Рішення № 22474023, 27.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.12 р. Справа № 5006/24/25/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в особі Донецької філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 25987823

до відповідача Комунального підприємства «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради, м. Вугледар, код ЄДРПОУ 34032255

про: стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ у розмірі 473628,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за дов. № 181/10 від 29.02.2012 р.

від відповідача: ОСОБА_2. за дов. № бр-01/02 від 02.01. 2012 р., ОСОБА_3. за дов. № юр/03 від 20.03.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в особі Донецької філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Комунального підприємства «Вугледартепло-мережа» Вугледарської міської ради про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ у розмірі 473 628,96 грн., з яких сума основного боргу складає 401706,66 грн., пеня 36378,26 грн., інфляційні 18773,99 грн., 3 % річних 16770,05 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження таких обставин позивач надав копію картки рахунку №361 за 01.01.2011р., копію договору з додатками та додатковими угодами, копії актів передачі-приймання природного газу, копію акту звіряння розрахунків, статутні документи підприємства.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що підприємством частково погашено суму основного боргу за поставлений природний газ в розмірі 215580,29 грн. та вжито всіх необхідних заходів щодо повного погашення боргу. Також відповідач пояснив, що за спірним договором покупає природний газ для надання послуг з теплопостачання населенню, вартість газу є складовою тарифу на послуги опалення. Надходження коштів на рахунки підприємства здійснюється шляхом отримання коштів від споживачів (оплата за послуги теплопостачання від населення є єдиним джерелом виконання зобов»язань щодо сплати вартості за спірним договором). У зв»язку з несвоєчасною та неповною оплатою за отримані послуги теплопостачання населенням м. Вугледара та іншими споживачами утворилась заборгованість, яка складає 6013,90 грн., в тому числі дебіторська заборгованість населення складає 5187,20 грн. Позивач зазначив, що підприємством вживається всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов»язання, а саме намагається стягнути дебіторську заборгованість для своєчасного виконання зобов»язанння за спірним договором, шляхом пред»явлення позовів до господарського суду та судів загальної юрисдикції. Крім того, згідно звіту про фінансові результати за 2011р. КП «Вугледартепломережа» є неприбутковим підприємством та має важке матеріальне становище, у зв»язку з чим не має можливості своєчасно виконувати зобов»язання по сплаті за енергоносії, внаслідок чого виникає заборгованість та нараховуються штрафні санкції. Тобто відповідач вважає, що нараховані пеня, інфляційні та 3 % річних, які складають загальну суму в розмірі 71922,30 грн. є дуже великою сумою для відповідача та складають фактично 18 % від суми боргу, враховуючи викладене, просить суд відмовити у стягненні пені, 3% річних та інфляційних.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду акт звіряння станом на 29.02.2012р., копію акту звірки заборгованості, копію зведеного реєстру звірки заборгованості місцевого бюджету, копію протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ, копію довідки статистики на КП «Вугледартепломережа», копію балансу, копію звіту про фінансові результати, копію дебіторської заборгованості, копію розрахунку обсягу заборгованості по різниці в тарифах.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулось 27.03.2012 р., позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні повідомив про оплату суми основного боргу у повному обсязі та просив суд відмовити позивачу у стягненні 3% річних, інфляції та пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

21.12.2010р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» в особі Донецької філії (постачальник) та Комунальним комерційним підприємством (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №01-8(11)ТН (а.с.30).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник зобовязався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов»язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному в п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

За умовами п.3.1 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування газу 234 грн. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу 1309,20 грн.

