Рішення № 22474193, 28.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.12 р. Справа № 5006/7/26/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгара,

при секретарі судового засідання О.В.Журило

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „НК АРТЕМІДА ЛТД”, м.Макіївка

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК-Контінент» , м. Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу в сумі 250808,00 грн., пені в сумі 5325,06грн., 38% річних в сумі 13055,00грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. довір.;

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК АРТЕМИДА ЛТД», м. Макіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Контінент», м. Донецьк про стягнення боргу в сумі 250808,00грн., пені в сумі 5325,06грн., 38% річних в сумі 13055,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000044 від 24.10.2011р. в частині здійснення розрахунків; надав товарно-транспортні накладні NA-0000002056 від 16.12.2011р., NA-000002115 від 22.12.2011р.; видаткові накладні № А-0000002056 від 16.12.2011р., № А-000002115 від 22.12.2011р.; лист №753/300-2 від 19.03.2012р., яким повідомив про надходження грошових коштів від відповідача за період з 24.10.2011р. по 16.03.2012р.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав.

Відповідач у жодне судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13435049 від 28.03.2012р. відповідач зареєстрований за адресою: 83114, м.Донецьк, вул.Університетська, б.108-А.

У звязку з наведеним, враховуючи неявку відповідача, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки палива на умовах товарного кредиту №А-00000044 від 24.10.2011р. (далі по тексту Договір).

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2012р. (п.7.1 Договору).

Таким чином, з пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Розділом 1 Договору визначено, що на умовах даного Договору продавець (позивач) зобовязується передати покупцю (відповідачу) бензин, світлі та темні нафтопродукти (далі товар) згідно специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлений йому товар в строк та в порядку, встановленими цим Договором.

Якість, упаковка, маркування товару, порядок приймання товару визначені сторонами в розділах 2 та 3 Договору.

Ціна товару по кожній позиції визначена в Специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору (п.4.3 Договору).

Покупець зобовязується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок продавця вартість поставлених товарів в строк 3 днів з моменту отримання товару (п.4.5 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу Товар, в підтвердження чого надав товарно-транспортні накладні NA-0000002056 від 16.12.2011р., NA-000002115 від 22.12.2011р. та видаткові накладні № А-0000002056 від 16.12.2011р., № А-000002115 від 22.12.2011р.

Відповідач свої зобовязання за Договором не виконав, отриманий Товар у повному обсязі та у встановлені Договором строки не сплатив.

На підставі наведеного, враховуючи несплату відповідачем суми боргу в розмірі 26 9188, 06 грн., позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в зазначеному розмірі в судовому порядку.

В ході розгляду спору судом зясовано, що після подачі позову до суду (позов подано до суду 22.02.012р.) відповідач сплатив суму основного боргу в повному обсязі, що підтверджено випискою банку за 07.03.2012р. та позивачем у судовому засіданні.

З огляду на викладе суд дійшов висновку щодо відсутності предмету спору стосовно стягнення 250808,00 грн. основного боргу та провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.1 Договору, сторони за цим Договором здійснюють взаємні розрахунки, які складаються з вартості товару вказаної в товарній накладній, а також відсотків за користування товарним кредитом.

Пунктом 4.7 Договору визначено, що під час здійснення оплати після строку, вказаного в п.4.5 Договору, така оплата вважається простроченою. Під час прострочення оплати за цим Договором, з покупця стягуються відсотки за кожен день прострочення за користування товарним кредитом в розмірі 38% річних.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.2.1 Договору, Покупець, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, а саме порушення строків оплати товару, вказаних в п.4.5 Договору сторони сплачують неустойку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача 38% річних за період з 20.12.2011р. по 10.12.2012р. в сумі 13055 грн., а також пеню за період з 20.12.2011р. по 10.12.2012р. в сумі 5383,77 грн.

Розрахунок заявлених до стягнення сум 38% річних та пені перевірено судом та складають:

- 38% річних 13025, 04 грн.

- пені 5312,85 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 38% річних та пені підлягають задоволенню частково в наступних розмірах: 38% річних в сумі 13025, 04 грн., пеня в сумі 5312, 85 грн.

Вимоги щодо стягнення 38% річних та пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України з урахуванням того факту, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю „НК АРТЕМІДА ЛТД”, м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК-Контінент», м.Донецьк про стягнення боргу в сумі 250808,00 грн., пені в сумі 5325,06грн., 38% річних в сумі 13 055,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК-Контінент» (83114, м.Донецьк, вул.Університетська, б. 108-а, ЄДРПОУ 37221784, р/р 26007057001058, в ПАТ «Приватбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НК АРТЕМІДА ЛТД” (86114, Донецька обл.., м.Макіївка, вул.Перемоги, 1, ЄДРПОУ 37294433, п/р 26000010141886 в ПАТ КБ «ВТБ Банк» м.Донецьк, МФО 321767) пеню в сумі 5312,85 грн., 38% річних в сумі 13 025, 04 грн., судовий збір в сумі 5382, 93 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 250808,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 02.04.2012р.

Суддя Сгара Е.В.