Рішення № 22474381, 04.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.12 р. Справа № 5006/14/55/2012

за позовом Торезького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої

дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального

страхування на випадок безробіття, ЄДРПОУ 25118033, м.Торез

до відповідача Територіального центру соціального обслуговування (надання

соціальних послуг) міста Тореза, ЄДРПОУ 23026083, м.Торез

про стягнення 54 грн. 75 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 по довір.

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 27.03. по 04.04.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Торезький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м.Торез звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Тореза про стягнення зайво відшкодованих витрат, повязаних з організацією громадських робіт в сумі 54,75 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на організацію громадських робіт від 02.03.2009р., витяг з акту №28-17/22 від 23.11.2011р., претензію від 08.12.2011р. №06-2566 про повернення зайво нарахованих та сплачених внесків до Пенсійного фонду.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві №01/12-107 від 21.03.2012р.

Згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. по справі №2а/0570/737/2012 за позовом Торезького міського центру зайнятості до Територіального центру обслуговування (надання соціальних послуг) міста Тореза про стягнення коштів встановлено, що у органів державної служби зайнятості відсутні передбачені законом повноваження звертатися до адміністративного суду з позовами до юридичних осіб про стягнення невірно нарахованих чи виплачених коштів, оскільки такі вимоги є вимогами про твідшкодування шкоди і відносяться до компетенції судів господарської юрисдикції.

Вказана ухвала на момент розгляду справи у встановленому законом порядку не оскаржена, не скасована та є чинною.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність ознак господарського договору у договорі, на підставі якого заявлені позовні вимоги, проте, з метою забезпечення виконання положень, закріплених ст.124 Конституції України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України, спір по вказаній спір розглянутий господарським судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

02.03.2009р. між сторонами був підписаний договір №054109030200011 про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт для безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття.

Згідно направлення на громадські роботи №541090602004027 від 19.06.2009р., згідно з договором від 02.03.2009р., відповідачеві для працевлаштування була направлена ОСОБА_2.

Відповідно до наказу «Про прийняття на громадські роботи» від 19.06.2009р. №106/1 ОСОБА_2 була прийнята для виконання громадських робіт по терміновому трудовому договору з 19.06.2009р. по 26.06.2009р.

Торезьким міським центром зайнятості відповідачу були перераховані кошти в сумі 10549,69 грн. для організації і проведення оплачуваних громадських робіт за червень місяць 2009р. у межах кошторису, у тому числі: на оплату праці громадян, у яких закінчилась виплата допомоги по безробіттю і вони приймали участь у громадських роботах на суму 7734,38 грн., що підтверджується наказом №201 від 30.06.2009р. «Про використання коштів з ФЗДССУВБ на організацію і проведення оплачуваних громадських робіт», платіжним дорученням №1077 від 30.06.2009р.

Судом встановлено, що 23.11.2011р. контрольно-ревізійним відділом в м.Торезі проведена ревізія цільового та законного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в Торезькому міському центрі зайнятості за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р., що підтверджується належним чином завіреним витягом з акту №28-17/22 від 23.11.2011р.

Згідно до вказаного вище акту контрольно-ревізійним відділом в м.Торезі було встановлено зайве нарахування Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Тореза до відшкодування витрат, повязаних з організацією громадських робіт через нарахування внесків до Пенсійного фонду України від суми фонду оплати праці інвалідів по ставці 2009 року 33,2% замість 4%: 2009 рік червень 54,75 грн.

08.12.2011р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія №06-2566 на суму 54,75 грн. про повернення зайво відшкодованих витрат, пов'язаних з організацією громадських робіт.

19.12.2011р. відповідачем була надана відповідь за №147, відповідно до якої позивача повідомлено про незгоду із вказаною претензією, оскільки Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Тореза не мав підстав для застосування ставки в розмірі 4% на загальнообовязкове державне пенсійне страхування від витрат на оплату праці працівника ОСОБА_2 в звязку з тим, що нею не було надано документу, який би підтвердив інвалідність даної особи.

За таких обставин, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Статтею 19 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено право позивача направляти безробітних громадян за їх бажанням на оплачувані громадські роботи.

Згідно ст.23 Закону України «Про зайнятість населення» місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і в організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях.

З особами, які бажають брати участь в громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні.

Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних) і підприємств) установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами.

У відповідності до вимог Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008р. №839 оплачувані громадські роботи організовуються роботодавцями незалежно від форми власності на договірній основі.

Для проведення оплачуваних громадських робіт (незалежно від джерел їх фінансування) між міським, районним, районним у місті або міськрайонним центром зайнятості (далі - місцевий центр зайнятості) та роботодавцями укладається договір про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт. Договори про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт укладаються в межах одного календарного року.

Направлення державною службою зайнятості громадян на оплачувані громадські роботи здійснюється на підставі укладених договорів.

З особами, зайнятими на оплачуваних громадських роботах, роботодавці відповідно до законодавства про працю укладають у письмовій формі строкові трудові договори.

Фінансування оплачуваних громадських робіт може проводитися за рахунок коштів місцевих бюджетів, Фонду (в частині організації таких робіт для безробітних), роботодавців, для яких зазначені роботи виконуються, та інших джерел відповідно до законодавства.

Кошти на організацію оплачуваних громадських робіт із зазначених у пункті 14 джерел фінансування можуть бути використані, зокрема, для виплати основної та додаткової заробітної плати, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про оплату праці", сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах.