Пунктом 2 додатку №1 до цього договору сторони встановили, що приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірника акту-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Згідно з п.4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться на пізніше 10 числа місяця поставки. Подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Відповідно до п.7.3.1 Договору, за невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Додатковою угодою №1 від 31.01.2011р. до договору №01-8(11)ТН від 21.12.2010р. сторони домовились викласти назву договору, як «Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання» (а.с.33)

Додатковою угодою №2 від 31.03.2011р. до договору №01-8(11)ТН від 21.12.2010р. сторони змінили ціну газу з 1 квітня 2011р., а саме: ціна за 1000 куб.м. газу становить 815,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами 259,00 грн., крім того ПДВ 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу 1309,20 грн. (а.с.34)

Додатковою угодою №3 від 30.06.2011р. до договору №01-8(11)ТН від 21.12.2010р. сторони змінили ціну газу з 1 липня 2011р., а саме: ціна за 1000 куб.м. газу становить 790,20 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами 285,00 грн., крім того ПДВ 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу 1309,20 грн. (а.с.35)

Додатковою угодою №4 від 19.10.2011р. до договору №01-8(11)ТН від 21.12.2010р. сторони домовились, про те що договір №01-8(11)ТН від 21.12.2010р. є припиненим в частині поставки природного газу з 01.11.2011р. (а.с.36)

Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач передав, а відповідач прийняв протягом січня - квітня 2011р. природний газ, на загальну суму 5385807,92 грн., про що свідчать підписані обома сторонами акти прийму-передачі природного газу. Відповідач виконав свої зобов»язання за договором частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 4984101,26 грн., що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Договір №01-8 (11) ТН від 21.12.2010р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що станом на 26.03.2012р. відповідач оплатив основну суму боргу в розмірі 401706,66 грн. у повному обсязі, про що свідчать акти звіряння взаємних розрахунків між сторонами станом на 29.02.2012р. та 26.03.2012р., які підписані та скріплені печатками обох підприємств (а.с.72, 93), а також копія платіжного доручення №2 від 14.03.2012р. на суму 186126,37 грн. (а.с.94)

Отже, після порушення провадження у справі відповідач погасив суму основного боргу у розмірі 401706,66 грн., тому станом на момент прийняття рішення у справі відсутній предмет спору в цій частині.

Згідно п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 401706,66 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 18773,99 грн. за період березень - грудень 2011р. та 3% річних за період з 21.02.2011р. по 26.02.2012р. у сумі 16770,05 грн.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу «Законодавство», у звязку з чим суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається, сторонами у п.7.3.1 Договору встановлено, що за невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача за період з 26.07.2011р. по 26.01.2012р. пеню у сумі 36378,26 грн.

Судом проведено перерахунок розміру пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство», у звязку з чим суд вважає, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним.

Господарський суд враховує, що згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін вважає за можливе зменшити розмір пені на 20%.

Отже сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 29302,60 грн. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача у повному обсязі.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для відмови у стягненні пені, 3% річних та інфляційних тому, що: по-перше, укладений між сторонами договір не містить умов, які б ставили порядок розрахунків у залежність від фінансового стану відповідача, умовами договору сторони обумовили порядок виконання взятих на себе зобовязань, в тому числі, щодо умов та строку оплати поставленого природного газу, на підставі вимог ст.ст. 510, 527, 626, 627 ЦК України, а також відповідальність за порушення зобовязань; по-друге, інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, умови та порядок сплати яких встановлено чинним законодавством.

Також господарський суд відмовляє відповідачу у наданні відстрочки виконання рішення на 24 місяці, оскільки за приписами ст.121 ГПК України відстрочка або розстрочка виконання рішення може бути надана лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Посилання відповідача на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, також відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що він виконає рішення суду добровільно протягом/через 24 місяці.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 401706,66 грн. за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м. Донецьк, до Комунального підприємства «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради, м. Вугледар, про стягнення пені 36378,26 грн., інфляційні 18773,99 грн., 3 % річних 16770,05 грн., задовольнити частково.

Зменшити розмір пені на 20%.

Стягнути з Комунального підприємства «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 13 Десантників, 53, р/р 2603030312443, Територіальне відокремлене безбалансове відділення №10004/018 ДОУ ВАТ «Ощадбанк», м. Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 34032255) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 25, р/р №260013011457 в ДОУ ВАТ «Ощадбанк України» у м. Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 25987823) 29302,60 грн. - пені, 18773,99 грн. - інфляційні, 3 % річних 16770,05 грн., судовий збір у сумі 9472,58 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде складено та підписано 30.03.2012р.

Суддя Величко Н.В.