Рішення № 22474448, 15.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.12 р. Справа № 11/365

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля», м.Добропілля Донецької області, ЄДРПОУ 32186934, в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» Державного підприємства «Добропіллявугілля», м.Добропілля Донецької області, ЄДРПОУ 34093124,

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Добропілля Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 1477,40 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю,

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля», м.Добропілля Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» Державного підприємства «Добропіллявугілля», м.Добропілля Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Добропілля Донецької області, про стягнення 1477,40 грн., у тому числі 1242,26 грн. суми основного боргу, 189,79 грн. інфляційних витрат та 45,35 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобовязання Відповідачем, яке виникло з договору №102 від 01.11.2006р. про надання послуг з теплопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: претензії №1080 від 26.05.2011р., реєстру відправлених листів, рахунків за період з жовтня 2009р. по квітень 2010р., договору про надання послуг з теплопостачання №102 від 01.11.2006р., акту інвентаризації площі, що опалюється №б/н від 22.06.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.509, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 15, 44, 54, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України.

15.03.2012р. представником Позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надані пояснення до позовної заяви №5-1/404 від 14.03.2012р., а також до матеріалів справи долучені копії: вибірки по нарахуванню та оплаті СПД ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, специфікації до договору №102 від 01.11.2006р., акту робочої комісії про прийом закінченого будівництвом, свідоцтва про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки №1/328, паспорту теплолічильника, реєстру відправлених листів.

Представник Позивача у судовому засіданні 15.03.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, причин неявки не повідомив та не представив витребувані судом документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та доданих до неї документах, та на адресу, визначену у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11683553 станом на 10.11.2011р., суд дійшов висновку, що останній про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.11.2006р. між Позивачем (Теплопостачальна організація) та Відповідачем (Споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання №102.

За умовами наведеного правочину, Позивач бере на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, згідно якісних характеристик, тарифів постачання вказаних у специфікації, яка є невідємною частиною договору. Опалювальна площа береться згідно довідки БТІ.

Згідно п.1.2 договору, Споживач приймає теплову енергію відповідно специфікації та умов укладеного правочину і оплачує її в терміни передбачені ним.

У специфікації до спірного договору зазначено, найменування обєкту, що оплюється, обсяг Гкал на 6 міс., максимальне теплове навантаження, площа опалення та тариф, у тому числі при наявності теплового лічильника.

Проте, даний документ не містить підпису Відповідача, а отже не можна вважати викладені умови погодженими сторонами.

За приписами р.7 договору №102 від 01.11.2006р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно по безготівковому розрахунку відповідно до встановлених тарифів, згідно специфікації яка є невідємною частиною цього договору (п.7.1); розрахунковим періодом є календарний місяць (п.7.2); розрахунок за теплову енергію, яка відпускається Споживачеві, проводиться за платіжними документами до 5-го числа, виписаними Теплопостачальною організацією протягом 5 днів після підписання відповідних актів згідно п.5.1.3 цього договору та діючих тарифів, зазначених в специфікації, яка є невідємною частиною цього договору (п.7.3); Споживач на підставі платіжного доручення за розрахунковий період проводить розрахунки у 10-ти денний термін (п.7.4); при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця (п.7.7).

Відповідно до п.7.10 договору, у разі зміни тарифів, нові є обовязковими для сторін з моменту введення їх у дію. Тарифи встановлюються органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з рахунків виписаних Позивачем, копії яких містяться у матеріалах справи, вартість 1 Гкал визначена у розмірі 264,76 грн. без урахування податку на додану вартість, коли у специфікації до договору означена вартість 1Гкал при наявності теплових лічильників у сумі 206,90 грн. без урахування податку на додану вартість.

Обґрунтування збільшення вартості теплової енергії суду не представлено, у супереч приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, не зважаючи на вимоги суду, Позивачем не представлено актів, обумовлених у п.7.3 договору.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду матеріалів справи, суд дійшов висновку, що нарахована Позивачем сума боргу у розмірі 1242,26 грн., правові підстави її визначення та наявність права вимог щодо її сплати, не доведені належним чином, а отже позовні вимоги з цього приводу не підлягають задоволенню.

Враховуючи таке, позов у частині стягнення суми інфляційних витрат та 3% річних, нарахованих на суму 1242,26 грн., не підлягають задоволенню за тих же підстав, тобто за недоведеністю суми боргу у розмірі 1242,26грн.

Судові витрати покладаються на Позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Державного підприємства «Добропіллявугілля», м.Добропілля Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» Державного підприємства «Добропіллявугілля», м.Добропілля Донецької області, до Відповідача, Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Добропілля Донецької області, про стягнення 1477,40 грн., у тому числі 1242,26 грн. суми основного боргу, 189,79 грн. інфляційних витрат та 45,35 грн. 3% річних, відмовити.

2.У судовому засіданні 15.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

4.Повний текст підписано 20.03.2102р.

Суддя Соболєва С.М.