Посадові особи роботодавця за порушення законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття несуть відповідальність згідно із законом.

На момент подання цього позову вимога контрольно-ревізійного відділу в м.Торезі №28-13/3247 від 02.12.2001р. щодо усунення виявлених ревізією порушень позивачем по справі не оскаржена, є дійсною.

Згідно вказаної вимоги вона є обов'язковою для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються, тобто, вона є обов'язковою лише для позивача.

На виконання цієї вимоги позивачем і був поданий даний позов до суду.

Відповідач зазначає, що у встановленому контрольно-ревізійним відділом в м.Торезі порушенні відсутня його вина.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Згідно умов договору про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт від 02.03.2009р. предметом договору є, в тому числі, організація та проведення оплачуваних громадських робіт; створення необхідних умов для тимчасової зайнятості осіб, які не мають роботи та перебувають на обліку в Торезькому міському центрі зайнятості.

У п.п.2.3.1 п.2.3 вказаного договору зазначено, що роботодавець (відповідач по справі) повинен створити тимчасові робочі місця для проведення оплачуваних громадських робіт у загальній кількості 35 місць щомісяця, у тому числі підсобних робітників 350.

Надалі вказана кількість осіб згідно таблиць розподіляється наступним чином: на осіб, зареєстрованих безробітними; на інвалідів; на осіб, які працюють; на учнів, студентів та на пенсіонерів. У стовпчику, який відноситься до «інвалідів», сторонами не вказана ніяка цифра, тобто не визначено ніякої кількості осіб.

З наведеного вбачається, що в укладеному договорі сторонами не визначено, що відповідачеві на громадські роботи позивачем будуть направляться, крім інших осіб, саме інваліди.

Як вже зазначалося, ця особа направлялася відповідачеві позивачем згідно направлення на громадські роботи.

Аналіз наведених документів доводить, що вони не містять будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність інвалідності у особи, що направлялась на громадські роботи.

Аналіз інших вищевказаних документів, які оформлювалися сторонами у цих правовідносинах, також не містять відомостей про інвалідність осіб.

Відомості про наявність інвалідності у цих осіб містяться лише у виписках із акту огляду МСЄК, які знаходяться у розпорядженні позивача.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що вказані виписки із акту огляду МСЄК позивачем, при направленні осіб на громадські роботи, відповідачеві не надавались, що також не заперечувалося сторонами по справі.

З наведеного вбачається, що на момент прийняття особи на громадські роботи відповідач не був обізнаний про наявність у неї інвалідності.

Як вже зазначалося, з особами, які зайняті на оплачуваних громадських роботах, роботодавці відповідно до законодавства про працю укладають у письмовій формі строкові трудові договори.

Згідно ч.2 ст.24 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Ст.25 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, крім іншого, документи, подання яких не передбачено законодавством.

Згідно до наказу «Про прийняття на громадські роботи» від 19.06.2009р. №106/1 ОСОБА_2 була прийнята для виконання громадських робіт підсобною робітницею.

Діюче законодавство України не вимагає надання документів про стан здоров'я для укладання трудового договору на роботу у якості підсобних робітників 1 розряд.

Особа, яка була направлена на роботу позивачем, не надала відповідачеві документи про стан свого здоров'я, а відповідач, додержуючись вимог Кодексу законів про працю України, такі документи не вимагав.

Крім цього, у відповідності до п.3.13 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010р. N21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010р. за №994/18289 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Наведене знову доводить той факт, що відповідач не знав про інвалідність особи, яка була направлена йому для виконання громадських робіт.

У зв'язку із необізнаністю відповідача щодо стану здоров'я особи, направленої йому позивачем, ним була нарахована цій особі заробітна плата та внески до Пенсійного фонду із заробітної плати по ставкам внесків на загальних підставах.

З огляду на викладене, відповідачем були вжиті усі залежні від нього заходи щодо недопущення зайвого нарахування внесків до Пенсійного фонду.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Таким чином, саме позивач повинен довести та обґрунтувати відповідними нормами правомірність заявлених позовних вимог про стягнення зайво відшкодованих витрат, повязаних з організацією громадських робіт в сумі 54,75 грн.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про правомірність відшкодування зайво перерахованих коштів слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях або бездіяльності відповідача складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками, а застосування принципу вини як умови відповідальності, повязане з необхідністю доведення порушення.

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджено здійснення відповідачем всіх залежних від нього заходів, направлених на недопущення правопорушення, відповідно підстави для зобов'язання його відшкодувати зайві витрати, пов'язані із проведенням громадських робіт, відсутні.

Крім цього, суд також зазначає, що нараховані та утримані відповідачем внески були своєчасно перераховані ним до Пенсійного фонду, тобто у розпорядженні відповідача відсутні кошти, які йому були перераховані позивачем на заробітну плату та внески.

Навіть на теперішній час у відповідача відсутні документи, які б слугували підставою для нарахування внесків до Пенсійного фонду за пільговою ставкою.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги Торезького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м.Торез до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Тореза про стягнення зайво відшкодованих витрат, повязаних з організацією громадських робіт в сумі 54,75 грн., підлягають залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Торезького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м.Торез до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Тореза про стягнення зайво відшкодованих витрат, повязаних з організацією громадських робіт в сумі 54 грн. 75 коп.

В судовому засіданні 04.04.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.