 2005 - 2009 років, як органом місцевого самоврядування приймались оспорювані рішення та вчинялися дії, якими було порушено права власності на об”єкти нерухомості по вул. Польовій, 4, м. Ужгород.

Так, рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 165 від 08.05.2005р. вирішено: вважати таким, що втратив чинність п. 2 розпорядження глави міської управи від 03.12.1993р. № 576 (п.1); управлінню майнової політики міста прийняти на баланс будівлі : літ. „Б”, літ. „Г”, літ „Д” за адресою : м. Ужгород, вул. Польова, 4 (п.2); контроль за виконанням даного рішення передано на першого заступника міського голови (п.3).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №5/39-А від 17.01.07р. задоволено позов позивача про визнання неправомірним та скасування рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.05 №165 в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року №576 про передачу на баланс ДП СРСУ „Закарпатліфт” всіх будівель по вул. Польовій, 4 в м. Ужгород і передачі цих обєктів нерухомості на баланс управління майнової політики.

Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 21.11.2005р. на підставі Розпорядження глави міськорї управи № 502 від 28.10.1993р. про реєстрацію права власності, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, будівлі літ „Б”, „В”, „Г”, „Д” по вул. Польовій,4 м. Ужгорода, Ужгородській міській раді (том 1, а.с. 40).

В подальшому, рішенням Ужгородської міської ради від 06.04.07 № 285, прийнятого на IV сесії V скликання, пунктом 1 цього рішення скасовано пункти 1, 2 Розпорядження Глави Ужгородської міської управи від 03.12.1993р. № 576 „Про вилучення та виділення земельних ділянок фізичним та юридичним особам, підприємствам, організаціям для будівництва та вирощування сільськогосподарських культур та передачу будівель на баланс”, згідно з яким позивачу було передано у постійне користування зазначену вище земельну ділянку площею 0,216 га , а також передано на його баланс відповідні споруди.

Згідно п. 2 вказаного рішення міської ради Управління майном міста зобовязано прийняти на баланс будівлі літ. “Б”, “В”, “Г”, “Д”за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Рішенням Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.2009р.(п.7.4) скасовано Державний Акт на право постійного користування землею від 05.05.2001р. № 314 ІІ-ЗК № 001025 у зв”язку з скасуванням розпорядження глави міської управи від 03.12.1993р. в частині передачі на баланс будівель підприємству „Закарпатліфт” (том 1, а.с. 51).

За змістом ч.2 ст. 144 Конституції України та ч.10 ст. 59 закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових особ з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов”язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв”язку з прийняттям відповідного акта прав та охорпонюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим обо органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналізуючи матеріали справи, доводи сторін з приводу спірних правовідносин, пояснення позивача та заперечення відповідача щодо визнання незаконним та скасування вищеприведених оспорюваних рішень відповідача 1 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.11.2005р. суд констатує наступне.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно преамбули Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 24 цього Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону).

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).

Відповідно до частини 1 пункту 2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)", відповідно до якого в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також у вищезгаданому рішенні Конституційним Судом України зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України ( 2768-14 ), перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України ( 2768-14 ), є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

На позовні вимоги про визнання недійсним акта органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право, відповідно до пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України ( 435-15 ) не поширюється строк позовної давності.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 149 ЗК України ( 2768-14 ) вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів у випадках, передбачених законом, на компенсаційних засадах з визначенням повноважень органів, які здійснюють таке вилучення, та обмежень, встановлених статтею 151 ЗК України ( 2768-14 ).

Пунктом 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Отже, з аналізу даної статті вбачається, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суд враховує, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. (Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 16.04.2004, № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ").

Отже, вимоги позивача про визнання незаконними та скасування рішення Ужгородської міської ради № 285 від 06.04.2007р. в частині адмінбудівлі літера „Б”, за адресою: м. Ужгород, вул. Польова,4 та рішення Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.2009р. (п.7.4.); свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.11.2005р. підлягають до задоволення.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач заявив також вимогу про зобовязання КП „Ужгородське Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації”, м.Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ „Укрліфт” на об”єкти нерухомого майна,а саме адмінбудівлю літера „Б” та гараж литера „Д” розміщенні за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство „Ужгородське Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації” реорганізовано в Комунальне підприємство „Ужгородське міське бюро технічної інвентаризації”, яке було ліквідовано згідно рішення ІV сесії V скликання Ужгородської міської ради № 227 від 02.02.2007р. Новостворене КП „БТІ м. Ужгорода” не являється правонаступником ліквідованого КП „Удгородське МБТІ”.

Разом з тим, матеріали справи, зокрема, Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємства станом на 02.02.2012р. свідчать про припинення юридичної особи - Комунального підприємства „Ужгородське міське бюро технічної інвентаризації”.

Частиною 4 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відтак, провадження у справі стосовно зобов”язання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ „Укрліфт” на об”єкт нерухомого майна, а саме гараж літера „Д” розміщений за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4. підлягає припиненню у відповідності до вимог ч.4 ст. 80 ГПК України, оскільки позивачем подано заяву від 14.03.2012р., в якій відмовляється від позовних вимог в частині зобовязання КП „Ужгородське Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації”, м.Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ „Укрліфт” на об”єкт нерухомого майна, а саме гараж литера „Д” розміщенний за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

Що стосується вимоги про зобовязання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ „Укрліфт” на об”єкт нерухомого майна, а саме адмінбудівлю літера „Б” розміщений за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, суд констатує наступне.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно визначено Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5.

Відповідно до п. 1.2. Тимчасового положення Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно п. 2.1 Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, їх копії, а також інші документи, визначені цим Положенням, зокрема, судове рішення.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Виходячи зі змісту зазначеної норми, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України, зокрема у своїй постанові № 30-16/432-04-11492(16/120-05-2515) від 26.04.2006р.

Судом встановлено і цього не заперечує позивач, що останній не звертався до відповідача - 3 з вимогою зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ „Укрліфт” на обєкти нерухомого майна, а саме адмінбудівлю літера „Б” розміщеної за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 та належних доказів на підтвердження вищенаведеної вимоги не подав.

Отже, з огляду на викладене та враховуючи, що позивач звернувся до суду з даною вимогою передчасно, у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно адмінбудівлю літера „Б” розміщеного за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, з видачею відповідного свідоцтва, слід відмовити.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 1 відповідно до ст. 49 ГПК України в розмірі 448 грн., в т.ч. 211,14 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 21.11.2005р. на обєкт по адресі: м. Ужгород, вул. Польова,4, р/н 12855064.

3. Визнати незаконним та частково скасувати пункти 1, 2 рішення Ужгородської міської ради №285 від 06.04.07 у частині нерухомого майна - адмінбудівлі (літера „Б”).

Визнати за акціонерним товариством відкритого типу „Укрліфт” (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52-Б, код НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно адмінбудівлю (літера „Б”), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради № 1344 від 25.12.2009р. (п.7.4.) про скасування Державного Акту на право користування земельною ділянкою № 314 ІІ-ЗК № 001025 від 05.05.2001р.

5. В частині позову про визнання незаконним та скасування розпорядження глави міської управи № 502 від 28.10.1993р. про реєстрацію права власності в частині, яка стосується адмінбудівлі літера „Б” розміщеної за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 відмовити.

6. Провадження у справі в частині зобов”язання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ „Укрліфт” на об”єкти нерухомого майна, а саме гараж литера „Д” розміщенні за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4. припинити.

7. В частині позову щодо зобовязання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” Ужгородської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород зареєструвати з видачею відповідного свідоцтва про право власності ВАТ „Укрліфт” на об”єкти нерухомого майна, а саме адмінбудівлю літера „Б” розміщеної за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 відмовити.

8. Стягнути з Ужгородської міської ради (м. Ужгород, пл. Поштова, 3, ін.к. 33868924) на користь Фізичної особи підприємця арбітражного керуючого (розпорядника майна) Відкритого акціонерного товариства „Укрліфт” ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму 448 грн. (чотириста сорок вісім гривень), в т.ч. 211,14 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У звязку з оголошенням в судовому засіданні 30.03.2012р. вступної та резолютивної частини рішення суду, повний текст рішення виготовлено та підписано 04.04.2012р.

Суддя Кадар Й.Й.